14.3. Укладання контракту міжнародної купівлі-продажу

Етап укладання контракту включає переддоговірний період, ко-мерційні переговори, парафування тексту контракту, підписанняконтракту.

Протягом переддоговірного періоду ведуться попередні перего-вори про майбутню угоду й узгоджуються, уточнюються її основніумови, щоб умови договору були конкретними й точними, без різно-читань.

Переговори ведуться шляхом листування, особистих зустрічей,розмов по телефону чи в поєднанні їхніх різних комбінацій.

У переддоговірний період складається проект контракту. У ньо-му враховується фактична домовленість, досягнута сторонами в ходіпереговорів.

При укладанні контракту сторонам, щоб уникнути помилок тазбитків, слід враховувати важливі моменти [13, с. 405; 63, с. 6-9]:

Обсяг договору. Договір може бути коротким чи докладним.

Короткий договір містить мінімум умов: предмет контракту, який

включає найменування та кількість товару; ціну з указанням базис-них умов постачання; умови платежу). При його укладенні необхідноуявляти, чим будуть заповнюватися прогалини контракту.

Докладний договір передбачає значну кількість додаткових умов.Недоліки цих договорів такі:

контракт, як правило, складається за допомогою типових дого-ворів, які недостатньо враховують вид товару. У цьому випадкуоднакові умови передбачаються як відносно усіх видів масовихпродовольчих та промислових товарів, так і відносно машин таустаткування. Типові договори складаються незалежно від тогоз партнером якої країни вони укладаються, а також без ураху-вання застосовуваного права;

порівняно рідко використовуються посилання на стандартніумови купівлі-продажу, які застосовуються в міжнародній тор-гівлі;

у договорі намагаються передбачити умови на всі випадки, щоможуть виникнути під час його виконання. Це ускладнює пере-говорний процес при укладанні договору та обтяжує контрактвеликою кількістю загальних положень.

Договір повинен бути укладений із дотриманням інтересів обохпартнерів і складатися згідно з чинним законодавством. Тому цю опе-рацію слід доручити юристам.

У договорі не повинно бути будь-яких суперечностей чи не-домовок. Суперечності між окремими умовами контракту, нечіткосформульовані умови спричинюють заперечення щодо їхнього тлу-мачення, і це може дорого коштувати одній із сторін. Тому в договорітреба звести до мінімуму фрази, які можна тлумачити неоднозначно.

Якщо договір складено контрагентом, необхідно чітко визна-чити сутність тих чи інших фраз, їхнє смислове навантаження.

Найменування та інша інформація про контрагентів. Якщо в до-говорі немає юридичної адреси сторін або є фіктивна юридична адре-са зарубіжного партнера, або тільки поштова адреса для направленнякореспонденції до запитання, то в цьому випадку немає можливостізнайти партнера для вручення йому позовних матеріалів та повісткищодо виклику його в арбітраж. Тому необхідно перевіряти правовийстатус партнера (що юридично він собою являє, де зареєстрований,який обсяг його правоздатності), його фінансове положення, комер-ційну репутацію, повноваження його представника щодо укладеннядоговору. Якщо це не перевірити, то в ряді випадків експортер можене одержати оплату за свій товар або не зможе добитися поверненнякоштів, які були сплачені за імпортні товари, що не були поставленіабо поставлені не в повному обсязі чи з суттєвими недоліками.

Необхідно також перевіряти, щоб найменування зарубіжногопартнера в преамбулі відповідало наведеному в розділі „Місцезна-ходження сторін». Це пов'язано з тим, що фірма, яка указана в пре-амбулі, може бути не зареєстрована в торговому реєстрі і відповідноне визнається юридичною особою країни, яка названа місцем її зна-ходження. А фірма, юридична адреса якої указана в контракті, можезаперечувати, що вона уклала контракт.

У договорах, що передбачають поставку товару в декілька ета-пів, часто не вказують кількості товару та час поставки на кожномуетапі.

Іноді допускаються неточності щодо застосування базиснихумов поставки товару. Це може призвести до труднощів при вирі-шенні суперечок, наприклад, щодо питання про момент, у який товарвважається поставленим, про момент переходу ризику з продавця напокупця.

При складанні договору слід враховувати, що відносини міжконтрагентами визначаються не тільки умовами договору, а й нор-мами права, яке застосовується. Невідповідність умов контракту ім-перативним наказуванням закону призводить до визнання договорув цілому (або відповідної його умови) недійсним. Якщо в контрактінемає умови з якого-небудь питання, то прогалина контракту запо-внюється за допомогою норм застосованого права. У цьому випадкуконтрагент не завжди зможе виконати умову контракту.

У контракті доцільно передбачити можливість та порядок вне-сення доповнень та змін до контракту.

У період комерційних переговорів вивчаються аргументи сторіні знаходяться компромісні рішення. При узгодженні умов контрактуодна сторона відсилає другій проект контракту. Після вивчення і зна-ходження компромісних рішень складається остаточний текст контр-акту. На цій стадії складаються передконтрактні документи: прото-кол розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей, протокол прозалік взаємних вимог, угода про зміну договору, супровідний лист допроекту договору, договір (контракт) купівлі-продажу.

Підготовлений остаточний текст контракту візується кожноюстороною підписами уповноважених представників сторін (попере-днє підписання чи парафування тексту контракту), а потім підпису-ється, що є останньою стадією укладення контракту.

Отже, контракт вважається укладеним, якщо він підписаний сто-ронами, юридичні адреси яких у ньому зазначені чи якщо він підпи-саний особами, що мають право підпису таких документів.

Якщо сторонами контракту виступають два контрагенти, то вінпідписується обома сторонами в двох примірниках, а якщо три ібільш контрагентів — то складається в декількох примірниках і під-писується кожною стороною. Якщо сторони перебувають у різнихгеографічних пунктах і не можуть одночасно підписати контракт, тоспочатку всі примірники контракту підписує одна сторона, пересилаєїх іншій стороні, яка потім повертає першій стороні необхідну кіль-кість примірників із двома підписами.

Контракт купівлі-продажу може бути укладений у письмовій,усній, (телефонуванням, на аукціонах, на біржах), частково в письмо-вій і частково в усній формі.

У більшості випадків національні законодавства вимагають тіль-ки письмову форму договору. При цьому в письмовій формі надаєть-ся оферта й акцепт.

Права й обов'язки контрагентів виникають з моменту укладенняконтракту. Момент укладення контракту визначається по-різному врізних країнах.

Якщо контракт підписується присутніми сторонами, то він вва-жається укладеним з моменту його підписання, якщо в цьому доку-менті не зазначений інший термін вступу його в дію.

Якщо контракт укладається між відсутніми сторонами, то момен-том укладення вважається:

момент відсилання письмового акцепту (у Великій Британії,США, Японії, Швейцарії);

момент одержання експортером акцепту (у Франції, Німеччи-ні, Італії, Австрії).

Усна домовленість повинна обов'язково надалі підтверджуватисяписьмовим контрактом.

Контракт укладається двома мовами, якщо задіяні два контраген-ти, а якщо їх більше, то всіма необхідними мовами.

Текст контракту друкується спочатку однією мовою, потім ін-шою. Або кожна сторінка тексту поділяється вертикально на дві час-тини: на одній текст друкується мовою одного партнера, на іншій —мовою іншого партнера.