14.5. Врегулювання міжнародних торгових суперечок

Для вирішення суперечок, що виникають у міжнародній торгів-лі, найчастіше використовується третейський суд, або арбітраж [54,с. 377].

Застосування арбітражу додає учасникам торгівлі більше впевне-ності. Сторони можуть самостійно визначити склад суддів, установ-лювати право, застосовуване для вирішення суперечки, при цьому за-безпечується конфіденційність інформації в ході судового розгляду,досягається економія часу.

Для того щоб справа розглядалася в третейському суді, сторониповинні про це домовитися. Для цього вони можуть включити в до-говір контракту арбітражне застереження або укласти арбітражнийдоговір.

При укладенні арбітражного договору в ньому необхідно перед-бачити:

місце розгляду спору;

норми права, від яких не можна відступати;

вибір, матеріального права[8], відповідно до якого буде розгляда-тися суперечка;

межі дії арбітражного застереження;

вибір арбітрів;

оплату третейського суду по розгляду суперечки;

мова, на якій буде розглядатися суперечка;

характер розгляду справи (ступінь відкритості, термін);

процедуру, якої повинні дотримуватися арбітри (на основітільки документів, усного розгляду, опитування свідків і т.ін.);

третейський суд зобов'язаний винести рішення, якщо тількисторони не вирішать суперечки мирно;

чи не впливає недійсність окремих положень арбітражного до-говору на дійсність договору в цілому;

у яких випадках можна вважати, що ще не вичерпано процеду-ри «мирного» врегулювання суперечки.

Учасники міжнародної торгівлі завжди прагнули звести до міні-муму труднощі, що виникали у зв'язку з відмінностями в нормах на-ціонального законодавства про арбітраж. Тому рядом міжнароднихорганізацій розроблено міжнародні процедури врегулювання торго-вих суперечок.

Інституціональну структуру міжнародного арбітражу становитьсукупність різних арбітражних органів, діяльність яких спрямованана забезпечення безпеки і передбачуваності світової системи торгівлі.

До структурних одиниць міжнародного арбітражу, наприклад,належать:

Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ);

Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торговельної па-лати (МТП);

Лондонський міжнародний третейський суд;

Американський арбітраж;

Європейський арбітраж;

Орган розв'язання спорів (ОРС) у рамках СОТ;

Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-про-мислових палатах країн СНД та ін.

ЮНСІТРАЛ розробив декілька документів, що містять типовіправила щодо доарбітражного врегулювання спорів і про арбітраж.До них належать:

Правила щодо арбітраж 1976 року.

Правила по доарбітражного врегулювання спорів 1980 року;

Типовий закон про арбітраж 1985 року.

Ці документи багатьма державами покладено в основу розро-блення національних законодавчих актів.

При складанні міжнародних торгових контрактів у частині, щостосується вирішенню спорів, можна посилатися на перерахованівище документи шляхом використання типового арбітражного засте-реження, наведеного в них.

Міжнародний арбітражний суд МТП є неурядовою організацією,функціонує він з 1923 р. Він займається арбітражним урегулюваннямміжнародних комерційних суперечок. Ним у 1988 р. розроблені:

Регламент про арбітраж;

Регламент про факультативне примирення (для сприяння мир-ному вирішенню спорів).

Відповідно до рекомендацій МТП усі сторони, що хочуть посила-тися на Арбітраж МТП, у своїх контрактах повинні використовуватитакий нормативний пункт: «Усі суперечки, що виникають у зв'язку здійсним контрактом, підлягають остаточному врегулюванню відпо-відно до Регламенту про Примирення й Арбітраж МТП одним чи де-кількома арбітрами, призначеними відповідно до цього Регламенту».

Регламент про Арбітраж МТП не обмежує сторони у вільномувиборі закону, що регулює контракт, а також місце і мову арбітражу.

Європейський арбітраж регламентується Конвенцією про зо-внішньоторговельний арбітраж, підписаною в Женеві в 1961 р. Кон-венцію ратифікувала Україна.

Європейський арбітраж діє під егідою Європейської економічноїкомісії ООН. З 1966 р. діє Регламент про арбітраж ЄЕК ООН.

Орган вирішення спорів у рамках СОТ, функцію якого виконуєГенеральна рада СОТ, має виняткові повноваження створювати тре-тейські групи для розгляду конкретних суперечок; затверджувати до-повіді, що надаються такими групами, а також апеляційним органом;стежити за виконанням рішень і рекомендацій; санкціонувати засто-сування відповідних заходів у випадку невиконання рекомендацій.

Мета механізму врегулювання суперечок у рамках СОТ полягаєв забезпеченні позитивного рішення суперечок, тобто заохочуєтьсяпрагнення сторін до пошуку взаємоприйнятого рішення проблем, щовиникають у відносинах між країнами-членами. Врегулювання спо-рів досягається в процесі двосторонніх консультацій між зацікавле-ними урядами.

Так, на першому етапі врегулювання розбіжностей проведеннятаких консультацій є обов'язковою умовою. Якщо консультації не да-ють бажаних результатів протягом 60 днів, позивач може звернутисяв ОРС із проханням про утворення третейської групи для розглядусправи.

Порядок проведення роботи третейської групи полягає в тако-му. До початку розгляду суперечки кожна сторона представляє групісвою заяву, в якій викладаються факти й аргументи, що стосуютьсяспору. Якщо одна зі сторін піднімає питання наукового чи технічногохарактеру, третейська група може призначити групу експертів дляпідготовки експертного висновку.

Третейська група представляє сторонам описовий розділ своєїдоповіді (фактологічна сторона справи й аргументація сторін) і даєїм два тижні для підготовки зауважень. Потім група надає сторонампроміжну доповідь з висновками і дає сторонам один тиждень дляподачі заяви про перегляд доповіді.

Термін перегляду — не більш двох тижнів.

Заключна доповідь передається сторонам у суперечці протягомшести місяців. У разі негайної потреби, коли йдеться про швидко-псувні товари, терміни надання доповіді скорочуються до трьох мі-сяців. Через три тижні після передачі доповіді сторонам доповідь по-ширюється серед усіх членів СОТ.

У випадку якщо третейська група визнає, що розглянутий західсуперечить умовам відповідної угоди СОТ, вона рекомендує краї-ні-члену, що запровадила цей захід, привести його у відповідність ізцією угодою. Група також може запропонувати шляхи виконання ре-комендації.

Доповіді третейської групи затверджуються ОРС.

Механізм розв'язання спорів у СОТ передбачає можливість по-дати апеляцію кожної зі сторін. Апеляція розглядається постійнимапеляційним орга