1.3. Сучасне значення міжнародної торгівлі

магниевый скраб beletage

Значення міжнародної торгівлі в системі міжнародної економікизумовлено тим, що її підґрунтям є важливі чинники та доцільністьміжнародного обміну товарами та послугами.

До чинників, що зумовлюють необхідність міжнародної торгівлі,належать:

виникнення світового ринку;

нерівномірність розвитку окремих галузей у різних країнах.Продукція найбільш розвинутих галузей, яку неможливо ціл-ком реалізувати на внутрішньому ринку, вивозиться за кордон.Іншими словами, виникає потреба збуту продукції на зовніш-ніх ринках і необхідність отримання певних товарів іззовні;

тенденція до безмежного розширення розмірів виробництва.Оскільки місткість внутрішнього ринку обмежена платоспро-можним попитом населення, то виробництво переростає межівнутрішнього ринку, і підприємці кожної країни ведуть бороть-бу за зовнішні ринки;

прагнення отримати вищі прибутки у зв'язку з використаннямдешевої робочої сили та сировини з країн, що розвиваються.

Суттєве значення міжнародної торгівлі підтверджується тим, щонині жодна країна світу не може обійтися без зовнішньої торгівлі.Усі країни так чи інакше залежать від міжнародної торгівлі. Але міразалежності в них різна. Вона визначається як відношення половинивартісного обсягу зовнішньоторговельного обігу (експорт + імпорт)до валового внутрішнього продукту. За цим показником усі країниможна розподілити на три групи: високозалежні (45-93%), середньо-залежні (14-44%) та низькозалежні (2,7-13%).

Країни з високою залежністю — це, як правило, країни, що роз-виваються, або мають невеликі території, що й зумовлює їхній дужевисокий рівень відкритості економіки: Бруней — 45,3%, Об'єднаніАрабські Емірати — 49,5, Македонія — 69,8, Бельгія і Люксембург —49,6, Панама — 30,3, Сингапур — 93%.

До країн із середнім ступенем залежності належать, в основному,великі розвинуті країни (Німеччина, Велика Британія, Франція).

До країн з низьким ступенем залежності належать країни, які орі-єнтуються на власний економічний потенціал, і країни слабко розви-нуті в економічному відношенні, котрі через це не можуть перейти довідкритої економіки. Це Заїр — 2,7%, Ліберія — 3,8, Бразилія і Япо-нія — 7,2, США — 8,7, Сомалі — 11,2, Білорусь — 13%.

Міжнародна торгівля доцільна тоді, коли вона приносить який-небудь виграш. Він може бути отриманий на рівні країни, вітчизняноїміжнародної фірми, споживачів.

Беручи участь у міжнародній торгівлі, країни отримують:

можливість експортувати ті товари, у виробництві яких шир-ше споживаються ресурси, котрі є в них у порівняно великійкількості;

можливість імпортувати такі товари, для виробництва якихпотрібно було б витратити багато порівняно обмежених у неїресурсів;

ефект економії на більших масштабах виробництва, спеціалізу-ючись при цьому на більш вузькому наборі товарів.

Експортна діяльність країни активізує окремі аспекти національ-ної економіки: забезпечує замовленнями національних постачальни-ків товарів, створює робочі місця для робітників своєї держави, даєзмогу виплачувати дивіденди національним акціонерам компаній.

У той же час ввезення товарів із інших країн може змусити ві-тчизняних виробників знизити ціни на продукцію, щоб підвищитирівень своєї конкурентоспроможності. Нездатність компанії адекват-но реагувати на конкуренцію може призвести до банкрутства підпри-ємства, його закриття та звільнення робітників.

Виграш від міжнародної торгівлі для вітчизняних міжнароднихфірм можна розглядати з точки зору експортних та імпортних мож-ливостей [31, с. 22; 54, с. 7].

У разі експортної діяльності підприємства отримують вигодивнаслідок:

використання надлишкових виробничих потужностей, які іно-ді мають компанії у своєму розпорядження, але які не користу-ються відповідним внутрішнім попитом. Це можуть бути роз-відані запаси природних ресурсів, конкретні потужності длявиробництва визначеної продукції, які неможливо використатив процесі виробництва інших товарів. Часто завдяки технологіївиробництва компанія може рентабельно випускати продукціютільки в разі багатосерійного виробництва, у більших обсягах,ніж це потрібно для задоволення попиту в своїй країні;

отримання вищого прибутку. Завдяки тому, що конкурентнесередовище на закордонному ринку відрізняється від вітчизня-ного, виробник може там продати продукцію з більшою виго-дою. Це пов'язано з тим, що на зовнішньому ринку товар можеопинитися на іншому етапі життєвого циклу. Так, етап зрілостівсередині країни, як правило, приводить до зниження внутріш-ніх цін, а для етапу зрілості продукції за кордоном буде харак-терним збільшення прибутків та продаж. Підвищення при-бутковості може досягатися завдяки розходженню всерединікраїни та за кордоном державних заходів щодо оподаткуванняприбутків, регулювання цін;

значних обсягів зарубіжного продажу, що робить національнихтоваровиробників менш залежними від внутрішніх економіч-них умов;

зменшення витрат виробництва, що пов'язано з покриттямумовно-постійних витрат за рахунок випуску більшого обся-гу продукції, підвищенням ефективності внаслідок досвіду,набутого під час виробництва великих партій продукції; ма-совими закупівлями матеріалів і перевезенням їх значнимипартіями. Взагалі компанії можуть зменшувати свої витратина 20-30% у випадку підвищення в 2 рази обсягів випускупродукції;

розподілу ризику. Виробник може зменшувати коливання по-питу, організовуючи збут на зарубіжних ринках, оскільки ци-кли ділової активності країн перебувають у різних фазах, а тісамі товари знаходяться на різних етапах життєвого циклу;

знань та досвіду, отриманих фірмами в процесі роботи на за-кордонних ринках, що сприяє підвищенню ефективності їхньоїдіяльності під час проведення маркетингових операцій на вну-трішньому ринку.

У разі імпортної діяльності підприємства отримують вигоди вна-слідок:

уникнення обмежень внутрішнього ринку через зниженнявитрат на виробництво або підвищення якості продукції (на-приклад, компенсування несподіваних змін у доступі до від-чизняних джерел сировини протилежними змінами в імпортісировини);

отримання дешевих високоякісних матеріалів, комплектую-чих, технологій для їхнього використання у своєму виробни-цтві. Завдяки цьому компанія отримує більшу стійкість протиконкуренції з боку імпортованих готових виробів або ж самаможе ефективніше конкурувати на експортних ринках;

використання надлишкових потужностей торговельно-збуто-вої мережі;

доповнення наявних асортиментних груп товарів, завдяки чомуфірми можуть більше продукції запропонувати на продаж;

можливості розподілу операційних ризиків, оскільки розши-рюючи коло постачальників, компанія менше залежить від дик-тату єдиного постачальника.

Вплив міжнародної торгівлі на вітчизняні імпортоконкуруючіфірми неоднозначний. Зіткнення інтересів фірми з конкуренцієюз боку імпорту може призвести до негативних наслідків у виглядізвільнення частини робочої сили або до зменшення їхньої заробітноїплати. Несприятливий ефект конкуренції з боку імпорту особливопомітний, якщо імпортоконкуруюча галузь функціонує в специфіч-ній сфері. Однак згадані втрати, спричинені конкуренцією імпорту,тимчасові. В економіці, що розвивається, невикористані ресурси бу-дуть переміщуватись у більш продуктивні галузі, наприклад, у галузі,що виробляють продукцію на експорт, а імпортоконкуруючі фірмипристосовуватимуться до сприйняття нових технологій, попиту нанові товари і послуги та їхнього виробництва.

Споживачі зацікавлені в міжнародній торгівлі, щоб:

імпортувати споживчі товари за дешевшою ціною порівняно звітчизняними або які за певними параметрами переважають їх;

імпортувати сировину та експортувати промислові товари, щознижує внутрішні витрати виробництва, дає можливість від-мовитись від випуску виробів, виготовлення яких залежить ви-ключно від іноземних постачальників;

експортувати вітчизняні товари, а отримані кошти використа-ти для імпорту.

Отже, споживачі виграють від збільшення кількості й різнома-нітності товарів, нижчих цін, а завдяки цьому зростає рівень їхньогодобробуту.

Система аналітичних показників результативностіміжнародної торгівлі

Участь у міжнародному поділі праці дає змогу досягнути визна-ченої економічної мети за менших витрат виробничих ресурсів. Між-народний обмін товарами, послугами, технологіями буде вигіднийусім учасникам торгівлі за умови раціональної структури експорту таімпорту, розроблення та реалізації ефективної зовнішньоторговельноїполітики. Початковим етапом цього процесу є визначення місця краї-ни у світовому господарстві, аналіз розвитку її зовнішньоторговельноїдіяльності, структурних змін, інтенсивності ведення зовнішньої тор-гівлі та ефективності здійснення операцій із зовнішніми партнерами.Це здійснюється за допомогою системи різних показників, які можнаподілити на п'ять груп [18, с. 14-32; 31, с. 28-34; 34, с. 136; 82, с. 32-91].

Група І. Абсолютні показники. Більшість із них є засадними, алеможуть бути також похідними. Абсолютні показники звичайно ма-ють вартісне вираження, але за необхідності для їхнього вираженнязастосовуються натуральні одиниці виміру. Так, міжнародна торгів-ля металами, цитрусовими, молочними продуктами, м'ясом вимірю-ється тоннами, кави — мішками, яйцями-штуками, живими тварина-ми — головами тощо.

Міжнародну торгівлю утворюють два зустрічних потоки товарів іпослуг: експорт та імпорт.

1.1. Відповідно до визначень статистичної комісії ООН під екс-портом розуміють:

вивезення з країни товарів, виготовлених, вирощених чи добу-тих у країні, а також товарів, раніше завезених через кордон іперероблених на митній території;

вивезення товарів, раніше завезених, які перероблялися підмитним контролем;

вивезення за кордон раніше завезеного товару, що не піддававсяв країні експорту якому-небудь переробленню. Такий експортназивається реекспортом. Предметом реекспорту найчастішевиступають товари, реалізовані на міжнародних аукціонах і то-варних біржах. До реекспорту відносять також вивезення (екс-порт) товарів з території вільних зон і з приписних складів[1].

Під імпортом розуміють:

ввезення в країну товарів іноземного походження безпосеред-ньо з країни-виробника чи з країни-посередника для особисто-го споживання, для промислових, будівельних, сільськогоспо-дарських та інших підприємств або для перероблення з метоюспоживання усередині країни, чи з метою вивезення з неї;

ввезення товарів з вільних зон чи приписних складів;

ввезення через кордон раніше вивезених вітчизняних товарів,що не піддавалися там переробленню. Такий імпорт називаєть-ся реімпортом. До реімпорту належать товари, не продані нааукціоні, повернуті з консигнаційного складу, забраковані по-купцем та ін.;

ввезення товарів для перероблення під митним контролем. Цетовари, які ввозять у країну для перероблення з метою виве-зення готової продукції, що містить у собі даний товар у пере-робленому чи зміненому вигляді (наприклад, ввезення масли-нової олії для виробництва на експорт сардинових консервів).Імпортер звичайно звільняється від сплати мита.

До вартості експорту й імпорту включаються також усі товари,що поставляються материнськими компаніями ТНК своїм дочірнімфірмам, які розміщенні на території інших країн. Так враховуєтьсявнутрішньофірмовий обмін, здійснюваний у рамках ТНК, що вклю-чається в міжнародний товарообмін.

Торговельне сальдо (S) визначається як різниця вартіснихобсягів експорту (Е) й імпорту (І) країни за перший_період:

5 = E — I.       (2.1)

Активне торговельне сальдо — це перевищення експорту товарів іпослуг над імпортом. Воно свідчить про те, що зовнішньоторговельнівідносини позитивні для країни.

Пасивне торговельне сальдо — це перевищення обсягу імпортунад експортом країни.

Зовнішньоторговельний обіг (ЗТО) — це сума вартісних об-сягів експорту та імпорту країни за певний період:

ЗТО = Е + І.    (2.2)

1.5. Генеральна (загальна) торгівля (ГТ), яка являє собою сумувартісних обсягів експорту, імпорту та транзитних товарів (Т), пере-везених через територію країни, тобто зовнішньоторговельне «наван-таження» на країну:

ГТ = Е + І + Т .           (2.3)

Група ІІ. Відносні показники. Вони переважно похідні й виража-ються у формі коефіцієнтів, часток, відсотків та інших безрозмірнихвеличин.

Індекси динаміки експорту та імпорту. Для аналізу роз-витку експортної та імпортної діяльності використовують такі показ-ники: темпи зростання (індивідуальні, агрегатні, середні) та темпиприросту обсягів відповідно експорту, імпорту або зовнішньоторго-вельного обсягу.

Індивідуальний індекс стосується зміни фізичних обсягів експор-ту, імпорту або зовнішньоторговельного обсягу. За його допомогоювизначається динаміка фізичного обсягу, а також зростання фізично-го обсягу порівняно з базовим роком. Але він враховує лише зміни уфізичному обсязі.

За агрегатним індексом фізичного обсягу зовнішньої торгівліз врахуванням цін поточного року (Іфо) можна оцінити експорт абоімпорт товарів у незмінних цінах одного періоду для отримання ін-формації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін, тобтовраховує ціновий фактор. Його розраховують за формулою

ЇХх P«

Іф,=     ,           (2.4)

XV*o - PH

i=1

де V — обсяг обороту г'-того товару в поточному році в натуральномувимірі (м3, шт., т тощо);

Vi0 — обсяг обороту г'-того товару в базисному році в натурально-му вимірі;

Pt1 — ціна г'-того товару в поточному році в грошових одиницях.

Коефіцієнт покриття імпорту експортом (індекс стану ба-лансу) (І ) визначається відношенням обсягів експорту товарів і по-слуг (Е) до обсягів імпорту (І):

Е

= і <25)

Торговельний баланс має позитивне сальдо, якщо даний коефі-цієнт буде більшим за одиницю, і має від'ємне сальдо, якщо він будеменшим за одиницю.

2.3. Індекс «умови торгівлі». Це — співвідношення експортнихта імпортних цін. Від зміни експортних та імпортних цін залежитьвиграш від міжнародної торгівлі. Існують товарні, доходні та фактор-ні умови торгівлі.

Товарні умови торгівлі можуть бути виражені через співвідношен-ня експортних та імпортних цін на певний товар або через співвідно-шення індексу експортних та індексу імпортних цін у цілому, якщовивчається зовнішня торгівля всіма товарами. В останньому випадкувикористовується така формула:

P

T = pr, (2.6)

im

де P - індекс експортних цін;

Px =Ї xipi — (х — частка кожного i-того товару в сумарній вар-тості експорту в базисному році);

pi — відношення поточної ціни і-того товару до його ціни в базис-ному році;

Pm — індекс імпортних цін;

Pm =ЇimiPi (іт — частка кожного i-того товару в сумарній вар-тості імпорту в базисному році).

Якщо індекс умов торгівлі Т = 1, то це означає, що ціни експортуй імпорту однаковий і умови торгівлі залишилися незмінними. ЯкщоТ > 1, то це означає, що на кожну одиницю експортованого товаруможна придбати більше імпортних товарів. Оскільки більший обсягімпорту стає можливим замість колишньої кількості експорту, добро-бут країни зросте. Таким чином, умови торгівлі поліпшилися порів-няно з базовим періодом.

Якщо індекс умов торгівлі Т < 1, то це означає, що на кожну оди-ницю експортованого товару можна придбати усе менше імпортнихтоварів. Оскільки менший обсяг імпорту стає можливим замістьколишньої кількості експорту, то добробут країни падає. Таким чи-ном, умови торгівлі погіршилися.

Доходні умови торгівлі — це індекс, що показує потенціальнуспроможність країни імпортувати товари за рахунок виторгу, одер-жуваного від експорту в цілому. Він обчислюється як товарні умовиторгівлі, помножені на кількісний індекс експорту:

Tg = ptXQ ,     (2.7)

im

де Q — індекс обсягу експорту.

Зростання показника свідчить, що внаслідок зростаючих доходіввід експорту імпортний потенціал збільшується.

Факторні умови торгівлі — це індекс, який пов'язує імпортні ціниіз продуктивністю (ефективністю) одного чи декількох факторів ви-робництва. Він показує, яка кількість імпорту може бути отримана наодиницю зростання продуктивності в експортних секторах.

Однофакторні умови торгівлі (Тоф) обчислюються за формулою:

P

Тоф = ppr х Zx,           (2.8)

im

де Zx — індекс продуктивності в експортному секторі країни.

Таким чином, То.ф вимірює кількість імпорту, яку країна отримуєза одиницю внутрішнього фактору виробництва, вкладеного в екс-порт.

Двофакторні умови торгівлі (Тдф) обчислюються як товарні умо-ви торгівлі, помножені на частку індексу продуктивності (ефектив-ності) експортних галузей у даній країні (Zx) та індексу продуктив-ності експортних галузей у країні, з якої імпортуються товари, тобтоіндексу продуктивності імпорту (ZM):

Тдф = Р^ Х х 100.       (2.9)

іт im

Індекс двофакторних умов торгівлі, показує скільки одиницьвнутрішніх факторів міститься в експорті країни, який обмінюєтьсяна одиницю іноземних факторів, що містяться в імпорті.

Взагалі умови торгівлі залежать від коливань попиту на світо-вому та внутрішньому ринках, змін в умовах виробництва, ступенямонополізації окремих товарних ринків.

Індекс концентрації експорту (І ). Він використовуєтьсядля визначення експорту певного виду продукції у сукупному вироб-ництві даної продукції та має вигляд:

Ike = у- х 100%,          (2.10)

вир.і

де Еі — обсяг експорту і-того виду продукції;

Увир . — сукупний обсяг виробництва і-того виду продукції.Чим більше цей індекс наближається до 100%, тим більша часткаекспорту в сукупному виробництві. Це свідчить про те, що країна єсвітовим експортером даного виду продукції.

Індекс імпортної залежності країни (Z.) визначається якчастка імпорту в сукупному споживанні:

Z4 = pj х 100%,           (2.11)

ij

де І.. — обсяг імпорту і-того товару в країну j;Pijij — обсяг споживання і-того товару в країні j;

Р = v.. + I — Е.. ,

и и и и

де V.. — обсяг виробництва і-того товару в країні j;Iij — обсяг імпорту і-го товару в країну j;Ej — обсяг експорту і-го товару з країни j.

Цей показник характеризує залежність країни від зовнішньогоринку в тих чи інших товарах, тобто рівень задоволення попиту напевний вид продукції за рахунок власних потужностей та імпортнихпоставок. Якщо він дорівнюватиме 100%, то це буде свідчити, що по-треба країни у даному товарі повністю задовольняється імпортом.

2.6. Індекс чистої торгівлі (Ічп) показує по кожному виду про-дукції рівень перевищення експорту над імпортом (при позитивномузначенні показника) або рівень перевищення імпорту над експортом(при від'ємному його значенні):

^ = f^ - (2.12)

i i

де Е. — експорт і-того товару;І — імпорт і-того товару;

Індекс може коливатися від -1 до + 1. Якщо він ближчий до -1,то товар тільки ввозиться, що негативно характеризує торгівлю даноїкраїни, а якщо ближчий до +1, то товар тільки вивозиться, що свід-чить про позитивну торгівлю.

2.7. Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана), якийпоказує, наскільки різноманітні товари експортує країна. Його роз-раховують за формулою

2

X) V

1 ч—

XI [2]

1

239

i=1

H =

(2.13)

'239

де H — індекс концентрації експорту країни j (j — індекс країни)23j9

239

xi

=1

— кількість видів продукції за класифікацією ООН;і — індекс товару (від 1 до 239);х — вартість експорту і-тих товарів країною j;х — загальна вартість експорту країни j, яка розраховується заформулою

           

0

Позитивне значення,тобто країна експортуєширокий спектр това-рів   ►

1

Негативне значення,тобто країна експор-тує переважно обме-жену групу товарів

Група ІІІ. Показники структури. Структура експорту та імпортудає якісну характеристику міжнародної та зовнішньої торгівлі.

Товарна структура експорту (імпорту) — це частка окремих груптоварів (послуг) у загальному обсязі експорту (імпорту). Вона перед-бачає систематизацію за певними ознаками сукупності товарів, щовивозяться з країни (групи країн, усіх країн світу), або ввозяться докраїни чи групи країн.

Належність товару до певної групи визначають згідно з існуючи-ми правилами класифікації товарів. Для класифікації товарів можнавикористовувати Стандартну міжнародну торговельну класифіка-цію, Гармонізовану систему опису і кодування товарів, Класифікатортоварів за укрупненими економічними угрупованнями.

3.1. Індекс диверсифікації експорту (імпорту). Він показує від-хилення структури експорту (імпорту) від структури світового екс-порту (імпорту). Його використовують для визначення розбіжностейу структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт або імпорт яких доситьрізнобічний. Цей індекс розраховують як відхилення частки товарув експорті країни від його частки у світовому експорті за формулою

УІh.. -h.\

L-i I i? i\

S, =      ,           (2.14)

n

де 5j — індекс диверсифікації експорту (імпорту) країни j;

hij — частка і-того товару в загальному світовому експорті (імпор-ті) країни j;

hj — частка і-того товару в загальному світовому експорті (імпорті);

n — кількість досліджуваних груп.

Іноді замість світової структури експорту (імпорту) як бази по-рівняння використовують структуру експорту (імпорту) географіч-ного регіону, до якого належить досліджувана країна.

Значення індексу sj перебуває в таких межах:

0 «       ►і

Позитивне значення,            Негативне значення,

тобто структура         тобто структура

експорту (імпорту)     експорту (імпорту)

не відрізняється від    значно відрізняється

світової або тієї, з       від світової або тієї, з

якою порівнюється    якою порівнюється

Частка високотехнологічної продукції в експорті продук-ції обробної промисловості. За рекомендаціями Всесвітнього банкуця частка не повинна бути більшою ніж 15%.

Частка продукції обробної промисловості в загальномуобсязі експорту продукції. За рекомендаціями Всесвітнього банкувона не повинна бути меншою ніж 40%.

Показники 3.2 та 3.3 свідчать про ефективність структури експор-ту країни.

Географічні (регіональні) структури експорту та імпорту харак-теризують розподіл товарних потоків (в обох напрямках) за місцями(країнами, регіонами) призначення або походження і класифікують-ся за структурами експорту та імпорту країни, структурами експортута імпорту товару (або товарної групи), а також за внутрішньою тазовнішньою структурами. Таким чином, розрізняють такі географічні(регіональні) структури експорту (імпорту):

а)         зовнішня географічна структура експорту (імпорту) країни —це розподіл експорту (імпорту) за країнами або регіонами його при-значення (походження);

внутрішня географічна структура експорту (імпорту) країни — церозподіл експорту (імпорту) за регіонами (адміністративними оди-ницями) його походження (споживання) всередині країни;

б)         зовнішня географічна структура експорту товару — це розподілекспорту конкретного товару за країнами (регіонами) споживання, а ім-порту товару — це розподіл країн-постачальників певного товару за їх-ньою часткою у формуванні загального обсягу імпорту певного товару;

внутрішня географічна структура експорту товару — це розподілекспорту конкретного товару за регіонами (адміністративними оди-ницями) його формування всередині країни-експортера, а імпорту —частка регіонів усередині країни в споживанні певного товару;

в)         географічна структура експорту (імпорту) групи країн — церозподіл загального обсягу експорту (імпорту) країн певної групи зарегіонами (країнами) призначення (походження);

г)         географічна структура експорту (імпорту) товару групою кра-їн, що засвідчує розподіл загального обсягу експорту (імпорту) пев-ного товару за країнами (регіонами) споживання (походження);

д)         географічна структура світового експорту (імпорту) показуєчастку кожної країни (регіону) у світовому експорті (імпорті), визна-чаючи провідних світових експортерів (імпортерів);

е) географічна структура світового експорту (імпорту) товарудемонструє частку кожної країни (регіону) у світовому експорті (ім-порті).

3.4. Індекс географічної концентрації експорту (імпорту) то-вару (індекс Херфінделя-Хіршмана). Він характеризує стан світово-го ринку конкретного товару за такими ознаками: кількість експорте-рів (імпортерів) та частка основного експортера (імпортера).

Цей індекс тим вищий, чим менша загальна кількість експортерів(імпортерів) та чим більша частка основного експортера (імпортера).Його розраховують за формулою

f vk\

S* =

f , (2Л5)

/

де Sk — індекс географічної концентрації експорту (імпорту) товару k;Хк. — обсяг експорту (імпорту) товару к країною і;Хк — обсяг світового експорту (імпорту) товару k;n — кількість країн-експортерів (імпортерів) товару k.

IVгрупа. Показники інтенсивності.

Експортна квота (К), яку розраховують за формулою

К         х 100%,           (2.16)

е ВВП  v 7

де Е — обсяг експорту за певний період;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Імпортна квота (К), яку розраховують за формулою

К =4— х 100%,          (2.17)

i ВВП

де І — обсяг імпорту за певний період.

Зовнішньоторговельна квота (Кзт), яку визначають за фор-мулою

0,5 (Е +1)

К =      '-х 100%.         (2.18)

зи ВВП

Обсяг експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обігуна душу населення. Їх розраховують за формулами:

Ед = Ч;            (2.19)

Ід = Ч; (2.20)

Г-ІГТЧ./-Ч ЗТО

ЗТОд =—,       (2.21)

де Ев, Ів, ЗТОв — відповідно експорт, імпорт, зовнішньоторговельнийобіг на душу населення;

Е та І — вартість національного експорту та імпорту за рік;ЗТО — зовнішньоторговельний обіг країни за рік;Ч — чисельність населення країни за відповідний рік.

Інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі між країна-ми (U) розраховуються за формулою

(Е +1 )-\Е -I.Iиг = У 1 Е' Iі—^х 100%,           (2.22)

i i

де Е , L — відповідно експорт та імпорт галузі і;

\ЕІ - Ii І — абсолютна вартість різниці між експортом та імпортомвиробів певної галузі, що дорівнює обсягу міжгалузевої торгівлі га-лузі і;

(Еі + І) — вартість зовнішньоторговельного обігу галузі і;(Еі + І) — \ЕІ - Ii І — рівень внутрішньогалузевої торгівлі.Середній рівень інтенсивності внутрішньогалузевого обміну се-ред галузей країни (групи країн) визначаються так

             n (Е +1)-ІЕ -11

иг =У i ' i ^х 100%,     (2.23)

i=1       Ег + Ii

де n — кількість галузей або країн.

V група. Показники економічної ефективності (ефекту) зов-нішньої торгівлі.

5.1. Макроекономічні показники. Під економічною ефектив-ністю зовнішньої торгівлі розуміють ступінь економії національноїпраці, яка досягається завдяки участі країни в міжнародному поділіпраці.

Ефективність зовнішньоторговельного обороту (Езт),

яка визначається за формулою:

езт = в,            (2.24)

е

де Ві — витрати на вітчизняне виробництво імпортних товарів;Ве — національні витрати на виробництво експортної продукції.Країна економить працю своїх робітників, беручи участь у міжна-родному товарообміні, за умови, що національні витрати на експортбудуть меншими за витрати в результаті імпорту.

Ефективність експорту (Е):

Ее = \,  (2.25)

де Ve — валютна виручка від експорту;

Ве — витрати на виробництво та реалізацію експортної продукції.

Ефективність імпорту (Е):

еі = v'   (2.26)

i

де Ві — витрати на вітчизняне виробництво імпортної продукції.Vi — валютні витрати на оплату імпортних товарів.

Бюджетна ефективність експорту (Е6е):

б V

Еб = Ц,            (2.27)

де Це — відпускна ціна промисловості продукції, що експортується.

Бюджетна ефективність імпорту (Е6):

Еб = Ц,            (2.28)

i

де Ці — ціна поставки імпортних товарів на внутрішній ринок.

5.1.6. Ефект державного бюджету від зовнішньоторговель-ного товарообміну (Ебзт):

Еб = (Ц — Ц) + K(V — V),   (2.29)

зт 4 г   е'          в 4 ег/  4          /

де Кв — валютний коефіцієнт переводу іноземної валюти в націо-нальну.

5.2. Мікроекономічні показники. Їх розраховують перед укла-данням зовнішньоторговельних угод, у процесі планування зовніш-ньоекономічної діяльності, а також для оцінювання ефективностіекспортно-імпортних операцій за попередній період.

Ефективність виробництва фірмою продукції на екс-порт:

Еф = Ц,            (2.30)

е

Цей показник повинен бути більшим за одиницю, тоді виробни-цтво та продаж даного товару буде ефективним на зовнішньому ринку.

Ефективність використання імпортного товару (Е^ )або його споживання:

Евшк = В ,       (2.31)

1 Ц

Якщо Евик. > 1, то це показує, що виробництво імпортованого това-ру власними силами є неефективним і його доцільного імпортувати.

Рентабельність експорту (Р):

Ре = Н х 100%,           (2.32)

Се

де Не — гривневі надходження від експорту, які розраховуються пе-рерахуванням валютної виручки в гривні за курсом НБУ на день над-ходження валютної виручки;

Се — собівартість виробництва експортного товару.

Економічний ефект від експорту (ЕЕ):

ЕЕ = Н + В — В ,       (2.33)

е          е          п          е'          ^          ^

де Вп — грошова виручка від обов'язкового продажу частини валютидержаві.

Економічний ефект від імпорту (ЕЕ):

ЕЕе = Цр — Цш>       (2-34)

де Цр — ціна реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку;

Цпі — ціна придбання імпортних товарів, куди входять усі витра-ти, пов'язані з їхнім придбанням (контрактна вартість, митні платежі,податки, транспорт тощо).

Інтегральний економічний ефект фірми від експортно-імпортної діяльності (ЕЕе):

ЕЕе/і = ЕЕе + ЕЕі.       (2.35)

Цей показник розраховують, якщо фірма займається експортомта імпортом одночасно.