1.3. Сучасне значення міжнародної торгівлі

Значення міжнародної торгівлі в системі міжнародної економікизумовлено тим, що її підґрунтям є важливі чинники та доцільністьміжнародного обміну товарами та послугами.

До чинників, що зумовлюють необхідність міжнародної торгівлі,належать:

виникнення світового ринку;

нерівномірність розвитку окремих галузей у різних країнах.Продукція найбільш розвинутих галузей, яку неможливо ціл-ком реалізувати на внутрішньому ринку, вивозиться за кордон.Іншими словами, виникає потреба збуту продукції на зовніш-ніх ринках і необхідність отримання певних товарів іззовні;

тенденція до безмежного розширення розмірів виробництва.Оскільки місткість внутрішнього ринку обмежена платоспро-можним попитом населення, то виробництво переростає межівнутрішнього ринку, і підприємці кожної країни ведуть бороть-бу за зовнішні ринки;

прагнення отримати вищі прибутки у зв'язку з використаннямдешевої робочої сили та сировини з країн, що розвиваються.

Суттєве значення міжнародної торгівлі підтверджується тим, щонині жодна країна світу не може обійтися без зовнішньої торгівлі.Усі країни так чи інакше залежать від міжнародної торгівлі. Але міразалежності в них різна. Вона визначається як відношення половинивартісного обсягу зовнішньоторговельного обігу (експорт + імпорт)до валового внутрішнього продукту. За цим показником усі країниможна розподілити на три групи: високозалежні (45-93%), середньо-залежні (14-44%) та низькозалежні (2,7-13%).

Країни з високою залежністю — це, як правило, країни, що роз-виваються, або мають невеликі території, що й зумовлює їхній дужевисокий рівень відкритості економіки: Бруней — 45,3%, Об'єднаніАрабські Емірати — 49,5, Македонія — 69,8, Бельгія і Люксембург —49,6, Панама — 30,3, Сингапур — 93%.

До країн із середнім ступенем залежності належать, в основному,великі розвинуті країни (Німеччина, Велика Британія, Франція).

До країн з низьким ступенем залежності належать країни, які орі-єнтуються на власний економічний потенціал, і країни слабко розви-нуті в економічному відношенні, котрі через це не можуть перейти довідкритої економіки. Це Заїр — 2,7%, Ліберія — 3,8, Бразилія і Япо-нія — 7,2, США — 8,7, Сомалі — 11,2, Білорусь — 13%.

Міжнародна торгівля доцільна тоді, коли вона приносить який-небудь виграш. Він може бути отриманий на рівні країни, вітчизняноїміжнародної фірми, споживачів.

Беручи участь у міжнародній торгівлі, країни отримують:

можливість експортувати ті товари, у виробництві яких шир-ше споживаються ресурси, котрі є в них у порівняно великійкількості;

можливість імпортувати такі товари, для виробництва якихпотрібно було б витратити багато порівняно обмежених у неїресурсів;

ефект економії на більших масштабах виробництва, спеціалізу-ючись при цьому на більш вузькому наборі товарів.

Експортна діяльність країни активізує окремі аспекти національ-ної економіки: забезпечує замовленнями національних постачальни-ків товарів, створює робочі місця для робітників своєї держави, даєзмогу виплачувати дивіденди національним акціонерам компаній.

У той же час ввезення товарів із інших країн може змусити ві-тчизняних виробників знизити ціни на продукцію, щоб підвищитирівень своєї конкурентоспроможності. Нездатність компанії адекват-но реагувати на конкуренцію може призвести до банкрутства підпри-ємства, його закриття та звільнення робітників.

Виграш від міжнародної торгівлі для вітчизняних міжнароднихфірм можна розглядати з точки зору експортних та імпортних мож-ливостей [31, с. 22; 54, с. 7].

У разі експортної діяльності підприємства отримують вигодивнаслідок:

використання надлишкових виробничих потужностей, які іно-ді мають компанії у своєму розпорядження, але які не користу-ються відповідним внутрішнім попитом. Це можуть бути роз-відані запаси природних ресурсів, конкретні потужності длявиробництва визначеної продукції, які неможливо використатив процесі виробництва інших товарів. Часто завдяки технологіївиробництва компанія може рентабельно випускати продукціютільки в разі багатосерійного виробництва, у більших обсягах,ніж це потрібно для задоволення попиту в своїй країні;

отримання вищого прибутку. Завдяки тому, що конкурентнесередовище на закордонному ринку відрізняється від вітчизня-ного, виробник може там продати продукцію з більшою виго-дою. Це пов'язано з тим, що на зовнішньому ринку товар можеопинитися на іншому етапі життєвого циклу. Так, етап зрілостівсередині країни, як правило, приводить до зниження внутріш-ніх цін, а для етапу зрілості продукції за кордоном буде харак-терним збільшення прибутків та продаж. Підвищення при-бутковості може досягатися завдяки розходженню всерединікраїни та за кордоном державних заходів щодо оподаткуванняприбутків, регулювання цін;

значних обсягів зарубіжного продажу, що робить національнихтоваровиробників менш залежними від внутрішніх економіч-них умов;

зменшення витрат виробництва, що пов'язано з покриттямумовно-постійних витрат за рахунок випуску більшого обся-гу продукції, підвищенням ефективності внаслідок досвіду,набутого під час виробництва великих партій продукції; ма-совими закупівлями матеріалів і перевезенням їх значнимипартіями. Взагалі компанії можуть зменшувати свої витратина 20-30% у випадку підвищення в 2 рази обсягів випускупродукції;

розподілу ризику. Виробник може зменшувати коливання по-питу, організовуючи збут на зарубіжних ринках, оскільки ци-кли ділової активності країн перебувають у різних фазах, а тісамі товари знаходяться на різних етапах життєвого циклу;

знань та досвіду, отриманих фірмами в процесі роботи на за-кордонних ринках, що сприяє підвищенню ефективності їхньоїдіяльності під час проведення маркетингових операцій на вну-трішньому ринку.

У разі імпортної діяльності підприємства отримують вигоди вна-слідок:

уникнення обмежень внутрішнього ринку через зниженнявитрат на виробництво або підвищення якості продукції (на-приклад, компенсування несподіваних змін у доступі до від-чизняних джерел сировини протилежними змінами в імпортісировини);

отримання дешевих високоякісних матеріалів, комплектую-чих, технологій для їхнього використання у своєму виробни-цтві. Завдяки цьому компанія отримує більшу стійкість протиконкуренції з боку імпортованих готових виробів або ж самаможе ефективніше конкурувати на експортних ринках;

використання надлишкових потужностей торговельно-збуто-вої мережі;

доповнення наявних асортиментних груп товарів, завдяки чомуфірми можуть більше продукції запропонувати на продаж;

можливості розподілу операційних ризиків, оскільки розши-рюючи коло постачальників, компанія менше залежить від дик-тату єдиного постачальника.

Вплив міжнародної торгівлі на вітчизняні імпортоконкуруючіфірми неоднозначний. Зіткнення інтересів фірми з конкуренцієюз боку імпорту може призвести до негативних наслідків у виглядізвільнення частини робочої сили або до зменшення їхньої заробітноїплати. Несприятливий ефект конкуренції з боку імпорту особливопомітний, якщо імпортоконкуруюча галузь функціонує в специфіч-ній сфері. Однак згадані втрати, спричинені конкуренцією імпорту,тимчасові. В економіці, що розвивається, невикористані ресурси бу-дуть переміщуватись у більш продуктивні галузі, наприклад, у галузі,що виробляють продукцію на експорт, а імпортоконкуруючі фірмипристосовуватимуться до сприйняття нових техн