1.4. Україна в системі світоторговельних зв'язків : Міжнародна торгівля : B-ko.com : Книги для студентів

1.4. Україна в системі світоторговельних зв'язків

Україна належить до групи країн, які високозалежні від міжна-родної торгівлі (її зовнішньоторговельна квота дорівнює 51,1%).

У 2009 р. зовнішньоторговельні операції з товарами Україна здій-снювала з партнерами із 211 країн світу.

Обсяг експорту зовнішньої торгівлі товарами становив 39,703млрд дол. США, обсяг імпорту — 45,435 млрд дол. Однак внаслідоксвітової фінансової кризи темпи зростання як експорту, так і імпортузначно знизилися. Головні торгові партнери України в 2009 р. пока-зані в табл. 1.9.

Таблиця 1.9

Основні країни партнери України в експортіта імпорті товарів у 2009 р.

Країни

Експорт

Країни

Імпорт

Вартість,тис. дол.США

% до2008р.

Частка взагаль-ному об-сязі, %

Вартість,тис. дол.США

% до2008р.

Частка взагаль-ному об-сязі, %

РосійськаФедерація

8495072,3

54,0

21,40

РосійськаФедерація

13235774,4

68,2

29,13

Туреччина

2126526,4

45,9

5,36

Німеччина

3852129,1

53,8

8,48

Продовження табл. 1.9

Китай

1434404,7

262,0

3,61

Китай

2734257,1

48,8

6,02

Казахстан

1418429,7

77,4

3,57

Польща

2170311,2

50,7

4,78

Білорусь

1258938,2

59,8

3,17

Казахстан

2033942,1

65,2

4,48

Німеччина

1248125,7

67,9

3,14

Білорусь

1692833,9

60,3

3,73

Італія

1227560,5

42,2

3,09

Узбекистан

1640771,1

77,5

3,61

Польща

1213109,5

51,9

3,06

Італія

1139755,2

46,9

2,51

Індія

1152457,0

114,6

2,90

Франція

971500,6

57,7

2,14

Єгипет

1013336,4

65,0

2,55

Туреччина

952243,6

48,8

2,10

Іран, Іс-ламськаРеспубліка

755820,1

88,0

1,90

Туркменіс-тан

718288,5

12,8

1,58

Сирійська

Арабська

Республіка

753297,8

72,6

1,90

Угорщина

678320,9

52,9

1,49

Угорщина

730223,1

53,4

1,84

Нідерланди

677540,1

52,8

1,49

Ліван

694099,1

204,2

1,75

ЧеськаРеспубліка

622148,8

45,2

1,37

Молдова

693621,2

59,2

1,75

Австрія

612206,8

59,4

1,35

Корея, Рес-публіка

562677,4

89,9

1,42

СполученеКоролівство

651103,1

47,3

1,43

Вірґінські

Острови,

Британські

378527,0

43,9

0,95

Корея, Рес-публіка

567640,2

27,7

1,25

Йорданія

474486,0

47,5

1,20

Японія

519505,9

18,6

1,14

Ізраїль

393597,2

85,0

0,99

Румунія

488119,5

41,7

1,07

Об'єднані

Арабські

Емірати

318628,1

35,4

0,80

Індія

476788,7

73,4

1,05

Решта кра-їн світу

13359946

33,65

Решта кра-їн світу

9000378,4

19,81

Усього

39702883,3

59,3

100

Всього

45435559,2

53,1

100

Джерело: [www.ukrstat.gov.ua.]

Серед головних партнерів у експорті зросли поставки тільки доКитаю, Індії, Лівану. Імпортні поставки найбільших країн-партнерівзменшилися.

Серед регіонів світу в експорті лідирує СНД та Азія (39,9 та30,5%), а в імпорті — СНД та Європа (43,34 та 35,73%) (табл. 1.10).

Таблиця 1.10

Зовнішня торгівля України товарами по регіонах світу у 2009 р.

 

Експорт

Імпорт

Сальдо

Вартістьтис. долСША

% до2008р.

Част-ка взагаль-ному

обсязі,

%

Вартістьтис. долСША

% до2008р.

Част-ка взагаль-ному

обсязі,

%

Усього

39702883,3

59,3

100

45435559,2

53,1

100

-5732675,9

КраїниСНД

13473894,8

58,2

33,94

19692666,1

59,0

43,34

-6218771,3

Європа

10269594,2

52,0

25,87

16233790,4

53,3

35,73

-5964196,2

Азія

12131818,3

76,4

30,56

6540951,6

42,2

14,40

5590866,7

Африка

2628600,7

67,4

6,62

617592,6

39,6

1,36

2011008,1

Америка

1124437,0

27,1

2,83

2197967,1

52,5

4,84

-1073530,1

Австраліяі Океанія

21607,2

33,8

0,05

149420,8

34,6

0,33

-127813,5

Інші краї-ни світу

52931,10

0,13

3170,60

0,01

49760,5

Джерело: [www.ukrstat.gov.ua.]

З 2002 р. намітилася негативна тенденція витіснення українськихтоварів із найпривабливіших ринків — ЄС і Північної Америки.

Товарна структура зовнішньої торгівлі в 2009 р. має чітко вира-жений сировинний характер (табл. 1.11).

Таблиця 1.11

Товарна структура експорту та імпорту України у 2009 р.

Основні товарні групи

Частка в

експорті,

%

Частка в

імпорті,

%

Недорогоцінні метали та вироби з них

32,3

5,9

Мінеральні продукти

9,8

34,5

Сільськогосподарська продукція

18,7

6,4

Продовження табл. 1.11

Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей

7,7

17,6

промисловості

 

 

Машини, устаткування та механізми

13,3

15,3

Коштовне або напівкоштовне каміння, дорогоцінні

0,2

0,4

метали та вироби з них

 

 

Текстиль, взуття, головні убори, шкіряна, хутряна

2,6

4,0

сировина

 

 

Продукція деревообробної та целюлозної промис-

3,7

3,6

ловості

 

 

Готові харчові продукти

5,3

4,5

Різні товари і вироби

1,5

2,5

Транспортні засоби та шляхове обладнання

4,0

4,8

Джерело: [www.ukrstat.gov.ua.]

Отже, основу товарної структури експорту становлять недорого-цінні метали та вироби з них, продукція хімічної промисловості, мі-неральні продукти. У загальному обсязі імпорту товарів переважаютьмінеральні продукти, машини, устаткування, продукція хімічної про-мисловості, засоби транспорту.

Основні статті експорту української продукції до економічних со-юзів:

країни Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітни-цтва (АТЕС): чорні і кольорові метали, а також вироби з них;

країни СНД: продукція машинобудування, чорні і кольоровіметали, а також вироби з них, готові продукти харчування;

країни Центральноєвропейської зони вільної торгівлі (ЦЕФ-ТА): мінеральні продукти, чорні і кольорові метали, а також ви-роби з них;

країни ЄС: чорні і кольорові метали, а також вироби з них, мі-неральні продукти, продукти рослинного походження;

країни Організації виробників і експортерів нафти (ОПЕК):чорні і кольорові метали, а також вироби з них, продукти рос-линного походження.

Таким чином, у структурі українського експорту переважаютьтовари з низьким ступенем оброблення (близько 66%). Ця обстави-на спричинює його вразливість до змін у зовнішній кон'юнктурі, яказалишається головним чинником динаміки експорту. Така структурасвідчить, що формування зовнішнього сектора відбувається на основівикористання природних конкурентних переваг.

Характерною рисою зовнішньої торгівлі є те, що експорт чорнихметалів та виробів з них і продукції хімічної промисловості збіль-шуватиметься повільнішими темпами, порівняно з рештою галузей,передусім через нижчі темпи зростання зовнішнього попиту на цюпродукцію. Водночас завдяки інвестиціям у нові технології підпри-ємства чорної металургії, машинобудування, хімічної та харчовоїпромисловості зможуть поліпшити якість продукції, і в такому разічастка продукції з порівняно високим ступенем оброблення в експор-ті в подальшому збільшиться.

Здає свої позиції в експорті товарів машинобудівна галузь. Їїчастка в обсязі експорту зменшилася до 13,3%. Це значною міроюпов'язано зі скороченням попиту на цю категорію продукції україн-ських підприємств з боку її традиційних споживачів у Росії та в рядікраїн СНД.

Спостерігається тенденція збільшення імпорту готових продук-тів харчування: кондитерських виробів, місцевих продуктів, мака-ронних виробів.

Основні постачальники продуктів харчування — Росія, Польща,країни близького зарубіжжя. Знизився імпорт в Україну м'яса і суб-продуктів, що пов'язано із забороною на імпорт окремих продуктів іпереорієнтацією вітчизняних експортерів цієї продукції з іноземногоринку на внутрішній.

Розширюється імпорт пшениці з Росії і Казахстану. Збільшують-ся постачання в Україну добрив (в основному з Росії), оскільки черезнизькі ціни на енергоносії російська продукція набагато привабливі-ша, ніж українська.

Серед регіонів України найбільші обсяги експорту товарів при-падають на м. Київ, Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Луган-ську, Полтавську та Миколаївську області.

Найбільші імпортні надходження здійснюються в м. Київ, Доне-цьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Київську, Харківську та Одесь-ку області.

Про рівень конкурентоспроможності українських товарів на сві-товому ринку свідчать дані табл. 1.12.

Таблиця 1.12Оцінка рівня конкурентоспроможності Україниза окремими галузями

Галузь

Кількістькраїн-екс-портерів

Місце Укра-їни середкраїн-екс-портерів

Лідери на ринкупевної галузі

1. Транспортні засоби

87

45

Франція, Німеччина, Респу-бліка Корея

2. Хімікати

123

38

Німеччина, Нідерланди,Бельгія й Люксембург, Сінга-пур

3. Неелектронна продукціямашинобудування

93

49

Німеччина, Італія, Швеція,Швейцарія

4. Засоби інформатики

68

52

Японія, Республіка Корея,Сінгапур, Ірландія

5. Комплектуючі до елек-тронної техніки

87

61

Німеччина, Франція, Японія,Італія

6. Мінеральна сировина

144

43

Австралія, Велика Британія,ПАР, Росія

7. Базова продукція оброб-ної промисловості

124

21

Німеччина, Швеція, Італія,Японія

8. Інша продукція обробноїпромисловості

122

74

Німеччина, Нідерланди,Швейцарія, Японія

9. Неперероблені товарипродовольчого призна-чення

168

51

Нідерланди, Франція, Ав-стралія, Данія

10. Продукція харчовоїпромисловості

141

54

Нідерланди, Франція, Данія,Бельгія й Люксембург

11. Продукція лісовогоком плексу

115

56

Швеція, Фінляндія, Австрія,Малайзія

12. Одяг

118

56

Італія, Китай, Португалія,Республіка Корея

13. Текстиль

112

78

Італія, Німеччина, Респуб-ліка Корея, Бельгія й Люк-сембург

14. Вироби із шкіри

82

53

Італія, Тайвань, РеспублікаКорея, Бельгія й Люксем-бург.

Джерело: [www.wto.org]

В Україні у 2005-2008 рр. постійно зростали обсяги зовнішньоїторгівлі послугами, але у 2009 р. вони знизилися: темп росту експор-ту порівняно з 2008 р. становив 81,1%, імпорту — 79,9%. Зовнішньо-торговельні операції з послугами здійснюються зі 209 країнами світу.

Головні торгові партнери України в торгівлі послугами наведенів табл. 1.13.

Таблиця 1.13Основні країни партнери України в експортіта імпорті послуг у 2009 р.

 

Експорт

 

Імпорт

Країни

Вартість,тис. дол.США

% до2008р.

Частка взагаль-ному об-сязі, %

Країни

Вартість,тис. дол.США

% до2008р.

Частка взагаль-ному об-сязі, %

РосійськаФедерація

3452191,6

89,6

36,26

РосійськаФедерація

652017,6

72,9

12,61

СполученеКоролівство

538453,2

77,5

5,66

Австрія

226300,4

67,8

4,38

СполученіШтати Аме-

441454,9

79,5

4,64

Кіпр

668281,4

101,0

12,93

рики

 

 

 

 

 

 

 

Кіпр

457721,4

71,8

4,81

СполученеКоролівство

641162,3

74,2

12,40

Німеччина

369488,5

67,5

3,88

Німеччина

362864,6

70,9

7,02

Швейцарія

301129,1

48,7

3,16

Сполучені

Штати

Америки

302327,3

70,9

5,85

Віргінські

Острови,

Британські

247077,0

91,3

2,60

Франція

301511,8

107,8

5,83

Бельгія

228540,6

96,1

2,40

Віргінські

Острови,

Британські

26737,2

54,2

0,52

Туреччина

175870,9

88,3

1,85

Бельгія

228102,2

88,4

4,41

Австрія

162987,7

62,4

1,71

Австрія

226300,4

67,8

4,38

Канада

134029,3

111,2

1,41

Туреччина

177856,4

78,5

3,44

Італія

120201,1

72,5

1,26

Швеція

129340,1

88,5

2,50

Нідерланди

118080,3

72,9

1,24

Нідерланди

125508,9

94,3

2,43

Продовження табл. 1.13

Панама

115930,6

100,4

1,22

Польща

114860,5

49,8

2,22

Естонія

108085,8

57,0

1,14

Бельгія

67032,7

84,9

1,30

Мальта

103799,3

178,2

1,09

ЧеськаРеспубліка

66204,6

95,2

1,28

Казахстан

95858,9

84,8

1,01

Норвегія

5648,6

82,4

0,11

Франція

86537,1

70,0

0,91

Македонія,колишняЮгослав-ська Респу-бліка

50046,7

429,9

0,97

Білорусь

84821,6

68,8

0,89

Канада

50119,5

151,3

0,97

Греція

83061,2

59,1

0,87

Італія

48074,3

88,3

0,93

Інші

2095437,2

22,01

Інші

698506,1

13,51

Усього

9520757,3

81,1

100

Усього

5168803,6

79,9

100

Джерело: [www.ukrstat.gov.ua.]

Із загального обсягу експорту послуг 46% становлять послуги докраїн СНД та 23% — до країн ЄС. Російська Федерація залишаєтьсяосновним партнером з країн СНД (36,26% обсягу всіх наданих по-слуг). Обсяг експорту послуг зріс тільки до Мальти, Канади та Па-нами.

Найбільшими імпортерами послуг у 2009 р. були Російська Фе-дерація, США та Кіпр. Суттєво збільшився обсяг імпортованих по-слуг з Франції (430%) та Білорусі (151,3%).

Товарну структуру послуг за 2009 р. ілюструють дані табл. 1.14.

Таблиця 1.14Структура експорту-імпорту послуг у 2009 р.

 

Експорт

Імпорт

 

 

% до

 

 

% до

 

Види послуг

тис.дол.

загаль-

% до

тис.дол.

загаль-

% до

 

США

ного

2008 р.

США

ного

2008 р.

 

 

обсягу

 

 

обсягу

 

Послуги — всього

9520757,3

100,0

81,1

5168803,6

100,0

79,9

Транспортні послуги

6256533,2

65,7

81,9

981112,3

19,0

59,2

Подорожі

298260,9

3,1

60,5

282468,5

5,5

66,3

Послуги зв'язку

320513,6

3,4

96,9

152058,7

2,9

105,9

Продовження табл. 1.14

Будівельні послуги

123128,5

1,3

93,9

157800,7

3,1

148,3

Страхові послуги

80186,5

0,8

41,9

124089,7

2,4

66,7

Фінансові послуги

369934,5

3,9

76,0

1318907,0

25,5

90,0

Комп'ютерні послуги

277929,8

2,9

102,8

156468,4

3,0

66,0

Роялті та ліцензійні

14589,2

0,2

36,9

250053,3

4,8

87,1

послуги

 

 

 

 

 

 

Інші ділові послуги

94984,3

1,0

68,1

156841,1

3,0

97,4

Різні ділові, профе-

1210188,1

12,7

78,5

884656,6

17,1

78,8

сійні та технічні по-

 

 

 

 

 

 

слуги

 

 

 

 

 

 

Послуги приватнимособам та послуги

30769,8

0,3

60,9

143481,1

2,8

78,1

в галузі культури й

 

 

 

 

 

 

відпочинку

 

 

 

 

 

 

Державні послуги,

14904,5

0,2

335,0

515579,6

10,0

112,9

які не віднесені до

 

 

 

 

 

 

інших категорій

 

 

 

 

 

 

Послуги з ремонту

428834,4

4,5

100,7

45286,6

0,9

129,6

Джерело: [www.ukrstat.gov.ua.]

Найбільша частка в загальному обсязі українського експортуприпадала на транспортні (65,7%), різні ділові, професійні та технічніпослуги (12,7%), послуги з ремонту (4,5%). Найбільшого зростаннядосягли комп'ютерні, державні послуги та послуги з ремонту.

Найбільшу частку в загальному обсязі імпорту послуг станови-ли транспортні (19%) та фінансові послуги (25,5%). Найшвидшимитемпами зростав імпорт будівельних (148,3%) та ремонтних (129,6%)послуг.

У цілому український ринок послуг ще недостатньо розвинутий,на ньому досить вузький спектр секторів, у яких спостерігається ак-тивність і розвиток.

Україна має перспективи для розвитку таких секторів послуг, як:

послуги зв'язку (телекомунікаційні, аудіовізуальні);

фінансові послуги, в тому числі банківські і страхові;

транспортні послуги (морський, річковий, авіаційний, косміч-ний, автомобільний, залізничний, трубопровідний транспорт);

комп'ютерні та пов'язані з ними послуги;

науково-дослідницькі послуги;

будівельні та пов'язані з ними інженерні послуги;

послуги туризму;

послуги, пов'язані з охороною здоров'я.

У секторах телекомунікаційних і фінансових послуг вагоме зна-чення має наявність капіталів. У сфері фінансових послуг діє значнакількість порівняно невеликих банків. Слабкість інститутів фінан-сового посередництва та інфраструктури в секторі телекомунікаційстворює перешкоди для економічного зростання, не сприяє швидко-му впровадженню новітніх технологій. Іноземні інвестиції в ці секто-ри можуть принести більш перспективні, економічні нові технології.

Україна як транзитна держава, має надавати більшу увагу, крімтрубопровідного транспорту, розвитку інших видів транспортних по-слуг. Завдяки технологічним можливостям та потенціалу в галузяхлітако- і суднобудування Україна має хороші перспективи для роз-витку додаткових транспортних послуг, пов'язаних з ремонтом та об-слуговуванням.

Україна також має значний науково-технічний потенціал та на-працювання в багатьох наукомістких галузях (літако- і ракетобуду-вання, супутникові технології, інформатика, біотехнології та ін.). Роз-виток секторів комп'ютерних, науково-дослідницьких та пов'язанихз ними послуг сприятиме стимулюванню технологічного прориву врізних секторах економіки, розширенню використання інформацій-них технологій, розвитку національної інформаційної структури.

В Україні до товарів високотехнологічного експорту належатьгрупи 84-90 за товарною класифікаційною схемою Єдиного митноготарифу України, що грунтується на Гармонізованій системі опису ікодування товарів (ГС):

машини та устаткування;

електричні машини;

локомотиви залізничні і рухомий склад, трамваї та ін.;

засоби наземного транспорту, крім залізничного;

літальні, космічні апарати, їхні частини;

судна, човни, інші плавучі засоби;

прилади.

Відсутність окремих вітчизняних наукоємних товарів компенсу-ється імпортом. Так, середня частка наукоємних товарів у загальномуобсязі експорту дорівнює 14,5%, а в загальному обсязі імпорту — 30,4%.

Це свідчить про те, що середній рівень «інтелектуалізації» вітчизняно-го імпорту вищий за середній рівень «інтелектуалізації» вітчизняногоекспорту на 15,9 відсоткових пункти. Це є індикатором певної імпор-тозалежності України в сегменті високотехнологічних товарів.

У чотирьох групах товарів (машини та устаткування; електро-технічні машини; засоби наземного транспорту, крім залізничного;прилади) коефіцієнти покриття імпорту експортом значно менші відодиниці — в середньому на рівні 0,41. Найнижчі значення коефіцієн-тів має група приладів — 0,22, однак спостерігається тенденція щодопоступового збільшення значень цього коефіцієнта.

Таким чином, на вітчизняних ринках цих груп високотехноло-гічних товарів панують закордонні, а не українські виробники, тобтовнутрішній ринок України формується без урахування потреб пріо-ритетного розвитку його наукоємного сегмента.

На українському ринку технологічних послуг виділяються чоти-ри групи послуг із узагальненої класифікації послуг зовнішньоеконо-мічної діяльності: комп'ютерні послуги, роялті та ліцензійні платежі,науково-дослідні та дослідно-конструкторські послуги, послуги в ар-хітектурних, інженерних та інших технічних галузях.

У 2008 р. частка експорту технологічних послуг у загальному об-сязі послуг становила 13,7%, а частка імпорту — 31,1%, тобто набагатобільше, що свідчить про існування певної імпортозалежності країниі від технологічних послуг. Коефіцієнт покриття імпорту технологіч-них послуг їхнім експортом дорівнює 0,86. На низький рівень цьогокоефіцієнта впливає насамперед низька конкурентоспроможність на-уково-дослідних послуг та послуг у технічних галузях [http://www.ukrstat.gov.ua]. Наведені дані свідчать про недостатній розвиток тех-нологічних послуг у країні. В результаті витрачаються чималі коштина імпорт цих послуг.

Технологічні послуги часто не знаходять споживача через поганоорганізовану рекламу і недостатнє вивчення кон'юнктури ринку та-ких видів послуг. Подолати ці недоліки допомагають постійно діючіміжнародні ви-ставки-ярмарки, які призначені, зокрема, показати по-тенційним партнерам можливості виконавців послуг у розвитку на-уково-технічного співробітництва.

В Україні останніми роками спостерігається активізація ліцензій-ної торгівлі. Переважна більшість закуплених у зарубіжних країнахліцензій технологічні. Підприємства щорічно укладають понад 200ліцензійних угод на право використання різних об'єктів інтелекту-альної власності, серед яких майже 21,2% займають винаходи, 14% —ноу-хау і 44% — послуги типу «інжиніринг» [54, с. 170].

Намітилася тенденція поліпшення структури закуплених ліцен-зій. Щорічно зростає частка більш цінних об'єктів інтелектуальноївласності, захищених патентами, і зменшується частка безпатентнихпослуг. Прибуток від реалізації продукції, виготовленої на підставіліцензій, останніми роками зріс більше ніж утричі.

Українськими міжгалузевими об'єднаннями, консорціумами,асоціаціями, акціонерними товариствами, торговельними будин-ками та іншими організаціями, створеними на добровільній основі,ліцензійними договорами забезпечено 63,3% загального прибуткувід використання зарубіжних ліцензій. Проте приблизно 1/5 діючихтехнологічних ліцензій не приводить до економічного зростання ви-робництва. Закуплені ліцензії часто виявляються нерентабельними.Так, найбільших збитків у розмірі 3,3 млн. грн. зазнало ВАТ «Запо-різький абразивний комбінат» внаслідок використання одержаногозі США ноу-хау, в якого строк дії ліцензійного договору закінчивсяще в 1980 р.

Серед продукції, що виробляється за ліцензійними договорами,вищу рентабельність (902,7%) має продукція ЗАТ «Луганський труб-ний завод», що виробляється на основі ліцензійного договору з Італі-єю. Строк окупності витрат (менше ніж один рік) мали лише 26% зусіх діючих ліцензій, за якими було організовано виробництво пев-них видів продукції.

Кількість проданих ліцензій на об'єкти інтелектуальної власностітакож зростає. Основним ліцензіатом України є Росія (близько 33,9%проданих за кордон ліцензій). Продають ліцензії також у Польщу,Китай, Молдову, США, Іран, Південну Корею, Сірію, Нідерланди таще в 13 країн світу.

Серед продаж вітчизняних ліцензій переважає частка безпатент-них об'єктів інтелектуальної власності, зокрема інжиніринг та ноу-хау.

Україна має зв'язки з багатьма країнами світу щодо експорту лі-цензійної продукції. Найбільша його частка припадає на Росію і Бі-лорусь, а найменша — на США. Це свідчить про порівняно низькийрівень технологічності вітчизняної ліцензійної продукції, що такожвказує на її низьку конкурентоспроможність. У високорозвинутихкраїнах ця продукція ще не користується значним попитом. Коефі-цієнт покриття імпорту об'єктів інтелектуальної власності їхнім екс-портом по Україні в середньому становить 0,12.

Переважна кількість переданих закордонним споживачам за лі-цензійними договорами об'єктів (у середньому 44,3%) належать доекологічно чистої енергетики та ресурсозберігаючої технології. Прак-тично технології з охорони навколишнього природного середовищане передаються. Це свідчить про те, що найбільше користується по-питом за кордоном ліцензійна продукція, пов'язана з ресурсозбе-рігаючими технологіями. Але темпи передачі ліцензій поступовознижуються, в тому числі таких пріоритетів світового значення, якстворення нових речовин і матеріалів. Ліцензійна діяльність за соці-альними напрямами інтелектуальної власності розвивається ще до-сить слабко.

Підсумки глави

Міжнародна торгівля — це сфера міжнародних економічнихвідносин, яка являє собою сукупність зовнішньої торгівлі товарами,послугами, продукцією інтелектуальної праці усіх країн світу. Зо-внішня торгівля — це торгівля однієї країни з іншими країнами світу,яка складається з двох зустрічних потоків товарів та послуг: оплачу-ваних експорту та імпорту.

Міжнародна торгівля — основна рушійна сила економічногорозвитку. Її темпи зростання помітно випереджають темпи збільшен-ня світового обсягу виробництва, що відбувається внаслідок погли-блення міжнародного поділу праці.

Міжнародну торгівлю характеризує її географічна й товарнаструктура, тобто структура з точки зору географічного розподілу і то-варного наповнення.

Географічна структура — це розподіл торговельних потоків міжокремими країнами та їхніми групами, створеними за територіаль-ною або організаційною ознакою. Вона сформувалася під впливомміжнародного поділу праці й розвитку науково-технічної революції.

Товарна структура формується під впливом конкурентних пере-ваг країни, які є у випадках, якщо внутрішні ціни на експорті товаринижчі від світових. Відмінності в цінах зумовлені природними конку-рентними перевагами та набутими (соціально-економічними) конку-рентними перевагами.

Для аналізу структури міжнародної торгівлі важливого значен-ня набуває класифікація ринків. Розрізняються такі види ринків: сві-тові та регіональні товарні ринки; товарні ринки окремих країн; вну-трішні та зовнішній ринки; ринок товарів, послуг, технологій; ринкипродавця та покупця.

В основу класифікацій товарів можуть бути покладені такіознаки: міжнародна мобільність («ринкові» та «неринкові» товари);призначення (товари споживчого попиту та виробничого призначен-ня); термін використання (коротко- та довгострокового використан-ня); рівень попиту та ціна (товари повсякденного та вибіркового по-питу; престижні товари; предмети розкоші).

Основні специфічні риси міжнародної торгівлі, які відрізняютьїї від внутрішньонаціональної торгівлі: урядове регулювання, яке пе-редбачає активне втручання уряду у відносини міжнародної торгівлій пов'язані з торговельними операціями валютно-фінансові відноси-ни; самостійна національна політика, яка може дозволити вільнийпотік товарів і послуг між країнами, регулювати чи забороняти його;соціально-культурні відмінності країн; фінансові (валютний та кре-дитний) та комерційні ризики.

Найпростіша модель міжнародної торгівлі (модель частковоїрівноваги) показує основні функціональні взаємозв'язки між вну-трішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією на товарина світовому ринку, кількісні обсяги експорту й імпорту, рівень цін,за яким здійснюється торгівля.

Еволюцію розвитку міжнародної торгівлі найчастіше роз-глядають за таким критерієм, як основні події в світі. Виокремлю-ють п'ять основних етапів: І етап — початковий комерційний період(1500-1850); ІІ етап — період становлення міжнародного товарообігу(1850-1914); ІІІ етап — період між двома світовими війнами (1914-1945); ІУ етап — повоєнний період (1945 — перша половина 70-хроків); У етап — період глобалізації світової економіки (з кінця 70-хроків до нашого часу).

8. Міжнародна торгівля доцільна тоді, коли приносить який-не-будь виграш. Він може бути отриманий на рівні країни, вітчизняноїміжнародної фірми, споживачів.

Беручи участь у міжнародній торгівлі країни, фірми отримуютьможливість експортувати ті товари, у виробництві яких більше спо-живаються ресурси, які є в них, у порівняно великий кількості; мож-ливість імпортувати ті товари, для виробництва яких потрібно було бвитратити багато порівняно обмежених у неї ресурсів; ефект економіїна більших масштабах виробництва, спеціалізуючись при цьому набільш вузькому наборі товарів. Споживачі виграють від збільшеннякількості й різноманітності товарів, нижчих цін.

Виграш від міжнародної торгівлі залежить від зміни експортнихта імпортних цін, співвідношення яких називається умовами торгівлі.Умови торгівлі характеризують зміну положення країни в міжнарод-ній торгівлі і залежать від коливань попиту на світовому та внутріш-ньому ринках, від змін в умовах виробництва, від ступеня монополі-зації окремих ринків.

Для визначення місця країни у світовому господарстві, аналізуінтенсивності ведення зовнішньої торгівлі та ефективності здійснен-ня операцій із зовнішніми партнерами використовується система по-казників результативності зовнішньої торгівлі: абсолютні та відносніпоказники, показники структури, інтенсивності та економічної ефек-тивності.

Україна належить до групи країн, які високозалежні від між-народної торгівлі. Обсяги експорту зовнішньої торгівлі постійнозростають (винятком став 2009 р. через світову фінансову кризу).Головними експортерами та імпортерами є Росія, Італія, Туреччина,Китай, Німеччина, США. Основу товарного експорту становить не-дорогоцінні метали та вироби з них, продукція хімічної промисло-вості, мінеральні продукти. Збільшується імпорт готових продуктівхарчування. Обсяги зовнішньої торгівлі послугами також мають тен-денцію до зростання. В структурі експорту-імпорту послуг переважа-ють транспортні послуги, різні ділові, професійні та технічні послу-ги. В цілому ринок послуг ще недостатньо розвинутий. Існує певнаімпортозалежність України в сегменті високотехнологічних товарів.

Ключові поняття

Міжнародна торгівля; зовнішня торгівля; експорт; імпорт; країни-екс-портери; країни-імпортери; географічна та товарна структура міжнародноїторгівлі; світовий товарний ринок; «ринкові» та «неринкові» товари; специ-фічні риси міжнародної торгівлі; модель часткової рівноваги; етапи розвиткуміжнародної торгівлі; виграш від торгівлі; умови торгівлі; економічний ефектта ефективність міжнародної торгівлі.

Запитання для самоконтролю

Що являє собою міжнародна торгівля та які тенденції її розвитку?

У чому особливості географічної та товарної структури міжнародноїторгівлі?

Які існують основні види ринків та товарів?

У чому полягають специфічні риси міжнародної торгівлі?

Про що свідчить найпростіша модель міжнародної торгівлі?

Охарактеризуйте основні етапи розвитку міжнародної торгівлі. У чомуполягають їхні відмінності?

Як визначається міра залежності країн від міжнародної торгівлі?

Які чинники зумовлюють необхідності міжнародної торгівлі та якийвиграш вона приносить?

Охарактеризуйте склад та методику розрахунків аналітичних показ-ників результативності міжнародної торгівлі.

У чому сутність умов торгівлі?

Які характерні риси зовнішньої торгівлі України товарами, послугами,технологією?

Запитання для обговорення

Чому вивчення дисципліни «Міжнародна торгівля» має велике зна-чення?

Чому на деякі галузі економіки в товарній структурі міжнародної тор-гівлі припадає найбільша частка, в той час як інші залишаються місцевимиабо регіональними?

Чим можна пояснити випереджальні проти ВВП темпи зростання між-народної торгівлі?

У які країни спрямовуються основні потоки експорту та імпорту про-мислових розвинутих країн світу? Чим це пояснюється?

Чим можна пояснити певну «замкненість» сучасних товаропотоків умежах країн Тріади (Північної Америки, Японії, Західної Європи)?

Які об'єктивні та суб'єктивні чинники зумовлюють постійне зростанняобсягів торгівлі в межах регіональних інтеграційних угруповань?

Які промислові та сільськогосподарські товари й за яких умов стають«неринковими»? Наведіть приклади «неринкових» товарів, які за певнихумов можуть експортуватися.

Обґрунтуйте, які товари, що їх використовує турецька фірма для буду-вання готелю в Україні, можна вважати «ринковими», а які — «неринковими».

Чому специфічні риси міжнародної торгівлі є визначальними?

Кожному етапу розвитку міжнародної торгівлі притаманні свої підхо-ди регулювання торговельних операцій. Поясніть, із чим це пов'язано.

Чому, незважаючи на низьку залежність від міжнародної торгівлі, де-які промислові країни є основними учасниками світової торгівлі? Назвіть цікраїни.

Як і чому на попит і пропозицію впливають зміни в умовах торгівлі?

У товарній структурі експорту США значну частину займають про-мислові товари, зокрема автомобілі, а в структурі імпорту — сировинні това-ри, зокрема паливо (нафта). Як вплинуть на умови торгівлі такі події:

війна в Іраку, яка перерве поставки нафти;

зростання експорту японських автомобілів на основні американськіекспортні ринки;

розроблення в Німеччині нового засобу одержання енергії;

низький урожай пшениці в Росії?

Охарактеризуйте тенденції розвитку географічної структури експортута імпорту України в контексті реалізації її національних економічних інтер-есів у міжнародній сфері.

Визначте напрями вдосконалення географічної структури зовнішньоїторгівлі України в її взаємозв'язку з диверсифікацією товарної структури зточки зору зменшення сировинно-енергетичної залежності України від Ро-сії та нарощування українського експорту високотехнологічної продукції наринках країн ЄС.

У випадку продажу Україною Росії обладнання, а Росією Україні —природного газу, можна це вважати міжнародним поділом праці, міжнарод-ною кооперацією праці, міжнародним поділом інших чинників виробництвачи першим, другим і третім разом?

Набуття практичних навичок

Дайте порівняльну оцінку розвитку міжнародної торгівлі за окремимикраїнами та по світу разом на основі даних за останні п'ять років.

Проаналізуйте зміни в групі провідних країн-експортерів та країн-ім-портерів щодо їхньої частки у світовій торгівлі, які відбулися за останні 10років.

Проаналізуйте економічне зростання в країнах, що розвиваються. По-ясніть причини бурхливих темпів зростання в окремих країнах. У яких галу-зях вони підвищують свої позиції?

Визначте міру залежності країн світу від міжнародної торгівлі та згру-пуйте їх за такими ознаками: високо-, середньо- та низькозалежні. Яку по-зицію серед них займає Україна? Прокоментуйте.

Оберіть будь-яку країну світу та проаналізуйте стан її зовнішньої тор-гівлі за допомогою системи показників результативності торгівлі.

Проаналізуйте зміни, які відбулися протягом останніх п'ять років у то-варній і географічній структурі зовнішньої торгівлі України та її трьох осно-вних торговельних партнерів. Поясніть причини відмінності в їхніх товарнихструктурах.

WEB-сайти

Сайт СОТ, який надає статистичні та аналітичні ма-теріали щодо сучасних тенденцій і закономірностейу розвитку міжнародних торговельних відносин таособливостей їхньої глобальної регуляторної систе-ми, щорічник «International Trade Statistics».Сайт групи Всесвітнього банку, який надає статис-тичні матеріали, різні звіти з інформацією щодозагального огляду світового розвитку, економіки,глобальних зв'язків. Можна ознайомитися зі статис-тичним щорічником «World Development Indicators».Сайт ЮНКТАД, на якому публікуються огля-ди аналітичного дослідження «World InvestmentReprt» щодо міжнародних торговельних відносин.Сайт статистичної служби Європейської комісії(Євростат), основною публікацією на якому є що-річник «Eurostat Yearbook». Надається інформація,щодо політичної, економічної, соціальної діяльнос-ті країн ЄС та основних партнерів з економічногоспівробітництва.

Сайт державної митної служби України, який подаємитну статистику зовнішньоторговельних операційдержави.

www.wto.org

www.worldbank.org

www.unctad.org

www.europa.eu.int

www.customs.gov.ua

www.ukrdzi.com

Сайт «Держзовнішінформ», на якому розміщуєтьсярізноманітна зовнішнь-оторговельна інформація,бюлетень «Огляд цін українського та світових то-варних ринків», часопис «Огляд українського рин-ку». Має пошукову систему.