2.1. Визначальні чинники сприяння економічномурозвитку та міжнародній торгівлі

Одними з важливих завдань країн світу є прискорення темпівекономічного розвитку, удосконалення соціально-економічних таміжнародних торговельних відносин, використання переваг системиміжнародної торгівлі. Щоб вирішити ці завдання, потрібно виявитиосновні чинники економічного розвитку країн та сприяння міжна-родній торгівлі.

Економічний розвиток розглядається як стійке збільшення на-ціонального виробництва товарів та послуг і вимірюється різнимипоказниками. Наприклад, приріст ВВП або ВВП на душу населення.Останній показник ще називають «ефектом багатства» чи «ефектомекономічного розвитку».

Економічний розвиток та міжнародна торгівля являють собоюскладні, взаємозумовлені процеси, які є результатом взаємодії різнихчинників: економічних, політичних, соціальних.

На різних етапах розвитку країни ті чи інші чинники можутьвідігравати роль основного двигуна зростання. Однак у більшостівипадків економічний розвиток, а через це й міжнародну торгівлю,стимулюють інновації та технологічні зрушення, які підвищуютьефективність діяльності та створюють нові конкурентні переваги; рі-вень економічної свободи, який свідчить про наявність ринкової еко-номіки; природно-географічні умови, які формують природні конку-рентні переваги; якість підготовки робочої сили [24, с.91; 62, с. 420].

На сьогодні вважається, що рушійною силою довготривалого еко-номічного розвитку є технологічні інновації (науково-технічний про-грес), оскільки більша частина підвищення реальних доходів на душунаселення в розвинутих країнах відбувається завдяки їм. Це поняттяохоплює як машини, обладнання, різноманітні форми технологічногозабезпечення, які мають фізичне вираження, так і сукупність техніч-них та управлінських знань для організації виробництва та здійснен-ня зовнішньоторговельних операцій.

Відмінності в технологіях, які мають країни, зумовлюють різнийрівень їхнього економічного розвитку й створюють основу порівняль-них переваг. Технологічна нерівність змушує країну виробляти ті то-вари, технологія виробництва яких у цій країні краща. Технологічнообґрунтована порівняльна перевага виникає у випадку здійсненнятехнологічних змін у різних галузях та країнах.

Розвиток технології тісно пов'язаний з факторами виробництва(капіталом та працею). Так, технологічні зрушення роблять капіталпродуктивнішим і породжують стимули для нових інвестицій. Тех-нологія також може матеріалізуватися в нове устаткування, тобто вті чи інші форми фізичного капіталу, а недостатня увага до людськихресурсів підриває потенційні можливості країни розвиватися черезінновації й технологічний прогрес.

Англійський економіст Джон Хікс, який одержав Нобелевськупремію з економіки в 1972р., охарактеризував різні типи науково-тех-нічного прогресу (НТП) та показав, як вони пов'язані з факторамивиробництва (капіталом та працею) і як впливають на економічнийрозвиток країни [70, с.73]. Він поділяє НТП на нейтральний, працез-берігальний та капіталозберігальний:

- нейтральний НТП збільшує продуктивність праці та капіталув однаковій пропорції. Результатом цього є те, що даний обсяг

випуску продукції може бути вироблений з меншими витрата-ми праці та капіталу;

працезберігальний НТП підвищує продуктивність капіталубільше, ніж продуктивність праці. Внаслідок цього капітал за-міщує працю у виробництві, й відношення капіталу до працізбільшується, тобто на одиницю праці використовується біль-ше капіталу. Цей обсяг випуску продукції виробляється з мен-шою кількістю капіталу та праці, але при вищому відношеннікапіталу до праці;

капіталозберігальний НТП збільшує продуктивність працібільше, ніж продуктивність капіталу. Внаслідок цього працязаміщує капітал у виробництві продукції, й відношення працідо капіталу підвищується, тобто на одиницю капіталу більшевикористовується праці. Цей обсяг випуску продукції може ви-роблятися з меншою кількістю праці та капіталу, але при вищо-му відношенні праці до капіталу.

Таким чином, будь-який НТП незалежно від його типу скорочуєкількість праці та капіталу, яка необхідна для виробництва будь-якого обсягу продукції, тобто підвищує продуктивність факторів ви-робництва. Під впливом інноваційних зрушень змінюється структу-ра експорту країни, зокрема, зростає його наукомісткість, що дає новіімпульси динамізації економічного розвитку.

На темпи економічного зростання та відкритість до міжнародноїторгівлі впливає економіко-політична ситуація в країні, про яку свід-чить рівень її економічної свободи.

Американським аналітичним центром Heritage Foundation роз-роблено показник, за допомогою якого емпірично вимірюється рі-вень економічної свободи в різних країнах світу (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Загальний рівень економічної свободи окремихкраїн світу в 2009 р.

Країни

Місце в рейтингукраїн

Рівень економічноїсвободи (%)

Розвинуті країни

Гонконг

1

90,0

Австралія

3

82,6

Продовження табл. 2.1

Швейцарія

6

79,4

Канада

7

80,5

США

8

80,7

Японія

19

72,8