4.4.2. Показники інтенсифікації і підвищенняефективності підприємницької діяльності : Основи підприємництва : B-ko.com : Книги для студентів

4.4.2. Показники інтенсифікації і підвищенняефективності підприємницької діяльності

Прибуток і рентабельність - узагальнюючі показникидіяльності підприємства. їх суть полягає в наступному.

Прибуток - перевищення сукупних доходів над сукупнимивитратами. Прибуток є валовий, як сума прибутку за всіма

57

видами діяльності, яка відбивається в його бухгалтерськомубалансі. Його обчислюють як різницю між валовими доходами іваловими витратами та амортизацією. Він є основнимузагальнюючим показником фінансових результатів виробничо-господарської діяльності підприємства. Включає прибуток відреалізації продукції (робіт, послуг) і від фінансових операцій.

Валовий прибуток - прибуток-брутто — загальна сумаодержаного підприємством прибутку до вирахування податків.

Прибуток-нетто - прибуток залишковий (чистий) - частинабалансового прибутку, яка залишається в розпорядженніпідприємства після сплати податків до державного бюджету,виплати відсотків за банківський кредит і деяких обов'язковихплатежів. Використовується для формування фондівекономічного стимулювання.

Прибуток нереалізований - прибуток, нагромаджений унезавершеному виробництві.

Прибуток позареалізаційний - прибуток підприємства,отримуваний від діяльності, не пов'язаної з реалізацієюпродукції, робіт чи послуг.

Прибуток - це абсолютний показник ефективної діяльностіпідприємства, і він не може повністю характеризувати її,оскільки з його величини не видно, від якого обсягу виробництватака сума прибутку отримана.

Тому, крім абсолютного показника - прибутку, визначаєтьсявідносний показник прибутковості - рентабельність.

Рентабельність - відносний показник прибутковості,виражений у відсотках, який характеризує ефективність витратпідприємства загалом або ефективність виробництва окремихвидів продукції.

Рівень рентабельності розраховують як відношення величиниприбутку, отриманого за певний період (місяць, квартал, рік) досередньої за цей період вартості засобів виробництва чи дозагальної величини витрат на виробництво.

Рентабельність є базова, гранична, виробництва, капіталу(майна), продукції.

Рентабельність виробництва - економічний показник, щообчислюється як відношення прибутку від звичайної діяльностідо середньорічної вартості основних виробничих фондів і58нормованих обігових коштів. Вимірюється у відсотках заформулою:

P = Пр ХІ00

^ Фон + Фоб  '

де Пр - прибуток від звичайної діяльності; Фосн -середньорічна вартість основних виробничих фондів; Фоб -середньорічна вартість нормованих обігових коштів.

Рентабельність продукції - економічний показник, щообчислюється як відношення прибутку від реалізованої продукціїдо поточних витрат на її виробництво. Вимірюється у відсоткахза формулою:

Р = ^ ХІ00

С/в

Найбільш узагальнюючий показник рентабельності капіталу(майна), що обчислюється як відношення валового прибутку довартості всього майна, яке є в розпорядженні підприємства.

Названі показники є узагальнюючими і залежать відпоказників, що характеризують прибутковість використанняскладових частин виробничих ресурсів підприємства: основних іоборотних фондів, трудових ресурсів, капіталовкладень, затратна управління виробничою діяльністю.

Прибуток і рентабельність залежать від цілого рядуоціночних показників використання основних і оборотнихфондів, трудових ресурсів, капіталовкладень, управлінськихвитрат.

Такими показниками є:

фондовіддача: Фв= ТП/Фср,

фондорентабельність:            Френ=Пр/Фср;

матеріаловіддача:       Мв = ТП/М;

затрати на 1 грн. товарної продукції: Зт =(С/в)/ТП;

продуктивність праці:           ПП = ТП/Чс;

зарплатовіддача:        Вз/п= ТП/Фз/п;

віддача управлінських затрат:           Вупз= ТП/У„з,

рентабельність управлінських затрат:

Рупз = (Пр/Упз) 100,

де ТП - товарна продукція за відповідний період (рік) в грн.;

Фср - середньорічні основні виробничі фонди в грн.;

ПР - прибуток, грн.;

М - сума матеріальних затрат, грн.;

С/в - собівартість продукції, грн.;

Фз/п - фонд оплати праці, грн.;

Чс - середньоспискова чисельність працюючих;

Упз - величина управлінських затрат, грн.

Вивчивши окремо всі ці показники, можна визначити, зарахунок яких факторів відбувалися зміни узагальнюючогопоказника - прибутковості підприємницької діяльності, тобтовизначити їх вплив на величину прибутку й рентабельністьдіяльності.

Але необхідно відмітити, що вони характеризують зростанняінтенсивності й підвищення ефективності тільки в тому випадку,коли їх величини зростають у порівнянні з базовими: тобто призростанні фондовіддачі, прибутку, але зниженні затрат на 1 грн.товарної продукції, поліпшенні якості, підвищенніпродуктивності праці і т.п.

При цьому треба намагатися, щоби ці показникиполіпшувалися не за рахунок зростання цін на виготовлюванупродукцію чи надані послуги, а за рахунок раціональноговикористання всіх ресурсів.

Контрольні питання:

Конкуренція. Суть конкуренції та її об'єктивна необхідністьу ринкових економічних умовах господарювання.

Види конкуренції.

Конкуренція та її вплив на розвиток підприємницькоїдіяльності.

Шляхи удосконалення конкуренції.

Які показники є комплексними (узагальнюючими)показниками діяльності підприємства?

Прибуток. Його суть і види. Роль прибутку в розвиткувиробничої діяльності.

Рентабельність виробництва.

Рентабельність продукції. Її суть, особливості розрахунку.

Фондовіддача, фондорентабельність, фондомісткість іфондоозброєність. Їх суть, особливості розрахунку.

Матеріаловіддача.

Затрати на 1 грн. товарної продукції.

Віддача і рентабельність управлінських затрат.

Продуктивність праці і зарплатовіддача.

Суть окремих показників та їх вплив на величинуузагальнюючих показників - прибуток і рентабельністьпродукції.

Суть інтенсивного і екстенсивного шляхів розвитку.

Література:

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV.

Івін Л.М., Карпов Е.О. Вступ до бізнесу: Навчальнийпосібник. - К.: НМК ВО, 1992. - 164 с. (С. 59-74; 96-108).

Джеймс Стонер, Едвін Долан. Вступ до бізнесу. - К., 2000. -732 с. (С. 90-145).

Сизоненко В.О. Підприємництво: Підручник. - К.: Вікар, -1999. - 438 с.

Основи економічної теорії / За ред. С.В.Мочерного. 1998. -464 с. (С. 188-206).

Ковальчук В.М. Загальні основи ринкової економіки:Навчальний посібник. Тернопіль: Астон, 1994. - 228 с. (С.86-99).

ІМЕ. Словник ринку. - 2000. - С. 150, с. 18.

Скворцов Н.Н. Формула делового успеха. - К.: Юринком,1997. - 192 с. (С.171)

Бойко В.М., Вашків П.Г. Бізнес словник-довідник. - К.:"Україна", 1995 - 157 с. (С. 74).

Розділ ІІІ. ДЕМОНОПОЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ,АНТИМОНОПОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ДЕРЖАВНЕРЕГУЛЮВАННЯ ТА ПІДТРИМКАПІДПРИЄМНИЦТВА

ТЕМА 5.

ДЕМОНОПОЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТАПІДПРИЄМНИЦТВА Й АНТИМОНОПОЛЬНАДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ

Монополії і монопольне становище та їх вплив нарозвиток економічних відносин

Антимонопольна діяльність держави в умовах ринковоїекономіки

Антимонопольний комітет України. Основні аспектийого діяльності

5.1. Монополії і монопольне становище та їх впливна розвиток економічних відносин

Монополія - це окремі наймогутніші підприємства абооб'єднання декількох підприємств, які виробляють переважнукількість певної продукції, завдяки чому впливають на процесціноутворення і привласнюють високі (монопольні) прибутки.

Монополії проникають в усі сфери суспільного відтворення:виробництво, обмін, розподіл і споживання. Перш за всемонополізується сфера обігу. На цій основі виникли найпростішіформи монополістичних об'єднань - картелі, синдикати, прияких учасники домовляються про ціну, ринки збуту (картель) абозбувають продукцію через загальну збутову контору (синдикат).

Монополізм у виробничій сфері проявляється при організаціїтаких форм монополістичних об'єднань як трести.

Монополізація - це досягнення суб'єктом господарюваннямонопольного (домінуючого) становища на ринку товару,підтримання або посилення цього становища (Закон України"Про захист економічної конкуренції"). Монопольне становищесуб'єкта господарювання на ринку характеризується йогодомінуванням на ринку, наявністю неправомірних переваг впроцесі діяльності і дає йому можливості здійснювати певнийвплив на інших суб'єктів господарювання, тим самимобмежуючи конкуренцію. Основними параметрами, яківизначають монопольне становище суб'єкта господарювання(згідно з даним законом), є:

суб'єкт господарювання займає монопольне становище наринку товару, якщо на даному ринку конкуренти відсутні аборівень конкуренції низький у результаті обмеженостіможливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодозакупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, обмеженостіможливості для діяльності інших суб'єктів господарювання врезультаті блокування діяльності, встановлення бар'єрів, наданнярізноманітних пільг тощо;

монопольним вважається становище суб'єктагосподарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Абоякщо його частка на ринку товару становить 35 і меншевідсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема,внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, якіналежать конкурентам;

якщо на одному ринку сукупна частка декількох суб'єктівгосподарювання, які володіють найбільшою часткою даногоринку, перевищує 50% (три суб'єкти господарювання) або 70%(п'ять суб'єктів господарювання), і при цьому вони не доведуть,що стосовно них не виконуються вищеперелічені умови, томонопольним вважається становище кожного з кількох суб'єктівгосподарювання.

Важливим етапом у процесі здійснення Україноюантимонопольної політики є обмеження монополізму. Для цьогонеобхідно визначити дії, які вважаються зловживанняммонопольним становищем. До них згідно з Господарськимкодексом відносять:

нав'язування таких умов договору, які ставлятьконтрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що нестосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару,не потрібного контрагенту;

обмеження або припинення виробництва, а такожвилучення товарів з обороту з метою створення або підтримкидефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;

інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступуна ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання;

встановлення монопольно високих або дискримінаційнихцін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення правспоживачів або обмежує права окремих споживачів;

встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на своїтовари, що призводить до обмеження конкуренції.