7.4. Форми небанківського кредитування,їх характеристика

магниевый скраб beletage

Господарюючі суб'єкти в процесі здійснення виробничо-фінансової діяльності, крім банківського кредиту, можутьвикористовувати й інші види кредиту: комерційний, лізинговий,державний, міжнародних фінансових організацій.

Комерційний кредит - це угода між продавцем(кредитором) і покупцем (позичальником) щодо надання першимвідстрочки платежу за товари, надані послуги, виконані роботи.Це товарна форма кредиту, яка визначає відносини щодоперерозподілу матеріальних ресурсів між суб'єктамигосподарювання. Призначенням комерційного кредиту єприскорення реалізації товарів та одержання прибутку.

Традиційний механізм комерційного кредиту передбачаєпроведення кредитування з використання векселів, суть якогополягає в тому, що платник (позичальник) надає постачальнику(кредитору) комерційний вексель - фінансовий інструмент,цінний папір, який містить зобов'язання сплатити позичальникомкредитору зазначену в векселі суму у визначений у векселітермін. Погашення кредиту може здійснюватися через оплатуборжником векселя, передаванням векселя іншій особі, шляхомпереоформлення комерційного кредиту на банківський.

Крім того, комерційний кредит може здійснюватися шляхомзаписів вартості проданих у кредит товарів за відкритимрахунком. За цієї форми комерційного кредитування постачаннянаступної партії товарів можливе до моменту погашенняпопередньої заборгованості.

Сучасний механізм комерційного кредиту містить системуторгових знижок із покупної ціни товарів «сконто», якавикористовується при оплаті вартості товарів протягом певноготерміну після виписки рахунків, що заздалегідь визначається вконтрактах.

Різновидом комерційного кредиту є податковий кредит,який являє собою відстрочку сплати підприємством податку добюджету в календарному році.

Лізинговий кредит надається в товарній формі і являє собоюдовгострокову оренду майна. Це угода, за якою кредиторзобов'язується придбати майно і передати його в користуванняпозичальнику на визначений термін за відповідну плату.

Виділяють три суб'єкти лізингових відносин:

лізингодавець (кредитор) - суб'єкт підприємницькоїдіяльності, який передає в користування майно за лізинговоюугодою;

лізингоотримувач (позичальник) - суб'єктпідприємницької діяльності, який одержує в користування майноза лізинговою угодою;

продавець лізингового майна або його безпосереднійвиробник.

Кредиторами при лізингу можуть бути лізингові компанії,банки та інші фінансово-кредитні установи.

Доцільність використання лізингу для лізингоотримувача:

Він дозволяє організаціям, не вдаючись до залученнякредитів чи значних одноразових витрат власного капіталу,використовувати у виробництві нове технологічне обладнання йтехнології, а морально застаріле періодично поновлювати.

Лізингоотримувач не залучає позичкового капіталу, щопідвищує його ліквідність, тобто підтримується оптимальнеспіввідношення власного та позичкового капіталів.

Придбане в розстрочку обладнання дозволяє знизити ісобівартість продукції, і базу оподаткування (оскільки лізинговіплатежі входять до складу валових витрат), і податкові платежі.

Підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніжкредит на його придбання, тому що об'єкт лізингу є заставою іправо власності на нього має лізингодавець.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій(ступеня окупності) виділяють оперативний і фінансовий лізинг.Фінансовий лізинг - це угода, яка передбачає протягом періодусвоєї дії виплату лізингових платежів, які покривають повнувартість амортизації майна або більшу його частину, додатковівитрати та прибуток орендодавця (процент за лізинг). А приоперативному лізингу угода укладається на термін, менший заперіод амортизації орендованого майна, тому для ньогохарактерне часткове відшкодування вартості майна, що здаєтьсяв лізинг, і витрати лізингодавця не покриваються оренднимиплатежами протягом одного лізингового контракту.

Державний кредит - це економічні відносини, яківиникають між підприємством і державою щодо купівліпідприємством державних цінних паперів, а також отриманняостаннім бюджетних і позабюджетних кредитів.

Державне кредитування здійснюється шляхом наданнябюджетних кредитів безпосередньо міністерствам, відомствам,іншим центральним органам державної виконавчої влади дляфінансування підприємствами, об'єднаннями та організаціями(далі - позичальниками) через банківські установи в першу чергупускових об'єктів, а також раніше розпочатих важливихновобудов виробничого призначення, технічного переозброєння іреконструкції діючих підприємств, незалежно від формвласності, на пріоритетних напрямках економіки відповідно доКонцепції регулювання інвестиційної діяльності в умовахринкової трансформації економіки. Воно є прямим, цільовим,поворотним, строковим, в обов'язковому порядку забезпеченимзаставою, поручительством або гарантією і здійснюється зарахунок коштів, передбачених на цю мету Державним бюджетомУкраїни.

Банки, що проводять фінансування, здійснюють державнекредитування будов і об'єктів тільки за умови отримання відпозичальника необхідних для оформлення фінансуваннякапітальних вкладень документів. Бюджетні кредити надаютьсядля фінансування будов і об'єктів, проектні строки спорудженняяких (або їх черг) не перевищують трьох років, а в окремихвипадках - п'яти років.

Перелік будов і об'єктів виробничого призначення, якіфінансуються за рахунок коштів Державного бюджету, визначаєМіністерство економіки за погодженням з Міністерствомфінансів на основі пропозицій міністерств, відомств, іншихцентральних органів державної виконавчої влади і подає його назатвердження Кабінету Міністрів України у складі Державноїпрограми економічного і соціального розвитку України наплановий рік.

Організація роботи по обслуговуванню бюджетнихкредитів, їх обліку та проведенню розрахунків з позичальникамиздійснюється уповноваженими банками України. Міністерствофінансів перераховує міністерствам, відомствам, іншимцентральним органам державної виконавчої влади на окремийрахунок кошти, в межах яких надається бюджетний кредит,згідно з затвердженою Державною програмою економічного ісоціального розвитку України.

Міністерства, відомства, інші центральні органи державноївиконавчої влади - замовники, яким надається бюджетнийкредит, укладають з Міністерством фінансів (Головнимуправлінням державного казначейства) кредитну угоду, в якійвизначаються умови надання позички та її гарантованогоповернення у визначені кредитним договором терміни.

Погашення бюджетних кредитів починається через рікпісля закінчення будівництва, реконструкції або технічногопереозброєння об'єкта кредитування (його черги, пусковогокомплексу) і здійснюється щоквартально у термін не більше як затри роки.

Державне кредитування підприємств може здійснюватисядля забезпечення післяприватизаційної фінансової підтримки.Приватизовані підприємства кредитуються Фондом державногомайна України через уповноважені банки за рахунок коштівДержавного позабюджетного фонду приватизації та коштів,передбачених Державною програмою приватизації.

Суб'єкти підприємницької діяльності можуть одержуватикредити від міжнародних фінансово-кредитних організацій, середяких велику роль відіграють Європейський банк реконструкції тарозвитку, Міжнародний банк реконструкції та розвитку,Німецько-український фонд, Фонд "Євразія", Фонд підтримкипідприємств у нових незалежних державах, Агентство СШАз міжнародного розвитку та інші.

Головною метою кредитів Європейського банкуреконструкції та розвитку (ЄБРР) є сприяння розвиткупідприємництва, роздержавлення та приватизація, фінансовапідтримка малого та середнього бізнесу. Основними напрямамидіяльності ЄБРР в Україні є надання прямих кредитів та участь успільному (з іншими кредиторами) фінансуванні, інвестуванняакціонерного капіталу підприємств приватного та державногосектор, полегшення доступу підприємствам до внутрішніх таміжнародних ринків капіталу шляхом надання гарантій ісприяння в інших формах.

ЄБРР надає позики в доларах США для:

довгострокового фінансування засобів виробництва тапов'язаного з ним збільшення оборотного капіталу;

короткострокового фінансування витрат на імпортованусировину та запасні частини для подальшої переробки абовикористання у виробництві;

фінансування лізингу;

короткострокового фінансування експортних контрактів.

Короткострокові позики надаються на термін до 12 місяців, а

довгострокові - до 5 років з максимальною відстрочкоюпогашення до 2 років. За рахунок коштів ЄБРР кредитуваннюпідлягають тільки фінансово окупні та забезпечені заставоюпроекти.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), якийвходить до Групи Світового банку, сприяє економічномузростанню країн, що розвиваються. Позики банку надаються підгарантії уряду на термін до 15-20 років і мають 5-річний термінвідстрочення. МБРР кредитує інвестиційні проекти, метою яких єтехнічна реконструкція окремих існуючих підприємств певноїгалузі або регіону, створення нових підприємств або наданнякоштів на поповнення оборотних коштів підприємств.Основними напрямами кредитування є транспорт, зв'язок,енергетика, сільське господарство. При цьому чітко визначаєтьсяперелік товарів, послуг і робіт, які закуповуватимуться зарахунок позики банку. При впровадженні інвестиційних проектівкредитна угода підписується між Україною та МБРР.

Німецько-український           фонд,   створений      для

мікрокредитування українських підприємств. Надає кредититерміном до двох років:

мікропідприємствам та індивідуальним підприємцям безправа створення юридичної особи;

малим підприємствам із переважною часткою приватноївласності;

середнім підприємствам, які ведуть спільну діяльність знімецьким партнером (партнер володіє від 30 до 70%власного капіталу підприємства).

Позики можуть бути використані для фінансуванняоборотного капіталу або капіталовкладень.

Фонд "Євразія" надає кредити в іноземній валюті з низькоювідсотковою ставкою підприємствам, що працюють у сферівиробництва, надання послуг, мають перспективні з економічноїточки зору проекти. Максимальний розмір позики не перевищує100 000 дол. США, максимальний період надання - 2 роки. Дляотримання кредиту необхідна наявність застави, гарантій якзабезпечення. Кредити надаються на закупівлю обладнання,сировини та матеріалів.

Фонд підтримки підприємств у нових незалежних державахсприяє розвитку малих і середніх приватних підприємств вУкраїні, Молдові, Білорусі. Фонд здійснює фінансування у формі132часткової участі в статутному фонді та у формі позик у розмірівід 500 тис. до 5 млн. дол. США залежно від специфічних потребпроекту. Позики надаються на період від кількох місяців доп'яти років залежно від мети проекту.

Агентство США з міжнародного розвитку, маючи на метістворити можливості для зростання малого бізнесу в Україні,надає кредитну підтримку інвестиційним проектам наконкурентній основі для високотехнічних виробництв тамікрокредити.

Висновки

Фінанси суб 'єктів підприємницької діяльності - це особливіекономічні відносини, що пов 'язані з формуванням, розподілом івикористанням фінансових ресурсів на мікрорівні у процесівідтворення.

Фінанси підприємницьких структур, обслуговуючи процесстворення нової вартості, яка знаходить своє відображення увартості ВВП, здійснюють первинний його розподіл на фондинагромадження, споживання, відновлення матеріальнихелементів процесу виробництва.

Для фінансування виробничого процесу підприємствунеобхідні фінансові ресурси. Фінансові ресурси - цеакумульовані підприємством грошові кошти з різних джерел, якіпризначені для формування основних і оборотних засобівпідприємства та здійснення виробничо-фінансової діяльності зметою одержання відповідного доходу. їх формують під часорганізації підприємства та поповнюють протягом періоду йогофункціонування.

З метою забезпечення функціонування суб'єктівгосподарювання банки здійснюють відкриття і ведення рахунківсуб'єктів підприємницької діяльності, проводять безготівковірозрахунки, касові, кредитні, інвестиційні, трастові та іншіоперації.

Кредитування - одна з форм фінансового забезпеченнядіяльності підприємства. Кредитні засоби використовуються дляпокриття тимчасової потреби суб'єктів господарювання вдодаткових коштах.

Кредит - це економічні відносини, що виникають міжкредитором і позичальником у зв'язку з переданням один одномув тимчасове користування вільних коштів на засадахдобровільності, повернення і платності.

Основна частка кредитів надається банками.Найважливішими етапами процесу банківського кредитування є:розгляд заявки на кредитування; оцінка кредитоспроможності тафінансового стану позичальника; підготовка й укладаннякредитного договору; процедура надання кредиту; поверненнякредиту; контроль за виконанням умов кредитного договору.

З метою оцінки фінансового стану та кредитоспроможностіпозичальника банки враховують об'єктивні показники діяльностіклієнта (платоспроможність, фінансову стійкість, обсягреалізації, прибуток і збиток, рентабельність, собівартість,обороти за рахунками, склад і динаміку дебіторської такредиторської заборгованості, кредитну історію) та чинникисуб'єктивного характеру (ефективність управлінняпідприємством, його ринкову позицію й залежність відциклічних і структурних змін в економіці, галузі; наявністьдержзамовлень і державної підтримки позичальника,професіоналізм керівництва та його ділову репутацію; іншуінформацію).

Господарюючі суб'єкти в процесі здійснення виробничо-фінансової діяльності, крім банківського кредиту, можутьвикористовувати й інші види кредиту: комерційний, лізинговий,державний, міжнародних фінансово-кредитних організацій.

Правильно організовуючи фінансову діяльність, використаннякредитів банків та інших фінансово-кредитних установ,підприємство забезпечить значне підвищення ефективності своєїдіяльності.

Контрольні питання:

Сутність і основні принципи організації фінансів суб'єктівпідприємництва.

Фінансові ресурси підприємства, їх суть. Чому їх необхіднораціонально використовувати?

Види послуг банків суб'єктам підприємницької діяльності.

Роль кредиту в системі підприємництва.

Види банківських позик, їх характеристика.

Основні етапи процесу банківського кредитування.

Які показники діяльності позичальника враховує банк приоцінці кредитоспроможності клієнта?

Особливості лізингового, комерційного, державногокредитування суб'єктів підприємницької діяльності.Кредитування міжнародними фінансово-кредитнимиорганізаціями.

Література:

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 22.05.97 №283/97 (зі змінами від 24.12.2002 №349-IV).

Закон України "Про лізинг" від 16.12.97. №723/97 ВР (зізмінами від 11.12.2003 №1381 - IV).

Положення про порядок формування та використання резервудля відшкодування можливих втрат за кредитнимиопераціями банків, затверджене постановою Правління НБУвід 06.07.2000 №279 (зі змінами від 19.03.2003 №119, від15.08.2003 №339, від 27.08.2004 №411).

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриттярахунків у національній та іноземних валютах, затвердженапостановою Правління НБУ від 12.11.2003 №492.

Положення про ведення касових операцій у національнійвалюті в Україні, затверджене Постановою ПравлінняНаціонального банку України №637 від 15.12.2004 (зізмінами)

Положення про державне кредитування будов і об'єктіввиробничого призначення, затверджене наказомМіністерства фінансів України № 178/170 від 15.11.1995 (іззмінами №128/79 від 26.06.96, № 76/35 від 31.03.98 )

Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС, 2000. -416 с. - С. 237-250.

Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Б.С. Івасіва. -Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 510 с. - С. 156-168, 300-319,268-275, 332-339, 406-411, 368-373.

Економічна енциклопедія. У трьох томах. / Редкол.:С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Вид. центр "Академія",2000, 2001, 2002.

Криховецька З.М. Суть кредитного механізму та йогоелементи в період ринкової трансформації економіки //Наукові записки Тернопільського державного педагогічногоуніверситету ім. В.Гнатюка. Серія: Економіка. - 2002. - №10.- С. 118-122.

Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. Навч. посіб. -К.: Знання, КОО, 2002. - 215 с.- С. 26-31, 41-55, 110-122,165-209.

Основи бізнесу. Конспект лекцій (частина II) / Укладач:Цигилик І.І. - Івано-Франківськ: Інститут менеджменту таекономіки, 2000. - 136 с. - С.16-30.

Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія). Навч. посіб. - 2-гевид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2002. - 240 с. - С. 83-86,119-123.

Операції комерційних банків / Р.Коцовська, В.Ричаківська,Г.Табачук, Я.Грудзевич, М.Вознюк. - 4-е вид. - К., 2004. -500 с. - С. 116-181, 200-202, 350-353.

Парти Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств. Навч.посіб. - Львів: ЛБІ НБУ, 2003. - 265 с.- С. 9-18, 165-184.

Пересада А.А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування.Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2002. - 271 с. - С. 87-91, 178-195.

Фінанси підприємств. Підручник / Керівник авт. кол. і наук.ред. проф. А.М.Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. - К.:КНЕУ, 1999. - 384 с. - С. 5-14, 21-36, 219-223.

Цигилик І.І. Підприємництво в умовах ринкової економіки.Навчально-методична розробка. - Івано-Франківськ: Інститутменеджменту та економіки, 2000. - 72 с. - С. 34-42.

Розділ V. ПРАВОВИЙ СТАТУС І ЕТИКАПІДПРИЄМЦЯ

ТЕМА 8.

ПРАВОВИЙ СТАТУС І ЕТИКА ПІДПРИЄМЦЯ

Правовий статус підприємця, його місце і роль ворганізації (підприємстві).

Типи керівників і ділова етика сучасного керівника(підприємця, менеджера).

Психологія та етика керівника.

Планування особистої праці менеджера.

Організація управлінської праці і забезпеченняефективності діяльності фірми.

Дейл Карнегі про основи спілкування з людьми.