1.1. Суть, предмет і мета вивчення курсу

магниевый скраб beletage

"Основи підприємництва" як наука вивчають суть іфункціонування підприємницької діяльності в умовах ринковихекономічних відносин.

Підприємництво, як сказано в Господарському кодексіУкраїни, - це самостійна, ініціативна, систематична, на власнийризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктамигосподарювання (підприємцями) з метою досягненняекономічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, предметом вивчення курсу є підприємницькадіяльність фірми, підприємства, організації. Це вивченнякомплексної системи підприємницької діяльності і способівдосягнення успіхів у підприємництві як альтернатива "тінізації"економіки і збереження інтелектуального потенціалу та виходуекономіки України з тривалого кризового стану.

Мета вивчення дисципліни: отримання студентами базовихзнань із питань організації і функціонування підприємницькоїдіяльності, її менеджменту та державного регулювання -складових основ підприємництва в умовах ринковихекономічних відносин. А на основі цього підготовка

11

висококваліфікованих, добросовісних, чесних і національносвідомих підприємців - основної фігури підприємницькоїдіяльності.

Завдання вивчення дисципліни - обґрунтування послідовнихкроків у підприємницькій діяльності - від розробленнямаркетингової стратегії під час заснування власногопідприємства до виявлення й використання факторів процвітанняфірми; від інвестиційного задуму до форм його фактичноговтілення в умовах ринкового середовища, що динамічнозмінюється, а саме:

з'ясування сутності ринкових економічних відносин і їхвідмінності від командно-адміністративної системиуправління;

набуття навичок в організації підприємницької й управлінськоїдіяльності;

оволодіння методами оцінки ефективності підприємництва вумовах ринкових економічних відносин.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

зміст основних проблем підприємницької діяльності;

концепцію ринкової системи господарювання, механізмфункціонування ринку;

методи організації підприємницької й управлінськоїдіяльності;

методику оцінки ефективності діяльності підприємства -підприємницького бізнесу.

Повинні вміти:

оцінити результативність підприємницької діяльностіпідприємства в умовах ринку;

скласти документацію на організацію підприємства;

виділити слабкі й сильні сторони підприємницької йуправлінської діяльності;

розробити заходи, прийняти рішення й підготувати проектнаказу (розпорядження) щодо підвищення ефективностіпідприємницької діяльності.

Із сутності предмета, мети й завдання випливає роль і місцекурсу "Основи підприємництва" в економічній теорії ігосподарській практиці.

1.2. Роль і місце курсу в економічній теорії,господарській практиці та формуванні ринковогомислення, у підготовці спеціалістів економічнихслужб до праці в умовах ринку

Знання "Основ підприємництва" базується на вивченні такихюридичних, економічних і технологічних дисциплін як "Основиправа", "Статистика", "Економічна теорія", "Економікапідприємства", "Економічна політика", "Аналіз господарськоїдіяльності", "Система технологій", "Бухгалтерський облік іаудит", "Фінанси", „Гроші і кредит". Це основні дисципліни, беззнань яких неможливо сформувати знання про підприємництво.Хіба може людина без знань системи технологій сформуватипідприємство й розробити виробничу програму і чи можеправильно, в законному руслі, вести підприємницьку діяльністьбез знань економічної політики тієї держави, в якій цепідприємство повинно функціонувати? Також буде важковпоратися з обов'язками підприємця в питаннях раціональноговикористання виробничих ресурсів без знань "Економікипідприємства", показників, які характеризують ефективністьвиробничої діяльності, а саме фондовіддачі,фондорентабельності, коефіцієнта обіговості оборотних коштів,показників зниження собівартості продукції, матеріаловіддачі,продуктивності праці, рентабельності, питань ціноутворення,кредитування і оподаткування.

Знання цих дисциплін при вивченні "Основ підприємництва"повинні поглиблюватися і ставати основою при здійсненніпідприємницької діяльності. Одночасно "Основипідприємництва" є базою для глибокого вивчення такихдисциплін як "Маркетинг", "Менеджмент", "Стратегічнеуправління", "Контролінг" і інших, що вивчаються у вищихнавчальних закладах.

Роль підприємництва як суспільного явища в умовах ринкузростає до такого ступеня, що без нього не може бути і самогоринку. Це надзвичайно важливий процес для України в періодпереходу від загальної державної власності, старих примусовихмеханізмів залучення людей до праці до економічних мотивів істимулів корисної продуктивної діяльності. Звідси випливає рольцілеспрямованості вивчення курсу для формування ринковогопідприємницького мислення, в підготовці спеціалістівекономічних служб до праці в умовах ринку. Ця основна лініяповинна проходити при вивченні всіх передбачених для вивченняпитань, а саме:

об'єктивні основи розвитку підприємництва в ринковійекономіці;

суть та основні функції підприємництва;

суб'єкти та організаційні форми підприємницької діяльності;

регулювання підприємницької діяльності в Україні;

статут підприємства;

організація підприємства;

порядок заснування підприємницької діяльності;

реорганізація;

види підприємств і об'єднань, що діють в Україні згідноГосподарським кодексом України;

малі підприємства;

конкуренція як засіб реалізації підприємництва;

аналіз впливу конкуренції на підприємницьку діяльність;

демонополізація економіки та підприємництва;

антимонопольна діяльність на підприємстві;

державне регулювання та підтримка підприємництва;

фінанси, фінансові ресурси, кредит, банки та їх роль в системіпідприємництва;

правовий статус та етика підприємця.

1.3. Об'єктивні основи розвитку підприємництва вринковій економіці

Ринкові економічні відносини функціонують в умовах і увідповідності з законом ринку "Т - Г - Т'", де Т і Т' - товар і Г -гроші. Тобто для того, щоб придбати товар для задоволення тихчи інших потреб індивідуального чи суспільного характеру,необхідно реалізувати свій товар, у тому числі і товар якздатність до праці - робочу силу. А щоб мати що реалізовувати,то необхідно, перш за все, його виготовити, ним володіти.А цього можна досягнути в процесі підприємницької діяльності.14

Отже, як бачимо, в умовах ринку підприємництво формується яксуспільне явище, і обґрунтовується необхідність виникненняпідприємництва в суспільстві. Адже без підприємництва(бізнесу) не може існувати ринок і не може розвиватисясуспільство.

Доволі тривалий час в Україні у складі СРСР існувалаадміністативно-командна система управління економікою. Томуперехід на ринкові відносини висунув на перший план важливудля сучасної економіки України проблему розвиткупідприємництва у всіх його формах. Проте процес розвиткувідбувається не так легко, оскільки підготовлених підприємців унас не було, та й не кожен може самостійно займатисяпідприємництвом.

Світовий досвід показує, що незалежним підприємництвом(бізнесом) може займатися лише 5-10% самодіяльногонаселення. Також простежується тенденція, що майже кожнатретя самостійна фірма банкрутує.

Такі характерні риси підприємництва і вимоги до ньоговикликають потребу якісної підготовки підприємця, який би вмівадаптуватися до потреб ринку, легко вирішувати будь-якітруднощі. А для цього необхідні наукові теоретичні розробки.

Світова література з питань підприємництва (бізнесу)надзвичайно багата.

Проблеми розвитку ринкових економічних відносин іпідприємництва в умовах ринку розглядаються в працях такихзарубіжних авторів як А.Сміт, Дж. М. Кейнс, Макконелл Р.Кемпбелл, П.Самуельсон, авторів близького зарубіжжя: Л.І.Абалкіна, П.Г. Буніча, Г.Х. Попова; українських авторів: Л.К.Безчасного, М.Б. Ковальчука, І.А. Лукінова, В.К. Черняка, А.А.Чухно, І.С. Ястремського, С.Ф. Покропивного, С.В. Мочерного таін.

Але, незважаючи на це, теорія і практика сучасногопідприємництва в Україні поки що не стала об'єктомпослідовного й поглибленого аналізу.

Це все вимагає глибокого вивчення основ підприємництвапри підготовці спеціалістів економічних служб підприємств увищих навчальних закладах України, пам'ятаючи, щопідприємництво є необхідною умовою ринкових економічнихвідносин.

Підприємництво - це господарська діяльність на власнийризик. Для її здійснення створюються відповідні формиорганізації: власне діло, товариство, корпорація. Суть їх полягаєв наступному.

Власне діло - це найдавніша форма організаціїпідприємництва. Воно повністю належить одній особі. Кожен,хто володіє грішми, може придбати обладнання й розпочативласне діло: виготовляти продукцію і пропонувати на продажтовари та послуги, які звичайно мають попит.

Головна перевага власного діла - простота створення тареєстрації. Його заснування не потребує дозволу жодноїдержавної установи. Як тільки є умови - діло вже існує(за винятком, коли є обмеження для деяких професій, де слідподавати ліцензію на право практикування). Інша перевагавласного діла - пряме оподаткування. Власник діла простодекларує свій щорічний дохід і від цієї суми доходу сплачуєналежну суму податку.

Головна вада такої форми організації підприємництва в тому,що власник діла повністю відповідає за свої борги, причомунавіть майно, що не використовується в ділі, може перейти докредиторів. Також вадою є те, що власник не може користуватисяпослугами організованого фінансового ринку: випускати акціїдля забезпечення потрібного капіталу.

Таким чином, власне діло має обмежені можливості длярозширення, позаяк використовує обмежений капітал.

Власне діло здебільшого носить родові ознакипідприємництва шляхом переходу в спадщину тощо.

Товариство - форма організації підприємництва, в якій двіабо більше осіб є власниками-партнерами. Є два види товариств:товариство з обмеженою відповідальністю і товариство знеобмеженою відповідальністю.

Корпорації - це тип організації підприємництва, який заобсягом продажів товарів, надання послуг займає домінуючестановище в діловому світі.

Корпорація може організовуватися однією особою абогрупою осіб.16

Основні завдання корпорації полягають у примноженнідобробуту своїх акціонерів, які обирають з-поміж себе та членівкорпорації раду директорів для проведення загальної політикикорпорації.

При всіх формах організації підприємництва длязабезпечення його нормального функціонування необхіднорозробляти стратегію й тактику підприємництва, зміст якихполягає в наступному.

Стратегія підприємництва передбачає розвитокпідприємницької діяльності фірми на перспективу, тактика - наякийсь окремий період.

Стратегія підприємництва включає стратегію всієї діяльностіфірми, у тому числі стратегію рекламування, менеджменту,маркетингову стратегію та ін.

Стратегія рекламування ставить за мету:

привернути увагу через повідомлення, наприклад, "погляньтесюди";

дати інформацію ("Вам треба знати все про товар");

створити переваги ("Ось чому наш товар кращий");

завершити угоду ("Час діставати чекову книжку");

нагадати ("Ви раді, що придбали наш товар, чи не так?").

Завдяки стратегії реклами в підприємництві здійснюютьсятакі функції впливу на поведінку покупця:

вплинути на те, щоб товар схвалили;

допомогти в отриманні інформації;

вплив на оцінку альтернативного товару;

закласти початок рішенню купити товар;

оцінка товару після покупки.

Маркетингова стратегія означає вибір цільового ринку іструктури маркетингу, щоб обслуговувати цей ринок. Вона і є воснові стратегії підприємництва.

Тактика підприємництва базується на його стратегії івідповідає його вимогам на даному етапі.

Виходячи із суті підприємництва, стратегії і тактики йогофункціонування зрозуміло, що основою підприємництва єекономічна, виробнича діяльність. Вона в підприємництві займає

найбільшу питому вагу. І для нормального розвиткупідприємництва повинна бути забезпечена економічна свобода.

1.4. Економічна свобода. Її сутність і роль урозвитку підприємництва

Сутність економічної свободи, або свобода підприємництваозначає свободу вибору: що виготовляти, у кого купувати, кому іна яких умовах продавати, із ким конкурувати, відкривати своєділо чи найнятися на роботу.

Економічна свобода підприємницької діяльностірегламентується Господарським кодексом України, у ст. 43 якогозаписано, що підприємці мають право без обмежень самостійноздійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку незаборонено законом.

Свобода підприємництва звичайно не має тотальногохарактеру. Підприємці діють відповідно до законів і приписів, яківизначають усе: від охорони здоров'я, охорони праці йнавколишнього середовища, мінімальної заробітної плати доформи фінансових звітів. Не до всіх напрямів підприємництва єабсолютно вільний доступ. Обмеження у здійсненніпідприємницької діяльності регламентуються ст. 43 діючогоГосподарського кодексу України. Але кожен, хто захочезайматися тим чи іншим напрямом підприємництва, має правозвернутися за дозволом або ліцензією й розраховувати на те, щозвернення буде розглянуто справедливо. Вже займаючисьпідприємництвом, крім потреби додержуватись багатьох правил,підприємець може самостійно вирішувати, що і як виробляти, щоі за якою ціною продавати.

При організації підприємницької діяльності требадотримуватися вимог, визначених в Конституції України якдержави соціального спрямування: "Україна є суверенна інезалежна, демократична, соціальна, правова держава" (ст. 1), атакож Зверненні Президента України Віктора Ющенка доукраїнського народу на майдані Незалежності 23 лютого 2005року: "Ми створимо робочі місця. Кожен, хто хоче працювати,отримає роботу і гідну зарплату. Ніщо не обмежуватимеініціативу, бажання забезпечити достаток родинам. Буде18підтриманий кожен, хто дає роботу іншому. Чесна праця буде впошані...", "Плоди економічного зростання стануть доступнимиусім...", "Ми знищимо систему корупції в країні, виведемоекономіку з тіні. Податки будуть знижені, але платитимуть їх усі.Бізнес буде відділений від влади. Бюджет ні для кого не будевіднині годівницею.".

Ці основні принципи випливають із основних цілейекономічного розвитку і п'яти фундаментальних питань, якихнеобхідно дотримуватись в умовах ринкової економіки.

Основні цілі національної економіки охоплюють:

Економічний ріст. Бажано забезпечити виробництво більшоїкількості і вищої якості товарів, що сприятиме зростаннюжиттєвого рівня.

Повна зайнятість. Відповідне заняття необхідно забезпечитивсім, хто бажає працювати і здатний до праці.

Економічна ефективність. Одержати максимальну віддачу примінімальних затратах обмежених наявних виробничихресурсів.

Стабільний рівень цін. Необхідно уникати значногопідвищення або зниження загального рівня цін, тобто інфляціїі дефляції.

Економічна свобода. Керівники підприємства, робітники,виробники і споживачі повинні володіти у своїй економічнійдіяльності високим ступенем свободи.

Справедливий розподіл доходів. Жодна група громадян неповинна перебувати у крайніх злиднях, коли в суспільстві єтака група громадян, яка „купається в розкошах".

Економічне забезпечення. Необхідно забезпечити існуванняхронічно хворих, непрацездатних, недієздатних, престарілихта інших категорій населення, які самі не можуть забезпечитисобі належний рівень життя.

Торговий баланс. Підтримання розумного балансу уміжнародній торгівлі і в міжнародних фінансових операціях.

Як видно із наведеного переліку, потреба економічноїсвободи випливає із вимог ринкових умов і основних цілейрозвитку національної економіки. Тому для забезпеченнярозвитку суспільства постійно необхідно дотримуватися

п'яти фундаментальних питань, суть яких унаступному:

Скільки необхідно виробляти продукції, надавати послуг?У якому обсязі або яку частину наявних ресурсів доцільновикористовувати у виробничому процесі?

Що необхідно виготовляти? Який набір товарів і послугнайповніше задовольняє матеріальні потреби суспільства?

Як цю продукцію слід виготовляти? Як повинно бутиорганізоване виробництво? Які фірми повинні здійснювати іяку використовувати технологію виробництва?

Хто повинен користуватися цією продукцією? Зокрема, якповинна розподілятися продукція економіки міжіндивідуальними споживачами?

Чи здатна система адаптуватися до змін? Чи зможе системадобитися певних змін у зв'язку із змінами технології увиробництві, змінами попиту споживачів, змінами впостачанні ресурсами тощо?

При вирішенні цих п'яти фундаментальних питаньсуспільство завжди буде стикатися з дилемою: "Безмежністьпотреб - обмеженість ресурсів".

Але, як видно, ці фундаментальні питання і самі показуютьшляхи виходу з неї. Вдумаймося в зміст першого питання: якучастину наявних ресурсів доцільно використати у виробничомупроцесі? Тут мається на увазі, що слід виходити із можливостейсьогодення й забезпеченості розвитку суспільства в перспективі,щоб не винищувати природні ресурси. Це стосуєтьсявикористання наших лісів, річок, ставків, сільськогосподарськихугідь. Треба не тільки зберегти, а й примножити природніресурси. Тому кожне покоління людей повинно думати про це,над цим працювати, і дітей до цього привчати.

Розглянемо питання третє. Тут передбачається з'ясовувати тарегулювати, які фірми повинні здійснювати виробництво і якувикористовувати технологію. Не пускати цей процес насамоплив, а визначати на науковій і конкурентній основі, хтокраще забезпечить виробництво з дотриманням всіх аспектівекологічних, економічних і регіональних проблем.

Чому раціональних? А тому, що українському суспільству невигідно завозити маргарин із Фінляндії при невикористанніресурсів України для виробництва цього продукту.

Надзвичайно суттєве п'яте питання: чи здатна системаадаптуватися до змін? Практика показала, що діюча в Українісистема виробництва не готова відповісти на нього. А це стримуєнаш розвиток. При цьому слід відмітити, що наші економісти,розглядаючи проблему ринку, констатують тільки три питання,відкидаючи повністю п'яте і вихолощуючи суть третього. Тимсамим доводять, що в ринкових умовах все пускається насамоплив, ніхто не регулює, ніхто ні на що не звертає уваги. Осьчому якщо всі наші підприємства в області, та й в Україні вцілому, прийняти за 100%, то тільки 5-6 % займаютьсявиробництвом, а інші - торгівлею за найпростішою схемою"купив - продав", хоч у кожному статуті передбаченовиробництво продукції. Та й ті, хто займається виробництвом, незавжди дотримуються вказаних вимог. А це має негативнийвплив на розвиток суспільства.

Отже, формування нашої суспільної свідомості повиннобазуватися на глибокому розумінні фундаментальних вимогрозвитку національної економіки.

Приступаючи до створення підприємства, підприємець чигрупа підприємців повинні мати перед собою чітку і ясну(зрозумілу) ідею. Ця ідея повинна бути підкріплена системоюпостійного одержання замовлення на свою продукцію абопослуги.

Передбачувані випуск продукції або надання послуг повиннібути забезпечені всіма необхідними матеріально-сировинними таіншими виробничими ресурсами. Крім того, починаючи новусправу, необхідно подумати про можливості поповнення свогокапіталу. Всі ці питання повинні бути конкретно відображені восновному документі - підприємницькому бізнес-плані, сутьякого розглядається в одному з наступних розділів посібника.

Важливою якісною рисою будь-якого сучасного підприємцяє здатність гнучко реагувати на зміну ситуації. Для цього,дотримуючись вимог економічної свободи, треба бутикомпетентним у вибраній сфері діяльності, володіти необхіднимирисами характеру, бути цілеспрямованим, готовим до невдач,здатним навчатися і робити висновки зі своїх помилок.Необхідно підібрати надійних партнерів і соратників. Треба бутиготовим до конкурентної боротьби. Необхідно чіткоорганізовувати маркетинг, вміти підтримувати неформальнізв'язки й офіційні відносини як з постачальниками сировини,матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, так і зіспоживачами продукції, замовниками.

Слід добре зрозуміти, що всяка підприємницька акція - цеорганізація взаємозв'язків між людьми. І чим обґрунтованішевона створена й уміло регулюється, тим більше надії наодержання економічної вигоди, на прибуткове покриттявкладених у виробництво витрат.

Всі дії повинні відповідати вимогам законодавчих актівУкраїни, дотриманню п'яти фундаментальних питань івиконанню основних цілей національної економіки, бутиспрямовані на розв'язання екологічних, економічних ірегіональних проблем.

Перераховані риси економічної свободи, вільногопідприємництва характерні для ринкових економічних відносин.Вони майже не були присутні в умовах командно-адміністративної системи господарювання. Основоположникисоціалізму розглядали конкуренцію як марнотратнеі неефективне явище. Вони замінювали індивідуальні рішенняцентралізованим плануванням, майже всі ділові рішення булипідпорядковані диктату центральних плануючих органів.

Тобто при командно-адміністративній системігосподарювання як виробники, так і споживачі не булизабезпечені економічною свободою, що й затримувало розвитокекономіки цієї системи.

Незважаючи на те, що Україна перейшла на ринковіекономічні відносини, до цього часу у функціях управліннязберігається деяка частина командно-адміністративних аспектів,що стосується формування і використання бюджету тощо.

А це певною мірою негативно впливає на розвитокпідприємництва в Україні.

Рушійними силами підприємництва є необхідністьзадоволення як індивідуальних, так і суспільних потреб, якіпроявляються через попит і пропозицію, вивчення яких відіграєважливу роль у розвитку підприємництва.

Згідно з законом попиту і пропозиції рівновага між тієюкількістю товару, яку хочуть продати виробники, і тією, якухочуть придбати покупці, коригується змінами цін.

Попит - це спосіб реагування покупців на зміни цін. Призниженні цін на товари й послуги попит на них збільшується, апри підвищенні цін - падає.

Пропозиція - це спосіб реагування виробників на зміну цінна товар. При зростанні цін виробники звичайно збільшуютьвипуск товарів (якщо вони зможуть це зробити). Отже, вищі цінина товари й послуги стимулюють збільшення пропозиції з бокувиробників.

Таким чином, зміна попиту і пропозиції коригує тимчасовунестачу товарів або їх надвиробництво. Ринковий механізмпопиту і пропозиції доводить бажання споживачів допідприємств - виробників продукції, а через них - і допостачальників ресурсів.

Висновки

Основи підприємництва як навчальна дисципліна вивчаєсуть і функціонування підприємницької діяльності в умовахринкових економічних відносин. Підприємництво - цесамостійна, ініціативна, систематична, на власний ризикгосподарська діяльність, що здійснюється суб'єктамигосподарювання (підприємцями) з метою досягненняекономічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Основи підприємництва - одна з навчальних дисциплін, щоскладає основу економічної освіти, яка необхідна спеціалістамекономічного профілю підприємства, що функціонує в умовахринкової економіки.

Тому на вивчення цієї дисципліни покладається велика увагай надія в справі підготовки нинішніх спеціалістів: організаторіввиробництва, менеджерів, підприємців, у формуванні в нихпатріотизму й підприємницького мислення.

Основною умовою розвитку підприємництва є економічнасвобода.

Контрольні питання:

Суть підприємництва.

"Основи підприємництва". Суть, предмет і мета вивченнякурсу.

Підприємницька діяльність. Суть і необхідні умови ринку.

Роль "Основ підприємництва" в економічній теорії,господарській практиці та у формуванні підприємницькогомислення у студентів.

Суть стратегії і тактики підприємництва.

Суть економічної свободи.

Господарський кодекс України. Його роль у системіорганізації і функціонування підприємницької діяльності.

Основні цілі економічного розвитку і 5 фундаментальнихпитань економіки. їх зміст.

ТЕМА 2.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦТВА. СУБ'ЄКТИ

ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇДІЯЛЬНОСТІ

Створення матеріальних благ та прибутку - основнафункція підприємництва.

Суб'єкти підприємницької діяльності.

Підприємство як організаційна структурапідприємництва.

Основні види та форми підприємництва, їхкласифікація.