1. Місце нематеріальних активів у майновому станіпідприємств, їх класифікація : Оцінка бізнесу та нерухомості : B-ko.com : Книги для студентів

1. Місце нематеріальних активів у майновому станіпідприємств, їх класифікація

У теперішній час у майні підприємств неухильно зростає роль не-матеріальних активів. Далекоглядні бізнесмени продають коштовніпатенти лише при гострій необхідності та ще й в останню чергу. Новіідеї стали «ситно» годувати своїх власників, перетворилися в доро-гий товар. Різні компанії й фірми організують системи пошуку, гене-рації й фільтрації корисних ідей, створюється безліч венчурних фірм,нематеріальні активи закладаються в численні інвестиційні проекти.

При цьому інформаційні системи й видання рекламують нові висо-коефективні ідеї.

Цьому сприяє хвиля поглинання одних підприємств іншими,швидкість і масштаби технологічних змін, поширення інформацій-них технологій, ускладнення й інтеграція фінансового ринку Украї-ни. Питання методики й організації обліку даного виду майна актив-но обговорюються в усьому світі. Можна сказати, що облік та оцінканематеріальних активів — одне з самих проблемних у даний час мето-дологічних питань.

Практичне використання нематеріальних активів у економічно-му обороті підприємств, перетворення їх у конкретний механізм длякомерційної оцінки результатів інтелектуальної праці, інтелектуаль-ної власності дає можливість сучасному підприємству (фірмі):

змінити структуру свого виробничого капіталу за рахунокзбільшення частки нематеріальних активів у вартості новоїпродукції й послуг, збільшивши їх науко місткість, що має сут-тєве значення для підвищення конкурентності продукції й по-слуг;

економічно ефективно і раціонально використовувати незаді-яні і ті що лежать, так би мовити, «мертвим капіталом» нема-теріальні активи, якими все ще володіють багато підприємств,фірми, НДІ, КБ, науково-дослідні лабораторії й т.д.

Таким чином, проблема комерційної оцінки нематеріальних ак-тивів явно назріла. Для цього потрібна класифікація нематеріальнихактивів, визначення сутнісних характеристик різних видів, принци-пи постановки на бухгалтерський облік, методи оцінки й переоцінкивартості, аналіз господарської ефективності нематеріальних активів,їхня правова захищеність, порядок проведення експертизи й т.д. Всеце перетворює проблему нематеріальних активів у одну з найбільшактуальних економічних і правових проблем.

Проблема комерційного використання нематеріальних активів усучасній практиці — комплексна, багатогранна проблема, що включаєв себе правові, технологічні, економічні, виробничі, соціальні й пси-хологічні питання. Нематеріальні активи можуть і повинні продава-тися, а значить повинні мати вартісну оцінку. Іншими словами, най-більш істотні розбіжності викликає таке питання: чи є нематеріальнізасоби активами й чи можуть вони взагалі включатися до балансупідприємства. Слід зазначити, що єдиної думки з цього питання увчених-економістів у даний час немає.

Доводи на користь того, що нематеріальні засоби є активами по-лягають у тім, що ці засоби являють собою майбутні економічні ви-годи, за які була виплачена компенсація. Однак супротивники вклю-чення цих засобів до бухгалтерської звітності як активів мотивуютьсвою позицію тим, що майбутні економічні вигоди, зв'язані з немате-ріальними активами, за винятком окремих випадків, неможливо ви-значити з достатнім ступенем вірогідності, і, крім того, ці об'єкти невідповідають, як правило, критерію відчуження (наприклад, діловарепутація фірми не може бути реалізована окремо від фірми, торговізнаки невіддільні від ділової репутації фірми).

Однак варто зазначити, що це не зовсім так. Деякі нематеріаль-ні активи цілком відчужені. Це відноситься до товарних марок, коливиникають проблеми щодо їх оцінки та інших аналогічних активів:витрат на НДДКР у тих випадках, коли ці дослідження повинні при-звести до створення таких активів як товарні марки, торгові знаки,патенти й інші активи, що є відокремленими від компанії в цілому;витрат на програмне забезпечення в тих випадках, коли виявленійого технічне здійснення і комерційна ефективність, і коли воно роз-роблено самою компанією.

Тому, визнаючи нематеріальні активи — активами, виникає не-легке завдання — дати по можливості найбільш узагальнюючі реко-мендації з вартісної оцінки нематеріальних активів, що самі по собідуже значно відрізняються один від одного.

У самому загальному вигляді показником використання інтелек-туального капіталу є «коефіцієнт Тобіна» — відношення ринковоївартості активів до їх відтворювальної вартості. Для інтелектуально-го капіталу цей коефіцієнт вище за одиницю. Коли «коефіцієнт Тобі-на» дуже великий, компанія отримує екстраординарні прибутки відвикористання такого виду активів. Це свідоцтво переваг інтелекту-ального капіталу.

Нематеріальні активи дуже неоднорідні за своїм складом. Їх не-обхідно розрізняти:

за характером використання в процесі виробництва;

за ступенем впливу на фінансовий стан і результати господар-ської діяльності.

Тому необхідний диференційований підхід до їхнього аналізу. Упрактичній роботі варто враховувати наступні підходи до класифіка-ції нематеріальних активів.

За терміном корисного використання:

функціонуючі (працюючі) нематеріальні активи — об'єкти не-матеріальних активів, використання яких приносить підпри-ємству доход у теперішній період;

нефункціонуючі (непрацюючі) нематеріальні активи — об'єктинематеріальних активів, що не використовуються з яких-небудь причин, але можуть використовуватися в майбутньому.

За оборотністю (тривалістю використання):

поточні — це об'єкти нематеріальних активів, що використову-ються в діяльності підприємства не більш року, тому що швид-ко утрачають свою споживчу вартість. Вони включаються впоточні витрати підприємства;

довгострокові — це об'єкти нематеріальних активів, що вико-ристовуються в діяльності підприємства більш року. Їхня вар-тість переноситься на вартість виробленого з їхньою допомо-гою продукту частками (амортизується).

За ступенем відчуження:

відчужені, які цілком передаються при їхньому продажі, пере-дачі, оренді;

невідчужені, що залишаються у власності підприємства-власника при частковій передачі прав на їхнє використання.

За ступенем впливу на фінансові результати підприємства:

об'єкти нематеріальних активів, здатні приносити доход пря-мо, за рахунок їхнього упровадження в експлуатацію;

об'єкти нематеріальних активів, які безпосередньо впливаютьна фінансові результати.

За ступенем правової захищеності:

нематеріальні активи, що захищаються охоронними докумен-тами (авторськими правами);

нематеріальні активи, незахищені охоронними документами(авторськими правами).

За ступенем вкладення індивідуальної праці працівниками да-ного підприємства:

власні — тобто об'єкти нематеріальних активів, що розробленіособисто чи працівниками — засновниками підприємства;

пайові — тобто об'єкти нематеріальних активів, розроблені ра-зом з іншими фізичними чи юридичними особами на частко-вих умовах;

придбані — тобто об'єкти нематеріальних активів, що отриманівід інших фізичних чи юридичних осіб, за плату чи безоплатно.