2. Сутнісна характеристика нематеріальних активів

Для успішного введення нематеріальних активів в економіч-ний оборот підприємства та їх оцінки, будь-який учасник цих дійзобов'язаний розбиратися в сутнісних характеристиках кожногооб'єкта нематеріальних активів, у їхніх особливих властивостях, а та-кож у супутніх патентно-правових документах.

Авторські свідоцтва

Це правовий документ щодо винахідництва. Видача авторськихсвідоцтв була передбачена законодавством низки країн у системіСІВБА. Вимоги до винаходу у випадку одержання на нього авторсько-го свідоцтва були ті ж, що й при одержанні патенту. Різниця полягалав тому, що винахід, із-за розкрадання патентів, міг використовувати-ся тільки патентовласниками, а у випадку захисту його авторськимсвідоцтвом виключне право на його використання мала держава.Положення самого винахідника було однаковим: у будь-якому варі-анті захисту його винаходу ((патент чи авторське свідоцтво) законпередбачав справедливу винагороду авторові з боку організації, щовикористовувала даний винахід. Нині в державах, що утворилися натериторії колишнього СРСР, відповідно до нового законодавства ви-находи охороняються тільки на основі патентів.

Авторське право («копирайт»)

Авторське право поширюється на добутки науки, літератури,мистецтва, що є результатом творчої діяльності, незалежно від при-значення й переваг, а також способу його вираження.

Об'єктом авторського права виступають:

літературні та літературно-художні твори (книги, брошури йінші письмові добутки), наукові, науково-технічні, у тому чис-лі топологія інтегральних мікросхем, навчальні та публіцис-тичні добутки, програми для ЕОМ, бази даних, мови, лекції,доповіді та ін.;

драматичні і музично-драматичні твори, музичні твори з тек-стом і без нього;

хореографічні постанови і пантоміми;

аудіовізуальна продукція (кіно-, теле-, відеофільми і програ-ми, слайдфільми, діафільми й інша кіно- і телепродукція);

твори живопису, скульптури, графіки, дизайну, графічні роз-повіді, комікси й інші твори образотворчого мистецтва;

досягнення в області декоративно-прикладного і стенографіч-ного мистецтва;

досягнення архітектури, містобудування і садово-парковогомистецтва;

географічні, геологічні й інші карти, ескізи, пластичні винахо-ди , що відносяться до географії, топографії і т.д.;

інші форми творчої діяльності.

Авторське право на винахід, створений спільною працею двохі більш осіб (співавторство), належить усім, незалежно від того, чицей винахід цілий, чи складається з частин, кожна з який має само-стійне значення. Авторське право визначає право на даний добуток,виготовлення й поширення його копій самим автором, або з дозволуостаннього, а також право автора припиняти будь-які підробки свогодобутку й одержувати протягом всього життя й 50 років після смертідоход, що може приносити його винахід.

Авторське право поширюється на оригінальні відомі і невідомідобутки, що знайшли своє вираження в таких формах:

письмова (рукопис, машинопис, нотний запис та ін.);

усна (публічний виступ, публічне проголошення і т.д.);

звуко- чи відеозапис (механічна, магнітна, цифрова, оптичнаі т.д.);

об'ємно-просторова (скульптура, модель, спорудження, макеті т.д.);

зображення (малюнок, ескіз, картина, план, креслення, кіно-,теле-, відео- чи фотокадр і т.д.);

інші форми.

Авторське право не поширюється на ідеї, принципи, методи, про-цеси. системи, способи, концепції, повідомлення про події й факти,що лежать в основі винаходів, які охороняються авторським правом.Авторське право на даний винахід не зв'язано з правом власності наматеріальний об'єкт, у якому винахід виражений.

Ділова репутація фірми («гудвіл») — вартісна категорія, щопредставляє різницю між вартістю фірми як єдиного цілісногомайнового-фінансового комплексу й вартістю всіх її активів. В Укра-їнській практиці ціна «гудвіла» законодавчо визначена поки ще тіль-ки для процесу приватизації шляхом аукціону. У даному випадку цейвид нематеріальних активів розглядається як «різниця між покуп-ною й оцінною вартістю майна». Однак загальноприйнятої методикиоцінки «гудвілу» поки немає. Ділова репутація підприємства (фірми)складається роками. Факторами, що визначають її є: ефективність ді-яльності, висока кредитоспроможність, першокласні кадри, культураобслуговування, порядність керівництва.

Фактична величина «гудвіла» є порівняння ринкової вартості ма-теріальних і нематеріальних активів з контрактною ціною на підпри-ємство, що здобувається. Якщо контрактна ціна перевищує ринковувартість всіх активів, виникає «гудвіл позитивний». І навпаки, якщоконтрактна ціна нижче ринкової вартості всіх активів, виникає «гуд-віл негативний».

Витрати НДДКР — витрати, пов'язані з процесом підготовки йпроведення наукових аналізів, дослідження, експериментів, продик-тованих потребами фундаментальних, прикладних і галузевих наукта витрати на послуги непромислового характеру, що робляться сто-ронніми організаціям.

До них відносяться консультаційні послуги з правових, фінансо-вих і маркетингових проблем, що включають питання:

купівлі-продажу товарів, ведення бізнесу, комерційної інфор-мації;

фінансового планування і контролю, калькуляції собівартос-ті продукції, питання ціноутворення, експертної оцінки щодоінвестування засобів, прогнозу руху ліквідності, керування по-точними активами;

стратегії бізнесу (дослідження інвестиційних проектів, техно-логічних рішень, обсяги інвестицій, витрати в процесі вироб-ництва і реалізації товару, очікуваний прибуток, реорганізаціяструктури компанії, акціонування і т.п.);

ведення обліку і складання звітності на підприємстві, порядоквиконання фінансових зобов'язань, аналіз фінансового плану-вання і т.п.;

складання бізнес-планів, надання комерційної інформації,складання прогнозів на базі економічних моделей, оцінка мож-ливих ризиків та ін.

Винахід — нове технічне рішення, якому притаманні істотні від-мінності, що дають позитивний ефект.

Об'єктами винаходу є:

пристрій;

спосіб;

речовина;

штам мікроорганізму;

культури кліток рослин і тварин;

застосування раніше відомих пристроїв, способу, речовини,штаму за новим призначенням.

Ліцензія — правовий документ, що дає:

дозвіл на використання іншими фізичними чи юридичнимиособами винаходів, технологій, технічних знань, виробничого досві-ду й т.д.

дозвіл, виданий державними органами на здійснення якої-не-будь господарської діяльності.

Ліцензія є формою контролю з боку держави за зовнішньоторго-вельною діяльністю організацій (фірм), раціональним використан-ням експортних ресурсів і збалансованістю імпорту.

Наукове відкриття — визнання явищ, чи властивостей законівматеріального світу, що дотепер не були пізнані й не допускали пере-вірки. Згідно з Женевським договором про міжнародну реєстраціюнаукових відкриттів (1978 р.), об'єктом відкриття визнається невідо-ма раніше властивість чи закономірність матеріального світу.

«Ноу-хау» — цілком чи частково конфіденційні знання техніч-ного, організаційно-адміністративного, фінансового, економічного,управлінського характеру, що не є загальновідомими й практично за-стосовувані у виробничій і господарській діяльності. До «ноу-хау» від-носяться знання й досвід, що не мають правової охорони, у тому числі:

звіти про НДДКР;

науково-технічна, дослідно-конструкторська і технологічнадокументація;

способи і прийоми, без знання яких неможливо випустити про-дукцію, включаючи її проектування, розрахунки, будівництво івиготовлення яких-небудь об'єктів чи виробів; знання і досвідадміністративного, фінансового, економічного характеру;

склади чи рецепти матеріалів, речовин, сплавів, штамів;

методи і способи лікування захворювань, пошуку і видобуткукорисних копалин;

звіти про патентні дослідження, що містять аналіз тенденційрозвитку й обґрунтування перспективних напрямків, аналізтехнічного рівня, аналіз патентно-ліцензійної діяльності ве-дучих фірм, а також побудова інформаційно-математичноїмоделі перспективного об'єкта техніки з розрахунком Т^О йперспективного технічного рівня;

маркетингові дослідження;

соціально-економічні концепції;

соціально-економічні прогнози;

інше.

Виявлення «ноу-хау» повинне відбуватися на всіх стадіях іннова-ційного процесу, включаючи розробку заводських методик, інструк-цій з експлуатації, що тече й капітальному ремонту, безпеці цих робіт,технічної й іншої документації й т.д.

В основу виділення й виявлення «ноу-хау» покладені критеріїХХІІ сесії Європейської економічної комісії (Женева, 1969 р.): кон-фіденційний характер; науково-технічні знання і досвід; цінність;можливість практичного застосування; правова захищеність на наці-ональному і міжнародному рівні.

Патент — юридично закріплені виключні права на користування,виробництво і продаж продукції на період, передбачений законодав-ством.

Раціоналізаторська пропозиція — технічне рішення, що перед-бачає нову і корисну зміну конструкції, виробів, технології вироб-ництва, зміну складу матеріалу. До раціоналізаторських пропозиційвідносяться:

проекти ( креслення чи технічні проекти);

конструкції;

технологічні процеси.

Суміжні права — це права виконавців. Суб'єктами суміжних правможуть виступати:

виконавці винаходів;

виготовлювачі копій, фонограм;

організації ефірного і кабельного віщання.

Усі ці суб'єкти суміжних прав здійснюють свої права на поширен-ня, копіювання, виконання в межах прав, отриманих за договором завтором даного добутку, незалежно від способу й форми вираження.

Товарний знак — це елемент, що сприяє відмінності товарів і по-слуг одних юридичних осіб чи громадян від однорідних товарів і по-слуг (надалі — товари) від інших юридичних осіб чи громадян.

Товарні знаки можуть бути:

словесні;

образотворчі;

об'ємні;

інші позначення чи їхні комбінації в будь-якому кольорі чи ко-лірному сполученні.

Товарні знаки вказують, хто несе відповідальність за якість за-пропонованих населенню товарів.

Функції товарного знаку такі: вказати покупцю на якість товару(послуги); розпізнати свій товар (послугу); розпізнати власника то-вару (послуги); відрізнити даний товар (послугу) від аналогічних.

Правова захищеність товарного знаку як виду власності забезпе-чена: шляхом доказу акта реєстрації; наданням права заборони на ви-користання товарних знаків іншими особами без дозволу офіційнихвласників.

Якщо товарний знак пов'язаний з наданням послуг, то це знак об-слуговування й використовується він готелями, ресторанами, турбю-ро, пральнями, хімчистками, авіакомпаніями й ін.

Топологія інтегральних мікросхем (ІМС) — зафіксоване на ма-теріальному носії просторово-геометричне розташування сукупностіелементів інтегральної мікросхеми і зв'язків між ними. Призначенадля виконання функцій електронної мікросхеми. Правовий захистстосується тільки монолітних схем, тобто оригінальної технології,що створена в результаті творчої діяльності автора й невідомої роз-роблювачам і виробникам на дату створення ІМС безпосередньо внапівпровідниковій пластині. До ІМС, що одержуються на плівковійчи гібридній основі, правовий захист не відноситься.

Фірмові найменування — характеризують репутацію й положен-ня підприємства в цілому. Служать для його розпізнавання й виді-лення з числа інших, а також корисним джерелом інформації дляспоживачів. Охорона фірмових найменувань передбачена законодав-ством більшості країн. Але правові режими у відношенні до їх різковідрізняються, тому що визначаються положеннями цивільного йторговельного права. У багатьох країнах уведені різні системи реє-страції фірмових найменувань.

«Френчайзинг» — взаємовигідна угода, за якою велика «батьків-ська» фірма чи (підприємство) надають право малій фірмі (приватнійчи державній) реалізовувати свою продукцію й вести свою діяльністьпід маркою (торговим знаком) «батьківської» фірми протягом визна-ченого терміну в спеціально зазначеному місці з правом вибору ринкузбуту. За цю можливість мала фірма сплачує вступний внесок і відра-ховує визначений відсоток з обороту на користь «батьківської» фірми.