2.2. Власний капітал комерційного банку, його структура і формування

Власний           це грошові кошти, внесені акціонерами (за-

капітал            сновниками банку) та пойовиками, а також

кошти, сформовані в процесі подальшої ді­яльності банку.

У порівнянні з підприємствами інших сфер діяльності власний капітал комерційного банку займає незначну питому вагу у суку­пному капіталі, приблизно 8—10 %, тоді як у промислових підп­риємств — 40—60 %. До того ж він має інше призначення в бан­ках, а ніж в інших сферах підприємництва.

Призначення власного капіталу виражається в його функціях:

1.  Захисна: власний капітал слугує насамперед, для страху­вання інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для пок­риття поточних збитків від банківської діяльності.

2. Забезпечення оперативної діяльності: є другорядною для власного капіталу банку. Вона важлива на початковому етапі дія­льності банку, для формування його інфраструктури.

3. Регулююча: розмір власного капіталу є важливим фактором забезпечення надійності функціонування банку і тому перебуває під контролем НБУ.

Регулятивний власний капітал, що використовується орга­нами банківського нагляду в основному для обчислення економі­чних нормативів, складається з основного і додаткового капіталу, зваженого на ризики.

У свою чергу основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які ство­рені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надба­вок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал.

Розкриті резерви також включають резервні фонди, що ство­рені згідно із законами України, загальні резерви, прибутки ми­нулих років та прибутки минулих років, що очікує затвердження.

Загальний розмір основного капіталу визначається з ураху­ванням розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів та зменшується на суму:

— недосформованих резервів під можливі збитки за: кредит­ними операціями, операціями з цінними паперами дебіторською заборгованістю; простроченою понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках, які визнані банкрутом або ліквідовуються за рішенням уповно­важених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах;

—  нематеріальних кативів за мінусом суми зносу;

—  капітальних вкладень у нематеріальні активи;

—  збитків минулих років і збитків минулих років, що очікує затвердження;

—  збитків поточного року .

Порядок формування статутного капіталу банку такий:

1.  Статутний капітал банку формується відповідно до вимог законодавства України та установчих документів банку.

2. Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти — в іно­земній вільно конвертованій валюті або у гривнях.

3.  Статутний капітал не повинен формуватися з непідтвер- джених джерел.

4.  Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов'язання щодо спла­ти паїв або акцій і попередньо оголошений підписний капітал по­вністю оплачено.

5. Банк не має права без згоди Національного банку України зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого рівня.

>ні. Згідно з Інструкцією про порядок регулювання діяльності бан­ків в Україні, затв. Постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368, банки повинні дотримуватися таких вимог щодо міні­мального розміру регулятивного капіталу (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

НОРМАТИВИ МІНІМАЛЬНОГО РОЗМІРУ РЕГУЛЯТИВНОГО КАПІТАЛУ ДЛЯ БАНКІВ УКРАЇНИ*

Види банків

На

17.01.2003 р.

На

01.01.2004 р.

На

01.01.2005 р.

На

01.01.2006 р.

На

01.01.2007 р.

Норматив мінімального розміру регулятивного капіталу для діючих банків

Місцеві коо­перативні банки

Не менше 1000000 євро

Не менше 1150000 євро

Не менше 1300000 євро

Не менше 1400000 євро

Не менше

1500000

євро