3.1. Загальні основи організації безготівкових розрахунків

Організаторами та основними виконавцями розрахун­кових операцій є банки, небанківські фінансові інститути, кліри­нгові установи — члени платіжної системи.

Платіжна платіжна організація, члени платіжної сис- система теми та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу грошей.

Платіжна система в Україні представлена внутрішньодержав­ною та міжнародною платіжними системами (рис. 3.1).

платіжна система, в якій платіжна органі­зація є резидентом та яка здійснює свою діяльність i забезпечує проведення пере­казу грошей виключно в межах України.

платіжна система, в якій платіжна органі­зація може бути як резидентом, так i не­резидентом i яка здійснює свою діяльність на території двох i більше країн та забез­печує проведення переказу грошей з однієї країни в іншу.

Внутрішньо­державна платіжна система

Міжнародна платіжна система

Банки, клірингові установи, а також інші установи, що нада­ють фінансові послуги, мають право укладати договори з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем про членство або про участь у цих системах після отримання ними відповідного дозволу Національного банку України.

В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банків­ські та небанківські платіжні системи.

До внутрішньодержавних банківських платіжних систем

відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масо­вих платежів та внутрішньобанківські платіжні системи.

1.  Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу грошей у межах України між банками на виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків.

2. Внутрішньобанківська платіжна система створюється ба­нком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для про­ведення переказу грошей між його підрозділами.

3. Система масових платежів призначена для переказу гро­шей за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів.

Внутрішньодержавні небанківські платіжні системи ма­ють право здійснювати діяльність, пов'язану із переказом, ви­ключно після їх реєстрації та отримання відповідного дозволу Національного банку України.

Обробка та передача в межах України електронних та паперо­вих документів на переказ, документів за операціями із застосу­ванням спеціальних платіжних засобів та документів можуть здійснюватися за допомогою як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем, що діють в Україні.

Грошові розрахунки здійснюються за допомогою готівкових грошей і в безготівковому порядку.

Готівкові розрахунки застосовуються в основному у взаємо­відносинах підприємств і організацій з населенням, тобто обслу­говують рух грошових доходів і витрат населення.

грошові розрахунки шляхом запису на ра­хунках у банках, коли гроші списуються з рахунку платника й зараховуються на ра-

У розрахунках між підприємствами та організаціями майже всі господарські платежі здійснюються шляхом безготівкових перерахувань.

Безготівкові розрахунки

хунок одержувача.

Сукупність принципів та вимог до організації безготівкових розрахунків, що залежать від конкретних умов господарювання, форм і способів розрахунків та документообігу утворюють сис­тему безготівкових розрахунків.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими принци­пами:

—  через банківські рахунки, які відкриваються на ім'я клієн­та для зберігання і переводу коштів;

—  за розпорядженням їх власників у порядку встановленої черги платежів у межах залишку коштів на рахунку;

—   свобода вибору суб'єктами ринку форм безготівкових роз­рахунків, що знаходить відображення у господарчих угодах без участі банку. Банк виконує лише посередницьку роль у платежах;

—  виходячи із строків, передбачених у договорі;

—  наявність у платника або у його гаранта ліквідних засобів.

Безготівкові розрахунки розрізняються за складом учасників,

призначенням операцій, місцем знаходження клієнтів, функціональ­ним призначенням платежу. Класифікація представлена на рис. 3.2.

Порядок розрахунків визначають способи здійснення безго­тівкових операцій:

—   до початку торгової операції (авансовий платіж);

—  одразу ж після її завершення з використанням платіжного доручення;

—  через деякий час після завершення торгівельної операції — відстрочений, прострочений, комерційний кредит, оформлен­ня векселя;

—   з кожної поставки окремо;

—   за всіма поставками взагалі;

—   шляхом заліку взаємних вимог;

—   за рахунок власних коштів з розрахункового рахунку;

—   за рахунок кредиту.

Форма розрахунків

Комерційні банки здійснюють безготівкові розрахунки у різ­них формах.

сукупність взаємопов 'язаних елементів — спосіб платежу і документообіг.

Найбільш розповсюдженими є розрахунки платіжними дору­ченнями, платіжними вимогами-дорученнями, акредитивні, роз­рахунки з використанням чеку, факторинг, інкасове доручення, відкритий рахунок, розрахунки по сальдо взаємної заборгова­ності.

Застосування тієї чи іншої форми розрахунків визначається особливостями господарських взаємовідносин підприємств та ор­ганізацій і спрямовано на зміцнення договірної дисципліни, за­безпечення безперебійних платежів і прискорення оборотності грошових коштів у розрахунках.

Підприємства, а також установи банків здійснюють розрахун­ки при дотриманні таких умов:

1. Кошти підприємств підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їх касах у межах встанов­леного банком ліміту та норм витрат з виручки, які передбачені діючим порядком ведення касових операцій у народному госпо­дарстві України.

2. Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються у національній валюті України через банк шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача коштів.

3. Кошти з рахунку клієнта списуються