ГЛАВА 5.КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКУ

Після вивчення цієї теми ви зможете:

•                     визначити сутність кредиту та класифікувати кредити банків;

•                     зазначити принципи та умови кредитування;

•                     проаналізувати етапи кредитного процесу;

•                     пояснити порядок відкриття позичкових рахунків;

•                     здійснити аналіз кредитоспроможності потенційного по­зичальника;

•                     охарактеризувати обов 'язкові реквізити кредитного до­говору;

•                     з 'ясувати поняття «кредитний ризик « та методи його мінімізації;

•                     визначити основні форми забезпечення кредитів;

•                     нарахувати процент за кредитом, використовуючи різні методи.

5.1. Сутність, форми і види кредиту. Принципи кредитування

На сьогодні кредитні операції відіграють важливу роль у сти­мулюванні відтворювальних процесів в економіці та становлять головний вид активних операцій комерційних банків, які органі­зують рух капіталу та акумулюють і перерозподіляють капітал в ті сфери, де виникає його дефіцит.

Однією з умов виникнення кредиту і розвитку кредитних від­носин стало товарне виробництво, засноване на спеціалізації й поділі праці, які обумовлюють характер володіння засобами для сплати, та відособленість обороту засобів господарських суб'єк­тів від обороту засобів суспільства (рис. 5.1).

Другою умовою появи кредиту і його трансформації у кредит­ні відносини є наявність юридично самостійних взаємно заінте­ресованих позичальника й кредитора, які гарантують виконання своїх зобов'язань.

Кредитор і позичальник є суб'єктами відносин кредиту і од­ночасно його структурними елементами.

Кредитор це суб'єкт, що надає кредит. Його обов'я­зок не тільки забезпечити повернення на­даних кредитів, а й повернути вчасно кошти, які він отримав від своїх клієнтів.

Позичальник суб'єкт, що отримує кредит, і зобов'язана в певний строк його повернути й спла­тити процент за ним.

На відміну від лихварського капіталу, який основним джере­лом має власні грошові кошти кредитора, позичковий капітал комерційних банків забезпечують тимчасово незайняті кошти держави, юридичних і фізичних осіб.

Єдність і тісний взаємозв'язок стадій руху позичкового капі­талу лежить в основі пізнання сутності кредиту і визначає його специфіку. Принцип руху позичкової вартості на началах пово- ротності є основою і загальною властивістю кредиту.

Кредит              це економічні відносини між кредитором і

позичальником з приводу поворотного ру­ху позичкової вартості на умовах платності.

Розрізняють три основні форми кредиту:

•  товарний, що виникає між продавцями і покупцями, коли по­купці реалізують товари чи послуги з відтермінуванням платежу;

грошовий;

зобов'язання банку гарантувати платіж клієнтові у ви­падку, коли той не зможе оплатити свої рахунки.

Кредити комерційних банків можна класифікувати за різними ознаками та критеріями:

За критеріями суб'єктного призначення:

кредити торгівельно-промисловим підприємцям;

сільськогосподарським підприємцям;

кредити фізичним особам;

міжбанківські кредити;

небанківським кредитним установам;

кредити органам влади.

У 2004 році кредити, надані суб'єктам господарської діяльно­сті склали 75,0 % від загального обсягу кредитного портфеля; кредити іншим банкам та НБУ — 10,0 %; кредити, надані фізич­ним особам — 15 %; кредити надані органам державного управ­ління — 0,04 %, кредити небанківським фінансовим установам — 0,01 %[1].

Об'єктного призначення:

іпотечний;

споживчий;

контокорентний;

під цінні папери;

пов'язані з вексельним обігом.

За сферами спрямування:

кредити у поточну діяльність (у сферу обігу) — на задово­лення потреби в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення затрат (ра­хунки за овердрафтом, операції РЕПО, враховані векселі, факто­ринг, кредити на внутрішньо-торгівельні операції, кредити на ек­спортно-імпортні операції);

кредити в інвестиційну діяльність (у сферу виробництва) — на задоволення тимчасової потреби в коштах при здійсненні ін­вестиційних вкладень (кредити на будівництво та освоєння землі, кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання; фінансовий лі­зинг). За 2004 рік економіка України отримала кредитів на суму 88 571 млн. грн.*

За строками повернення:

строкові, тобто з визначеним у договорі терміном користування:

короткострокові кредити (до 1 року) надаються банками на уникнення тимчасових фінансових труднощів позичальників у зв'язку з витратами виробництва та обігу, на формування оборо­тного капіталу. Тому короткострокові кредити відрізняються від середньо — і довгострокових не тільки терміном використання, а й об'єктами вкладення і джерелами повернення;

середньострокові (від 1 до 3 років), за рахунок яких підп­риємство здійснює оплату обладнання, поточних витрат, фінан­сування капітальних вкладень;

—   довгострокові кредити — це кредити строком більше 3 років, які спрямовуються на формування основних фондів підприємства, участь у приватизації об'єктів, нове будівництво. Строк використан­ня таких кредитів обумовлюється тривалим функціонуванням основ­них засобів і перенесенням їх вартості на продукт частинами. Джере­ло повернення довгострокових кредитів це прибуток підприємства.

У зв'язку з підвищеним ризиком неповернення середньо — і довгострокових кредитів банки встановлюють більш високі про­центні ставки, ніж по короткострокових.

•  до запитання (онкольні) — видаються на невизначений строк і погашаються за першою вимогою банку;

•  прострочені кредити — це кредити, термін погашення за якими скінчився;

•  пролонговані кредити, щодо яких банком прийнято рішення про подовження строків погашення кредиту.

За кількістю кредиторів: