6.4. Професійна діяльність банків

Третім напрямком роботи комерційних банків з інвес­тиціями є професійна діяльність.

Для здійснення професійної діяльності банки повинні отрима­ти дозвіл Державної комісії цінних паперів та фондового ринку.

Професійна підприємницька діяльність з перерозподі- діяльність лу фінансових ресурсів за допомогою цін­них паперів й організаційного, інформа­ційного, технічного та іншого обслуговування випуску обігу цін­них паперів.

Професійна діяльність комерційних банків здійснюється за такими напрямками:

1)  Фінансове посередництво (торгівля ЦП і посередницька діяльність з випуску та обігу ЦП):

—  випуск ЦП за дорученням, від імені і за рахунок клієнта (андеррайтинг);

—  комерційна діяльність -купівля/продаж ЦП банком від свого імені та за свій рахунок (дилерська діяльність);

—  комісійна діяльність на підставі договорів доручень чи комісії за рахунок клієнтів (брокерська діяльність);

2) Діяльність з управління цінними паперами — від свого імені за винагороду стосовно довірчого управління ЦП, які нале­жать на правах власності іншій особі, а йому передані у володін­ня. Управління здійснюється на користь довірителів або бенефі- ціарів, тобто осіб, яким згідно з договором належать доходи від довірчої діяльності;

3) Організаційно-технічне обслуговування операцій з ЦП

•  діяльність з ведення реєстру власників іменних ЦП. Ве­дення системи реєстру конкретного емітента банк як реєстратор здійснює на підставі договору на ведення реєстру. Реєстратор здійснює облік прав власності при документарній формі випуску ЦП. Банк формує реєстр: відкриває емісійні і особові рахунки емітента, особові рахунки власникам іменних ЦП, заводить жур­нали і вносить до них записи про виконання операцій.

•  депозитарна діяльність зберігача;

За Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» На­ціональна депозитарна система складається з двох рівнів:

нижній — реєстратори власників іменних ЦП та зберігачі, які ведуть рахунки власників ЦП;

верхній — Національний депозитарій України, створений у 1999 р. у формі ВАТ і Міжрегіональний фондовий союз, що веде рахунки для зберігачів та здійснює кліринг і розрахунки за уго­дами щодо цінних паперів. Обслуговування обігу державних ЦП, у тому числі депозитарну діяльність щодо ЦП, здійснює НБУ, який є складовою верхнього рівня Національної депозитарної си­стеми України.

Депозитарій НБУ здійснює такі види депозитарної діяльності:

зберігання та обслуговування обігу державних цінних па­перів та операцій емітента щодо випущених ним державних цін­них паперів;

кліринг і розрахунки за угодами щодо державних цінних паперів.

Комерційні банки, як інститути нижнього рівня депози­тарної системи, здійснюють:

зберігання ЦП;

обслуговування обігу ЦП на рахунках;

обслуговування операцій емітента, пов'язаних з випуще­ними ним ЦП;

надання інших послуг (переведення ЦП, випущених у до­кументарній формі, у бездокументарній формі шляхом депону­вання сертифікатів у сховищі банку з метою забезпечення їх по­дальшого обігу у вигляді облікових записів на рахунках банку.

• розрахунково-клірингова діяльність за угодами щодо ЦП:

адміністративні операції — депозитарні операції з відк­риття рахунків у цінних паперах та їх закриття, а також операції, пов'язані зі зміною способу зберігання ЦП та ін. змінами, що не приводять до зміни залишків ЦП на рахунках у цінних паперах;

облікові операції — депозитарні операції з ведення рахун­ків у ЦП та відображення операцій з ЦП, наслідком яких є зміна кількості ЦП на рахунках у ЦП, установлення або зняття обме­жень щодо їх обігу, а також зміна режиму та місця зберігання ЦП. До облікових операцій належать операції зарахування, спи­сання, переказування та переміщення ЦП;

інформаційні — депозитарні операції, пов'язані з видачею виписок з рахунку у цінних паперах, а також видачею іншої ін­формації щодо операцій клієнтів з рахунками у ЦП.

Тенденцією до універсалізації діяльності фінансових інститу­тів, у т.ч. і банків, є проведення операцій зі сек'ютеризації бан­ківських кредитів — банк випускає цінні папери, використовує як заставу пакет заставних зобов'язань, що перебувають у його кредитному портфелі і є однорідними за характером і строками. Це дає змогу банку вирішити такі завдання:

—  зменшити розмір неліквідних активів;

—  поліпшити показники своєї діяльності, і насамперед пока­зник платоспроможності банку;

—  перекласти кредитний ризик на власників цінних паперів;

—  отримати додатковий прибуток у вигляді комісійних за об­слуговування цінних паперів.

Для здійснення операцій з цінними паперами комерційні бан­ки створюють підрозділ з операцій з цінними паперами, в межах якого функціонують окремі відділи. Наприклад, відділ, що здійс­нює емісію власних цінних паперів;інвестиційний; трастовий (за­ймається брокерським обслуговуванням клієнтів); торговий або фронт-офіс (укладає угоди стосовно ЦП); бек-офіс (оформляє угоди стосовно цінних паперів); депозитарій.

З метою узгодження функціонування окремих підрозділів банки формують координаційний орган — Комітет з питань управління активами і пасивами (КУАП), в завдання якого входить:

•  формування та управління активами і пасивами банку стра­тегії, яка спрямована на забезпечення стійкої ліквідності, мініма­льних ризиків, максимальних доходів;

•  розроблення бюджету, стратегічного плану банку;

•  координація оперативного інвестування надлишкових ресу­рсів і знаходження додаткових ресурсів для розширення кредит­но-інвестиційної діяльності і поповнення ліквідності у разі відп­ливу коштів банку;

•  визначення цінової політики банку;

•  аналіз ризиків, їх хеджування.

Для розрахункового обслуговування угод, які укладені на ор­ганізованих біржових та позабіржових ринках УП, В Україні згі­дно з чинним законодавством можуть створюватися спеціалізо- ванірозрахункові (клірингові) банки.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ