8.2. Неторговельні операції комерційних банків в іноземній валюті

До неторговельних операцій банків належать такі ро­зрахунки:

виплата іноземної валюти готівкою та платіжними до­кументами в іноземній валюті на витрати, пов'язані з відря­дженням за кордон.

Сума виплат на відрядження не повинна перевищувати вста­новленої норми вивезення іноземної валюти. У разі, якщо витра­ти більші, ніж норма вивезення, для здійснення розрахунків за кордоном використовується корпоративна пластикова картка однієї з міжнародних платіжних систем.

Невикористаний залишок іноземної валюти готівкою, що була отримана юридичною особою-резидентом або представництвом юридичної особи-нерезидента для сплати за витрати на відря­дження за кордон чи на експлуатаційні витрати за кордоном, під­лягає зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку України протягом 5 банківських днів з дати надходження каси юридичної особи-резидента;

здійснення обмінних операцій з іноземною валютою та платіжними документами в іноземній валюті.

обмінні операції банків з іноземною валютою та платіж­ними документами в іноземній валюті це:

купівля і продаж готівки іноземної валюти за готівку в гри­внях;

купівля та продаж платіжних документів в іноземній валюті за готівку в гривнях, а також продаж і оплата платіжних докуме­нтів в іноземній валюті;

приймання для направлення на інкасо готівки в іноземній валюті і платіжних документів в іноземній валюті;

приймання на експертизу грошових знаків інших держав і платіжних документів в іноземній валюті, справжність яких ви­кликає сумнів;

видача іноземної валюти готівкою за кредитними і дебето­вими (пластиковими) картками, а також приймання іноземної ва­люти готівкою для зарахування кредитними і дебетовими карт­ками;

обмін (конверсія) готівки в іноземній валюті однієї держави на готівкові гроші іншої іноземної держави;

розмін платіжного грошового знака іноземної держави на платіжні грошові знаки тієї самої іноземної держави.

виплата іноземної валюти готівкою, за чеками та плас- тиковими картками фізичним особам (резидентам і нерезиде­нтам). Як правило це дорожні чеки і кредитні картки.

Дорожній платіжний документ, що використову­ється як засіб міжнародних розрахунків чек неторговельного характеру, переважно

для забезпечення валютою туристів. Це грошове зобов 'язання виплатити означену суму грошей власнику, чий зразок підпису проставляється на чеку в момент його продажу.

Емітентами дорожніх чеків є комерційні банки, інші кредитні та фінансові установи, туристичні організації (найбільші з них American Express, VISA, Thomas Cooc).

Дорожній чек містить у своєму тексті:

— назву «Дорожній чек»;

— назву компанії, яка випустила чек;

— наказ емітента про виплату певної суми в іноземній валюті;

— зразок підпису власника чека, проставлений у визначено­му місці під час купівлі чека.

Оплата дорожнього чека відбувається тільки в повній сумі, часткова оплата не допускається. За видачу валюти готівкою за дорожніми чеками утримується комісія у встановленому банком порядку. Куплений дорожній чек погашається штампом «опла­чено».

Кредитні це пластикові картки, на яких зашифро- картки вана інформація, що дає змогу їх власни­

кам здійснювати платежі й отримувати

гроші готівкою.

Досить поширеними є картки платіжних систем VISA, Eurocard-Mastercard, American Express.

Для роботи з кредитною карткою касир банку повинен:

♦ її ідентифікувати, тобто перевірити її справжність;

♦ зробити зовнішній огляд картки, тобто з'ясувати, чи немає пошкоджень;

♦ перевірити строк дії картки;

♦ виявити наявність голограми та захисних символів;

♦ перевірити наявність підпису клієнта;

♦ звірити особу клієнта з фотографією в паспорті.

Потім здійснюється процедура оформлення та заповнення сліпа (відбитків картки) в такому порядку:

1) Касир банку з'ясовує, яку суму бажає одержати власник кредитної картки, після чого відбиває сліп на імпринтері у 3-х примірниках.

2) На відбитому сліпі записується номер, серія, країна, де ви­дано картку, і дата закінчення строку дії паспорта або іншого до­кумента, сума готівкових коштів, яку бажає отримати клієнт з урахуванням комісії.

3) Касир проставляє код авторизації і дату операції, а перші чотири цифри номера картки заносить у спеціально передбачені клітинки.

4) Потім сума, яку хоче одержати клієнт з урахуванням комі­сії, записується на лицьовому боці сліпа в графу «Сума», а сума фактично виданої валюти проставляється на зворотному боці сліпа і засвідчується підписом.

5) Після заповнення сліпа касир пропонує розписатися на ньому власнику картки і звіряє підпис з оригінальним підписом на картці і в паспорті, після чого він ставить свій підпис на сліпі.

6) Далі робиться запит авторизації для чого касир зо­бов'язаний зателефонувати в центр авторизації (централізований офіс для роботи з картками, в який надходить вся інформація про карткові рахунки клієнтів у банку-емітенті карток

7) Центр має підтвердити правомочність купівлі, після чого, отриманий доход авторизації (числовий код, який присвоюється банками продажам або отриманням кредиту в готівково-грошовій формі підтверджує, що операція дозволена) заноситься в сліп.

8) Перший примірник сліпа передається клієнту. На зворот­ному боці другого і третього примірника записується фактично видана клієнту сума без урахування комісії і ставиться підпис ка­сира. Другий і третій примірник сліпа залишається у касира.

Неторгівельні операції банків це також:

> купівля платіжних документів в іноземній валюті фізи­чними особами (резидентами і нерезидентами);

виплата авторських гонорарів і платежів за користу­вання авторськими правами;

перерахування коштів на проведення міжнародних ви­ставок, конгресів, симпозіумів тощо;

оплата праці нерезидентів, які працюють в Україні;

перерахування коштів за навчання, лікування, патен­тування, сплату митних платежів, членських внесків;

платежі з відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів;

виплата іноземної валюти готівкою за переказами з-за кордону та переказ за межі України (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичам тощо).

Виконання перелічених вище операцій забезпечує внутрішня інфраструктура банку, а саме валютна каса уповноваженого комерційного банку, до підрозділів якої відносяться:

валютне сховище для зберігання запасу готівки іноземною валютою та платіжних документів, цінностей;

каса перерахунку для перевірки валютних цінностей, їх при­йняття;

операційна каса;

вечірня каса;

обмінні пункти;

каса з підготовки авансів обмінним пунктам.