1.4. Ліцензування банківської діяльності

З метою підвищення надійності та стабільності банків­ської системи, забезпечення інтересів кредиторів, вкладників НБУ видає комерційним банкам спеціальний дозвіл — ліцензію на здій­снення банківських операцій. Видача банківської ліцензії та пись­мового дозволу відбувається після процедури реєстрації банку.

Ліцензування це порядок видачі комерційним банкам, які набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення деяких чи всіх банківських операцій.

Перелік операцій, що підлягають ліцензуванню, визнача­ється Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Для отримання ліцензії кредитна установа повинна дотриму­ватися вимог щодо:

• мінімального розміру статутного капіталу;

• джерел формування статутного капіталу;

• кваліфікації, досвіду та репутації керівництва банку;

• внесків учасників банку;

• кола операцій, що виконуватимуться банком, та стратегії йо­го діяльності;

• правильності оцінки банківських активів за їх ринковою ва­ртістю;

• заходів щодо створення резервів на випадок виникнення сумнівних та безнадійних боргів і збитків від банківської діяль­ності.

Комерційні банки мають право здійснювати операції тільки після отримання відповідної ліцензії НБУ. Серед базових опера­цій, що підлягають ліцензуванню, виділяють наступні:

• приймання вкладів (депозитів) від юридичних осіб;

• приймання вкладів (депозитів) від фізичних осіб;

• відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у т.ч. пере­казування грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіж­них інструментів та зарахування коштів на них;

• відкриття та ведення розрахунків банків-кореспондентів, у т.ч. переказування грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

• розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

• надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

• факторинг;

• лізинг;

• послуги з відповідального зберігання цінностей та докумен­тів клієнтів;

• випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних документів;

• випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з ними.

Для здійснення інших операцій комерційний банк повинен отримати спеціальний письмовий дозвіл. Це такі операції:

• операції з валютними цінностями;

• емісія власних ЦП;

•  операції купівлі/продажу ЦП за дорученням клієнтів;

•  операції на ринку ЦП від свого імені;

•  довірче управління коштами та ЦП за договорами з юридич­ними і фізичними особами;

•  депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів влас­ників іменних цінних паперів;

•  здійснення інвестицій у статутні фонди інших юридичних осіб;

•  здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державних та інших грошових лотерей;

•  перевезення валютних цінностей та інкасація грошових коштів;

•  операції за дорученням клієнтів або від свого імені з інстру­ментами грошового ринку; інструментами, що базуються на об­мінних курсах та процентах; з фінансовими ф'ючерсами та опціо- нами.

Рішення про надання чи відмову у видачі ліцензії та дозволу НБУ приймає протягом місяця з дня отримання клопотання і по­вного пакета документів.

Ліцензія набуває чинності з моменту прийняття рішення Комісією з питань нагляду і регулювання діяльності бан­ків НБУ.

У процесі діяльності банки повинні дотримуватися встанов­лених Національним банком України економічних нормативів, дотримуватися вимог щодо створення фондів тощо. В іншому випадку ліцензія відзивається, створюється ліквідаційна комі­сія для закриття банку.

Відкликання ліцензії означає припинення банківської діяльно­сті. Підставами для цього є:

—   01111,3

—   недостовірність інформації в документах, наданих для отримання ліцензії;

—  не проведення банком жодної операції протягом року з дня отримання ліцензії

—  недотримання обов'язкових умов для одержання ліцензії протягом року з дати реєстрації банку

—  наявність порушень законів і нормативно-правових актів НБУ, які призвели до значної втрати активів та неплатоспромож­ності банку;

—  недоцільність виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.