2.4. Наукові основи вивчення територіальноїрекреаційної системи

магниевый скраб beletage

2.4.1. Поняття територіальної рекреаційноїсистеми і задачі її вивчення рекреаційною географією

Сукупність явищ, пов'язаних з рекреаційною діяльністю,слід розглядати як систему, тому об'єктом вивченнярекреаційної географії є територіальні рекреаційні системи(ТРС). ТРС - це категорія, в якій знаходять відображення таінтенсивно формуються територіальні курортно-туристичнікомплекси. Важливою особливістю ТРС є те, що вониорганічно включають в себе об'єктивно існуючі територіальніутворення.

Головною суспільною функцією ТРС є максимальнезадоволення потреб населення у відпочинку, оздоровленні,лікуванні та підвищенні фізичного та духовного потенціалу.Центральним об'єктом функціонуючої ТРС є людина, рекреант.

В рекреаційній географії при дослідженні ТРС можнавиділити наступні головні завдання: 1) виявлення іобґрунтування ТРС як просторової системи (закономірності,фактори і умови цієї системності, її прогноз); 2) дослідженняфункціональної структури ТРС та її прив'язка до іншихгосподарських підсистем даної території (в тому числівизначення місця і значення ТРС у комплексному розвиткугосподарства території, тобто співвідношення з регіональноюгосподарською системою, яка її охоплює); 3) прив'язка ТРС доприродно-географічної ситуації.

ТРС - система велика і складна. Складність її полягаєне тільки в тому, що вона включає різнобічні галузі і видидіяльності, але, перш за все, в тому, що ця система впливаєна різні сторони суспільного життя. Тому ТРС є об'єктомвивчення різних наук (соціології, фізичної та економічноїгеографії, районного планування, економіки та ін.).

Оскільки ТРС є відкритою системою, то із зовнішньогосередовища в неї надходять інформація, речовина, енергія,самі рекреанти. ТРС передає у зовнішнє середовище восновному інформацію (для органів управління суперсистемиі так звану рекреаційну інформацію для населення -потенційного сукупного рекреанта), а головне, повертає самихрекреантів - людей після відпочинку, оздоровлених,збагачених духовно.

ТРС як функціональна система включає в себе наступніблоки, які є системами нижчого порядку: 1) група рекреантів;2) природні і культурні комплекси; 3) технічна система;4) група обслуговуючого персоналу; 5) система органівуправління ТРС.

ТРС нормально функціонує при тісній взаємодіїдекількох галузей на певній території. Ці галузі виконують вТРС різні функції. Для сформованої ТРС як міжгалузевогоутворення необхідно мінімум п'ять функціональних галузей таїх груп.

Група галузей, які виконують основну функціюсистеми. Сюди відносяться курортні, туристичні господарства,сфера відпочинку (у вузькому розумінні слова). Ці галузіскладають центральне ядро системи. Єдність на деякійтериторії вже тільки цих галузей (єдність їх цілей, функцій,загальне використання певних природних ресурсів і ін.) даєможливість трактувати ТРС як вид міжгалузевих систем.Кожна зі складових галузевих частин ТРС є системою доситьрізних галузей, підгалузей і видів діяльності. Склад ядра ТРСсвідчить про те, що вона є переважно міжгалузевою системоюневиробничої сфери.

Група галузей переважно виробничогообслуговування ядра ТРС. Вона представлена будівництвом(в тому числі і капітальним, оскільки будь-яка ТРС є системоюшвидкозростаючою, як правило, вона збільшує свою ємністьзведенням нових об'єктів); транспортом (в першу чергупасажирським, оскільки для ТРС характерні потокирекреантів). В ТРС можна включити культурнеобслуговування, торгівлю, виробництво спеціальноготуристичного спорядження, сувенірів тощо. Ланцюжковіміжгалузеві зв'язки ядра ТРС прямо і безпосередньовпливають на сільське господарство, харчову, а також легкупромисловість, викликаючи якісні і кількісні зрушення урозвитку і територіальній організації останніх. Таким чином,ТРС як міжгалузеве явище тісно пов'язана з іншимисистемами території і частково перекликається з ними.

Галузі, які включають систему навчальних закладів,що готують спеціалістів вищої і середньої кваліфікації длякурортно-туристичного господарства і сфери відпочинку. Тутведеться підготовка не тільки лікарів, інструкторів фізичноїкультури, культмасовиків, але і інструкторів по туризму іальпінізму, екскурсоводів, економістів, плановиків длякурортно-туристичних галузей і ін.

Галузі, які включають систему спеціалізованихпроектно-конструкторських інститутів, бюро, а також науково-дослідних закладів, які орієнтуються на забезпечення потребсанаторно-курортного і туристичного господарства. Сюдивходить і діяльність з планування рекреаційних зон, районів,вузлів, центрів і пунктів.

Спеціалізовані органи управління, які отримуютьінформацію про стан інших підсистем ТРС, дають вказівки, якістосуються питань оптимального функціонування іподальшого розвитку ТРС.

Таким чином, всі названі галузі (функціональніпідсистеми ТРС) взаємодіють між собою в просторовому ічасовому плані.

2.4.2. Науково-методичні основи вивченнятериторіальної рекреаційної системи

Щодо методичних основ дослідження ТРС можнавиділити наступні положення: 1) вивчення ТРС повинно бутисистемним; 2) ТРС є в основному системою невиробничоїсфери; 3) в залежності від мети вивчення, кількості учасників,які досліджують ТРС, їх складу система може вивчатися яквелика і складна або як мала і проста.

Можливі два шляхи системного підходу до дослідженняТРС: 1) ТРС вивчається на міждисциплінарній основіколективом вчених різних спеціальностей, перед якими стоїтьзавдання не тільки власне вивчення, а й у першу чергумоделювання і проектування ТРС як великої і складноїсистеми. 2) На початковому етапі формування ТРС доцільневивчення її одним вченим, перед яким стоїть завданнядослідити загальні тенденції і структуру (в тому числіпросторову) ТРС, особливості її формування і територіальноїорганізації із застосуванням традиційних методів економічноїгеографії. У цьому випадку ТРС розглядається як мала інескладна система. Прикладом такого вивчення ТРС єекономіко-географічне дослідження. В даному випадку слідвикористовувати як методи загальнонаукові (аналіз і синтез,індукцію і дедукцію, ідеалізацію і ін.), так і модернізованістосовно до сучасних вимог традиційні методи економіко-географічного дослідження: літературний, польовий,балансовий, математичний, картографічний.

Одним з головних завдань географа є картографічнемоделювання. При цьому моделлю ТРС служить сукупністькарт, представляючи систему з різних сторін. В цій сукупності(системі) карт необхідно мати карти наступних тематичнихнапрямів: оціночні рекреаційні карти території і її окремихкомпонентів; комплексні аналітичні карти окремих галузевихрекреаційних систем; комплексні синтетичні карти ТРС вцілому; прогнозні карти ТРС в цілому і її окремих галузевихсистем.

2.4.3. Типізація ТРС та їх спеціалізація

Типізація ТРС - це процес виділення їх типів і створеннялогічно обґрунтованої типології. Тип ТРС може виділятися взалежності від тих чи інших суттєвих особливостей систем.Найчастіше типізація проводиться за: а) функціямирекреаційної діяльності; б) ступенем співвідношення приорганізації цієї діяльності незмінної природи та технічнихсистем; в) територіальною орієнтацією ТРС.

.Т.и.піза.ція. ТРС .за .функціями, ре.креа.ційн.ої^дія.л.ь.носі.іі Цятипізація виходить з типології функцій рекреаційної діяльності.Оскільки розрізняють чотири головні функції рекреаційноїдіяльності, то і виділяють чотири головні функціональні типиТРС: І - лікувальний, II - оздоровчий, III - спортивний, IV -пізнавальний.

Типізація. ІР.С за.просторовою.орєнтацієюі В залежностівід відстані ТРС від місця постійного проживання рекреантів,тобто з точки зору просторової орієнтації, розрізняють дватипи ТРС: далекого і ближнього відпочинку, або системидалекої (тривалої) і короткочасної рекреації. Короткочаснийближній і масовий відпочинок в останні дні тижнянайяскравіше виражений у найближчих місцевостях міст.Тому першим і найбільш поширеним типом ТРС за їхпросторовою орієнтацією є так звані приміські ТРС. ТРСдальньої (тривалої) рекреації відбувається на віддаленихспеціалізованих територіях.

2.4.4. Картографічне моделювання територіальнихрекреаційних систем

Вивчення закономірностей розвитку і функціонуваннятериторіальних рекреаційних систем (ТРС) нерозривнопов'язане з проблемою виявлення взаємовідносин як міжокремими елементами цієї системи (рекреантами, природнимкомплексом, технічними будовами, системою обслуговування),так і між рекреаційними і нерекреаційними системами(розселенням, транспортом та ін.). Зараз вже можна назватинемало місць відпочинку, де ці відносини склалисьнесприятливо і потребують втручання органів управління. Дляпокращення відносин, що склалися, їхнього управління,прогнозування і подальшого розвитку необхідні знання прохарактер існуючих між ними зв'язків, характер причин, яківикликають те чи інше явище, а також про наслідки.

У зв'язку з необхідністю вирішення цієї проблеми втериторіальному аспекті природно виникає питання проефективність використання одного із засобів вивченнягеографічних об'єктів - карти, про те, які умови і можливості їївикористання для отримання нової інформації.

Одним з найефективніших методів дослідження можевиступати картографічне моделювання - сукупність операційз картами, спрямованих на отримання нових знань прорекреаційні системи. Картографічне моделювання включає істворення карт, але на перший план висувається розробкаметодів використання вже створених карт, їх спільний аналіз.Виходячи з цього, основну увагу слід приділяти складнійкартографічній моделі, яка являє собою набір карт абокартографічних характеристик і дозволяє отримати такудодаткову інформацію про досліджуваний об'єкт, яку кожнакарта зокрема дати не може.

Витоки рекреаційної географії знаходяться в іншихрозділах географічної науки - географії населення,транспорту, архітектурних об'єктів та ін. Тривалість існуванняцих розділів і стан розробки пов'язаних з ними напряміврекреаційної картографії різні, тому забезпеченість їхкартографічним матеріалом нерівномірна. Наприклад, дужемало карт, що висвітлювали б такі проблеми, як стійкістьприродного комплексу до рекреаційних навантажень,соціальна ефективність відпочинку і рекреаційний попит тощо.

Існуючі карти за функціональним призначенням можнаподілити на три групи. Перша група - карти, які створюютьсядля туристів, мисливців, рибалок - так звані туристичні.Вони містять специфічну рекреаційну інформацію про регіон,його привабливість. Друга група карт призначена длядослідників рекреаційної діяльності та організаторіввідпочинку і містить інформацію про форми організації іобслуговування ТРС, про рекреаційні міграції (потокирекреантів), об'єм і якість рекреаційних ресурсів, провідпочинок як соціально-економічне явище. Ці карти служатьджерелом інформації, яка використовується для виконанняпроектно-планових робіт і для виявлення закономірностейтериторіальної організації відпочинку. Ця група картнайбільше відповідає поняттю рекреаційних.

Третю групу складають карти, які хоча і не призначенідля дослідників і організаторів відпочинку, але можуть міститикорисну для них інформацію. Це різноманітні економіко- іфізико-географічні карти, з допомогою яких можна отриматиуявлення про зв'язки рекреаційного використання території знерекреаційним.

В рекреаційному картуванні потрібно ставити наголос нестільки на вивченні елементів ТРС, як на виявленні зв'язківміж ними. Оскільки різноманітність аспектів зв'язків ускладнюєкласифікацію карт, виникла необхідність формуванняуявлення про сюжет карти, через який стає можливимрозкрити її головний зміст. Сюжет - це сукупністьхарактеристик. Він ніби відображає взаємовідносини об'єктів.Якщо один об'єкт представлений по відношенню до іншихоб'єктів і подій, то тут маємо справу з декількома сюжетами.Оскільки одна карта може містити відразу кілька сюжетів,тобто відображати декілька зв'язків, виникла необхідністьвиділення і аналізу кожного сюжету.

Комфортність ТРС звичайно представляєтьсяхарактеристикою окремих рекреаційних об'єктів, наприклад,класом готелів, кількістю обслуговуючого персоналу. До цьогож сюжету можна долучити комфортність природних умов ікількість теплих днів у році, річну кількість опадів, коливаннятемператури тощо.

Ємність ТРС може розглядатися в двох аспектах:ємність закладів і ємність території. Карти першого типудосить поширені і ця властивість ТРС, як правило,відображається кількістю спальних місць.

Для відображення динамічності ТРС необхідна наявністьспостережень, які б характеризували ТРС, її ємність і структуру учасовому розрізі. Цікавим є відображення добової, тижневої,річної і багаторічної динаміки рекреантів. Для деяких районівактуальне відображення і сезонних змін. На картах вона можебути представлена непрямими показниками, наприклад,різницею товарообігу між зимою і літом.

Надійність ТРС - властивість, яка визначаєбезвідмовність її функціонування. Вона проявляється встабільній діяльності окремих підсистем, незалежно відзовнішніх впливів або у зв'язку з ними і може виражатисятакими, наприклад, показниками, як різниця в чисельностірекреантів в залежності від стану погоди.

Ефективність ТРС представлена найчастіше у виглядідоходів від туризму. Цей сюжет може мати такожвідображення у соціальному і медико-біологічному аспектах.

З точки зору впливу рекреантів на стан природногокомплексу виділяють так звану стійкість природногокомплексу, тобто здатність протистояти до різнихнавантажень до певної межі, після якої починається йогонезворотне руйнування. В рекреаційних дослідженнях інтересдо стійкості природного комплексу пов'язаний з необхідністюрозробки природоохоронних заходів і нормуваннянавантаження.

Таким чином, виробляється напрямок досліджень напошук моделі ТРС, яка б найкраще відображала системнийхарактер явища і дозволила отримати нову інформацію.Системна картографічна модель ТРС - це набір з двох абобільше карт, які об'єднуються з допомогою загальнонауковоїбазової моделі рекреаційної системи. В залежності відпризначення моделі змінюється її вигляд.

Якщо потрібно показати результат дослідження іпредставити його у лаконічній формі, то найзручнішевикористовувати синтетичну карту. Вона дозволяє передатиузагальнені висновки, не вимагаючи складного і трудомісткогозіставлення та всебічного аналізу карт. Цій вимозі відповідає інабір комплексних карт.

Якщо ж основним завданням є пошук взаємовідношеньелементів, виявлення того, що і з чим пов'язано, то з цієюметою найперспективнішим є використання картографічноїмоделі, в якій набір карт виступає як наслідок розчленуваннясистеми на окремі елементи, а базова модель служить дляаналізу зв'язків, інтеграції, відновлення цілісності системи.

Метою досліджень є виявлення нових знань про ТРС,тому з метою вивчення зв'язків складну картографічну модельдоцільно представити у вигляді набору карт, в якому кожнакарта відображає тільки одну характеристику елемента ТРС.Цей вид моделі розглядається як початковий, який дозволяєпобудувати гіпотези про зв'язки, виявити основні відносини івластивості компонентів.

Така модель відображає об'єктивну реальність повніше,ніж окремі карти. Використання системної картографічноїмоделі для пізнання територіальної рекреаційної системи - цеперший принцип картографічного моделювання ТРС.

Територіальна рекреаційна система - внутрішнєскладне утворення. Кожен елемент - природний комплекс,система обслуговування, інженерні споруди - можерозглядатися як самостійна система, яка включає декількакомпонентів. Наприклад, компонентами природного комплексує кліматичні умови, водні об'єкти, рослинність і ряд інших. Всвою чергу, кожен з них може характеризуватись кількомапоказниками; наприклад, ліс - віком деревостою, видовимрізноманіттям, характером підліску і підросту та ін. Можнаназвати багато конкретних характеристик, які є важливимидля відображення даної ТРС. Крім того, функціонування ТРСнерозривно пов'язане з діяльністю інших нерекреаційнихсистем (впливає на них і само відчуває їхній вплив), врезультаті чого до можливої кількості характеристик ТРСдодаються ще характеристики тих систем, з якими вонапов'язана, а їх також багато. Для наочності різноманіттяхарактеристик рекреаційної системи можна зобразити увигляді схеми (рис.2.2).

І

Зрозуміло, що використання всіх можливиххарактеристик в тексті і, тим більше, відображення їх на картіне тільки трудомістке і технічно складне, але і не відповідаєосновній вимозі, що ставиться до будь-якого моделювання, -відображення головного.

Чисельність можливих характеристик ставить питанняпро шляхи мінімізації кількості карт і про створення набору,який би дозволив у лаконічній формі передати максимумінформації. В основу мінімізації ставиться уявлення проантропоцентричність ТРС.

Головний елемент ТРС - група рекреантів, будь-які іншіелементи, які не мають безпосереднього з ним зв'язку, неможуть розглядатися як рекреаційні. Саме тому карти, яківідображають розміщення груп відпочиваючих, і повинні бутицентральною частиною складних системних картографічнихмоделей. Щоб встановити характер зв'язків, виявитизакономірності функціонування ТРС, необхідно зіставляти всікарти з цією центральною картою, перевіряючи на зв'язок їхінформацію.

Ступінь зв'язку з групою рекреантів визначає доцільністьвключення у створювану модель тієї чи іншої характеристики.В цьому полягає другий принцип картографічногомоделювання рекреаційних систем.

ТРС - ієрархічні системи. Будь-яка з них складається зсистем нижчого рангу і одночасно є частиною системи вищогорангу. В межах будь-якої території, яку розглядають як ТРС,завжди можна виділити місця, які є системами нижчого рангу.Ці дрібні територіальні утворення, в свою чергу, можнарозділити на ще дрібніші ТРС. Як приклад відображення такоїієрархічності можна привести три різномасштабні картирозміщення спеціалізованих рекреаційних закладів: уКарпатах в цілому; в Карпатських мінеральних водах та у Гуті.Ієрархічний характер ТРС передбачає необхідність вивченняодних і тих же властивостей, тобто зв'язків між одними і тимиж елементами на різних ієрархічних рівнях в різнихмасштабах.

Необхідність "пошарового" вивчення системи будь-якогорангу з допомогою наборів карт різного масштабу - третій

принцип картографічного моделювання ТРС.

♦ ♦ ♦ ♦ ♦

Розглянуті принципи картографічного моделюванняпоказують, що картографічна модель ТРС повинна бутипредставлена набором карт, які б відображаливзаємовідносини її основних елементів, серед яких основнемісце відводиться карті розміщення рекреантів.Найефективніше з метою побудови гіпотез про зв'язкивикористовувати такий набір, в якому кожна характеристикапредставлена на окремій карті. Для глибокого вивченнясистем будь-якого рангу доцільно користуватися кількоманаборами різномасштабних карт.

Головним методом вивчення рекреаційних систем є їхспільний аналіз, який дозволяє виявити основні властивості ізв'язки між елементами ТРС. Візуальне або навіть уявнезіставлення карт дає можливість побудувати гіпотези прозв'язки, а формалізоване - уточнює їх, при цьому вибіродиниць зіставлення (картографування) впливає на висновкипро зв'язки.

Контрольні запитання

Що входить у поняття рекреаційної географії?

Яка необхідна умова розвитку рекреаційного процесу?

Чи існують взаємозв'язки між поняттями "рекреаційнаємність" і "рекреаційне навантаження"?

Який вид рекреаційної діяльності, на Вашу думку, єнаймасовішим у наш час?

Який вид рекреаційної діяльності завдає найбільшої шкодинавколишньому середовищу: регламентований чисамодіяльний? Чому?

Яким чином рекреація впливає на розвиток особистості?

Які особливості картографічного моделювання Ви можетеназвати?

Яким чином можна характеризувати ТРС?

Назвіть основні принципи картографічного моделюванняТРС.

Для яких видів рекреаційної діяльності необхідна наявністькарт?

Список рекомендованої літератури

Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационнаягеография. - М., Изд-во Моск. ун-та, 1981г., ил., 207с.

Словарь-справочник по зкологии (К.М.Ситник, А.В.Брайон,А.В.Гордецкий, А.П.Брайон). - Киев.: «Наукова думка»,1994.-668с.

Веденин Ю.А. Динамика территориальньїх рекреационньїхсистем. М.: «Наука», 1982.-188с.

Рекреационная система Советских Карпат. НедашковскаяН.Ю. - Киев: Вища школа. Головное изд-во, 1983. - 117с.

Филиппович Л.С. Картографическое моделированиетерриториальньїх рекреационньїх систем. М.: Наука, 1983.

Розділ З

РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ТАЇХ ОЦІНКА