3.3. Водні рекреаційні ресурси

магниевый скраб beletage

В реалізації заходів, спрямованих на підвищення рівняздоров'я населення, не можна обмежуватись діяльністютільки медичних закладів. Необхідний широкий комплексзаходів, які б охоплювали практично всі сторони діяльностісучасної людини. В цьому зв'язку великого значення набуваєорганізація повноцінного і ефективного відпочинку населення,який розглядається як активна діяльність з профілактики,відновлення і підтримки необхідного рівня фізичного іпсихічного здоров'я.

В організації відпочинку особлива роль належитьводним об'єктам. Можливість займатися різноманітнимивидами спорту, мікрокліматичний комфорт, естетична діяберегових мальовничих ландшафтів, зміна вражень - все це,діючи в комплексі, сприяє тому, що водойми цілком можнавважати природними лікувальницями. Ось чому більшачастина рекреаційних закладів і майже всі закладикороткочасного відпочинку населення розміщуються абобезпосередньо на берегах водойм, або поблизу них.

Для правильної оцінки ситуацій, що виникли в районахмасового рекреаційного водокористування, розробки іобґрунтування рішень з його оптимізації дуже важливовраховувати, що водні рекреації - неоднозначне поняття.Воно включає в себе різні види відпочинку і спорту, які суттєвовідрізняються сезонами максимального розвитку, вимогамидо природних і антропогенних факторів, дією на навколишнєсередовище. Про це наочно свідчить вже сам перелікнайбільш масових видів рекреаційних занять на водоймах:купання, рибальство (з судна, з берега, з льоду), відпочинокна парусних і веслових суднах, відпочинок з використанняммоторного малолітражного флоту, воднолижний спорт,туризм, підводне полювання, полювання на водоплавнуздобич. Різноманітність водних видів відпочинку і спортувимагає диференційованого підходу до вирішення питаньрекреаційного водовикористання як для різноманітних типівводних об'єктів (річка, озеро, водосховище, море), так і вмежах кожного досить великого водного об'єкта.

Річки, озера і озерця не можуть повністю задовольнитипопит на відпочинок біля води, оскільки багато з них,особливо невеликі, сильно забруднені і маловодні. Озерачасто віддалені від великих міст і промислових центрів аборозміщенні в місцях, важкодоступних для масовоговідвідування рекреантів. Багаточисельні озерця мають, восновному, місцеве рекреаційне значення.

В цих умовах особливо велике значення для розвиткурекреації мають водосховища, які є істотним, а в деякихмісцях і єдиним водним рекреаційним ресурсом.

Найпопулярніші у населення водні рекреації, пов'язані зморськими купаннями. Однак, як показує досвід багаторічнихкомплексних фізіотерапевтичних спостережень, відпочинокбіля моря в спекотні літні місяці корисний далеко не всім, а восновному практично здоровим людям молодого і середньоговіку.

Людям з порушеним здоров'ям, особливо літнім, кращевідпочивати в умовах звичного для них клімату. Це, звичайно,зрозуміло, однак попит на відпочинок біля моря поки щоперевищує пропозицію.

3.3.1. Водосховища як особливий вид водних об'єктівдля відпочинку і спорту

Все більшого значення набуває рекреаційневикористання водосховищ. їх створення набуває великихмасштабів. Загальна кількість водосховищ на земній кулібільше ЗО тисяч. Сумарна площа акваторії водосховищнаближається до 400 тисяч квадратних кілометрів. Створенняводосховищ привело до перетворення природних умов натериторії, яка перевищує 700 тисяч квадратних кілометрів, ізміни інфраструктури на території 1,5 мільйона квадратнихкілометрів. Рекреаційне використання водосховищпредставляє великий інтерес в силу багатьох причин.

Більшість водосховищ комплексного призначеннястворено і буде створено поблизу міст, невеликі водосховищарекреаційного призначення можуть створюватись і в межахміських територій. В багатьох районах, особливо бідних наприродні водойми, водосховища підвищують рекреаційнуцінність і ємність ландшафтів, а в деяких випадках служатьядром, яке створює такі ландшафти.

При плануванні, проектуванні, підготовці та експлуатаціїводосховищ можуть враховуватись певні вимоги рекреації.Спеціальні водосховища для рекреаційної мети можутьстворюватись у найбільш сприятливих в даному районімікрокліматичних умовах.

Водосховища комплексного і цільового призначення, якістворюються в гірських, пустельних і північних районах,мають добрі під'їзні шляхи, що відповідає одній знайважливіших вимог рекреації - транспортної доступності.

Завдяки наявності при будівництві гідровузлів базиіндустрії і кваліфікованих кадрів спорудження на берегахводосховищ готелів, турбаз та інших рекреаційних об'єктівможе здійснюватись в короткі терміни.

Таким чином, водосховища створюють сприятливі умовидля широкого їх використання з метою відпочинку, алеодночасно не можна забувати, що створення водосховищ вряді випадків ускладнює рекреаційне використання території.Це відбувається через підтоплення і затоплення існуючихмінеральних джерел, санаторіїв, будинків відпочинку, пам'ятокархітектури та інших об'єктів, цінних для організаціївідпочинку, а також через погіршення умов відпочинку наділянках річок в нижній частині гідровузлів з різкими добовимиі тижневими коливаннями рівня і зниженням температуриводи. До негативних умов відпочинку також слід віднести і"цвітіння" води в деяких водосховищах, інтенсивну переробкуберегів на крупних водосховищах, відсутність на тих чи іншихділянках берега пляжів і лісових масивів, значне відступаннязрізу води, заростання мілководних ділянок.

Вказані негативні наслідки створення водосховищ і умовїх експлуатації можуть бути пом'якшені або повністю уникненіпри врахуванні інтересів рекреації ще на стадії проектування,а також за рахунок проведення інженерних,водогосподарських та інших заходів.

Створюючи можливості для організації відпочинкунаселення, водосховища необхідно охороняти, як і іншіприродні об'єкти. Для цього необхідно розробляти норминавантаження на акваторію і природно-територіальнікомплекси в прибережній зоні водосховищ. Ці норми, безсумніву, будуть змінюватись в залежності від природно-кліматичної зони, грунтово-рослинного покриву, гідрологічногорежиму водосховища та інших факторів.

Оптимальне використання з рекреаційною метоюакваторій і прибережної зони водосховищ можливе лише призадоволенні вимог рекреації до режиму рівнів, які полягають,в основному, в необхідності підтримки в літній періодпостійного або близького до нього рівня водосховища.Американські дослідники вважають, що в період найбільшогонапливу людей коливання рівня не повинні перевищувати 30-60 сантиметрів. Однак на багатьох водосховищахкомплексного призначення ці вимоги рекреації не завждиможуть бути задоволені.

Таким чином, в умовах кількісного і якісного дефіцитуводних рекреаційних ресурсів роль водосховищ в організаціївідпочинку населення невпинно зростає. За своїм значеннямрекреаційний потенціал водосховищ, особливо длякороткочасного відпочинку, переважає рекреаційні ресурсивнутрішніх морів.

3.3.2. Водні рекреації і навколишнє середовище

Вимоги рекреації до стану навколишнього середовищарізноманітні, оскільки на характер рекреаційноговикористання акваторій і берегових зон особливо впливаєсукупність природних і антропогенних факторів. Географічнеположення, параметри водних об'єктів, їх гідрологічний,гідрофізикохімічний і гідробіологічний режими, економічна ітранспортна освоєність території, склад учасниківводогосподарського комплексу на крупних і середніх воднихоб'єктах, об'єм скиду стічних вод, характер і масштабизабруднення оточуючого середовища, а також інші факторивизначають рекреаційну придатність і цінність акваторій вцілому або окремих ділянок.

Одним з основних природних факторів, який визначаєрекреаційну придатність і цінність водних об'єктів, єрозміщення їх в тій чи іншій природно-кліматичній зоні.Географічне положення, обумовлюючи природно-кліматичніумови, в значній мірі визначає набір рекреаційних занять наданому водному об'єкті і разом з тим обмежує у часі ті чи іншівиди відпочинку і спорту. Масштаби розвитку більшості літніхвидів спорту на водоймах в значній мірі залежать відтемператури води і повітря. Нижньою межею температуриводи рекреаційних водойм прийнято вважати +17°С, восновному це стосується купання, водних лиж і деяких іншихвидів відпочинку. Тому період, придатний для рекреаційноговодокористування, визначається датами переходутемператури води через цю критичну точку.

Врахування кліматичних факторів (температури івологості повітря, атмосферного тиску, кількості сонячнихднів) має дуже важливе значення при розміщенні лікувально-оздоровчих закладів кліматотерапевтичного профілю.

Типи ландшафтів у берегових зонах належать до числанайважливіших природних факторів, які визначаютьрекреаційну цінність акваторій. Значно підвищує рекреаційнуцінність водних об'єктів наявність на їх берегах лісів, оскількивони створюють комфортніші умови для відпочинку, захистувід вітру та інтенсивної сонячної радіації, а також сприятливовпливають на психофізіологічний стан людини. Так,наприклад, в помірних широтах сухі соснові бори і березово-соснові ліси на побережжі є найкомфортнішими іпривабливими для відпочинку.

Рибогосподарський потенціал водних об'єктів суттєвовпливає на масштаби їх рекреаційного використання, оскількилюбительська риболовля є одним з наймасовіших видівводних рекреацій. Тому важливо, щоб гідрологічний ігідрохімічний режими водойм були оптимальними длявідновлення рибних ресурсів.

Значний вплив на масштаби рекреаційноговикористання водних об'єктів мають такі фактори, яктранспортне освоєння і доступність водойм. Длякороткочасного відпочинку без ночівлі межею транспортноїдоступності вважається 60-70 кілометрів (тобто не більше 2годин їзди на транспорті). Для короткочасного відпочинку зночівлею ця межа може бути збільшена до 3-4 годин, а длятривалого відпочинку - до 1-2 доби. Рекреаційна цінністьводних об'єктів особливо зростає тоді, коли їх берегова зонаобладнана відповідним чином, тобто створена рекреаційнаінфраструктура - пляжі, суднові станції, причали, пунктихарчування, лікування, прокату, розваг, санітарно-технічнеоблаштування.

Якщо вести мову про масштаби розвитку рекреації, слідпам'ятати і враховувати, що різні види рекреаційної діяльностівимагають специфічних вимог до параметрів водойм іберегової зони, а також до якості оточуючого середовища. Ціфактори можуть відігравати основну, а іноді і вирішальну рольпри визначенні рекреаційної цінності акваторіально-територіальних комплексів. Наявні параметри акваторії іберегової зони, які рекомендуються для оптимальних умоввідпочинку, коливаються в дуже широких межах.

Наприклад, у США за різними нормами вважається, щона одне веслове судно необхідно мати від 0,4 до 2 гектарівводної поверхні, на моторне і вітрильне судно - від 1,2 до 8,на водні лижі - від 4 до 16 гектарів акваторії. В різних країнахна одну людину, що купається, рекомендується від 5 до23 квадратних метрів водної поверхні, від 20 до 46 квадратнихметрів пляжу і близько 300 квадратних метрів прибережноїтериторії.

На території пляжу повинні виділятися наступніфункціональні зони: відпочинку - 40-60% загальної площі,обслуговування - 5-8%, спортивні - 10%, озеленення - 20-40%, дитячого сектора - 5-7% і піших доріжок - 3-5%. Повнішеуявлення про оптимальні параметри акваторій, придатних длярізних видів рекреаційних занять, можна отримати з данихтаблиці 3.2. Ці дані показують, що параметри акваторій длятих чи інших видів змінюються в досить широкому діапазоні.

Для організації повноцінного та ефективного відпочинкунаселення велике значення має якість природногосередовища як в цілому, так і в окремих його елементів.Оскільки переважна більшість літніх видів спорту пов'язана звикористанням акваторій, особливу увагу потрібно приділятизабезпеченню належної якості води.

Гігієнічні нормативи регламентують якість води в зонахрекреації з органолептичних, хімічних і бактеріологічнихпоказників. Зокрема, нормами вимагається відсутність наповерхні води плаваючих плівок, плям мінеральних масел інакопичень інших домішок; сторонні запахи і присмаки водине повинні перевищувати двох балів; забарвлення води неповинно вбачатися в стовпчику 10 сантиметрів. Нормуються уводі також концентрація водневих іонів, розчинений кисень,біохімічне споживання кисню, токсичні хімічні речовини ібактеріальне забруднення.

оо

Таблиця 3.2.

Параметри акваторій для рекреаційного використання

Параметриакваторій

Купання

Підвод-не пла-вання

Вес-ловісудна

Бай-даркиі каное

Акаде-мічнагребля

Стрибкиз трамп-ліна

Воднілижі

Мотор-нийспорт

Парус-нийспорт

Площа (га),бажана

5

-

100-500

500

-

-

100-500

100-500

300-900

Площамінімальна

-

-

1

ЗО

-

-

-

30-50

50-100

Довжина (м),бажана

50

-

2200

2200-5000

2500-3000

-

1500

1600-15000

1850-2500

Довжинамінімальна

25

-

1100-1200

1000-1100

-

-

-

750-1000

500

Ширина (м),бажана

25

-

90-100

900-2000

140-200

-

200

200-2000

200-2000

Ширинамінімальна

5-11

-

30-100

30-200

120

-

-

50-200

200

Глибина (м),бажана

1,4-1,8

-

2-3

2-5

3

5,8

-

3-5

1,2-2,0

Глибинамінімальна

0,5-0,6

-

0,75

0,75-1,50

2,5-3,0

5

-

1,5-2,0

1,0-1,2

5

U)Oj

З'

Go

Директивою Європейської економічної радивстановлена тільки одна межа забруднення води кишковимипаличками в зоні пляжу - 5000 мікробних клітин в одномукубічному дециметрі.

Особливо небезпечне для здоров'я відпочиваючихбактеріальне забруднення води в районі пляжу. Так, вивченняінфекційної захворюваності, пов'язаної з мікробнимнасіванням води на морських пляжах, показало, що прикупанні діти протягом дня можуть поглинати близько 120 млводи, з якою в організм потрапляє до декількох десятківентеропатогенних бактерій-сальмонел.

Якість природного середовища, а відповідно і масштабирекреаційного використання водних об'єктів в значній мірізалежать від дії на природні комплекси різноманітнихнесприятливих антропогенних факторів. До них належать першза все випускання неочищених і недостатньо очищених стічнихвод, забруднення водних об'єктів стоками з невлаштованихтериторій промислового і сільськогосподарського використання,забруднення атмосфери і шумове забруднення оточуючогосередовища. Частина територій берегових зон і акваторійвтрачає своє рекреаційне значення в зв'язку з відчуженням їх підсанітарно-захисні і охоронні зони, в яких природокористуваннярізко обмежується або забороняється зовсім. Вказаніантропогенні дії обмежують рекреаційні можливостіакваторіальних природних комплексів і є небезпечними дляздоров'я відпочиваючих.

У зв'язку з цим для більшості водних об'єктіврекреаційною цінністю є тільки частина їх акваторій і побереж.Співвідношення придатних і непридатних для масовогорекреаційного освоєння прибережних акваторій і береговихзон різне для різних типів водних об'єктів (річок, озер,водосховищ, морів) і становить в середньому 40-70%загальної протяжності берегової лінії. В районах крупнихміських агломерацій це співвідношення менше і становитьзвичайно 10-20%.

Тому оцінка придатності їх природних комплексів дляповноцінного і ефективного відпочинку населення є важливимпитанням рекреаційного використання водойм. У науковомуплані оцінка рекреаційного потенціалу водних об'єктів восновному пов'язана з розробкою комплексних методіврайонування, класифікації та інвентаризації умов, факторів іресурсів.

В переважній більшості наукових і проектних робіт,присвячених перспективному розвитку рекреації, основнуувагу звичайно приділяють достатності природних умов іресурсів для прогнозного рекреаційного попиту. Очевидно, неменшу увагу, враховуючи масштаби сучасних рекреацій, слідприділяти і тому, як рекреаційна діяльність в цілому та її різнівиди впливають на природне середовище. Для водноїрекреації врахування цього положення набуває принциповогозначення. Якщо одні автори вважають, що зони відпочинку єтільки фактором ризику щодо забруднення водних об'єктів, тоінші відносять рекреацію до групи основних антропогеннихфакторів, які негативно впливають на санітарний стан водойм.

Суперечливість уявлень і суджень про масштабинегативної дії на якість оточуючого середовища пояснюєтьсярядом причин. З позицій раціонального природокористуванняі охорони водних ресурсів слід розуміти діяльність населення,пов'язану з відпочинком, спортом і туризмом на акваторії іпобережжі водойм, яка суттєво (прямо чи побічно) не впливаєна якість води і водні екосистеми.

Пряма дія - це безпосереднє забруднення води врезультаті надходження мікрофлори з тіла людини, витокинафтопродуктів і вихлопні викиди від суднових моторів,внесення корму для риби, накопичення відходів на льоді.Побічний вплив - погіршення якості природних вод внаслідоккількісних і якісних змін поверхневого і підземного стоку зтериторій рекреаційного водокористування. Слід зауважити,що міра негативної дії масового відпочинку населення наоточуюче середовище в значній мірі залежить від культуриприродокористування.

Особливо негативно впливає на природні компонентиводойм масовий неорганізований відпочинок. Це обумовлено:

масштабністю розвитку неорганізованого відпочинку.Так, за наявними оцінками, потік коротко-часновідпочиваючих у 10 разів перевищуєчисельність триваловідпочиваючих;

значною концентрацією рекреантів на обмеженихмальовничих ділянках побережжя з надзвичайноюперевантаженістю природних комплексів;

підвищеною епідемічною небезпекою для рекреантівчерез відсутність медичного обслуговування і умовдля організації водопостачання, харчування,дотримання правил особистої гігієни, збору ізнешкодження відходів;

безконтрольним і некерованим використаннямакваторіально-територіальних комплексів для різнихвидів відпочинку з більш вираженими забрудненням іпорушенням прибережного ландшафту в порівнянні іззонами організованої рекреації;

підвищеною небезпекою забруднення водойм вмісцях неорганізованого відпочинку патогенноюмікрофлорою та яйцями гельмінтів.

Окремі види рекреації суттєво впливають наакваторіально-територіальні комплекси.

При купанні з тіла людини змивається значна кількістьрізних мікробів - стафілококів, стрептококів, сарцин, кишковихпаличок і інших бактерій. За даними бактеріологічнихдосліджень, протягом десятихвилинного купання людинапривносить у воду більше З мільярдів сапрофітних бактерій[1]та від 100 тисяч до 20 мільйонів кишкових паличок.Дослідження, проведені на ряді водойм, показують, що взонах пляжів бактерій у воді в 10-100 разів більше, ніж наінших ділянках акваторій. Встановлена певна залежність рівнябактеріального забруднення води від кількості людей, щокупаються.

Крім мікробного забруднення, кожна людина привноситьу водойму в середньому 75 міліграмів загального фосфору ідо 700 міліграмів загального азоту.

Наведені цифри можуть здатися не дуже значними,однак необхідно мати на увазі, що азот і фосфор єнайважливішими біогенними елементами, невеликіконцентрації яких, порядку декількох десятків мільйоннихчасток грама на літр, визначають основні умови (поряд зпідігріванням води і швидкістю руху менше 0,2 метра насекунду) масового розвитку синьо-зелених водоростей, тобто"цвітіння" води.

Одним з поширених видів рекреації є відпочинок звикористанням моторних суден. Від одного судна за навігаціюу воду поступає до 10 кілограмів нафтопродуктів важкихфракцій і значна кількість канцерогенних речовин. Кількістьзабруднюючих речовин, які поступають у воду від судна врезультаті так званого підводного вихлопу, не постійна ізалежить від потужності мотору, типу всмоктуючого івихлопного пристрою, оборотів двигуна і, звичайно ж, йоготехнічного стану.

Велику небезпеку становлять канцерогенні викидисуднових моторів, перш за все бенз(а)пірену.Експериментальне встановлено, що за одну годину роботимоторів різних типів у воду поступає до 600 мікрограмівбенз(а)пірену, а за навігаційний період - близько 80міліграмів. Дослідження на ділянці водойми, де розміщенабаза малолітражного флоту на 1500 суден, показали, щовміст бенз(а)пірену в донних відкладах приблизно в 10 разівбільший, ніж на контрольній ділянці акваторії, віддаленій відбази. В пробах води відмічено збільшення концентраціїбенз(а)пірену в 4,5 раза.

Забруднення водойм відбувається також і іншимиречовинами, які поступають з вихлопними газами від ПЛМ. Заданими американських дослідників, при роботі двигуніввнутрішнього згорання в оточуюче середовище виділяєтьсябільше 100 різних сполук. Експериментальне в СШАвстановлено, що для збереження задовільної кількостіприродних вод потрібно розведення продуктів вихлопу відПЛМ, які утворюються при згоранні 1 літру бензина, успіввідношенні 1:2 000 000.

Досить популярним видом відпочинку на водоймах єлюбительська риболовля. За даними анкетного опитування,протягом доби кожним рибалкою вноситься у воду всередньому 300 грамів так званої приманки (різні каші), за рікце склало більше 80 тонн різних органічних речовин. Крімтого, водойма забруднюється продуктами життєдіяльностілюдського організму, що в сумі становить ще близько 8 тоннна рік речовин, хлоридів, фосфатів, азоту амонійних солей.

Також існує ряд досліджень оцінки змін грунтово-рослинного покриву в зонах інтенсивного рекреаційногоприродокористування, де відбувається ущільнення ґрунту зпогіршенням його структури, зменшенням водо-,повітропроникності і корисної життєдіяльності ґрунтовихмікроорганізмів, що приводить до зменшення мікробіологічноїактивності ґрунту в 2-3 рази, а відповідно, і до порушенняпроцесів його самоочищення, які і так відбуваються доситьповільно.

Особливо негативно впливають на прибережнийландшафт автомобілі та мотоцикли. В місцях відпочинку звикористанням мототранспорту значно погіршуються деяківластивості ґрунту: збільшується більш ніж на 10% йогощільність, зменшується приблизно на 80% здатність доінфільтрації і на 16% - вологість. Використання автомото-транспорту в берегових зонах приводить також дозабруднення повітря, ґрунтів і води нафтопродуктами,свинцем і канцерогенними речовинами.

Необхідно особливо підкреслити, що при існуючому рівнівкрай незадовільного облаштування зон неорганізованоговідпочинку склад поверхневого стоку з рекреаційних територій імасштаби забруднення природних вод аналогічні складу імасштабам впливу на якість води стоку з невлаштованихселітебних територій. Як відомо, поверхневий стік з територійнаселених пунктів за своїм складом наближається догосподарсько-побутових стічних вод. Він має різкі коливанняхімічного складу, високу бактеріальну забрудненість і міститьяйця гельмінтів, а масштаби бактеріального забрудненняприродних вод поверхневими стоками з невлаштованихселітебних територій співрозмірні з масштабами впливу насанітарний стан водних об'єктів скидів неочищенихгосподарсько-побутових стічних вод.

Вищесказане показує всю різноманітність проблемвзаємодії рекреації з оточуючим середовищем і особливускладність регулювання цих взаємовідносин стосовно воднихоб'єктів і перш за все якості водного середовища і стануекосистем.

3.3.3. Підвищення ефективності рекреаційноговикористання водних об'єктів

Науково-методичне обґрунтування раціональноговодокористування - один з важливих аспектів проблемизадоволення зростаючого попиту населення на рекреаційніресурси і послуги. Підвищення ефективності рекреаційноговикористання водних об'єктів потребує досліджень широкогокола взаємопов'язаних питань - економічних, технічних,екологічних, організаційних і проведення практичних заходівна основі наукових рекомендацій.

В науковому плані першочерговими є кілька наступнихзавдань. Перш за все необхідно розробити генеральну схемурекреаційного використання водних об'єктів на перспективу.При розробці цієї схеми необхідно визначити фондрекреаційних водойм, охарактеризувати принциповіособливості рекреаційного водокористування для морів, озер,річкових систем, водосховищ, а також науково обґрунтуватипотребу у створенні спеціальних рекреаційних водойм урайонах міських агломерацій. По окремих крупних воднихоб'єктах, які є особливо цінними в міжнародному чирегіональному масштабах, повинні бути розроблені своїрегіональні схеми рекреаційного освоєння.

Другим актуальним завданням є розробка науковихоснов оптимізації рекреаційного водокористування з метоюмаксимального обмеження негативного впливу воднихрекреацій на оточуюче середовище, наукового обґрунтуваннярекреаційних навантажень на різні типи акваторіально-територіальних комплексів.

І, нарешті, ціла низка взаємопов'язаних завдань вимагаєсвого науково обґрунтованого рішення при розробці системипрактичних заходів, спрямованих на регулювання розвиткурекреаційного водокористування, забезпечення оптимальнихумов для масового відпочинку населення біля води. Сюдивходять питання поточного і перспективного розвитку мережірекреаційних закладів різного типу, об'єктів інфраструктуривідпочинку, визначення режимів використання рекреаційнихзон, регулювання потоків рекреантів і багато іншого.Особливого значення при цьому набуває правильна оцінкамісцевих конкретних умов і реальних можливостейрегіонального розвитку водних рекреацій.

Звичайно, здійснення теоретичних основ рекреаційногоприродокористування вимагає ряду соціальних, економічних,екологічних, географічних, гідрологічних, фізико-хімічних імедико-біологічних досліджень. При цьому найскладнішим внауково-методичному відношенні моментом є те, що масоверекреаційне використання більшості водних об'єктів (завинятком створених спеціально з метою рекреації)відбувається в умовах інтенсивного господарськоговикористання ресурсів водойм і річкових екосистем. Інакшекажучи, рекреація повинна "вписуватись" у вже сформовануструктуру взаємовідносин між галузями господарства, яківикористовують водні ресурси, акваторії і берегові зони.Необхідно також підкреслити і принципову важливістьдиференційованого підходу до рекреаційного освоєнняділянок побереж і акваторій стосовно різних видів воднихрекреацій і особливостей водних об'єктів.

Існує деякий загальний науково-методичний підхід, якийвраховує різноманітність аспектів розвитку водних рекреацій ідозволяє розробляти для конкретних акваторіально-територіальних комплексів шляхи інтенсифікації їхрекреаційного використання.

Основна ідея цього підходу полягає в науковомуобґрунтуванні і організації цілеспрямованого та інтенсивноговикористання окремих ділянок акваторій і берегових зонводойм у відповідності з їх природними особливостями,характером і перспективами господарського освоєння,напрямками та інтенсивністю антропогенних впливів.

Акваторіальне районування, планування і облаштуванняводойм спрямовані на практичне здійснення конструктивногопідходу до оточуючого середовища і його окремихкомпонентів у сфері впливу водойм, що відповідає системнійстратегії використання природних об'єктів людиною: пізнаннюструктурної організації об'єкта (районування), уявленню пронайбільш оптимальну просторову і функціональну структуру(планування), спрямованій дії на об'єкт (облаштування).

Пояснимо неоднорідність будови водойм на прикладіводосховищ. Дані їх комплексних досліджень вказують насуттєву неоднорідність просторового розподілу наступнихосновних характеристик: морфолого-морфометричних(глибина, ширина, будова берегової лінії), гідрологічних(режим рівнів і проточності водних мас, структури транзитно-циркуляційних течій, параметрів вітрових хвиль, розподілдонних відкладів), фізико-хімічних (розподіл температури,прозорості і забарвлення води, полів концентрації основнихіонів, розчинених газів і біогенних елементів), біологічних(різноманітність видового складу, біомаси і продуктивностібактерій, планктону, бентосу, риб, водної рослинності). Цедає можливість вважати водосховища внутрішньонеоднорідними гетерогенними об'єктами за комплексомосновних характеристик, з суттєвою просторовоюнеоднорідною по довжині, ширині і глибині структуроюгідрофізико-хімічних умов, чисельністю біомаси іпродуктивністю основних біологічних компонентів.

Крім комплексу природних факторів, які обумовлюютьнеоднорідність гідрологічних, гідрохімічних і гідробіологічнихрежимів ділянок водосховищ, все більшого значення починаютьнабувати фактори антропогенної дії на водойми. Перш за все цезабруднення акваторій стічними водами, скиди підігрітих водТЕЦ, а також господарська діяльність на водозборі -торфорозробки, тваринницькі комплекси, вирубування лісів,змивання отрутохімікатів і добрив. В результаті антропогенноговпливу неоднорідність режимів окремих ділянок акваторійнабуває ще більшого характеру, а особливо за комплексомгідрохімічних і гідробіологічних показників.

У зв'язку з істотними неоднорідностями розподілу поакваторії основних показників і характеристик кожневодосховище необхідно розглядати як систему взаємодіючихприродних комплексів меншого рангу по відношенню до всієїводойми в цілому, просторову структуру (розміщення) іфункціонування яких доцільно виявляти з допомогоюрайонування.

Розробку конкретних рекомендацій для водосховищ зметою покращення просторової і функціональної структурикомплексних складових можна проводити на основідетального вивчення структури, яке проводиться шляхомкомплексного районування. Тому для розробки основнихпринципів планувального та інженерного поліпшенняводосховищ результати, отримані при їх районуванні, єважливим вихідним матеріалом.

Метою планування є визначення найдоцільніших видівгосподарської, рекреаційної і природоохоронної діяльності наділянках акваторій та у береговій зоні.

Результатом планування водосховища є конкретнасхема розміщення, організації, режиму функціонування івзаємодії промислових, транспортних, селітебних,сільськогосподарських, рекреаційних, біопродуктивних,природоохоронних, заповідних, буферних, водоохороннихзон, а також зон особливо несприятливої дії.

Заключним етапом підходу є облаштування водойм,тобто сукупність різних заходів, які здійснюються з метоюуправління водоймами і спрямованих на раціональне ікомплексне використання їх ресурсів.

При комплексному облаштуванні водойм необхідневикористання даних районування і планування, які створюютьнеобхідну основу для вибору, облаштування і проектуваннязаходів, визначення їх складу, об'єму, послідовності, місця ічасу проведення.