3.4. Ліс в системі природних рекреаційних ресурсів

магниевый скраб beletage

3.4.1. Лісові ресурси

Ліс як продукт природи безперервно виробляєрізноманітні сировинні ресурси. В наші дні ліс розглядаєтьсяне тільки як біологічна, біофізична, природна і кібернетичнасистема, але і як система економічна. Сировинне значеннялісів як еколого-еко-номічної системи може бути поділене начотири взаємопов'язані між собою і зовнішнім середовищемобов'язкові компоненти:

ресурси деревини, до яких належить стовбурнадеревина та інші потенційні продукти деревногопоходження (гілки, деревна зелень, кора та ін.);

ресурси недеревного рослинного походження, щовключають в себе гриби, ягоди, плоди, лікарську ітехнічну сировину, кормові ресурси та ін.;

ресурси тваринного походження - птахи, звірі,комахи;

специфічні матеріальні ресурси неречовинногопоходження, під якими розуміють рекреаційну(оздоровчу) цінність лісів, їх ґрунтозахисну,водоохоронну, полезахисну роль тощо.

Розрізняють три періоди господарського освоєннядеревини людиною:

енергетичний, в якому дерево служило длябезпосереднього задоволення найпростіших потреблюдини, переважно як паливо;

енерго-механічний, в якому зростає застосуваннядеревини в будівництві, виготовленні знарядь праці,використання її як конструктивного матеріалу;

механіко-хімічний, в якому деревина стає головнимчином промисловою сировиною для виробництванайрізноманітніших продуктів і виробів на базімеханічної і хімічної технології. В цьому періодірозрізняють два етапи: а) переважаючого розвиткумеханічної обробки, головним чином, лісопиляння;б) швидкого підйому фізико-хімічної переробкидеревини, удосконалення целюлозно-паперовоговиробництва, гідролізу деревини, виробництваволокнистих матеріалів, плит та ін.

Оскільки рекреаційні функції можуть часткововиконувати ліси інших категорій, то передбачається такакласифікація лісів:

ліси рекреаційного призначення - власне рекреаційніліси, рекреаційні ліси в національних природнихпарках і ландшафтних заказниках;

ліси, які частково виконують рекреаційні функції -водоохоронні,            грунтоохоронні,            захисні,експлуатаційні.

Власне рекреаційні ліси - це особлива категорія земельлісового фонду, на якій функція рекреаційноголісокористування є основною: парки, лісопарки, зелені зониміст. Важливою якісною ознакою паркових рекреаційних лісівє їх готовність до масового відпочинку, що досягаєтьсявідповідним пристосуванням території, досить густою тавитривалою стежково-дорожньою мережею, використанняммалих форм архітектури. Якісною ознакою лісопарковихтериторій є переважання індивідуального відпочинку імаксимальний комфорт. Особливе місце займають природно-заповідні території та об'єкти. Це заповідники і заказникирізних форм та напрямів заповідання, національні природніпарки, дендропарки, цінні природні об'єкти, пам'ятки природимісцевого значення, пам'ятки садово-паркової культури.Рекреаційна діяльність тут допускається тільки в тих місцях і втому обсязі, який гарантує збереження цінних природнихкомплексів.

3.4.2. Екологічне значення лісів

Під екологічною функцією лісів, як еколого-економічноїсистеми, розуміють рекреаційну (оздоровчу) цінність лісовихмасивів, захист ґрунтів від ерозії, підвищення урожайностісільськогосподарських культур, регулювання водостоку,продукування кисню та ін. Лісові біогеоценози впливають наоточуюче середовище як біологічна система, виділяючи взовнішнє середовище речовину та енергію в процесіфотосинтезу, дихання, транспірації та ін. Крім того, лісовіфітоценози - це фізичні тіла, які займають певне місце імають масу із специфічними для неї властивостями. Вонивідбивають і поглинають сонячну радіацію, затримуютьчастину атмосферних опадів, конденсують водяну пару,затримують пил, переводять поверхневий стік увнутрігрунтовий та ін.

Ліси згідно з їх корисною дією поділяють нафункціональні групи. Рекреаційна роль лісів тісно пов'язана зїх абіотичними і біотичними факторами (рис. 3.1.)

.Вплив. ...лісу. ...н_а....а.біо.т.и.ч.ні .фактори.        .середо.вища.

проявляється в наступних властивостях лісів: а) клімато-покращувальних (вплив на вітровий і температурний режими,сонячну радіацію, виділення кисню, поглинання вуглекислогогазу, іонізацію повітря та ін.); б) водоохоронних (вплив навологість повітря, регулювання режиму водозбору, водостоку,покращення якості води); в) захисних (полезахисних,ґрунтозахисних, шумозахисних, пиле- і газозахисних).

Кліматопокращуючі функції лісу.

Вплив на вітровий режим. Суттєвийтрансформуючий вплив лісу на вітер залежить відпросторового розміщення насаджень, їх будови, віку, повнотита інших показників. Встановлено, що під прикриттямдеревостоїв середньомісячна швидкість вітру зменшується в3-8, а річна - в 5 разів у порівнянні з відкритою місцевістю.Найменша швидкість вітру в порівнянні з відкритою місцевістюспостерігається в ялинкових, кедрових, соснових і листянихдеревостанах.

В міських умовах на вітровий режим суттєво впливаютьзелені насадження, знижуючи швидкість вітру в 2-3 рази.

Вплив лісу на сонячну радіацію. Сонячнарадіація - джерело енергії для фотосинтезу, в процесі якоговона "консервується" зеленими рослинами. Приблизно тільки0,1% енергії, яку отримує Земля від Сонця, зв'язується впроцесі фотосинтезу, причому лісові біогеоценози в цьомупроцесі найбільш продуктивні.

Ліси і зелені насадження суттєво трансформують сонячнурадіацію (пряму і розсіяну). Встановлено, що кількість і якістьпроменевої енергії, яка проникла під покрівлю, залежить відскладу і віку насаджень, їх зімкнутості, ажурності крон, умовпроростання, фенологічного стану дерев та інших факторів.

Зниження сонячної радіації в залежності відбіометричних показників деревостану коливається у великихмежах. Наприклад, пряма і розсіяна радіація в сосновомунасадженні складає 45%, в листяному - 30%, в ялинковому -25%. Штучні насадження в міських посадках також значнознижують сонячну радіацію.

Пом'якшення радіаційного режиму лісами і зелениминасадженнями в спекотні дні літа сприяють підвищеннюкомфортності відпочинку.

Вплив лісу на температурний режимповітря і ґрунтів. Лісові біогеоценози суттєвовпливають на температурний режим повітря і ґрунтів. Різні заскладом і структурою насадження по-різному трансформуютькліматичні ресурси тепла, створюють під покрівлею лісу своїмікрокліматичні умови. В зимовий період різниця міжтемпературою повітря в лісі і на полі невелика. Вона зростаєвесною і досягає максимуму в спекотні дні літа. Наприклад, вокремі роки в лісі мінімальна температура повітря була на 3-4° вища, а максимальна на 4-6 нижча, ніж на відкритій ділянці.

Говорячи про вплив лісових фітоценозів натемпературний режим ґрунтів, слід відмітити їхтермоізоляційний вплив. Між температурою ґрунтів ілісистістю є велика залежність, яка проявляється також і впромерзанні ґрунтів. В степовій зоні (лісистість 5-6%) глибинапромерзання ґрунтів досягає 180см, в лісостеповій (лісистість18%) - 120см, а в лісовій - 50-70 см. Глибоке промерзанняґрунтів негативно впливає на вологонакопичення.

Зелені насадження активно впливають натемпературний режим міст. Встановлено, що температураповітря літом серед внутріквартальних зелених насаджень на7-10°С, а в однорядних вуличних посадках на 2°С нижча, ніжна вулицях і площах, а також у дворах будинків. Температураґрунту у внутріквартальних насадженнях на 17-24°С, а воднорядних вуличних посадках на 6-10°С нижча, ніж нанеозеленених територіях міста.

Виділення лісом кисню і поглинаннявуглекислого газу. Ця функція лісу розглядається яксанітарно-гігієнічне явище.

Більше 60% кисню постачається рослинністю суші, деліс є головним її компонентом. В теплі сонячні дні літа 1 галісу, поглинаючи 220-280 кг вуглекислого газу, виділяє 150-96

220 кг кисню, достатнього для дихання 40-50 людей. Приутворенні 1 т органічної маси виділяється в середньому 1,3-1,5 т кисню.

Найбільшу кількість кисню виділяють середньовіковінасадження (від ЗО до 60-80 років). Соснові насадження Ікласу бонітету з повнотою 0,8 виділяють в рік 10,9т/га кисню,березові -10,8, осикові - 9,7 т/га.

На основі даних потреб людини в кисні при диханнірозроблені норми зелених зон міст. З врахуваннямспоживання кисню 165кг/люд. (за 150 днів) і 400 кг/люд. (за365 днів) встановлені мінімальна і оптимальна норминасаджень на людину, що дорівнюють при II класі бонітетувідповідно 0,05-0,06 і 0,12-0,15га.

Вплив лісу на іонний режим повітря.Ступінь іонізації характеризується кількістю позитивних інегативних, легких і важких іонів в 1 см3 повітря. В природнихумовах спостерігається невелика перевага позитивних іонівнад негативними, а важких - над легкими. їх відношення(коефіцієнт уніполярності) для нижніх шарів атмосферискладає 1,1-1,2.

Для визначення гігієнічного ефекту іонізації особливогозначення набуває концентрація легких позитивних інегативних іонів у повітрі. Чим менший коефіцієнтуніполярності, тим чистішим і сприятливішим у гігієнічномувідношенні вважається повітря.

Середня кількість легких іонів в міському повітрі значнонижча, ніж у заміському. У промислових містах, вбагатолюдних приміщеннях їх концентрація коливається вмежах 100-500, а іноді сягає десятка іонів у 1 см3. За містомвона вища в 2-3 рази і більше. Вважається, що 25 легкихнегативних іонів в 1 см3 повітря -мінімальна межа.

Дуже характерним для іонізації атмосфери в містах єпереважання важких іонів над легкими. Концентрація легкихіонів в соснових лісах в два рази вища, ніж в листяних, акоефіцієнт уніполярності завжди менший одиниці (0,7-1,0), а влистяних лісах - більший одиниці. На безлісих полянахконцентрація легких іонів в середньому в 2-2,5 рази менша,ніж у лісі, а коефіцієнт уніполярності значно більший заодиницю.

На іонізацію повітря в лісі впливають смолисті таароматичні речовини, які виділяються деревними рослинамив процесі їх життєдіяльності. Іонізація повітря - одна з причинсприятливого впливу лісів на самопочуття людини. Лікувальнівластивості іонізованого повітря використовують пригіпертонічній хворобі, атеросклерозі, бронхіальній астмі,легеневому туберкульозі, безсонні, перевтомі та ін.

Водоохоронні функції лісу різноманітні. Вони впливаютьна випадання і переміщення рідких і твердих атмосфернихопадів, на вологість, покращують водорегулюючу роль, якістьводи та ін.

Вплив лісу на атмосферні опади івологість повітря може відбуватися в кількохнапрямах: а) збільшення кількості вертикальних опадів, щовипадають над лісом і суміжних ділянках; б) утворенняконденсаційних осадів; в) затримка кронами і деякеперехоплення рідких опадів; г) перехоплення і перерозподілтвердих опадів.

На основі даних багатьох метеорологічних станційвстановлено, що із збільшенням лісистості території кількістьвертикальних опадів, що випадають, збільшується як посезонах, так і протягом року. Із збільшенням лісистості на 10%кількість опадів зростає в середньому на 2%.

Вологість повітря як екологічний фактор має великезначення для всього живого. Вона сильно змінюється вдобовому, сезонному і річному циклах погоди. Ліс маєсуттєвий вплив на вологість повітря в теплий період року. Взимовий час і в літні холодні хмарні дні різниця у вологостіповітря на відкритих ділянках і в лісі невелика.

Внаслідок ослабленого турбулентного обміну повітря,знижених температур під покрівлею лісу, а також за рахунокпостійного надходження вологи від випаровування ітранспірації вологість повітря в лісі звичайно вища, ніж навідкритих ділянках, на 2-10%. Різниця температур залежитьвід будови насаджень, їх повноти, складу, стану природи,радіаційної ситуації. В спекотні дні літа пом'якшена підпокрівлею лісу сонячна радіація і підвищена вологість повітрясприяють комфортності відпочинку.

Вплив лісу на вологість ґрунтів.Найважливішим фактором біологічної продуктивності ґрунтів єїх вологість. Ліс серед всіх фітоценозів відіграє важливу рольу водному балансі ґрунтів і як накопичувач, і як найбільшийспоживач вологи. Загальновідомо, що лісові насадженнявитрачають набагато більше води, ніж трав'яні ценози.Ступінь сухості ґрунтів в лісі залежить від багатьохкліматичних факторів, від сезону року, а також від будови,складу, повноти і віку деревостоїв. Поверхня ґрунтунайбільше висушується там, де вона зовсім відкрита і меншезахищена лісом.

Вплив лісу на гідрологічний режим річок.Ліс має водоохоронне значення як акумулятор вологи ірозподільник водного балансу ґрунтів. Він суттєво впливає наінфільтрацію води в ґрунт, на поверхневий стік, що сприяєпоступовому поступленню вологи в річки, підвищує їх водністьв меженний період.

Встановлено багатогранний вплив лісів на гідрологічніумови території, виявлено особливості цієї дії різними заскладом, структурою і віком насадженнями. Наприклад,зменшення лісистості на 1 % у водозбірному басейні викликаєскорочення постійного стоку в річках на 2-2,5%. Це дає змогу здопомогою лісистості регулювати гідрологічний режим річок івсієї місцевості.

Водоохоронна роль лісів залежить від кліматичних умов,рельєфу, ґрунтів та інших природних факторів, тому кожнійприродній зоні повинна бути властива своя оптимальна лісистість.

Захисні функції лісу.

Ґрунтозахисна роль лісів. У процесігосподарської діяльності людини відбувається ерозія ґрунтів,що приводить до втрат на тривалий час цінних для сільськогоі лісового господарств земель. Розрізняють два типи ерозіїґрунтів - водну і вітрову. В свою чергу, водну поділяють наповерхневу, або площинну, і лінійну, при якій відбуваєтьсяглибоке розмивання ґрунту і порід підстилки з утвореннямярів. Водна ерозія викликає замулення озер і річок, знижуєрівень ґрунтових вод, порушує нормальну роботугідротехнічних споруд. Тому в системі заходів по боротьбі зерозією значна роль відводиться системі полезахиснихнасаджень.

Пило- і газозахисна роль лісів і зеленихнасаджень. Від чистоти повітря залежить фізичний ідуховний стан людини, її здоров'я. Ліси і зелені насадженнявідіграють велику роль в поглинанні пилу, очищенні повітрявід шкідливих газів. Затримуючи тверді і газоподібні домішки,вони є своєрідним фільтром, особливо для атмосфери міст іселищ. В 1м3 повітря деяких індустріальних міст можеміститися від 100 до 500 тис. частинок пилу і сажі, в лісі їхмайже в 1000 разів менше. Гектар лісу здатен затримати від32 до 68 т пилу.

Запиленість повітря серед міських зелених насаджень в2-3 рази менша, ніж на міських вулицях і площах. Навітьневеликі ділянки насаджень здатні знизити запиленістьміського повітря в літній період на 30-40%.

Фільтруюча роль зелених насаджень по відношенню дошкідливих газів пояснюється тим, що частина їх поглинаєтьсялистям рослин у процесі фотосинтезу. Деяка кількість газіврозсіюється кронами дерев у верхні шари атмосфери завдякивертикальним і горизонтальним повітряним потокам, яківиникають у зв'язку з перепадом температур повітря навідкритих ділянках і під покривом насаджень. Ці потокисприяють відведенню забрудненого повітря з територій, якіпримикають до промислових підприємств і житловихкварталів.

Ліс проявляє захисну функцію і в радіобіологічномувідношенні. Завдяки здатності зелених насаджень відділяти ічастково поглинати продукти радіоактивного розпаду, повітряв лісі, в порівнянні з навколишньою місцевістю, має меншурадіоактивність.

Шумозахисна роль лісів і зеленихн а са д же н ь . Однією з важливих функцій лісів і зеленихнасаджень є їх здатність знижувати рівень шуму. Крупні лісовімасиви знижують шумовий фон на 19-20 дБ.

Добре розвинуті деревні захисні насадження шириноюдо 40-45м знижують рівень шуму від міського транспорту на17-23дБ, смуга шириною ЗО м при рідкій посадці дерев - на 8-11 дБ, невеликі сквери і рідкі внутріквартальні зеленінасадження - на 4-7 дБ. При наявності трав'яного покриву вкварталі шум на 6-11 дБ нижчий, ніж при його відсутності.

.Вплив. _л_і_су_н.а.б]_оти_ч_ні .фа.ктори середовища...

Ресурсоохоронні функції лісу. Говорячи провплив лісу на біотичні фактори середовища, слід перш за всевиділити їх ресурсоохоронні функції, оскільки лісовіландшафти є незамінимим зосередженням життя багатьохрослин і тварин. Широке господарське використання лісів якджерела деревини, використання недеревних рослиннихресурсів приводить до глибоких змін лісового середовища,збіднення природної флори і фауни, руйнування місцьмешкання тварин і проростання рослин. Запобігтируйнуванню лісових екосистем можна шляхом бережного їхвикористання, створення науково обґрунтованої мережізаповідних територій.

Заповідними територіями вважають природні об'єкти,вилучені із сфери господарського впливу, в межах якихдосліджуються різнобічні взаємовідносини міжкомпонентами екосистем, стійкість і продуктивністьбіогеоценозів, розробляються наукові основи оптимізаціїландшафтів, визначається система заходів з охорониприроди. Вони є природною базою, природноюлабораторією для тривалих комплексних системнихдосліджень виробничих сил природи. Разом з тим вонислужать зосередженням генофонду живих істот.

Лікувально-оздоровчі властивості лісу.Важливим фактором, що обумовлює лікувально-оздоровчіфункції лісів, є їх фітонцидність. Фітонциди - речовини, якіпродукуються рослинами і мають бактерицидну, фунгіцидну іпротистоцидну дію. Це комплекс органічних сполук (твердих,рідких і газоподібних), які належать до біологічно активнихречовин. Фітонцидні властивості мають всі рослини. Ступіньфітонцидності досягає максимуму у весняно-літні місяці,особливо в період цвітіння і активного росту рослин, ізнижується до осені, причому фітонцидна активність молодихлистків і хвої, як правило, вища, ніж старих. Серед деревнихрослин за своїми фітонцидними властивостями особливовиділяються хвойні дерева.

Другим важливим проявом сприятливого санітарно-гігієнічного впливу лісу є стерилізуючи дія фітонцидів намікрофлору повітря. В лісовому повітрі міститься значноменше мікроорганізмів, ніж у місті, житлових і промисловихприміщеннях. В 1м3 міського повітря нараховують всередньому 30-40 тис. бактерій та інших мікроорганізмів,лісового повітря - від ЗО до 400, тобто в сотні разів менше.Навіть в повітрі міських парків міститься в 200 разів меншебактерій, ніж у повітрі вулиць.

Естетичні функції лісів. Ліс є невичерпнимджерелом краси і разом з тим позитивно впливає на естетикуінших ландшафтів - природних, окультурених, урбанізованих.

Основу красоти лісу становлять оптимальнеспіввідношення його різноманіття в просторі і в часі, а такожгармонія. Відносно монолітними первинними одиницямилісового ландшафту є групи дерев, пейзажні групи можутьоб'єднуватись в крупніші одиниці -ділянки лісу. Естетичністьлісу може оцінюватись за такими критеріями, як склад і вікнасаджень, вологість умов зростання, а для гірських умов -експозиція і крутизна схилів.

3.4.3. Рекреаційні функції лісів

Короткий аналіз корисного впливу лісових біогеоценозівна абіотичні і біотичні фактори середовища дає загальнеуявлення про їх велику роль у формуванні в лісах комфортнихумов для рекреаційної діяльності населення. Рекреаційнудіяльність в лісах можна поділити на організовану, щобазується переважно на стаціонарних об'єктах, інеорганізовану.

З врахуванням періодичності вільного часу рекреаціюподіляють на щоденну, щотижневу і щорічну. Відповідноформуються і лісові рекреаційні системи: внутріміські(маленькі ліси, парки, сади, сквери) і ближні приміські (парки ілісопарки, дендросади і ботанічні сади), які забезпечуютьщоденне використання вільного часу після роботи; заміські -для реалізації потреб в заміському відпочинку у вихідні дні(ліси зелених зон); автономні стаціонарні системи, щовикористовуються в період відпусток і канікул. В процесілісоустрою приміських лісів використовується функціональнезонування їх територій: паркова, лісопаркова, лісова. Основнавідмінність зон - різна інтенсивність відвідування.

За функціональними особливостями рекреаційнудіяльність в лісах можна поділити на наступні види:лікувальну, оздоровчу, спортивну, туристичну, утилітарну,пізнавальну. В залежності від виду вона може проходитиорганізовано з використанням стаціонарних закладів -санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку, дачних тасадових ділянок, спортивних і туристичних баз інеорганізоване.

Дуже розповсюдженою є рекреаційно-оздоровча діяльність. Вона охоплює всі вікові групинаселення. Сприяє зниженню нервових і фізичних втом,профілактиці захворювань, відновленню фізичного ідуховного потенціалу людини. Відбувається в парках,лісопарках, лісах зелених зон, а також в приміських і іншихлісах, що використовуються для відпочинку. Базується настаціонарних об'єктах відпочинку, а також можездійснюватись неорганізоване. Рекреаційно-оздоровчадіяльність тісно переплітається з іншими видами відпочинку.

Рекреаційно-спортивна діяльність об'єднуєзаняття спортом, включаючи спортивно-утилітарні види -мисливство, риболовлю, і здійснюється в лісах(водоохоронних і експлуатаційних), в основному закріпленихза мисливськими, риболовними і лижно-спортивними базами.

Рекреаційно-туристична      діяльність

пов'язана з подорожами і походами з метою активноговідпочинку і пізнання природи.

Рекреаційно-утилітарна діяльність - цепоєднання відпочинку із збиранням грибів, ягід, заняттясадівництвом і городництвом на садово-дачних ділянках. Ценаймасовіший вид відпочинку. Організовано він відбуваєтьсяна стаціонарних об'єктах - ділянках колективних садів,неорганізоване - в приміських і інших лісах в сезон збору ягіді грибів.

Рекреаційно-пізнавальна      діяльність

здійснюється в дендраріях, ботанічних садах, інших ціннихприродних об'єктах, де людина може підвищити свій рівеньзнань у сфері природничих наук і охорони природи.

З точки зору рекреаційного лісовикористання найбільшважливими характеристиками є лісистість, породний склад,бонітет, різноманітність ландшафтів, рослинного покриву,його ярусність, фітонцидність, естетичність пейзажів, частотаїх змінюваності, заболоченість територій, рельєф, наявністьгрибних і ягідних місць, водойм, транспортна та пішохіднадоступність, наявність елементів рекреаційного благоустрою,медико-географічні особливості району.

Лісові ресурси використовуються для наступнихосновних занять:

туризм і спорт - масовий пішохідний і лижний туризм,види лижного спорту, автотуризм, кінний спорт,спортивне та ліцензійне мисливство, спортивнеорієнтування, радіо орієнтування;

загальнооздоровчий відпочинок - пішохідніпрогулянки, спортивні ігри, пікнік, лижні прогулянки;

любительські промисли - збір грибів, ягід, лікарськихрослин, колекцій лісових порід;

лікування кліматичне, фітолікування, відтворенняфізичних і моральних сил шляхом спогляданняестетичних пейзажів (відеорекреація).

3.4.4. Економічна оцінка лісів рекреаційного

призначення

Реформування            лісового          господарства

унеможливлюється без створення ринку лісових ресурсів.Тому виникає необхідність пошуку нових науковообґрунтованих методів оцінки земель лісового фонду, лісовихнасаджень, продуктів життєвого і побічного користування,соціальних та захисних функцій лісу. В умовахреструктуризації економіки це дасть змогу залучати різнікомпоненти лісу в ринкові відносини, науково обґрунтуватистартові ціни на лісові землі, лісові насадження різногопризначення, які можуть вилучатися для передачі у власність,користування, оренду, заставу, а також для визначеннярозміру втрат, що завдаються лісовим ресурсам стихійнимиявищами та нераціональними методами лісоексплуатації.

До лісів рекреаційного призначення відносяться зеленізони, міські ліси, курортні та інші, які використовуються длямасового відпочинку і оздоровлення населення.

Споживча цінність рекреаційного лісу, як і іншого товару,визначається кількістю суспільно необхідної праці на йогоутримання та поліпшення. Тому закономірно вимірюватирекреаційні функції лісу через співставлення величиниприросту продукції в промисловості (соціальний ефект) зарахунок підвищення продуктивності праці, з витратами,пов'язаними з впорядкуванням лісів рекреаційногопризначення.

В загальному вигляді економічна оцінка рекреаційноголісокористування (R) яке щорічно приноситьнародногосподарський ефект з урахуванням періоду ротаціїлісових насаджень, визначається формулою:

R 41+Enpу-1.

R = E (і + E У  (3-1)

npY np )106

де г - рента від рекреаційного лісокористування, грн.,

q - коефіцієнт ефективності рекреаційного лісокористування;

t - середньозважений вік насаджень, років;

T - вік лісового насадження у віці природної стиглості,

років;

Епр - норматив дисконтування (0,03).

Рента від рекреаційного лісокористування визначаєтьсярізницею між цінністю лісу як рекреаційного ресурсу, якавстановлюється величиною допустимих витрат на прирістефекту (замикаючих оцінок) і індивідуальних зведених витратна відновлення і вирощування лісових насаджень. Рентарозраховується за формулою:

r = ZpKp - 3    (3.2)

де Zp - замикаючі витрати на вирощування 1 гарекреаційного лісу, грн.;

Kp - коефіцієнт якості лісових насаджень (К"р=0,95);

З - індивідуальні зведені витрати на відновлення,вирощування лісових насаджень рекреаційного призначення, грн.

Замикаючі витрати відбивають ефект, який досягаєтьсяв результаті поліпшення лісу як засобу праці в сферірекреації. Останні представлені витратами на відновлення івирощування рекреаційних насаджень, впорядкуваннятериторії, формування ландшафтів тощо. Рівень їх залежитьвід умов розташування ділянок лісу, структури насаджень,придатності їх для рекреації. Аналогічно розраховуютьсяіндивідуальні зведені витрати на вирощування конкретнихнасаджень рекреаційного призначення.

Коефіцієнт якості лісових насаджень характеризуєрівень їх придатності для рекреації. Він визначається напідставі співвідношення існуючих показників ландшафту, донормативних параметрів, що відображають потребу внеобхідних елементах рекреації (впорядкування території,формування ландшафтів тощо).

Коефіцієнт ефективності (q) рекреаційноголісокористування вираховується на основі співвідношенняфактичного відвідування лісу рекреантами (чол./га) догранично допустимих навантажень (чол./га), які визначаютьрекреаційну місткість лісових насаджень як просторово-територіального об'єкта.

Норми рекреаційних навантажень встановлюються длякожної ділянки окремо. Вони залежать від породного складулісових насаджень, типів умов їх зростання, ґрунту, експозиціїтощо.

На основі рекреаційних навантажень визначаєтьсяхарактер заходів щодо впорядкування території, приведенняїї до необхідного рівня, регулювання відвідування лісовихнасаджень.

Результати економічної оцінки, що одержані заформулою 3.1, застосовуються для встановлення нормативівплати за користування лісами в цілях рекреації.

Економічна оцінка лісових ресурсів зараз нездійснюється, що є причиною зниження заінтересованості їхохорони і раціонального використання. Ціни на продукти ікорисні природні властивості лісу значно занижені, врезультаті чого лісове господарство, яке їх відтворює,опинилося не в дохідній, а у витратній частині державногобюджету. Відсутність реальної економічної оцінки лісовихресурсів стримує темпи розвитку лісогосподарськоговиробництва та переходу галузі на нові формигосподарювання.