4.6. Туризм і охорона навколишнього середовища

магниевый скраб beletage

При визначенні основних напрямів державної політики вгалузі розвитку туризму необхідно брати до уваги її дію настан навколишнього середовища. При цьому мова піде провзаємовплив туризму і стану навколишнього середовища,оскільки туризм може впливати на нього як позитивно, так інегативно, а саме навколишнє середовище може впливати нарозвиток туризму. Багаточисленні анкетні опитуванняіноземних туристів показали, що серед мотивів туристичнихподорожей на перший план все більше висуваєтьсяпрагнення людини до спілкування з природою. Привабливіландшафти, чисте повітря, незабруднена вода у водоймах,просторі пляжі, різноманіття лісових насаджень - все ценалежить до туристичних ресурсів, які роблять даний районпривабливим для туристів.

При характеристиці туристичних ресурсів польськийекономіст М.Тросі пропонує наступну їх класифікацію затрьома групами:

природні туристичні ресурси: клімат, повітря, чудовіпейзажі і т.д., які Тросі визначає як "потенційнийтуристичний капітал";

туристичні ресурси, створені працею людини:архітектурні пам'ятки, витвори мистецтва і т.д.;

"додаткові" туристичні ресурси, створені працеюлюдини для послуг, які охоплюють інфраструктурурайону і всі підприємства з прийому таобслуговування туристів.

Іншу класифікацію пропонує французький економістП.Дефер. Він не відносить до туристичних ресурсів заклади зприйому і обслуговування туристів, оскільки вони дозволяютьвикористовувати туристичні ресурси, але самі по собі неможуть слугувати метою туристичної подорожі. Всі туристичніресурси Дефер поділяє на чотири групи: гідром, фітом, літом іантропом.

До гідрому він відносить туристичні ресурси, до складуяких входить вода. Це стоячі і проточні води, озера і ріки,морські побережжя, снігові рівнини і льодовики, джереламінеральних вод, гідростанції і т.д.

До фітому належать природні туристичні ресурси, доскладу яких входить земля. Вони можуть бути як створенісамою природою, так і бути результатом людської праці.Отже, це всі природні ресурси, за винятком води: ліси,національні парки, скелі, вулкани, сади, гарні панорами і т.д.

Під літомом Дефер розуміє все, що створено працеюлюдини, викликає інтерес людини само собою або завдякисвоєму призначенню. Сюди належать як пам'ятки архітектури іминулих цивілізацій, так і прості помешкання, якіхарактеризують життя і побут людей (музеї під відкритимнебом); сюди також належать і сучасні побудови - мости,аеропорти, вокзали, університети, палаци конгресів, сучасніжитлові квартали.

І, нарешті, до антропому Дефер відносить всі видилюдської діяльності, які викликають інтерес туристівнезалежно від навколишньої ситуації. В цю групу входять:сама людина, її звичаї і традиції, старовинні види людськоїдіяльності, які з часом можуть зникнути, такі як народніпромисли, національні народні свята, фольклор, національнікостюми і національна музика. Сюди ж відносить і сучаснулюдську діяльність, яка є наслідком соціально-економічногорозвитку, - промислові і сільськогосподарські підприємства,навчальні заклади, соціально-побутові об'єкти.

Відповідно до класифікації Дефера один і той жеелемент туристичних ресурсів може одночасно відноситисядо декількох груп. Наприклад, ліс, що відноситься до фітому,може викликати інтерес туристів як вид людської діяльності -антропом. Палац з'їздів може викликати інтерес своєюархітектурою (літомом) і проведенням у ньому заходів(антропомом). У порту туристів може цікавити рибальство(антропом), але в основі порту як туристичного ресурсулежить вода, тому його можна віднести до гідрому (рис. 4.1).

Особливістю природних туристичнихресурсів є те, що вони невідновлюються в міру споживання. Так,розвиток автотуризму в місцяхнезайманої природи зумовлює будів-ництво автодоріг, що саме по собіскорочує площу лісів.

Високоякісне  навколишнє

середовище є «сировиною» длятуризму, тому необхідно обмежитиспоживання ресурсів навколишнього середовища ізабезпечити його цілісність. Турбуючись про охорону

навколишнього середовища, потрібно брати до уваги тойфакт, що занедбане навколишнє середовище буде завдаватишкоди розвитку туризму, а отже, і загальному економічномурозвитку даного регіону. Як відзначалося в одній із доповідейна Всесвітній конференції по туризму, «існує дужебезпосередній взаємозв'язок між якістю навколишньогосередовища та якістю самого туризму».

При аналізі взаємодії туризму і навколишньогосередовища не можна обмежуватися розглядом тількиприродних туристичних ресурсів. Немаловажливе значення маєвплив туризму на навколишнє культурне середовище. Це,насамперед, стосується історичних та архітектурних пам'яток.Масові потоки туристів можуть завдати їм непоправимих збитків.

Туризм впливає і на населення країни, яка приймає: привідсутності цілеспрямованої туристичної політики ряду країнможе бути нанесений серйозний збиток традиціям і способужиття місцевого населення у зв'язку з насадженням їмзвичаїв, властивих промислове розвинутим капіталістичнимкраїнам - основним постачальникам туристів.

Для того, щоб індустріалізація та урбанізація незавдавали збитків навколишньому середовищу, необхідно приплануванні на регіональному рівні брати до уваги, який впливна стан навколишнього середовища матимуть темпи ростутого або іншого виду діяльності, у тому числі і туризму. Планрозвитку туризму повинен гармонійно вписуватися в планрегіонального розвитку в цілому. За таких умов туризм нетільки не буде погіршувати стан навколишнього середовища,а перетвориться на його захисника.

Для досягнення цієї мети розвиток туризму в країніповинен стати державною політикою, спрямованою на те, щобзробити оцінку існуючих природних туристичних ресурсів, небудувати поблизу них промислових об'єктів; проводитиочищення водойм і благоустрій пляжів; створюватизаповідники з метою зберігання незайманої природи, що єодним з основних туристичних ресурсів; розвиватинаціональні ремесла; сприяти створенню фольклорнихансамблів; проводити фестивалі мистецтв, розраховані напритягнення іноземних туристів; здійснювати реставраціюпам'яток історії, мистецтва й архітектури, музеїв; створюватинові туристичні центри, освоюючи при цьому райони, якіраніше вважалися непридатними для туризму і відпочинку.

Вважають, що проблеми захисту навколишньогосередовища повинні вирішуватись після економічних.Насправді збереження цілісності оточуючого середовища єважливою передумовою розвитку туризму, оскільки тількипервинна природа приваблює туристів і сприяє їхповноцінному відпочинку. Руйнування оточуючогосередовища рано чи пізно приводить до зникнення в регіонітуризму як галузі економіки.

На індивідуальному рівні необхідність збереженняоточуючого середовища повинна усвідомлюватись кожнимвідпочиваючим і відповідно буде змінене ставлення до цьогосередовища.

На державному рівні повинен отримати розвиток м'якийтуризм. Це туризм, який намагається зберегти рівновагу міжоточуючим середовищем, відпочинком і економічнимвідновленням, або між екологією, суспільством і економікою.

Процес нового мислення повинен торкнутися також іосіб, відповідальних за туристичну діяльність, адже, щобтуризм зберігся, завдання цілеспрямованого захистуоточуючого середовища повинні стати важливішими, ніжкороткочасні інтереси отримання прибутку.

Політика повинна сприяти збереженню оточуючогосередовища.

Таким чином, екологічний стан сильно впливає насистему туризму, оскільки туристична галузь сильніше, ніж всіінші галузі економіки, залежить від цілісності оточуючогосередовища. А туризм як масове явище сильно руйнуєоточуюче середовище.

Контрольні запитання

Які спільні риси виникнення рекреації і туризму Ви можетеназвати?

Яким чином туризм може впливати на розвиток району, регіону чикраїни в цілому?

Які галузі народного господарства отримали розвиток у зв'язку зрозвитком туризму?

Чи є Україна розвинутою країною стосовно міжнародного туризму?

До якої групи країн належить Україна з точки зору постачання абоприймання туристів? Обгрунтуйне свою відповідь.

Чи є ефективними капіталовкладення у розвиток туризму?

Яким чином з допомогою туризму можна підняти економікуокремого регіону?

Охарактеризуйте проблеми збереження навколишньогоприродного середовища, які виникають з розвитком туризму.

Список рекомендованої літератури

Квартальнов В.А. Иностранньїй туризм. - М.: Финансьі истатистика, 1999. -312с.

Пузакова Е.П., Честникова В.А. Международньй туристическийбизнес. -М.: «Зкспертное бюро - М», 1997. - 176с.

Спутник туриста / А.В.Бирюков, К.И.Вахлис, Б.Е.Владимирский идр.; сост К.И.Вахлис. - К.: Здоров'я, 1983. - 352с., ил., 2.3 л.ил.

Курилова В.Й. Туризм: Учебн. пособие для студентов пед. ин-товпо спец. №2114 «Физ. воспитание» и №2115 «Нач. воен. обучениеи физ. воспитание». — М.: Просвещение, 1988. - 224с.: ил.

Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учебн. пособие. - М.: БГЗУ,1999. -644с.

Немоляева М.З., Ходорков Л.Ф. Международньй туризм: вчера,сегодня, завтра. - М.: «Международньїе отношения», 1985. - 174с.

Туризм и спортивное ориентирование. Учебн. для ин-тов й тех-мовфиз. культ./ Сост. Ганопольский В.Й. - М.: Физкультура и спорт,1987. - 240с.

Туризм - отдьіх, спорт, познание / Сост. П.П.Кувик. - К.: Реклама,1983. -88с.

Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика: Навч.посібник. -К.: Заповіт, 1996. - 352с.

Розділ 5

КУРОРТОЛОГІЯ

Наука про курорти розвинулась в міру накопиченнязнань про цілющі природні фактори - клімат, мінеральні води,лікувальні грязі та ін. - і у зв'язку з розширенням мережікурортів і розвитком курортної справи в цілому. Сучаснакурортологія - медична навчальна дисципліна, яка вивчаєлікувальні властивості природних фізичних факторів,характер їх дії на організм людини, можливості їхзастосування з лікувальною і профілактичною метою накурортах і поза їх межами, яка розробляє рекомендації длясанаторно-курортного лікування і методи застосуваннякурортних факторів при різних захворюваннях. Крім того, дозавдань курортології входять пошук і дослідження курортнихресурсів, вивчення потреб населення в санітарно-курортномулікуванні і розробка наукових основ його організації,принципів і нормативів курортного будівництва і благоустрою,включаючи питання санітарної охорони курортів. Розділамикурортології є бальнеологія, бальнеотерапія і бальнеотехніка;грязелікування, медична кліматологія і кліматотерапія;окремий розділ вивчає питання організації, планування ібудівництва курортів. Курортологія використовує досягнення іметоди суміжних наукових дисциплін - загальної кліматології ігідрогеології; фізіології, гігієни та інших наук.