5.3. Мінеральні води і лікувальні грязі

магниевый скраб beletage

5.3.1 Фізико-хімічні властивості мінеральних вод

Колір.. Забарвлення води може вказувати на характерпорід, по яких вона рухається. Чиста питна вода не повиннамати забарвлення. Колір води, яка застосовується длялікувальних ванн, нормами не регламентується.

Шоломсть,. Це одна з вимог, яка висувається до питноїводи. Згідно з нею, питна вода може містити завислі речовинив дуже незначній кількості. Оскільки всяке помутніння впливаєна смакові якості, мутна вода шкідлива для здоров'я.

За ступенем прозорості воду умовно поділяють напрозору, злегка мутну, мутну і сильно мутну. Прозорість води,яка використовується для лікувальних ванн, так само, як іколір, нормами не регламентується.

Запах. Запах води має важливе значення. Він вказує наможливе забруднення її різними речовинами органічного імінерального походження, на більший вміст в ній заліза; запахсірководню свідчить про те, що вода піднімається з великихглибин. Питна вода не повинна мати ніякого запаху, особливозапаху гнилі, оскільки він робить її непридатною дляспоживання. Неприємний також болотний, рибний запах ібагато інших. Ці вимоги висуваються звичайно до води, якавикористовується з метою питного водоспоживання.

Смак. Смак води має велике значення для пізнаннягенезису підземних вод. Солонуваті або солені підземні водидають можливість говорити про їх зв'язок з соленоснимивідкладами або з породами, які містять підвищений вмістсолей, чи показують на глибинне походження вод. Кислийсмак води може вказувати на наявність у воді вільних кислот(сіркової або вугільної). У першому випадку це буваєпов'язано з присутністю сульфідних мінералів уводовміщуючих породах або покладами сульфідних руд наглибинах, з якими стикаються при своєму русі підземні води, удругому - з проходженням зон тектонічних порушень, по якихпіднімається на поверхню вуглекисла вода.

Густина.. Як відомо, дистильована вода при температурі4°С має густину, рівну одиниці. Але природна підземна водазавжди містить в собі деяку кількість мінеральних речовин, якіпопадають в неї з повітря разом із атмосферними опадами і врезультаті розчинення і вилуговування порід, з якими вонастикається при русі в надрах земної кори. Тому її густиназавжди більша за одиницю, причому чим більше в нійрозчинених речовин, тим більша її густина.

.Температура-.. Температура води має велике значення.Постійна температура підземної води вказує на те, що водапіднімається з досить великих глибин, на які не впливаютьзміни температури повітря за порами року; дуже низькатемпература підземної води характерна для областейрозвитку зон багаторічних мерзлих порід; температура води,близька до температури повітря певного пункту, вказує нанеглибоке її залягання від поверхні землі. Виходи наповерхню теплих або гарячих підземних вод майже завждисвідчать про походження на схожих ділянках зон розривнихпорушень. Нарешті, температура підземної води, близька дотемператури поверхневих водотоків, вказує на тіснийвзаємозв'язок їх між собою і на живлення ґрунтових водрічковими.

Питна вода вважається смачною і має освіжаючівластивості, якщо її температура знаходиться в межах 7-11°С, не нижче 5°С і не вище 15°С.

.Концентрація            вР.Шевих ....іо.нів. ... (р_Н).. Концентрація

водневих іонів в підземних водах невелика, але її значеннявелике. Вона дозволяє визначати форми стану у водівуглецевої, кремнієвої, сірководневої і фосфорної кислот,насиченість води слабими основами; з'ясувати умовирозвитку біологічних і хімічних процесів, які відбуваються уводовміщуючих товщах земної кори.

Концентрація водневих іонів залежить від температуриводи, ступеня її мінералізації, характеру розчинених в нійречовин, від співвідношення кількості вугільної кислоти та

іонів HCO3 та CO\~, дисоціації органічних кислот. У водах,які мають нейтральну реакцію, рН дорівнює 7, при кислійреакції рН менше 7, при лужній більше 7. За стандартнутемпературу при експериментальних визначеннях рНприймають 18°С, при якій нейтральна вода має рН=7,07.

Оки.с.л.ю.ва.л.ьнР.-.відновлюва.н.и.й...п.о.т.е.н.ціа.л..І.ЕЬЗ. показуєінтенсивність окислювальної чи відновлюваної дії системи ітаким чином дає уявлення про природні умови формуванняпідземних вод.

Для вод, які, без сумніву, мають лікувальний ефект,характерні від'ємні значенні Eh, що вказує на розвиток в ниханаеробних процесів бактеріального руйнування органічноїречовини, особливо процесу сульфатредукції, якийобумовлює появу у воді сірководню. Води, якіхарактеризуються слабкими лікувальними властивостями,мають позитивне значення Eh (близько 100-300 мВ). Цевказує на те, що ці води формуються в перехідних окисно-відновних умовах.

Проведеними дослідженнями встановлений тіснийзв'язок між величиною Eh вод і концентрацією в нихсірководню і кисню. При вмісті сірководню більше 0,1 мг/л Ehводи завжди має негативне значення. Однак у зв'язку зневисоким вмістом сірководню у воді значенні Eh не буваютьнижчими - 40 мВ. Якщо у воді є сліди сірководню і вміст киснюсягає десятих часток міліграма на літр, то Eh змінюється від200 до 100 мВ, іноді знижується до +40 мВ. Окисно-відновнийпотенціал розчинів, які містять кисню більше 1 мг/л(сірководень відсутній), становить 445-300 мВ, рідше 250 мВ.

Крім того, мінеральні води характеризуються вмістоммакро- ^аСІ, СаSO4, СаСО3, МдСО3, FеСОз, глинозем, S!O2)та мікрокомпонентів. (Li+, Ba2+, Sr2+, Fe2++Fe3+, Br", I", F", As,Mn, HPO4, HBO2, SiO2, Ra, Rn та ін.) хімічного., складу; вмістомор_ганічних--.ре4овин, (вуглеводні, феноли, бітуми, лізини,гумінові речовини, жирні кислоти та ін.), м_ікрр_фл.ор.и. (бактерії),газів (СО2, О2, N2, H2S, СН4 та ін.).            

5.3.2. Основні бальнеологічні групи мінеральних вод

Мінеральні води мають широке розповсюдження в товщіземної кори, заповнюючи пори і тріщини в гірських породах.Процеси формування мінеральних вод підлягають певнимзакономірностям. В результаті геологорозвідувальних робітвиділені області-зони, в яких утворюються мінеральні води(або їх групи) певного іонного сольового і газового складу знаявністю тих чи інших мікрокомпонентів, температури і т.д. Ціобласті отримали назву "провінцій" мінеральних вод. на данийчас виділено 9 основних бальнеологічних груп мінеральнихвод, а всередині груп - різні гідрохімічні типи.

Мінеральні води, дія яких визначається іоннимскладом і мінералізацією.

Вуглекислі води.

Сірководневі (сульфідні) води.

Залізисті води.

Бромні, йодні і йодобромні води.

Кременисті термальні води.

Миш'яковмісні води.

Радонові (радіоактивні) води.

Борвмісні води.

Для віднесення мінеральних вод до тієї чи іншоїбальнеологічної групи використовується сукупність кількіснихпоказників і ознак: 1) загальна мінералізація вод (сумарнийвміст розчинених компонентів), 2) іонний склад мінеральнихвод, 3) газовий склад і газонасиченість, 4) вміст у водахтерапевтичне активних компонентів (мінеральних іорганічних), 5) радіоактивність вод, 6) активна реакція води,яка характеризується величиною рН, 7) температура вод.

До питних лікувально-столових вод належать води змінералізацією від 1 до 10 г/л, до лікувальних - від 10 до15 г/л (або з мінералізацією <10 г/л при наявності в нихбальнеотерапевтичних кількостей миш'яку, бору і деякихінших біологічно активних компонентів). В окремих випадкахяк лікувальні використовуються води з мінералізацією більше15 г/л в строго дозованих кількостях.

5.3.3. Класифікації мінеральних вод в Україні

Перші критерії оцінки мінеральних лікувальних водрозроблені хіміком Грюнхутом і прийняті Наугеймською радоюу 1911 р. За цими критеріями оцінювали 14 різних параметрівскладу води, за перевищення яких вода, як вважали,змінювала якість питної на якість мінеральної, тобтолікувальної. Рівнозначними залишаються "сухий залишок"(мінералізація), вміст літію, стронцію, вуглекислоти, радону іт. і н., тобто компонентів з бальнеологічними властивостями.Такий принцип виділення мінеральних вод з усього розмаїттяприродних вод залишився до теперішнього часу.

Перші критерії Грюнхута були отримані шляхомстатичного опрацювання даних про склад "звичайних" питнихвод і беззаперечно мінеральних, відомих з досвідукористування ними багатьох поколінь.

Відповідно до стану науки перші класифікаціїмінеральних вод були досить примітивними. Наприклад,мінеральні води розподіляли на: а) не послаблюючі; б) знезначною послаблюючою дією; в) енергійно послаблюючі(класифікація Лиманна); або на: 1) муріатичні, тобто з вмістомкухонної солі; 2) такі, що вміщують сірку; 3) гіркі; 4) вуглекислі;5) залізисті; 6) лужні; 7) термальні (залежно від авторства). У20-і роки XX століття в класифікаціях природних (імінеральних в т. ч.) вод закріпився принцип аналізу хімічнихвластивостей (класифікації А.А.Лозинського, Н.С.Звоницького,С.А.Щукарєва, Е.Е.Карстенса, В.А.Александрова та ін.).

В таблиці 5.1. коротко викладені дані щодо розвиткууявлень про бальнеологічні показники мінеральних вод, якістосуються тільки критеріїв розподілу мінеральних вод: відперших критеріїв Грюнхута, які стали основою практично вусіх країнах (колонка 2), до критеріїв, застосованих у"Класифікації мінеральних вод України" 2001 р. (колонка4). У колонці 3 зібрані критерії, які застосовували уколишньому Радянському Союзі, зокрема в Україні. Критерії, восновному, наведені за відомою "Классификациейминеральньїх вод" Іванова-Невраєва.

Підхід класифікації Іванова-Невраєва до визначеннякритеріїв принципово відрізняється від підходу до першихкритеріїв розподілу мінеральних вод. В класифікації Іванова-Невраєва більшість критеріїв аналізувалися на основіфармакотерапевтичної практики застосування лікарськихзасобів, які містять у своєму складі компонент (наприклад,йод, бром, залізо). Деякі критерії визначили за результатамирізних дослідів (наприклад, вуглекислий газ, сульфіди).

Позиції класифікації Іванова-Невряєва закріпилися і, впринципі, залишаються одним з основних підходів довизначення критеріїв розподілу мінеральних вод дотеперішнього часу. Для деяких критеріїв (наприклад,мінералізації, концентрації кремнійової кислоти) в ційкласифікації підхід залишився старим - тобто порівняння тааналіз практично застосовуваних питних і мінеральних вод.Деякі критерії (літій, стронцій) були виключені зі спискубіологічно активних речовин так само, на основі порівняннялікувальних доз і вмісту цих речовин у відомих мінеральнихводах. Критеріїв оцінки мінеральних вод щодо вмісту бору таорганічних речовин автори не запропонували, вважаючи їхнедостатньо вивченими. Класифікація Іванова-Невраєва булаприйнята і протягом деякого часу була базою для розробкиінших документів.

Таблиця 5.1.

Порівняльні критерії розподілу мінеральних вод   

Основні показники

Перші критерії розподілумінеральних вод заГрюнхутом, 1911 р. (удужках поправки 1932 р.)

Межівмісту задіючимидокументами

Межі вмісту

за новоюкпасифікацією

Загальнамінералізація(загальний вмістрозчинених солей)

Понад 1 г/л

Понад1 г/л

Такі самі

Вміст СО2 вільної ірозчиненої

250(500) мг/л і більше

500 мг/дм3і більше

Такі самі

Вміст органічноїречовини (врозрахунку навуглець)

5-30 мг/дм3

8-40 мг/дм3 -води типу"Нафтуся',понад _40 мг/дм -води типу"Брамштедт"

Вміст ортоборноїкислоти (Н3ВО3)

Метаборна кислота(НВО2) 1 г/л

35 мг/дм3 ібільше

Такі самі

Вмістметакремнійовоїкислоти (H2SiO3)

50 мг/дм3 ібільше

Ті ж самі

Вміст As

Гідроаксерніт (HAsO42)1,3 мг/л

понад 30,7 мг/дм3

0,7-2 мг/дм3

Вміст Br

5 мг/л і більше

25 мг/дм3 ібільше

Такі самі

Вміст J

1,0(5,0) мг/л

5 мг/дм3 ібільше

Такі самі

Вміст Li

1 мг/л

понад35 мг/дм3

Вміст Se

понад 310 мкг/дм3

Вміст Ag

понад 30,1 мг/дм3

Вміст Sr

10 мг/л

понад 30,001мг/дм3

Вміст Fe

Fe2++Fe3+10(20) мг/л ібільше

Fe2l+Fe3110 мг/дм3 ібільше

Такі самі

Вміст Ba

10 мг/л

Вміст F

10 мг/л

Вміст Н^заг(H2S+HS")

Титрована сірка 1 мг/лі більше

10 мг/дм3 ібільше

Такі самі

Вміст Rn

Понад 1,3 мкС(29 мкС)

180 Бк/дм3і більше

Такі самі

Нові дослідження, проведені після виходу класифікації,дозволили включити в наступні документи нові критерії оцінки.Наприклад, для бору - 35 мг/л ортоборної кислоти, дляорганічних речовин - 5 мг/л (в СРСР) і 8 мг/л Сорг (в новійукраїнській класифікації на основі досліджень, проведених вУкраїні). Уточнений критерій оцінки для заліза (Грюнхут -10 мг/л, Іванов-Невраєв - 20 мг/л, ГОСТ 13273, ДСТУ 878-93 -10 мг/л).

З часу виходу класифікації Іванова-Невраєва минуломайже 40 років. Життя потребує введення нової класифікації.

В будь-якій класифікації повинні бути виділені принципи(ознаки), які дозволяють окреслити предмет (об'єкт)класифікації, відрізнити його від інших природних об'єктів і наоснові принципів класифікаційного розподілу створитиможливість зручного практичного використання класифікаціїдля конкретної мети. Цим пояснюється велика кількістькласифікацій.

За даної ситуації кінцевою метою класифікації єсистематизація знань про мінеральні води та їх лікувальнівластивості у формі, максимально зручній для використанняфахівцями різних галузей: гідрогеологами, які займаютьсяпошуками, розвідкою та експлуатацією мінеральних вод,бальнеологами, які призначають лікування мінеральнимиводами, та іншими спеціалістами, які досліджують їх лікувальнівластивості.

Нова "Класифікація мінеральних вод України" складенана основі аналізу минулого досвіду вивчення мінеральнихвод, доступних документів і джерел літератури, останніхдосягнень вітчизняної та зарубіжної науки.

Класифікація починається з чіткого визначенняпредмета - мінеральних вод. Мінеральні води - це природніпідземні води, які справляють на організм людини лікувальнудію, зумовлену підвищеним вмістом основних компонентів(гідрокарбонатів, сульфатів, хлоридів, кальцію, магнію,натрію, калію), специфічних компонентів (газового складу,мікрокомпонентного тощо), або специфічними фізичнимивластивостями (радіоактивність, температура, структураводи, реакція води - рН, Eh тощо), що тією чи іншою міроювідрізняються від дії питної води.

Основною відмінністю предмета від критеріїв Грюнхута єчітке виділення мінеральних вод не тільки за власнекритеріями (кількістю), а й за ефектом впливу (відрізняєтьсявід дії питної води). Таке формулювання прийняте на основівивчення документів, що діють у сфері водного законодавствакраїн Європейського Союзу.

Таким чином, на основі накопиченого до ХХІ століттядосвіду і знань лікувальну дію природних вод визначають трипричини: 1) підвищений вміст її основних компонентів;2) підвищений вміст специфічних компонентів; 3) специфічніфізичні властивості природних вод.

Специфіка медичного призначення великою міроюзалежить від того, чи є у воді, наприклад, бром, чи йогонемає. Поряд з цим кальцій-, магній-, натрій (калій)-, хлор-,сульфат-, гідрокарбонат-іони називають "основнимикомпонентами", оскільки вони мають високі кларки (належатьдо 1, 2 і 3 декад таблиці кларків В.І. Вернадського) і присутні вприродних водах завжди. За даними бальнеологічнихдосліджень, існує достатньо типів вод, лікувальних тількичерез кількісний та якісний склад основних іонів, тобто вод, вяких вміст специфічних компонентів не підвищений.

Інтегральним критерієм, що відображає присутність уводі основних компонентів, є мінералізація (сума основнихкомпонентів). У поняття мінералізації входять такожспецифічні компоненти, проте їх підсумкова кількість неперевищує 1% мінералізації.

Цей інтегральний критерій - мінералізацію в 1г/л -застосовують у світовій практиці для дещо формальногорозподілу питних і мінеральних вод. Конкретно мінеральніводи мають тільки одне властиве їм значення - води, дія якихна організм відрізняється від дії питної води, що може бутизастосоване з метою лікування. Цей критерій застосовуютьтільки з метою відокремлення вод, за відсутності чогоськращого на сьогодні. Існування такої межі між питною імінеральними водами не означає, що не можна пити воду змінералізацією понад 1 г/л (це не рекомендується). Також цене означає, що не можуть бути лікувальними води змінералізацією менше 1 г/л (за наявності специфічнихкомпонентів або властивостей вони можуть бутилікувальними за низької мінералізації). Такий розподілвходить в різні нормативні документи, є основою дляскладання програм, розрахунків та ін.

До мінеральних вод відносять всі води, мінералізаціяяких перевищує 1 г/л, за умови доведення їх лікувальної дії.Це означає, що, застосувавши загальноприйняту схемурозподілу питних і мінеральних вод, ми переходимобезпосередньо до основної ознаки мінеральних вод. Цяосновна ознака - наявність ефектів, відмінних від дії питноїводи. Такі бальнеологічні ефекти залежать від специфікискладу води. І, отже, цей критерій означає, що ми визнаємоводу мінеральною, якщо сума основних компонентівперевищує 1 г/л, за умови встановлення лікувальнихвластивостей такої води. Інакше це не мінеральна (тобтолікувальна), а просто "мінералізована" вода.

Є ще одне цікаве питання, пов'язане з мінералізацієюводи і мінеральними водами. Мова йде про води змінералізацією, меншою за 0,1 г/л. Нові санітарні правила інорми (ДержСанПіН "Вода питна", наказ №383 МОЗ України,1996) встановлюють нижню межу мінералізації питних вод -0,1 г/л на основі результатів численних досліджень, в якихвстановлене при застосуванні такої води виникнення ефектів,відмінних від дії питної води. Це дає підстави віднести вмайбутньому, після додаткових досліджень, такі води домінеральних лікувальних. Дослідження, проведені зультрапрісними водами, дозволяють зробити припущення, щоїх специфічна дія на організм пов'язана не тільки змінімальною концентрацією хімічних компонентів, а й з їхструктурними особливостями.

Сучасний підхід до визначення критеріїв вмістуспецифічних компонентів, за якими виділяють мінеральніводи, дещо змінився з огляду на недоліки старих підходів. Длявизначення критеріїв застосовують як багаторічний досвід, такі результати досліджень впливу складу питних вод, яківміщують в будь-яких невеликих кількостях специфічнікомпоненти, а також досліджень, проведених безпосередньона курортах, токсикологічних досліджень, що входять у нормиСанПіН, і т. д. Зовсім по-новому в "Класифікації мінеральнихвод України" (рис. 5.1) здійснений підхід до "специфічнихфізичних властивостей", за якими природна вода може бутивизнана мінеральною (лікувальною).

Фізичні властивості води, пов'язані з її впливом наздоров'я, - найменш вивчена і розроблена галузь знань промінеральні води. Загальна тенденція під час дослідженнялікувальних властивостей води - це вивчення насамперед їїхімічного складу. Фізичні властивості (рН, Eh,електропровідність, структурні особливості) мінеральних водтільки-но почали привертати увагу дослідників, їх вивченнядало перші результати. В класифікації взятий до уваги досвідРосії та Японії в цій галузі.

Розглянемо детальніше класифікацію мінеральних вод,прийняту в Україні. В ній зважали на два можливі способизастосування мінеральних вод - внутрішнє і зовнішнє.Застосування винесено за "рамки", воно не входить у переліктаксономічних одиниць, що складають класифікацію. Відміткапро спосіб застосування і відповідне призначення вміщені утаблиці класифікації.

Відповідно до загального визначення терміну "мінеральніводи" класифікація починається з розподілу мінеральних вод натри категорії: 1) категорія "Без специфічних компонентів",2) категорія "Зі специфічними компонентами", 3) категорія "Зафізичними (специфічними) властивостями".

Схема класифікації

Природні мінеральні води

Групи за мінералізацією та (або)вмістом специфічного компоненту,або за фізичними властивостями

(а,ст,х,6,Б,£ )

Наступна таксономічна одиниця розподілу - види. Укласифікації використаний наскрізний принцип нумераціївидів (1. Води, лікувальні за складом основних компонентів -13. Термальні води) від 1, через 2 до 3 категорії.Послідовність побудови - від вод, які за хімічним складом єосновою усіх підземних вод (основні іони) з поступовимдодаванням "специфіки". Спочатку це води, лікувальнівластивості яких пов'язані з основними іонами (1 категорія, 1вид), далі - води з газами - вуглекислотою, сірководнем.Вуглекислий газ присутній у мінеральній воді в кількостях, щодорівнюють або навіть у таких, що перевищуютьмінералізацію. Сірководень часто присутній в мінеральнихводах одразу в двох формах - у вигляді газу і розчинній, взв'язку з чим такі води можна вважати перехідним видом - відмінеральних вод, що вміщують гази, до мінеральних вод зрозчиненими біологічно активними речовинами. Своєріднимвидом, який також значно відрізняється від наступних, є води,збагачені органічною речовиною (категорія 2, вид 4). Усінаступні види 2 категорії, що містять різні специфічнікомпоненти (борні - залізисті), розташовані у порядку, за якимелемент, що складає основу компонента, міститься у таблиціМенделєєва. Спочатку поставлені елементи-неметали, потім -метали, з яких залізо вилучено в окремий вид. Така логіказастосована не тільки для нумерації видів, а зберігається увсій класифікації.

Види можуть бути монокомпонентні, бікомпонентні,полікомпонентні. Вперше на існування такої проблеми, тобтоприсутність у відомих мінеральних водах (наприклад, увуглекислих) також і інших специфічних компонентів вбальнеологічних нормах, звернуто увагу в довіднику"Минеральньїе лечебнье водь СССР". У довіднику наведенокласифікацію автора, в якій введено поняттябагатокомпонентних вод. В новій українській класифікаціївзятий до уваги такий підхід. Мінеральні води, які містять дваабо кілька специфічних компонентів в нормах, щовідповідають критеріям розподілу мінеральних вод,класифіковані відповідно до загального логічного підходу.Оскільки специфічний компонент визначає вид мінеральноїводи, в бікомпонентних і полікомпонентних підвидах існуєтакий самий порядок, який існує для видів. Отже, мінеральнабагатокомпонентна вода займає в класифікації місце, щовідповідає виду з найменшим номером. А потім, у мірунаростання, додаються специфічні компоненти з більшиминомерами. Наприклад, якщо мінеральна вода містить вбальнеологічних нормах бор, залізо та вуглекислий газ,шукати цю воду в класифікації слід серед вуглекислих вод -вид 2, потім серед вуглекислих борних вод - підвид 2(5) і,нарешті, серед вуглекислих борних вод, що містять залізо, -підвид 2(5,10).

Наступні таксономічні одиниці класифікації - класи (зааніонами) і підкласи (за катіонами). Усього 15 класів - зааніонами і 15 підкласів - за катіонами. їх використовуютьнасамперед для класифікаційного розподілу мінеральних водкатегорії 1, а також для додаткової характеристики водкатегорій 2 та 3.

Далі йдуть групи, які виділяють за мінералізацією,вмістом специфічного компонента, за кількісними показникамиспецифічних (фізичних) властивостей (наприклад, термальні,субтермальні, високотермальні).

Наступна таксономічна одиниця - тип. Типу відповідаєвласна унікальна назва води та її бальнеологічнахарактеристика (внутрішнє або зовнішнє застосування, або іте, і те).

Деякі типи розподілені на підтипи, відповідно донайновіших даних медицини, за якими води одного типу(наприклад, типу "Нафтуся") розподіляють за біологічноювідповіддю (розробки Одеського НДІ курортології). Такатаксономічна одиниця в "Класифікації мінеральних водУкраїни" є новою, вона не має аналогів у жодній з існуючихкласифікацій.

Що, власне, являє класифікація за формою?

Класифікація - це таблиця типів і підтипів мінеральнихвод (таблиця 5.2). Типи й підтипи розташовані в порядку, щовідповідає щойно розглянутій схемі класифікації. На початкукласифікації розташовані типи 1 категорії, далі 2 і 3. Типиупорядковані також у міру збільшення номера виду. Спочатку- води, лікувальні за складом основних компонентів, потімвуглекислі, сульфідні і т. д. В класифікації є ще одинпідпорядок розташування вод - за складом основнихкомпонентів - за класами і підкласами. Цей порядок легко ізручно можна визначити за таблицею-додатком "Типізація водбез специфічних компонентів". Додатково пропонуєтьсятаблиця "Типізація вод зі специфічними компонентами", протеїї будова за класами і підкласами аналогічна. Ця таблицяпредставлена як для створення додаткової зручності, так ідля зацікавлених у більш поглибленому вивченні або аналізіфахівців. Класам надані номери (від 1 до 15), підкласи маютьпозначку літерою (латинської абетки). Таким чином,розташування типів в класифікації підлягає порядку класів іпідкласів. Для того, щоб не ознайомлений з мінеральнимиводами або з класифікацією фахівець зміг одразу уявити собі,води яких класів і підкласів присутні в класифікації, втаблицях "Типізація вод ..." поставлені позначки про наявністьв класифікації мінеральних вод відповідних класу й підкласу.

До кожного типу додається назва типу-аналога, аботипу-близького аналога, які використовують в нашій країні та вінших країнах.

Слід зупинитись на цьому питанні докладніше ірозібрати, що це таке - тип-аналог, і що таке - тип-близькийаналог.

Пошук аналогів ґрунтується на загальній схемі класифікації.Спочатку порівнювали води за категоріями, потім - за видами,далі - за підвидами і, нарешті, за групами. Це означає, щоякщо, наприклад, води належать до різних категорій (зспецифічними компонентами - категорія 2, без специфічнихкомпонентів - категорія 1), то їх подальше порівняння одразуприпиняли. їх одразу вважали не порівнюваними, незважаючині на які інші подібності. І - так далі, поки порівняння недоходило до групи. Таксономічна одиниця - група - існує длявиявлення не якісних, а кількісних відмінностей вмістукомпонентів. Оскільки застосування мінеральних вод,подібних в усьому іншому, крім групи, легко можнаскоригувати дозою під час їх застосування, то вважали, щонайменша помилка може бути допущена при порівнянні груп.Типи, подібні в усьому, включаючи групи, названі типами-аналогами.

Тип-близький аналог - це наслідок ширшого пошуку.Близьким аналогом можуть бути названі води, які належатьдо різних груп, але подібні за даними інших таксономічниходиниць. Близьким аналогом також названі води, які дещовідрізняються складом основних компонентів, тобто класами іпідкласами.

Серед вод різних видів, підвидів і категорій,підкреслюємо, аналогів і близьких аналогів немає.

Наприклад. Тип "Гараздівський" - вуглекислакрем'яниста хлоридна натрієва мінеральна вода змінералізацією 7 г/л. Тип "Вісбаден" (Wiesbaden, Німеччина) -вуглекисла крем'яниста хлоридна натрієва мінеральна вода змінералізацією 8,5 г/л. Вміст вуглекислоти і кремнієвоїкислоти вищий у воді Гараздівській, температура води вища уВісбаденській. Мінералізація 7 і 8,5 г/л, за прийнятимикритеріями, належить до прийнятої групи - середньоїмінералізації (5-15 г/л). Вміст кремнійової кислоти кількісно неоцінюється за критеріями розподілу мінеральних вод.Температура води легко регулюється підігрівом абоохолодженням. Оцінюючи ці два представники вуглекислихкрем'янистих хлоридних натрієвих вод, вважаємо їходнотипними, або типами-аналогами.

№ типуводи(відповіда<додат-ковомусписку)

Назва виду, підвиду,класу, підкласу,групи мінеральнихвод (повторюєтьсяпо горизонталі)

Тип мінеральної води:

Український (область)

Країн СНД (країна)

Інших країн (країна)(Близькі по типу води

наводяться в квадратнихдужках)

Характерніпредставники(додатковийсписок)

Міне-ралі-зація

Категорія II. Мінеральні води

Вид 2. ВодиПідвиди а.Клас А1.Підклас Ко.

Група Р .

26

Вуглекислагідрокарбонатнанатрієва.Маломінералізована.

Бистринська(Закарпатська)

Боржомі (Грузія)

Бистринська

2,0

Група у.

27

Вуглекислагідрокарбонатнанатрієва.Середньої мінералізації.

1. Полянський(Закарпатська)2. Боржомі (Грузія)

Полянська,Ділянка НоваПоляна (-*-)

9,7

Підклас Кп.

ГрупаР .

28

Вуглекислагідрокарбонатнанатрієво-кальцієва.Маломінералізована.

1. Верхнє Студене(Закарпатська)2. Ласточкинський (Росія),Цагвері (Грузія)

ВерхнєСтудене

2,5

Класи А10,11. Хлоридно-гідрокарбонатні

Підклас Ко.

Група Р .

29

Вуглекисла(слабовуглекисла)гідрокарбонатно-хлоридна натрієва.Маломінералізована.

1. Климецький (Львівська)2. Єсентуки №4 (Росія),"Арзні" (Вірменія)3. Лугачовиці (Чехія),Шавниця (Польща)

Климецька

4,9

Група у.

30

Вуглекисла(слабовуглекисла)хлоридно-гідрокарбонатнанатрієва.Середньої мінералізації.

1. Ростоксько-Пастільський(Закарпатська)2. Єсентуки №4 (Росія),"Арзні" (Вірменія)3. Люхачовиці (Чехія),Шавниця (Польща)

Ростоксько-Пастільська

13,2

Таблиця 5.2

 

 

Призначення і показання до застосування

ФормулаКурлова

Біологічно активнікомпоненти, мг/л,Газовий склад,Температура, 0 C

Шифр води

Внутрішнє

Зовнішнє

з специфічними компонентами

 

 

вуглекисліМонокомпонентніГідрокарбонатніНатрієві

Мломінералізовані

 

 

 

HCO395Na85

C02-1200-1600

ІІ-а -2-А1 Ко- /3

(ДСТУ) - немає(Росія) - 1;2.1;2.2;3;4.1;4.2;5;6;7;8.1 ;8.2;8.3;8.4;9

(Росія) -1;2;3;4;5;6.2;6.3

Середньомінералізовані

HCO388Cl12(Na+K)95Ca4

C02-1800

ІІ-а^-АЖо-^

(ДСТУ) - немає(Росія) -1;2.1;2.2;3;4.1;4.2;5;6;7;8.1 ;8.2;8.3;8.4;9

(Росія) -1;2;3;4;5;6.2;6.3

Натрієво-кальцієві

Маломінералізовані

HCO390

C02-1600

ІІ"а"2"А1Кn" /

(ДСТУ) - немає(МВЗ**) - 1-9,13,14

(Росія) -

(Na+K)64Ca24

(Росія) -1;2.1;2.2;3;4.1;4.2;5;6;7;8.1 ;8.2;8.3;8.4;9

1;2;3;4;5;6.2;6.3

і гідрокарбонатно-хлоридніНатрієві

Маломінералізовані

HCO356Cl37(Na+K)76Ca14

CO2-739

ІІ-а "2"А1oКO" /

(ДСТУ) - немає(Росія) - 1;2.1;2.2;3;4.1;4.2;5;6;7;8.1 ;8.2;8.3;8.4;9

не знайдено

Середньомінералізовані

CI57HCO 343(Na+K)81Ca17

C02-1000

ІІ-а^АцКо-^

(ДСТУ) - немаєРосія) - 2.1;2.3;4.2;5;6;8.1;8.3;8.4

(Росія) -1;2;3;4;5;6.2;6.3

У класифікації введена ще одна новина: усі водишифруються. Наприклад: тип "Климецький" - вуглекисла(слабовуглекисла) гідрокарбонатно-хлоридна натрієвамаломінералізована мінеральна вода має шифр ІІ-а-2-А10Ко-В. Типи Єсентуки №4 (Росія), Лугачовиця (Luhacovice, Чехія),Шавно (Szczawno, Польща) мають шифри ІІ-а-2-А10Ко^. Якбачимо, тип "Климецький" відрізняється від інших вод тількиостанньою літерою шифру, отже тип "Климецький" є типом-близьким аналогом мінеральним водам Єсентуки,Лугачовиця, Шавно. Римські цифри на початку цього шифру(ІІ) означають категорію ІІ - води зі специфічнимикомпонентами. Далі, через риску цифра 2 - це номер виду -вуглекислі води. Перед цифрою 2 стоїть літера - а, якапозначає, що мова йде про монокомпонентні підвиди виду 2.Ще через риску А10Ко - означає десятий клас аніонів (А10) іпідклас катіонів (Ко). Літерою грецької абетки наприкінціпозначена група вод за мінералізацією: В - води малоїмінералізації, Y - води середньої мінералізації. Порядокшифрування легко дослідити за "Схемою класифікації".Літера-позначка підвиду (а, b, с) поставлена перед номеромвиду (невелике відхилення від схеми) в зв'язку з тим, щовласний досвід користування класифікацією довів, що прицьому швидкість пошуку потрібної мінеральної води зростає.

Типи-аналоги є і серед українських мінеральних вод.Щоб не захаращувати класифікацію і не перетворювати її назвичайний реєстр, передбачене наступне. Оскільки всі типимінеральних вод розташовані в класифікації у визначеномулогічному порядку, кожний тип має свій номер. Відповідно допорядкового номера складений "Додатковий список", кудиувійшли всі українські типи-аналоги, якщо вонивикористовують і мають бальнеологічну характеристику.

Ще одна ідея реалізована в класифікації. До неї внесенітак звані "прогнозні води" - це води, які ще не виявлені, протеза гідрогеологічними умовами та за аналогією з існуючимиродовищами в інших країнах можуть бути знайдені у нас. Дляпрогнозних мінеральних вод передбачене місце їхзнаходження на основі знань про геологічну будову ігідрогеологічні умови в конкретних областях України. Наоснові даних про використання таких (реально існуючих)мінеральних вод в інших країнах надана їх бальнеологічнахарактеристика у відповідних графах "Застосування:внутрішнє/зовнішнє".

В новій класифікації розширений список критеріїв.Відповідно в класифікацію включені типи мінеральних вод, уяких ще немає характеристики застосування, наданоївідповідними вітчизняними медичними установами. Тобто,якоюсь мірою, їх також можна назвати прогнозними. За такоїситуації характеристику їх застосування надають на основідокументів інших країн, де є та використовуються типи-аналоги або близькі аналоги.

Серед вод, які належать до категорії ІІІ, відомі і давнозастосовуються радонові води. їх специфічна фізична дія наорганізм зумовлена радіоактивністю. До ІІІ категоріїкласифікації вперше внесені прогнозні води, лікувальна діяяких пов'язана з особливостями структури, зокрема,незвичайними показниками рН, Eh, електропровідності води йінших фізичних властивостей. Підстава - досвід їх успішноговивчення в Росії. Крім того, у класифікації взятий до увагиунікальний досвід застосування мінеральних вод в Японії.Високу ефективність лікування з використанням цих водможна пояснити тим, що за всіма ознаками вони поєднуютьлікувальний вплив, властивий усім трьом категоріям. Вонимають підвищений (або, навпаки, дуже низький) вмістосновних компонентів (1 г/л - в Японії також існує подібнанорма), значну концентрацію специфічних компонентів (середних є такі, які за санітарними нормами вважають"забороненими") і незвичайні фізичні властивості (дуже низькарН, високотермальні). Вивчивши досвід Японії, ми вважали занеобхідне ввести у класифікацію нову класифікаційнуодиницю - "Води, лікувальні за ознаками двох або трьохкатегорій".

Всього класифіковано 323 українських родовища іпроявів мінеральних вод. їх упорядкований список додаєтьсядо класифікації. У списку міститься класифікаційнийпорядковий номер типу води. За номером можна швидкознайти воду в класифікації і отримати з одного рядкакласифікаційної таблиці такі відомості:

склад води, вказаний і формулою Курлова, повнаназва води, шифр;

українські, російські та інші зарубіжні аналоги;

застосування води - внутрішнє, зовнішнє,комплексне;

застосування вод в Україні, Росії та інших країнах;

для вод зі специфічними компонентами - відомостіпро вміст цих компонентів;

для вод зі специфічними властивостями - відомостіпро ці властивості;

розташування родовища води по областях України.

В загальному списку родовищ і проявів додатково до

порядкового номера типу води, за яким можна знайти всізазначені відомості, ще раз вказано область України, в якійрозташоване родовище або прояв даної мінеральної води, ізафіксоване джерело, звідки отримані відомості промінеральну воду.

5.3.4. Лікувальні грязі і мінеральні водойми

Лікувальні грязі, або пелоїди - це природні органо-мінеральні колоїдальні утворення (намулові, торфові, сопковіта ін.), які володіють високою теплоємністю ітеплоутримуючою здатністю і містять, як правило,терапевтичноактивні речовини (солі, гази, біостимулятори іт.д.) і живі мікроорганізми.

Всі лікувальні грязі мають виражену терапевтичну дію ізастосовуються у вигляді різних лікувальних процедур -аплікацій (загальних і місцевих), грязерозчинних ванн,суспензій, використовуються у поєднанні з фізичнимипроцедурами (гальваногрязь, електрофорез грязьовогорозчину), а також у вигляді різних грязьових препаратів.

Лікувальні грязі генетичне поділяються на чотириосновні групи: торфові, сапропелеві, намулові сульфідні ісопочні. Торфові грязі - органогенні болотні відклади, якіутворилися в результаті часткового бактеріального розкладурослин-торфоутворювачів в умовах надмірної вологи іслабкого доступу кисню. Ці грязі містять, звичайно, органічнихречовин більше 50%, а ступінь їх бактеріальної переробки(степінь розкладу) становить 40% і більше.

Сапропелеві грязі - намули переважно пріснихводойм, збагачені органічною речовиною (більше 50%), якіутворилися в результаті багаторазової макро- імікробіологічної переробки водних рослин і тварин.

Намулові сульфідні грязі - намули, головнимчином солених (мінеральних) водойм, відносно збідненіорганічною речовиною (менше 10%) і, як правило, збагаченісульфідами заліза і водорозчинними солями.

Сопкові грязі - напіврідкі глинисті утворення, якіформуються в нафтогазоносних областях у результатіруйнування і перетирання гірських порід, вичавлюваних потектонічних тріщинах газами і напірними водами. Іноді долікувальних грязей помилково відносять озокерит, парафін,різні глини і деякі інші речовини, що застосовуються вмедицині. На відміну від грязей вони, як правило, не маютьвільної (порової, капілярної) води або не містять живихмікроорганізмів, органічних речовин і т.д. і утворюютьсамостійні види теплотерапії - парафінолікування,глинолікування, озокеритолікування і т.д.

Біологічний склад лікувальних грязей чітко пов'язаний зумовами їх формування і багато в чому визначає як хімічнийсклад, так і лікувальні властивості. Грязьова мікрофлоравідіграє основну роль у руйнуванні і переробці відмерлихрослин і тварин, формуючи груповий і елементарний складорганічних речовин, сприяє збагаченню грязей киснем ііншими газами, надає їм бактерицидних і адсорбційнихвластивостей, бере участь у процесах регенерації грязі.Кількість бактерій, визначена методом прямогомікроскопіювання, може досягати в 1 г лікувальної грязідекількох мільярдів, складаючи 2-6% всієї органічної маси.

Хімічний склад лікувальних грязей. Лікувальна грязь якприродне утворення є складною фізико-хімічною системою,окремі компоненти якої знаходяться в динамічній рівновазіміж собою.

Розкладена органічна речовина (гумус, аморфнийдетрит і водорозчинні сполуки) звичайно становить основнучастину органічної маси пелоїдів - 80-90% і рідко знижуєтьсядо 50-60%. Хімічний склад органічних речовин лікувальнихгрязей дуже складний і залежить від біологічного складувихідного матеріалу, характеру і кратності його біологічноїпереробки. Найважливішими компонентами органічнихречовин є бітуми 4-20% органічної маси, водорозчинні 1-12%,легкогідролізні 8-52%, гумінові 17-60%, важкогідролізні 2-14%,целюлоза 1-9%, негідролізний залишок (лігнін) 9-31%. Принаявності органічних речовин нафтового походження в їхскладі з'являються нафтенові кислоти, асфальтени і т.д.Розкладена органічна речовина в своїй більшості єколоїдною, входить до гідрофільно-колоїдного комплексу інадає грязям добрих теплових і в'язко-пластичнихвластивостей. Багато органічних речовин мають великелікувальне значення (бітуми, гумінові кислоти, жирні кислоти,амінокислоти та ін.).

Мінеральна (зольна) частина лікувальних грязейскладається з багаточисленних нерозчинних у воді мінералів ісполук, важко- і легкорозчинних солей, а також інших сполук.Ці мінеральні речовини можуть міститись у грязях в різномустані - у вигляді твердих частинок, гелю, розчинених у водііонів і газів.

З нерозчинних у воді