5.4 Лікувальне значення та методика застосуванняозокериту

магниевый скраб beletage

Озокерит — маловідома корисна копалина. Деякий часозокерит використовувався для виробництва церезину, якийбув незамінним матеріалом для освітлювальних свічок,електроізоляції. Зокрема, церезин з прикарпатськогоозокериту використовувався для ізоляції першоготрансатлантичного телефонного кабелю, що прокладався подну океану між Європою і Америкою.

Зараз способи його використання змінилися. Донедавнього часу він був незамінним у військовійпромисловості, для виготовлення різних мастил. Яклікувальний препарат він, мабуть, ніколи не втратить свогозначення.

Загальна характеристика. Склад озокериту подібнийдо складу найбільш високомолекулярної частинки вуглеводівпарафінистої нафти. Озокерит, очевидно, утворивсявнаслідок їх випадання в осад з мігруючої нафти в порах аботріщинах гірських порід. Його колір — жовтий, коричневий,чорний. Зовні він подібний на бджолиний віск. Залягає увигляді жил і тонковкрапленого матеріалу у піщано-глинистихпородах. Видобувають озокерит (озокеритову «руду»)гірничим способом, подібно до того, як видобувають вугілля.Озокерит очищають від породи шляхом водного виварювання абобензинової екстракції.

Родовища озокериту трапляються рідко. Більшість їхвиявлено в Україні, у Прикарпатському прогині. Найбільше усвіті Бориславське родовище та ще ряд менших знаходятьсяу Львівській області.

На Гуцульщині є два досить значні озокеритовіродовища: Дзвиняцьке і Старунське. Це скупчення жильногота дрібновкрапленого озокериту в порах і тріщинках піщано-глинистих порід, у воротищенських відкладах міоцену, щотектонічно контактують з нафтогазоносними відкладамисусідніх нафтових родовищ. Потужність жил озокеритужовтого та коричневого кольору досягала 1 м. Озокеритдосить високоякісний, що визначається його високоютемпературою плавлення, яка становить близько 70°С.Екстрагований з породи озокерит має дещо нижчу якість.

Методика застосування озокериту. Для застосуванняозокериту з лікувальною метою його нагрівають до необхідноїтемператури. Озокерит нагрівається на звичайній водянійбані, для підігріву якої можна користуватися електроплиткою,газовою плиткою і т.п. Для плавлення і нагрівання озокеритута парафіну існують також спеціальні апарати. Нагріванняозокериту в посудині безпосередньо на джерелі підігрівузабороняється, оскільки це приводить до псування продукту іактивного виділення газів. З метою стерилізації озокеритнагрівають до 100°С протягом 30-40 хв. При повторномувикористанні його стерилізують вказаним методом і додають25% озокериту, який ще не був у використанні.

Лікування озокеритом проводиться шляхом йогонакладання в нагрітому вигляді на шкіру. З цією метоюзастосовуються два основних методи: озокеритові компреси іозокеритові паляниці.

Для приготування озокеритових компресів беруть марлюабо іншу гігроскопічну тканину, складають у шість-вісім шарів ізшивають у вигляді прокладки. Прокладку опускають впосудину, де вона просочується розплавленим озокеритом.Потім її відтискають, щоб не залишався рідкий озокерит,краплини якого можуть привести до опіків на шкірі. Прокладкустудять до потрібної температури, яку визначають хімічнимтермометром в різних її ділянках. Температура першоїпрокладки, яка дотикається до шкіри, повинна бути небільшою 45-50°С, друга прокладка повинна мати вищутемпературу (від 60 до 70°С, але не більше 80°С).Озокеритовий компрес накладають на відповідну ділянку тіла,фіксують бинтом, накривають простирадлом і теплоюковдрою.

Озокеритові паляниці, на відміну від озокеритовихкомпресів, не дають можливості застосовувати озокеритвисокої температури. Тривалість зберігання ними теплазалежить від їх товщини (2-5 см).

Озокеритовий компрес або озокеритову паляницюкладуть звичайно на 40-60 хв. Після знімання озокеритовогокомпресу або паляниці обмивання, на відміну відгрязелікування, не потрібно; частинки озокериту, які прилиплидо шкіри, легко видаляються ватою з вазеліном.

Озокеритові компреси і озокеритові паляницінакладають або безпосередньо на хвору ділянку, або нарефлексогенну зону чи симетричну кінцівку.