5.5. Охорона курортних ресурсів від виснаження ізабруднення

магниевый скраб beletage

Курортні ресурси (мінеральні води, лікувальні грязі,повітря, пляжі і т.д.) є загальнонаціональним багатством.Експлуатація джерел мінеральних вод і родовищ лікувальнихгрязей здійснюється органами управління курортів, а контрольза правильністю їх експлуатації і охороною від псування іпередчасного виснаження покладений на органи Державногокомітету по нагляду за безпечним веденням робіт впромисловості і гірському нагляду. Право на розробкуродовищ мають тільки ті організації, які використовуютьмінеральні води з лікувальною метою або для розливу. Коженкурорт, санаторій, бальнеолікувальниця, завод розливуповинні мати: 1) затверджені експлуатаційні запасимінеральних вод і детально розвідані запаси лікувальнихгрязей; 2) дозвіл на спеціальне водокористування і розробкуродовищ лікувальних грязей; 3) технологічну схему розробки іділянку санітарної охорони родовища; 4) затвердженупрограму режимних спостережень. Призначення всіх цихдокументів - забезпечити цілеспрямовану і ефективну,технологічно правильну і економну експлуатацію мінеральнихвод і лікувальних грязей, яка б попереджувала їх виснаження,забруднення, зміну складу і погіршення властивостей.

Організація.    служби.           охорони          курортних       і

гМромінеральних. .ресурсів __т@. ..кр_нтролю_ __за_ ..їх^складом.Враховуючи різноманітний характер курортних ігідромінеральних ресурсів, які включають родовищамінеральних вод, лікувальних грязей, нафталіну, глин, виходипарів і газів, прибережні частини водойм, морів, озер, річок,пляжі, повітря, ґрунти, рослинність і т.д., їх охороназдійснюється різними відомствами. Відповідальність заохорону і раціональне використання поверхневих тапідземних мінеральних вод несе Міністерство екології іприродних ресурсів України. Міністерство охорони здоров'яУкраїни відповідає за ті аспекти охорони повітряного басейну,поверхневих і підземних вод, які безпосередньо стосуютьсясанітарних умов проживання населення.

Контроль за станом навколишнього середовища людиниздійснює Головне санітарно-епідеміологічне управління іпідлеглі йому санітарно-епідеміологічні служби. Вони маютьправо заборонити експлуатацію діючих підприємств, цехів,водозаборів при відсутності споруд, які б забезпечувалиефективне очищення газових викидів, стічних вод і чистотуповерхневих і підземних вод. Вказані служби забезпеченіспеціалізованими лабораторіями, які проводять стаціонарніспостереження за чистотою навколишнього середовища.Об'єктами санітарних спостережень є водойми, яківикористовуються для господарсько-питних і культурно-побутових потреб населення. Санітарний стан водойм, якімають рибогосподарське значення, контролюють органирибоохорони.

Міністерство екології і природних ресурсів Українививчає хімічний склад поверхневих вод і його зміни підвпливом діяльності людини. На основі отриманих матеріалівскладаються огляди стану забруднення водних джерел постаціонарних постах. Спеціальні станції ведутьспостереження за якістю води поверхневих водойм,включаючи морські побережжя.

Система .стандартів, похорони .куроршних^ресурсів.Система державних стандартів до недавнього часупереважно торкалась тільки виробничої сфери діяльностілюдини. На даний час передбачено створення Системистандартів з охорони природи.

В основі стандартизації природних лікувальних факторівпоряд із загальноприйнятими (заборонними)токсикологічними, санітарними і органолептичнимипоказниками лежать також специфічні компоненти, які маютьлікувальний вплив. Говорячи про заборонні показники, першза все маються на увазі граничне допустимі концентрації(ГДК) забруднень навколишнього середовища, тобтопривнесення в середовище нових, не властивих для ньогохімічних, біологічних і фізичних елементів або перевищеннябагаторічного рівня (фону). В результаті привнесення цихелементів погіршується якість навколишнього середовища.Якщо мова йде про природній багаторічний фон, слід мати наувазі, що у ряді випадків цей фон може перевищувати ГДКзабруднень і не бути пов'язаним з антропогенним фактором.

Водні,  ресурси. Вода, забруднена органічними

речовинами, може мати не тільки токсичну, але іканцерогенну, мутагенну, тератогенну і алергічну дію.

З метою уніфікації різноманітності факторів впливу наорганізм вводяться три ознаки шкідливості -загальносанітарний,  санітарно-токсикологічний  і

органолептичний. Гранично допустима концентрація речовинивстановлюється за лімітуючою ознакою шкідливості(найменшій пороговій концентрації), що забезпечує більшунадійність за двома останніми ознаками.

Критерії якості води визначаються її цільовимпризначенням. У справі охорони курортних ресурсів можнавиділити чотири основні області використання природних вод:

питна вода, що використовується для господарсько-питногоцентралізованого і нецентралізованого водоспоживання;

вода водойм у розрізі населених курортних місць, а такожта, що використовується для купання, відпочинку і спорту;

мінеральна питна лікувальна і лікувально-столова вода, щовикористовується для розливу і продажу, а такожбезпосередньо в санаторно-курортних і медичних закладах;

4) мінеральна вода, що використовується з лікувальноюметою для зовнішнього застосування (душі, ванни, лікувальнібасейни, морські купання).

Поверхневі водостоки і водойми, а також прісніпідземні води (верховодка, ґрунтові, артезіанські) якнайменш захищені є надійним індикатором станунавколишнього середовища в межах курортної зони.Забруднення прісних вод у кінцевому результатівідобразиться на мінеральних лікувальних водах, оскількибільша частина останніх формується за безпосередньоїучасті вод суші і підземних вод, які не мають лікувальноговпливу. Несприятливі показники складу прісних вод можутьнегативно впливати на склад води, яка використовуєтьсяпри лікувальних процедурах (розведення і змішування). І,нарешті, забруднені поверхневі води є, як правило,головним джерелом накопичення шкідливих речовин іелементів у лікувальних грязях.

Вміст токсичних елементів у мінеральних водах, вцілому, не повинен перевищувати гДк, прийнятих для пріснихвод, або може бути дещо вищим (селен - 0,05 мг/л, миш'як -3 мг/л, фтор - 10 мг/л). Остання обставина враховуєспецифіку хімічного складу мінеральних вод, а також тойфакт, що цільове вживання мінеральної води, в тому числі і їїдозування, проводиться за призначенням лікаря.

Мінеральні води зовнішнього застосування (вуглекислі,сульфідні, радонові, йодні, бромні, розсільні та ін.) за своїмиосновними показниками складу, виключаючи терапевтичнеактивні компоненти, до недавнього часу не гостовані.Безумовно, як поверхневі (морські, озерно-солені), так і підземнімінеральні води зовнішнього застосування повинні бути чистимив бактеріальному відношенні. За своїми органолептичнимипоказниками вони можуть різко відрізнятися від прісної води імінеральних вод питного призначення. Однак і в цьому випадкуне допускається присутність плаваючих речовин, плям,накопичень різних домішок.

Для підземних мінеральних вод, які використовуються влікувальних басейнах і ваннах, колі-індекс не повиненперевищувати 10. Одночасно вміст деяких компонентівскладу, зокрема амонію, в окремих типах мінеральних водможе перевищувати нормативи, прийняті для питнихлікувальних вод, Для мінеральних вод зовнішньогозастосування широко використовуються методи знезара-ження води (плавальні басейни), а також методизнезалізування. Вміст залишкового хлору при експлуатаціїлікувальних вод повинен триматися на рівні 0,2-0,4 мг/л.

Ліку.вальні_грязі. Лікувальні грязі в більшості випадків єприродними поверхневими утвореннями, тому дуже чутливідо стану навколишнього середовища. Лікувальні грязі маютьвелику адсорбційну здатність і можуть вилучати з воднихрозчинів і накопичувати в собі різні, в тому числі і шкідливі длялюдини, елементи і речовини. Нерідко в лікувальних грязяхстворюються сприятливі умови для зберігання і навіть длярозвитку патогенних мікроорганізмів (збудників газовоїгангрени, стовбняку та ін).

Специфіка методики грязелікування, а саме тіснийконтакт грязьової маси з тілом людини, її статичність під часпроцедури, контакт із слизовими оболонками, багатократністьзастосування грязі (хоча і після регенерації) визначає строгийпідхід щодо норм і вимог, що ставляться до цього видукурортних ресурсів. Це перш за все стосується санітарно-бактеріологічних показників лікувальної грязі. І хоча якісніпоказники для лікувальних грязей донедавна не гостувалися,загальноприйнятими є санітарно-бактеріологічні норми:загальна кількість аеробів в 1 г - не більше 1 млн. всапропелевих і торфових грязях; не більше 500 тис. внамуляних сульфідних і сопкових грязях і не менше 10 в іншихгрупах грязей. Крім того, при наявності незадовільнихсанітарних обставин на території, що оточує грязьоверодовище, в пелоїдах рекомендують визначати бацилистовбняку, а у використовуваній лікувальній грязі - коковумікрофлору. При цьому, якщо ці види патогенної і гнійноїмікрофлори будуть знайдені, лікувальна грязь використаннюне підлягає.

Стосовно фізико-хімічних показників, беручи до увагивідсутність норм на вміст у лікувальних грязях як корисних,так і шкідливих компонентів, звичайно керуються загальнимправилом, що обставини навколо грязьового родовищаповинні забезпечувати збереження наявних у ньому кориснихкомпонентів або збільшувати їх вміст. Це стосується перш завсе сірководню, сульфідів заліза, колоїдної сірки, бітумів,гумінових речовин, ферментів, вітамінів та ін. Шкідливими влікувальних грязях визнані важкі метали, радіоактивніречовини, отрутохімікати, багато речовин, що містяться вмиючих засобах, промстоках, нафтопродуктах. Виявленнябільшості цих речовин ускладнюється відсутністю методик їхвизначення, особливо кількісного їх вмісту в лікувальнихгрязях. У зв'язку з цим при визначенні санітарного станугрязьового покладу і розробці заходів з його охорониособливо важливими є візуальне обстеження площ водозборугрязьових родовищ і санітарна оцінка озерних або болотнихвод. У випадку виявлення джерел забруднення всі вонипідлягають ліквідації, навіть якщо якість лікувальної грязі завстановленими показниками відповідає прийнятим нормам.

При санітарній оцінці родовищ лікувальних грязей(водойми або торфовища) спеціальних нормативів немає, азагальні вимоги, які ставляться до вод питного і культурно-побутового призначення, для оцінки грязьових водойм в рядівипадків не прийнятні. Так, запах сірководню і навіть гнійнийзапах, пов'язаний із закономірними процесамисульфатредукції і розкладу органічних залишок для багатьохгрязьових водойм, є позитивним моментом. Реакціясередовища у воді може змінюватись від 2,5 до 10, якщо цезумовлено іонним складом грязьового розчину і озерної води.Сухий залишок, який залежить від різновиду грязі, досягає300 г/л і більше. Розчинений кисень у воді родовищсульфідних грязей взагалі може бути відсутнім. Біохімічнапотреба в кисні може значно перевищувати допустиму дляпитних вод межу (6 мг/л) за рахунок формування корисної дляперетворювальних процесів біомаси. Тому перерахованікритерії оцінки, прийняті для питних вод, можуть бутивикористані при вивченні санітарного стану грязьових водоймтільки в комплексі з аналізом умов водно-сольового ібіологічного режимів. Одночасно з цим інші показники складувод питного і культурно-побутового призначення (вмістотруйних речовин і важких металів, бактеріологічні показники,радіоактивність) щодо розробки спеціальних нормативівможуть бути використані при санітарній оцінці родовищлікувальних грязей.

П.овітля.не....середови^е_.т Повітряне середовище єактивним терапевтичним фактором. Гірськокліматичні,приморські та інші курорти в значній мірі розглядають повітряяк основний лікувальний фактор. В 1 см3 повітря міститься віддекількох сотень до декількох десятків тисяч іонів. Легкі іони знегативним зарядом позитивно впливають на організм. Зповітрям переносяться не тільки пил, дим, мікроорганізми,пара повітря, але і кристали солі, іони, фітонциди.

Господарська діяльність людини не могла не торкнутисяповітряного басейну. За деякими розрахунками при ційдіяльності щорічно використовується 10-16% кисню біогенногопоходження. З іншого боку, спалювання палива щорічновносить в атмосферу не менше 0,5% загального вмістувуглекислоти. Систематичні спостереження за вмістом СО2 ватмосфері показують його зростання за останні десятиліття.При середньому вмісті СО2 в атмосфері 0,03% в міськомуповітрі СО2 більше на 0,01-0,02%, ніж поза містом. Врезультаті забруднення атмосфери викидами автотранспорту,промислових підприємств, теплових електростанцій в повітрінакопичуються зола, сірчистий газ, оксиди азоту, вуглецю,вуглеводні, сполуки свинцю і т.д.

З метою охорони здоров'я людини розроблені гігієнічніоснови нормування ГДК атмосферних забруднень, яківраховують не тільки шкідливий вплив, а й можливістьзвикання людини до даної концентрації. В основі нормування,як і у випадку водних ресурсів, лежить принцип лімітуючогопоказника, тобто нормування за найчутливішим показником. Зметою запобігання забруднень встановлені також ГДКатмосферних забруднень для рослин і вживаються спеціальнізаходи щодо зниження рівня забруднень.

У зв'язку з особливим значенням чистоти повітря вмежах курортних зон, особливо кліматичних курортів,потрібне уточнення існуючих нормативів стосовно доповітряного середовища окремих груп курортів.

Р9.сл_ин_ність. Значення рослинності серед курортнихресурсів дуже велике. Створюючи неповторний природнийландшафт, природні ліси і культурні насадження підсилюютьдію інших факторів і одночасно є самостійним елементомсеред курортних ресурсів.

Правильно підібраний видовий склад зеленихнасаджень служить джерелом фітонцидів. Виразноюбактерицидною здатністю володіють біла акація, береза,ялина, тополя та ін. Навіть газони, які регулярнопідстригаються, мають бактерицидні властивості. За рахуноквипаровування води (200 г/год з 1 м2 газону) на доріжціпоблизу газону температура на рівні зросту людини на 2,5°Снижча, ніж поза газоном. Тільки одне дерево протягом добивідновлює кисень, достатний для дихання трьох людей, аодин гектар лісу поглинає до 280 кг вуглекислого газу.Одночасно лісові насадження затримують пил (до 100 т пилуза год. на 1 га), регулюють волого- і газообмін, служатьприродним захистом поверхневих водойм і ґрунтових вод. Впроцесі фотосинтезу багато деревних і трав'яних рослинвиділяють біологічно активні хімічні сполуки (у повітріприродних лісів визначено до 300 речовин). Активноперетворюючи газоподібні речовини, рослинність очищуєповітря від промислових забруднень, окислюючи і поглинаючиостанні. Особливо велика роль хвойних порід.

Охорона рослинних ресурсів в межах курортних зонповинна здійснюватись в тісному контакті злісооблаштувальними організаціями на основі науковообґрунтованих нормативів. Особливе значення має вибіроптимальних навантажень кількості відпочиваючих всанаторіях і курортах на лісовий ландшафт. Ліси, яківиконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, віднесенідо першої групи лісів державного значення і в нихдопускаються тільки рубки для догляду за лісом і санітарнірубки.

Ґрунтовий      докрив є складовою частиною

навколишнього середовища але не є безпосереднімкурортним фактором. І все ж, будучи в тісному контакті зостанніми, стан ґрунтів відображає загальний рівеньпорушення системи природної рівноваги. Забруднення ґрунту(промислове, сільськогосподарське, побутове) служить однимз головних каналів надходження шкідливих речовин у підземніводи і поверхневі водойми. Викиди промислових підприємств,пестициди і добрива не тільки розсіюються в навколишньомусередовищі, але і, попадаючи в ґрунт, здатні накопичуватись,створюючи нові сполуки хімічних елементів. При фільтраціїстічних вод, які містять сполуки фосфору, до 95%забруднювача затримується в перших 15-30 см ґрунту. Ґрунтздатний накопичувати радіоактивні речовини (90Sr, 14C, Csта ін.), найрізноманітніші метали, органічні сполуки.Основними джерелами забруднення ґрунту канцерогеннимиречовинами, особливо бенз(а)піреном, є вихлопні гази літаків,автотранспорту, викиди котелень. За 25 років використаннясьогодні забороненого препарату ДДТ приблизно дві третинийого загальної кількості не зруйнувались і збереглись уґрунтах, воді і рослинності.

Охорона ґрунтового покриву в межах курортних зонпереважно зводиться до встановлення ступеня впливузабруднень ґрунту на решту курортних ресурсів (води,лікувальні грязі, рослинність). В залежності від показникадається характеристика ґрунту: чистий, мало забруднений,забруднений і сильно забруднений. На даний час такожрозроблені ГДК хімічних речовин у ґрунті. В основі останніхлежить не тільки допустима концентрація речовин прибезпосередньому контакті людини з ґрунтом, але і рольґрунту при його контакті з іншими середовищами.

При охороні ґрунтів основну увагу приділяютьсанітарним заходам по видаленню, знешкодженню і утилізаціїтвердих і рідких відходів. Бездоганна робота системиканалізації і очищення рідких викидів, своєчасне збирання івидалення твердих відходів, підтримання чистоти є надійнимгарантом захисту грунту, ґрунтових і мінеральних вод відзабруднення.

Зміна ..курортних, ..ресурсів—Лід,..впливом ..діяльн.ос.т.і.людини. Науково-технічна революція поставила передлюдиною ряд нових проблем, пов'язаних з якіснимперетворенням навколишнього середовища. В результатіперетворень помічаються несприятливі тенденції, пов'язані зруйнуванням системи рівноваги в біосфері.

Головною особливістю курортних ресурсів єуніверсальність сполучення різних природних лікувальнихфакторів, які формуються природним шляхом при мінімальнійучасті людини. Багато з цих факторів (лікувальні грязі,мінеральні води) формуються тисячі і мільйони років і їхзапаси зовсім не безмежні. Вплив господарської діяльностілюдини порушує складену рівновагу природних факторів іможе привести до незворотної втрати цілого комплексулікувальних ресурсів.

При експлуатації нафтових родовищ видобуваютьсямільйони кубічних метрів супутніх підземних вод (розсолів), якізабруднюють навколишнє середовище і є типом мінеральнихлікувальних вод, який не формується в сучасних умовах. Врезультаті промислового забруднення в мінеральнихлікувальних водах накопичуються токсичні компоненти (ртуть,свинець, кадмій та ін.), змінюються органолептичні ісанітарно-бактеріологічні показники. У випадку викидів ватмосферу токсичних газів і речовин найбільше піддаютьсявпливу верхні водоносні горизонти з областями живлення, щоспівпадають з областю поширення. В ряді випадківспостерігається забруднення і глибших водоносних горизонтіві комплексів. При скиданні стічних вод у глибокозалягаючіколектори не завжди враховують, що з останніми пов'язанімінеральні підземні води.

В останні роки все більше розширюєтьсясільськогосподарське забруднення, пов'язане знераціональним використанням пестицидів і добрив. Впідземних водах зростає вміст сполук азоту, а також цілогоряду компонентів, які не визначаються при звичайнихдослідженнях складу води.

В районах з розвинутою мережею курортно-санаторнихоб'єктів, які користуються особливою популярністю в літнімісяці, різко зростає навантаження на всю систему природноїрівноваги. Зростає комунально-побутове забруднення,знижується якість ґрунтових вод.

Під впливом діяльності людини відбувається не тількизабруднення навколишнього середовища в районах крупнихкурортів, але і виснаження курортних ресурсів. Введення вдію нових і, як правило, все глибших свердловин змінюєбалансове співвідношення у формуванні гідромінеральнихресурсів. Виснажуються старі джерела, змінюється якістьводи в раніше пробурених свердловинах. В результатітехнічної недосконалості свердловин можливе проникненнязабруднення в глибші водоносні горизонти. Збільшенняводовідбору приводить до зростання навантаження на очисніспоруди, які, як правило, не розраховані на специфічнийсклад мінеральних вод. Самі стічні мінеральні води можутьбути джерелом забруднення навколишнього середовища.Особливого значення ця проблема набуває при використанніхлорних розсолів санаторіями і бальнеолікувальницями врайонах, які відчувають нестачу прісної води, із слаборозвинутою мережею поверхневих водостоків.

Методика. і організація. робіт. по. .вРтано..вл.енню. округівсаніт_ар.ноі..ох.ор.он.и. Метою санітарної охорони курортів єзбереження природних лікувальних факторів і запобігання їхвиснаженню і забрудненню. Дієвим заходом з охороникурортних ресурсів є встановлення округу санітарної охорони,тобто виділення певної за площею і конфігурацією території, вмежах якої організовуються або забороняються заходи, якінегативно впливають на санітарний режим і стан курортнихресурсів. З метою регламентації видів обмежень і оздоровчихзаходів та врахування специфіки формування курортнихресурсів в межах округу виділяють три зони: строгого режиму,обмежень і спостережень. В зоні строгого режимузнаходяться місця виходів джерел мінеральних вод та їхкаптажі, родовища лікувальних грязей, мінеральні озера ілимани, пляжі і т.д., тобто все те, що становить лікувальнікурортні ресурси. Як показує практика експлуатаціїмінеральних вод, межа зон встановлюється в 15-70м відводозбірних споруд і залежить від типу родовища і йогогідрогеологічних умов. Конфігурація зони довільна (коло,квадрат, багатокутник). В межах зони забороняєтьсяпроживання людей і всі види робіт, які шкідливо впливають наприродні лікувальні фактори, виключаючи роботи, якібезпосередньо пов'язані з експлуатацією лікувальнихресурсів.

В зоні обмежень знаходяться площі, які безпосередньовпливають на лікувальні ресурси, а саме області стокуповерхневих і ґрунтових вод, місцевості, які оточуютьсховище мінеральних вод та лікувальних грязей і зайнятікурортно-санаторними закладами, парки і місця відпочинку. Вмежах зони заборонені всі види робіт, прямо не пов'язані зрозвитком і благоустроєм курорту. Заборонено вирубуваннязелених насаджень, використання отрутохімікатів,

облаштування полів зрошення, кладовищ та ін.

В зоні спостережень знаходяться області живленняі формування курортних ресурсів, включаючи лісовінасадження навколо курорту. В цій зоні дозволені тільки тівиди робіт, які негативно не впливають на лікувальні ресурси іприродно кліматичні умови курорту.

З метою встановлення округу санітарної охоронипроводиться спеціалізоване комплексне дослідженнякурортних територій за участю гідрогеолога, санітарноголікаря, кліматолога, архітектора та інших спеціалістів.Об'єктами дослідження є гідромінеральна і грязьова базакурорту та її санітарний стан, вплив промислового,сільськогосподарського і міського будівництва на лікувальніфактори курорту. Проводиться відбір проб води, грязі,повітря, визначається ефективність існуючої системиексплуатації гідромінеральних ресурсів і санітарно-технічнийстан бальнеотехнічних систем. Вивчається впливіндустріальних об'єктів на навколишнє середовище,аналізуються демографічні дані і виявляються причиниінфекційних захворювань. За результатами дослідженнянакидаються межі округу і план санітарно-оздоровчих заходів.

На основі зібраної інформації складається проект округусанітарної охорони, в якому дається опис і прив'язка межокругу і зон, встановлюється в їх межах санітарний режим іперелік заборонних і санітарно-оздоровчих заходів. Особливуувагу приділяють санітарно-оздоровчим заходам стосовно докожної з виділених зон.

Контрольні запитання

Що лягло в основу розвитку нової навчальної дисципліни -курортології?

Які природні фактори служать передумовою розвиткукурортів?

Які кліматичні зони є сприятливими длякліматолікування? Чому?

Чим відрізняється мінеральна вода від мінералізованої?

Яка основна характеристика мінеральних вод визначаєїх лікувальний вплив?

Що спільного і що відмінного у лікувальномувикористанні мінеральних вод і лікувальних грязей?

Які особливості використання мінеральних вод імінеральних ванн?

Чим визначається лікувальний вплив озокериту?

В чому полягають проблеми використання ресурсів злікувальною метою?

Які заходи необхідно проводити з метою охороникурортних ресурсів?

Список рекомендованої літератури

Вайсфельд Д.Н., Вартанов А.А., Гальперина А.И.,Жидовленко Л.Т., Курорти Одессьі. - Одесса, «Маяк»,1974. - 111с.

Цафрис П.Г. География природньх лечебньх богатствСССР. — М., «Мьсль», 1986. -239с.

Цафрис П.Г., Кисилев В.Б. Лечебнье грязи и другиеприроднье теплоносители. М., «Вьсшая школа», 1990. -127с.

Кривобоков С.А. Курорт Пуща-Водиця. К., "Здоров'я",1978. - 80с.

Новицький Г.А. Лечение больньх на курорте Хмельник.К., "Здоровье", 1978.-136с.

Сирота Г.А. Крьм - здравница Всесоюзная.Симферополь, "Таврия", 1980.-128с.

Шиманко Н.Г. Курорт Трускавец. - К., «Здоров'я»,1980. - 158с.

Мироненко В.М. Курорт Любінь Великий. - К., -«Здоров'я», 1979. - 128с.

Бикова Л.М. Курорти Закарпаття. К., "Здоров'я", 1985. -80с.

Денисюк В.Г. Курорт Моршин. - К., "Здоров'я", 1980. -136с.

Микола Домашевський, Нестор Библюк. ІсторіяГуцульщини. Том IV. Львів.: "Логос". -1999.

Курортология и физиотерапия (руководство) под ред.В.М.Боголюбова: в томах. Т.1 - М.: Медицина, 1985.560с., ил.

Справочник по курортологии и курортотерапии (под ред.проф. Ю.Е.Данилова, проф. П.Г.Цафриса). М.:Медицина, 1973. -646с.

Курортнье ресурсь СРСР. /В.А.Александров. М.:Медгиз,1956. -748с.

Шестопалов В.М., Овчиннікова Н.Б. Перша українськакласифікація мінеральних вод. // Вода і водоочиснітехнології. - 2003. -№3(7). - С. 34-42.

Розділ 6

РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИУКРАЇНИ