6.6. Функціональна структура рекреаційноїсистеми Південного Криму

магниевый скраб beletage

Найбільшою освоєністю, розвитком і удосконаленнямструктури рекреаційного господарства відзначаєтьсякримський регіон, в межах якого рекреація є провідноюгалуззю спеціалізації. На нього припадає понад 35%санаторно-курортного фонду, 30% будинків відпочинку тапансіонатів і близько 18% турбаз України.

Розвиток рекреаційного господарства Криму стає одниміз пріоритетних напрямів. Воно базується на використаннімінеральних вод (з потенційним дебітом 30 тис. м3/добу),лікувальних грязей (24 млн. м3), пляжів (протяжність 517 км),кліматичних і ландшафтних ресурсів, а також пам'яток історії ікультури.

Всього в Криму нараховується близько 800 рекреаційнихзакладів (санаторіїв, пансіонатів, турготелів, дитячих таборівта ін.), з них 40% функціонують цілий рік. Кількість місць урекреаційних закладах Криму у 1998 році становила135,5 тисячі. Протягом 1990-1996 рр. зовнішній рекреаційнийпотік до Криму змінювався від 6 до 8,5 млн. чол. за рік, в2000 р. в Криму відпочивало 4 млн. осіб.

У функціональній структурі рекреаційних закладів Кримувиділяють оздоровчі заклади (будинки відпочинку, пансіонати,бази відпочинку, турбази та ін.), їх частка становить 72% всіхмісць рекреаційної мережі. Частка закладів профілактичноголікування (санаторії та пансіонати з лікуванням) становить30%. Санаторії розташовані переважно на Південному березіКриму (ПБК) та в Євпаторії. Але якщо ПБК спеціалізується налікуванні дорослого населення, то курорт Євпаторія -дитячий. Частка місць у дитячих санаторіях м. Євпаторіїстановить 73% від загальної ємності санаторіїв на курорті, ана ПБК ця частка становить 12%.

Особливе місце в Криму займають санаторії тапансіонати з лікуванням. У 1998 році їх налічувалося 137 ззагальною кількістю місць 58,1 тис., в тому числі 73 тис. місцьприймають людей цілий рік.

Найбільшим попитом у відпочиваючих користуютьсясанаторії і пансіонати, що лікують неспецифічні захворюванняорганів дихання (ПБК, курорти приморської зони в теплу поруроку); туберкульоз легень (ПБК); цереброваскулярнізахворювання (ПБК); захворювання центральної нервовоїсистем; захворювання периферійної нервової системи(мм. Євпаторія, Саки); захворювання опорно-руховогоапарату (мм. Євпаторія, Саки); серцево-судинні захворювання(ПБК, м. Саки); гінекологічні захворювання (мм. Євпаторія,Саки); захворювання органів травлення (мм. Феодосія, Саки).

Зараз в Криму виділяються наступні види і циклирекреаційної діяльності: лікувальний (кліматолікувальний,таласотерапія); оздоровчий (купально-пляжний, оздоровчо-прогулянковий); спортивний (альпінізм, спелеотуризм, лижнийтуризм); науково-пізнавальний (екскурсійно-пізнавальний,природничо-пізнавальний, історичний туризм, етнографічний);конгресний, меморіальний.

Лікувальний цикл. Цикл кліматолікування базується накліматичних ресурсах досліджуваного району. Географічнеположення ПБК, захищеність його від холодних вітрів і впливнезамерзаючого Чорного моря сприяють формуванню врегіоні особливого типу клімату. Рослинність, що вкриваєсхили Кримських гір, виділяє фітонцидні сполуки, які маютьактивний вплив на організм людини. Море насичує повітрясолями та іонами. Всі фактори разом перетворюютьузбережжя в гігантський природний інгаляторій. Перебуваючи,наприклад, у Ялті, навіть без спеціальних кліматопроцедуррекреант проходить курс аеро-, геліо- і таласотерапії.

У теплий період року на перший план в оздоровленні натериторії регіону виходять сонячні ванни і морські купання.Значну роль відіграє аеротерапія у вигляді сну біля моря,прогулянок по березі моря, в лісопарковій зоні.

У холодний період повною мірою зберігає своє значенняаеротерапія, оскільки кондиціонуюча дія моря на атмосферуздійснюється постійно. Схили Кримських гір покритіпереважно хвойними лісами, а в парках багато хвойних тавічнозелених листяних рослин. Кліматичні умови ПБК в цейперіод забезпечують значне зниження навантаження наорганізм, перш за все - на органи дихання і відкриті ділянкитіла. Це позитивно впливає на хворих з легеневими танейросудинними захворюваннями, в яких послабленімеханізми термоадаптації. Таким чином, кліматотерапія наПБК можлива цілорічно.

Велике значення на кліматичних курортах маєгеліотерапія, для якої придатні шість місяців - з квітня повересень.

Фітолікувальний цикл у Криму базується на використанніфіторесурсів, до яких відносять масиви лісових і парковихнасаджень, що насичують повітря киснем і фітонцидами.Фітотерапія включає також лікування захворювань звикористанням ефірних олій (аромотерапія), аплікаційтрояндовим, шавлієвим, лавандовим воском, ванн,ароматизованих лавандою, шавлією, і масажу з рослиннимибіододатками.

Крім того, при серцево-судинній недостатності,туберкульозі легень, бронхітах велике значення маєвикористання фрукто- та виноградолікування.

Таласотерапія - це вплив на людський організм усіхфакторів моря. За хімічним складом морська вода подібна досироватки крові людини, має таку ж кислотну реакцію, міститьусі солі, що і кров людини, а хлористого калію, кальцію танатрію - майже в тих самих співвідношеннях. Морську водувикористовують для полоскання при захворюваннях верхніхдихальних шляхів, рекомендують пити при деякихзахворюваннях шлунка та кишківника.

Оздоровчий цикл. Морська вода є цінним лікувальнимфактором. Вона містить у собі майже всі елементи таблиціМендєлєєва. Всі життєво важливі мікроелементи - мідь, цинк,марганець, йод, бром, фосфор - при купанні засвоюютьсябезпосередньо через шкіру. Ходіння босоніж гальковимипляжами замінює точковий масаж шиатсу.

Унікальний ефект будь-якого купання - гідромасаж - наморі досягає максимуму. Вода чинить тиск на тіло, при цьомувсі м'язи перебувають в роботі, зростає їх еластичність.Морські купання широко використовуються для лікуваннязахворювань серцево-судинної, нервової, дихальної системлюдського організму у всіх оздоровницях Великої Ялти.

Особливу роль у цьому циклі відіграють стежкивідпочинку і здоров'я - Сонячна, Боткінська, Штангієвська,Курчатовська, Раєвського, Таракатинська. Також розробленімаршрути на гг. Атбаш, Ай-Петрі, Віляр-Бурун, Кемаль-Егерек, перевал Гурзуф-ське Сідло, Нікітський перевал.

Спортивний цикл. Спортивний туризм у Кримурозвивається з кінця ХІХ століття. Набули розвитку такі видитуризму, як пішохідний, спелеотуризм, кінний утризм,спортивний альпінізм, аквалангізм і підводне орієнтування,підводне полювання, спортивне орієнтування, планеризм,який вперше в нашій країні зародився в Криму.

Спортивний, навчально-тренувальний та пізнавальнийінтерес становлять печери Дружба, Каскадна, Каскадна-2,Уральська, Емпірична.

Для розвитку лижного туризму є сприятливі умови взимовий період року в горах. Стійкий сніговий покрив на Ай-Петрі тримається з середини грудня до квітня. Цей період -найкращий час для лижних прогулянок. Однак лижний спорт уКриму не отримав належного розвитку, оскільки у зв'язку зчастими відлигами на безлісих ділянках сніг кілька разівпротягом холодного періоду тане повністю або на 50-70%.

Науково-пізнавальний цикл. У ньому виділяютьекскурсійний цикл, який ділиться на два типи - природно-пізнавальний і культурно-пізнавальний.

На території Великої Ялти функціонують три бюроподорожей та екскурсій. Це Алупкінське, Ялтинське,Гурзуфське, які пропонують екскурсії до Масандрівськогопалацу, на "Поляну казок", в Алупкінський палацо-парковийансамбль, Лівадію, Нікітінський ботанічний сад, поїздки вМісхор, Симеїз тощо.

Конгресний туризм. Велика Ялта здавна є місцемпроведення наукових конференцій, семінарів, симпозіумів танарад. Тут є унікальні наукові лабораторії, де проводятьсядосліди, що не мають аналогів в Україні. Тому багатоспеціалістів прагнуть побувати там та взяти участь у дослідах.

Конгреси проводяться в Інституті винограду і вина"Магач" - провідному науково-дослідному закладі виноробноїгалузі. Наукові контакти підтримуються з 15 зарубіжнимикраїнами, йде обмін науковими працями з іншими закладами.Ряд винаходів інституту запатентовані в Іспанії, Югославії,Канаді, Болгарії.

Національний науковий центр - Державний Нікітінськийботанічний сад, що займається селекцією нових рослин,охороною природи та генофонду рідкісних видів,паркознавством, збереженням екологічних особливостейкурортів Криму.

Інститут фізичних методів лікування та медичноїкліматології ім. І.М.Сєченова є важливим науковим центром,де вивчають вплив клімату Криму на організм людини,розробляють методи комп'ютерної діагностики тапрогнозування ефекту лікування.

Природні та культурно-історичні ресурси Кримусприяють розвитку різноманітних видів циклів рекреаційнихзанять - оздоровчо-спортивного, лікувального, пізнавального.Разом з цим тут є умови для розвитку таких видіврекреаційних занять як: вітрильний спорт, дельтапланеризм,кінний спорт, фототуризм, фестивальний туризм.

Розвиток рекреаційної сфери Криму потребує вирішеннябагатьох проблем: рекреаційного перевантаження однихрайонів і недовантаження рекреаційних ресурсів інших;дефіциту трудових ресурсів у сезон пік; високої вартостірекреаційних послуг. Най-більшою проблемою, від вирішенняякої залежить розвиток рекреаційної сфери Південного Кримув майбутньому, є адаптація рекреаційної галузі до ринковихумов.