6.7. Рекреаційні ресурси Волинського регіону

магниевый скраб beletage

Волинська область розташована на північному заходіУкраїни. На півночі вона межує з Брестською областюреспубліки Білорусь, на сході - з Рівненською областю, напівдні - з Львівською областю, на заході - з Хелмським іЗамостським воєводствами Республіки Польща. ТериторіяВолині становить 20,2 тис. км2 (3,3% території України).

Більша частина області розташована в межах Поліськоїнизовини, четверта частина - на Волино-Подільській височинів лісостеповій зоні. За природними умовами областьподіляють на три зони: північнополіську, південнополіську ілісостепову.

Північнополіська зона, яка займає % території, зарельєфом - плоска рівнина, яка в районі Ковеля і Любомлямає невеликі підвищення і характеризується високоюлісистістю, великими заболоченими площами, значноюкількістю торфовищ.

Південнополіська зона лежить у межах Волинськогопасма, що складається з багатьох ізольованих горбів різноїформи. На сході зони лежить денудаційна рівнина, утворенаводнольодовиковими відкладами.

Лісостепова зона розташована в межах Волинськоївисочини, поверхня якої порізана балками і річковимидолинами.

На території Волині чітко виділяються два видиландшафтів - поліський і лісостеповий. Для поліськихландшафтних районів характерні велика лісистість,заболоченість місцевостей, переважання малородючихґрунтів, наявність значної кількості заплавних і карстовихозер. Для лісостепових ландшафтних районів характернийдолинно-грядовий рельєф, ускладнений яружно-балочними ікарстовими формами з сірими опідзоленими ґрунтами впоєднанні з малогумусними чорноземами. Лісова рослинністьстановить 20% території зони.

Кліматичні умови. Клімат області помірно-континентальний: зима м'яка з нестійкими морозами; літотепле, нежарке, весна і осінь - затяжні із значними опадами.Річні суми опадів складають 550-650 мм. Найбільше їхвипадає в червні, липні і серпні (до 80-90 мм в місяць). 70%всієї кількості опадів припадає на теплий період року. Областьотримує 92,7 ккал/см2 сумарної сонячної радіації на рік. Прямасонячна радіація знижується в результаті високої хмарності істановить 40% від сумарної.

Важливе значення в оцінці рекреаційної цінності кліматумає режим ультрафіолетової радіації (УФР), який справляєбактерицидну, вітаміноутворюючу дію на організм людини.Так, біодозу УФР (1/4 лікувальної дози) в липні опівдні приясному небі можна отримати за 18 хвилин. Кількість годинсонячного сяйва залежить від тривалості дня. Режимсонячного сяйва в області сприяє довготривалим прогулянкамі походам.

Для рекреації має значення оцінка міждобової зміниосновних метеорологічних величин. Зміна температуриповітря (більше 40С) та атмосферного тиску (більше 8 гПа) віддоби до доби значно впливає на стан людини. В середньомуна території спостерігається 30-45 днів з різкими коливаннямитемператури і приблизно стільки ж днів - із значнимколиванням атмосферного тиску.

Сприятливі для рекреації комфортні, прохолоднісубкомфортні і жаркі субкомфортні погоди. Найчастішекомфортна погода спостерігається в літні місяці (5-8 днів надекаду). Жарка погода буває дуже рідко. В липні-серпні умовина території області сприятливі для проведення широкогокомплексу кліматолікування. В цей період прийманнякліматичних процедур не обмежується, повітряні ванни можнаприймати протягом усього літа.

Температура води в переважній більшості озер областістає придатною для відкриття купального сезону з другоїдекади червня і триває він в середньому 80 днів (до другоїдекади вересня). Температура води максимальна в першій-другій декаді серпня і становить близько 200С.

Погода на початку весни і пізньої осені не сприятливадля рекреаційної діяльності і не забезпечує можливостітривалого відпочинку на повітрі. Сприятливий період дляорганізації всіх видів відпочинку в теплу пору року триває 150-155 днів. Найоптимальніші кліматичні умови для організаціївідпочинку і туризму в теплий період року - в північно-західних районах області. В холодний період року (листопад-березень) середня температура - 1-30С. Температуранайхолоднішого місяця січня становить -60С. Сонячна погодав зимовий період тримається 40-45 днів, решту днів - похмурапогода чи з опадами. Утворення снігового покривувідмічається в другій-третій декаді грудня на всій територіїобласті. Кількість днів зі стійким сніговим покривом натериторії області різна: в північних районах цей період триваєв середньому 80 днів, в центральних районах - 70 днів, а впівденних - 50-60. Кількість днів з ожеледицями і заметілямистановить 15-20. Середня висота снігового покривуколивається від 10 до 15 см. Сприятливий період дляорганізації зимових видів туризму і відпочинку в холод-нийперіод триває в середньому 50 днів. Найкращими длярозвитку рекреації в зимовий період є північні райони області.

Згідно з даними таблиці 3.1, параметри кліматичнихумов Волинської області входять в межі оптимальних длярозвитку всіх основних видів рекреаційної діяльності і зимові, ілітні місяці.

Лісові ресурси. Площа лісових угідь Волинської областістановить 695 тис. га, з них ліси державного значеннязаймають площу 447 тис. га, в тому числі 368,8 тис. га покритілісом (88,2%), де функціонують 14 держлісгоспів та Шацькийнаціональний природний парк. Однак ліси поширенінерівномірно. Якщо в поліських районах лісистість становитьблизько 45%, то в лісостеповій зоні - тільки 5%, загальналісистість території області - 35,5%.

За господарським призначенням державні лісиподіляються на дві групи. Ліси першої групи займають97,7 тис. га. До них належать ліси зеленої зони (38,1 тис. га), втому числі ліси Шацького національного природного парку(12 тис. га), особливі ліси і лісові масиви (25,7 тис. га), захиснісмуги вздовж залізниць (6,3 тис. га), захисні смуги вздовжавтодоріг (8,7 тис. га), заборонені смуги вздовж річок(18,9 тис. га). Це - основний вид лісів рекреаційноговикористання. Лісогосподарські заходи, які здійснюються в ційгрупі лісів, спрямовані на поліпшення якості і продуктивностінасаджень. Проведення вирубок у лісах цієї групи обмежене.

Ліси другої групи займають 331,3 тис. га. До нихналежать експлуатаційні ліси (312,8 тис. га), а також лісовіспецзони і спецсмуги (18,5 тис. га). Ліси другої групи єосновним джерелом деревини області.

При оцінці лісів і лісових територій для потреб рекреаціїосновними показниками є породний склад лісонасаджень і їхвікова структура. Від біологічних особливостей деревноїпороди або поєднання різних рослинних угруповань і кущовихпорід певною мірою залежить мікроклімат ділянки ірекреаційний комфорт.

Сприятливі грунтово-кліматичні умови Волинськоїобласті обумовили різноманітність породного складу лісів. Улісостанах переважають цінні хвойні (сосна, ялина),м'яколистяні та твердолистяні породи. Найбільш поширенимиє хвойні породи, під якими зайнято 225,0 тис. га (60%), другемісце займають м'яколистяні - 87,3 тис. га (24%), а третє -твердолистяні - 57,7 тис. га (16%).

Для рекреаційних цілей велике значення має здатністьлісу виділяти кисень і фітонциди, поглинати вуглекислий газ.В області росте дуб черешчатий і граб, які належать допершої групи фітонцидності; сосна звичайна, ліщина, береза,черемха, малина, відносяться до другої групи фітонцидності.Фітонцидні якості насаджень забезпечують зниження кількостібактерій і мікробів в лісовому повітрі, покращують санітарно-гігієнічні умови відпочинку.

Повнотність лісових насаджень - одна з важливиххарактеристик рекреаційних лісів. Насадження з повнотою0,5-0,7 займають 74,9% покритої лісом площі, низькоповнотні(0,3-0,4) - 1,1%, високоповнотні (0,8-0,1) - 24% площі,покритої лісом. Найкращими умовами для відпочинку єділянки насаджень із замкнутістю крон 0,3-0,6. В загальномувсі біологічно стійкі ліси області, які володіють високоюфітонцидністю, киснепродуктивністю та іншимивластивостями, придатні для рекреаційного використання.

Волинські ліси багаті на гриби та ягоди, і їх збирання,особливо міськими жителями, розцінюється як один знайпривабливіших і корисних видів відпочинку. Ягідники тагрибні місця в основному зосереджені в поліських районахобласті. Серед грибів, що ростуть у лісах області,переважають лисички, зелениці, маслюки, опеньки, сироїжки,білі гриби. Найбільш поширеними з ягід є чорниця, малина,ожина.

Оптимізація рекреаційного лісовикористання в регіоніповин-на здійснюватися шляхом рекреаційного районуваннялісового фонду, тобто розчленування території заприродними та економічними умовами в залежності відособливостей і перспектив розвитку рекреаційногогосподарства.

Отже, лісові ресурси займають провідне місце вструктурі природно-рекреаційного потенціалу області і можутьзадовольняти різноманітні потреби рекреантів укороткотривалому, довготривалому відпочинку, лікуванні,оздоровленні.

Водні ресурси. Територія області дуже насиченаповерхневими водами, які представлені 130 річками і 235озерами. Більшість річок регіону беруть свій початок замежами Головного Європейського вододілу, і тільки деякі зних (Турія, Стохід, Вижівка та ін.) не виходять за межі області.З річок, що належать до басейну Дніпра, найбільшими натериторії області є Прип'ять, Стир, Турія, Стохід. Уздовжзахідного кордону області протікає Західний Буг, до йогобасейну в межах Волині належать 24 річки (Луга, Луга-свинорийка, Неретва). Середня густота річкової мережі вбасейні р. Прип'ять коливається в межах 0,25-0,47 км/км2, вбасейні Західного Бугу - 0,22-0,35 км/км2. Річкивикористовуються для короткочасного відпочинку, водного

туризму, купання, рибальства.

Площа озер області становить 150,9 км2 (27,5%). Об'ємводної маси озер становить 943,65 млн. м3. Значна частинаоб'єму належить озерам площею 1,01-5,0 км2 (18%) та 20,1-25 км2 (13%). Цікаво, що об'єм оз. Світязь становить майжеполовину об'єму всіх озер області (48,6%). Заадміністративними районами озера розміщені доситьнерівномірно, основна їх частина знаходиться в поліськихрайонах області.

В межах області виділяються три озерні райони:Західного Бугу, межиріччя Західного Бугу і Прип'яті, басейнПрип'яті.

В басейні Західного Бугу нараховується понад 80 озер, якіоб'єднуються в Шацьку групу озер, з них 32 озера - заплавні,48 - карстові. Вода в озерах карстового походження - прісна,насичена киснем, має нейтральну або слаболужну реакцію,чиста у мікробіологчному відношенні, часто має лікувальнівластивості. Найбільше з них - оз. Світязь, довжина якогостановить 9,3 км, а ширина досягає 4,8 км, середня глибинаозера - 7 м, максимальна - 58,4 м. З двадцяти двох озер цієїгрупи лише 9 придатні для використання в рекреаційних цілях.

На межиріччі Західного Бугу і Прип'яті розташованадруга група озер. Найбільшими озерами цієї групи є Тур,Волянське, Синове. їх дно зазвичай піщане, вздовж берегів єпляжні лінії, неподалік розміщуються лісові масиви.

В басейні р. Прип'ять переважають заплавні озера, якихнараховується понад 20 площею понад 10 га кожне.Найбільшими озерами цієї групи є Любязь, Біле, Волянське,Дольське, Шипи, Сирче, Рогозне, Мале Любязьке. Ці озерасьогодні мало використовуються в плані рекреації тому, щобільшість з них розташовані на забрудненій радіонуклідамитериторії.

На території Волині є ще ряд озер, які мають великіможливості в плані розвитку на їх базі рекреації і туризму,наприклад, озера Сомин, Велимче, Добре, Святе, Озерце.

Така кількість озер та рік дозволяє розвивати у Волинськійобласті більшість видів відпочинку і оздоровлення, пов'язанихз використанням водних рекреаційних ресурсів.

Аналізуючи якість вод в річках, варто відмітити, що дочастково забруднених відносяться р. Стир нижче м. Луцька,р. Турія нижче м. Ковеля. Забруднене оз. Чорне (Шацькийрайон). Це обмежує або повністю виключає їх використаннядля рекреаційних цілей. Обмежують рекреаційневикористання деякі природні фактори озер заплавногопоходження. Це не надто знижує питому вагу воднихрекреаційних ресурсів, навпаки, варто говорити про їхнезавантаженість.

Отже, водні ресурси області мають значнийнереалізований потенціал і можуть служити основою длябудівництва на їх берегах будинків і баз відпочинку,пансіонатів, створення рекреаційних зон короткочасноговідпочинку.

Мінеральні води. У Волинській області є родовищамінеральних вод 4-х типів, що дає можливість розвиватисанаторно-курортне лікування. Так, в районі смт. Ратне, біляс. Осниця, с. Тур, санаторію "Лісова пісня" поширенігідрокарбонатно-кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві тахлоридно-кальцієві мінеральні води. З глибиною заляганнягоризонту зростає мінералізація вод. На глибинах 60-900 м водипрісні і мінералізація їх коливається в межах 0,4-0,7 г/л. Але вжена глибинах 1000-1400 м мінералізація зростає до 124-127 г/л(свердловина в районі Ковеля). Ці води придатні для лікуваннязахворювань серцево-судинної системи, системи кровообігу,гіпертонії, периферійної нервової системи та інших хвороб.

Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією -12-13 мг/л поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівськогорайону. Ці води мають домішки брому, йоду, радону ізастосовуються для лікування серцево-судинної системи,атеросклерозу, дихальної і травної систем.

Поблизу м. Ковель є джерело, що не має аналогів вУкраїні. Це хлоридно-натрієво-йодо-бромні води. Експлу-атаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад1300 м. Просвердлено дві свердловини, експлуатаційнізапаси яких оцінені в кількості 90 м3/добу на 25-річний термін.

Поблизу м. Луцьк просвердлено дві свердловини, вода зяких використовується як питна столова та мінеральна. Цейодо-бромні та хлоридно-натрієві води підвищеноїмінералізації та слабомінералізовані залізисті води.

В області нараховується 43 водопункти лікувальнихмінеральних вод. їх експлуатаційні запаси не встановлені іпотребують подальшого дослідження.

Навіть якщо врахувати запаси і якість мінеральних водрозвіданих родовищ, то можна говорити про досить високийсанаторно-курортний потенціал Волинської області. ЦінністьЖуравичівського та Ковельського джерел надзвичайна, їхлікувальні властивості забезпечують оздоровлювальнийефект на 98%.

Лікувальні грязі. З метою виявлення та використання длялікування в області обстежено 33 родовища лікувальнихторфових грязей. В основному це гіпсові купоросні торфи змінералізацією 2-3 г/л. Такі грязі масткі, мають високутеплоємність, бактерицидність, гігроскопічність, малутеплопровідність. У них є багато органічних сполук: бітуми, віск,смоли, оргкислоти, дубильні речовини, лігніни, цукор, крохмаль,ефірні масла, бальзами та ін. З неорганічних складників є окисизаліза, солі амонію, сполуки бору, барію, стронцію, титану,цирконію, ванадію, срібла, хрому, золота, йоду та ін.

На жаль, використання лікувальних грязей в області єнезначним - в 4-х санаторіях, 6-и профілакторіях, деякихполіклініках і лікарнях. Запаси ж дозволяють значно збільшитиїх використання для потреб населення області та длявивезення за її межі.

Цінні лікувальні властивості, які значно переважаютьторф, мають сапропелі (донний мул). На Волині проведеніпошуково-оціночні роботи і детальна їх розвідка на 191 озерііз загальною площею 6802,4 га. На цих озерах запасівсапропелю за категорією А+С2 виявлено 69987,2 тис. т, з якихбалансові становлять 63621,9 тис. т. Запаси сапропелю закатегорією С2 становлять 27876,8 тис. тонн, з яких23508,8 тис т віднесені до балансових.

Загальні запаси сапропелю в області становлять понад270 млн. т. Видобуток сапропелю зараз ведеться лише намілководних озерах: Оріхове, Скорінь, Бурків, Маховець, Тур,Перемут, Синове, Луки.

Найбільш придатні для лікування сапропелі органічного іорганічно-силікатного походження, які володіють високимитепловими і пластичними властивостями, гомогенноюструктурою, широким спектром мікро- і макроелементів,вітамінів, ферментів, біологічноактивних речовин. За допомогоюсапропелю лікують захворювання серцево-судинної, нервовоїсистем, опіки, хвороби суглобів, шкіри, ревматизм.

Культурно-історичні ресурси. До культурно-історичнихпам'яток Волині належать:

археологічні знахідки, що поділяються на дві групи:місця поселення стародавніх людей (стоянки,городища, поселення, селища, міста) і місцяпоховань (кургани, могильники, могили). Найбільшепам'яток археології виявлено у Луцькому таВолодимир-Волинському районах;

пам'ятки архітектури: культові споруди, замки, палаци,громадські житлові будівлі, сучасні архітектурніансамблі. В області налічується більше 150 пам'ятокархітектури, 101 з них - державного значення;

музеї, картинні галереї, меморіальні дошки,обеліски, меморіали і т.ін.;

етнографічна різноманітність, що представленанародними ремеслами, фольклором, народнимодягом, говірками.