6.8. Рекреаційна система Карпатського регіону

магниевый скраб beletage

Карпатський регіон в межах України - унікальнаприродна гірсько-лісова екосистема, яка займає 37,0 тис. км2,або 6,1% від усієї території країни. Це своєрідні "легені", деформуються три чверті стоків Дністра, Прута, Тиси та іншихвеликих європейських рік. Найціннішим природним ресурсомрегіону є ліс, який займає особливе місце. Ценайдосконаліший природний комплекс, який продукує понад20 тисяч видів продукції. Він є регулятором клімату, маєнезамінне водо- і ґрунтозахисне значення, є місцем рекреації,туризму, оздоровлення людей та ін.

Ліси Українських Карпат характеризуються високоюпродуктивністю. Середньорічне нагромадження біомаси лишестовбурової деревини і гілок, без врахування органічної масикореневих систем, підросту, підліска і трав'яного покриву,становить для окремих деревних порід 5,8—8,2 м3/га. Лісовінасадження Карпат щороку поглинають 12,8 млн. т вуглекислогогазу і виділяють 9,8 млн. т кисню. В середньому 1 га лісупоглинає за рік 8 т вуглекислого газу і виділяє 6,1 т кисню. Дляпорівняння можна відмітити, що в Свердловській області 1 галісу через значно менше нагромадження органічної масивиділяє за рік близько 2 т кисню, або втричі менше.

Біологічна активність кисню залежить від ступеня йогоіонізації. Іонізоване повітря підвищує активність дихальнихферментів, знімає втому, поліпшує самопочуття, сприяєлікуванню бронхіальної астми, гіпертонічної хвороби,атеросклерозу, легеневого туберкульозу. В лісовому повітрііонізація кисню в 2-3 рази більша, ніж у морському, і в 8-10разів — ніж в атмосфері промислових міст. В 1 см3 лісовогоповітря налічується 2-3 тис. легких іонів, тоді як в такій жекількості повітря великих промислових міст - 220-400, а взакритих багатолюдних приміщеннях - лише 25-100.Наявність легких іонів з від'ємним зарядом вважаєтьсяпокажчиком чистоти і свіжості повітря.

Добре іонізують повітря ялиця, модрина, береза, дубзвичайний та червоний, горобина та інші дерева і кущі. Всоснових лісах іонізація кисню у 2 рази більша, ніж у листяних.Карпатські     ліси     характеризуються            високою

киснепродуктивністю. Це має важливе значення: виділенийлісовою рослинністю кисень переноситься вітром на значнівідстані, поліпшуючи склад повітря промислових міст.

Мікроклімат лісу вигідно відрізняється від мікрокліматуміста перш за все тим, що під його намет проникає малосонячної радіації. Більше половини її відбивається кронамидерев в атмосферу, частина поглинається листям і хвоєю дляфотосинтезу і транспірації і тільки 4-12% досягає поверхніґрунту. Якщо опівдні над кронами дерев кількість сонячноїрадіації становить 0,95—1,00 кал/см2 за хвилину, то до поверхніґрунту її потрапляє лише 0,05-0,12 кал, або у 8-20 разів менше.Звичайно, це залежить від складу і структури деревостанів,зімкнутості крон, наявності підросту і підліска тощо.

Від кількості сонячної радіації залежить освітлення,температура і вологість повітря, грунту. Під кронами зімкнутихбукових, ялицевих і ялинових деревостанів освітлення навітьопівдні в безхмарну погоду становить лише 3-5% відосвітлення на відкритому місці, в дубових - 6-9%, березових -11-14%. У народі ялинові ліси називають темними, березові -світлими. В лісі переважає розсіяне світло, яке діє заспокійливоі не подразнює зір.

В Карпатах у кожному лісовому масиві є насадження зрізним складом деревних порід, з густими і зрідженимидеревостанами, під кронами яких створюються різнімікрокліматичні умови. Відвідувачі без особливих зусильможуть завжди знайти для відпочинку місця з відповіднимидля них умовами.

Проте не тільки фізіологічний комфорт важливий длялюдини. Не менше значення має емоційний і психологічнийвплив лісу. При сучасному розвитку науки і техніки деякісанітарно-гігієнічні функції лісу можуть замінити технічнізасоби, наприклад, кондиціонер повітря, озонатор (створенняштучного мікроклімату тощо). Але нічим не можна замінитипозитивного емоційного та психологічного впливу, якийодержує людина від спілкування з живою природою. Зрозвитком індустріалізації та урбанізації естетична рольлісових насаджень істотно зростає.

Емоційний та психологічний вплив лісу зумовлюєтьсяйого естетичними якостями. Проявляються вони черезсприйняття людиною краси і динамічності лісових пейзажів,різноманітності характеристик лісових насаджень. З якою бметою не прийшла людина до лісу, свій перший погляд воназавжди зупиняє на його загальному вигляді, на оточуючихдеревах і кущах, на багатстві трав'яного покриву.

Анкетне опитування в Карпатах показало, що 65%відпочиваючих приваблюють шпилькові насадження, 35% -листяні. Майже 50% опитаних віддають перевагу старимнасадженням, 40% - середньовіковим і лише 10% - молодим.

В Карпатах зустрічаються чисті і мішані ліси: дубові,букові, ялицеві, ялинові, дубово-буково-ялицеві, буково-ялицево-ялинові, а також грабові, березові, осикові, вільховіта інші. І кожний ліс по-своєму привабливий.

Багата і різноманітна зелена скарбниця Карпат. Тількифлора вищих спорових і квіткових рослин налічує понад двітисячі видів. Найбільшу цінність мають судинні квіткові рослини— дерева, чагарники, трав'яні рослини, яких налічується близькопівтори тисячі видів. Все це — природні ресурси харчовихпродуктів, лікарської і технічної сировини. Майже 350 видівдикоростучих рослин мають лікувальне значення і широкозастосовуються в народній медицині (дещо більше 200 видівофіційно визнані медициною). Близько 20 видів рослин містятьдубильні речовини і 18 видів — барвники.

Карпатські ліси багаті на рослини з декоративнимиквітами. Це — білосніжні підсніжники, голубі проліски, білі іжовті анемони, фіолетові печіночниці і шафрани, пахучіконвалії. Багато рослин дають плоди високих смакових якостей.Це — суниця-чарівниця, «космічна» ягода — чорниця, цілющабрусниця, духмяна малина, ожина тощо. Важливе лікувальне іхарчове значення мають плоди скромного предка «цариціквітів» — шипшини, нареченої лісу — горобини, червоноїкалини та інших.

Карпатські ліси багаті на різноманітну фауну. Тількихребетних нараховується 435 видів. Широко представлені тутвсі основні класи тварин: ссавці, птахи, плазуни, земноводні.Проте окрасою лісів є ссавці і птахи. Ссавців у Карпатах 74види, що становить майже 77% складу ссавців України. Середних є парнокопитні, комахоїдні, гризуни, рукокрилі і,безперечно, хижаки.

З парнокопитних найбільш поширені аборигени Карпат:олень благородний, козуля європейська, дикий кабан. Однак уприміських лісах вони зустрічаються рідко. Олені віддаютьперевагу густим молодим буковим та буково-ялиновим лісам.Заходять високо в гори, аж до полонин. Живляться вонирослинною їжею: травою, гілками дерев та кущів, жолудями,буковими горішками. Олені і козулі — це прикраса лісів, дотого ж вони мають і важливе промислове значення. Дикі свиніводяться стадами переважно в букових, ялицево-букових іялиново-букових лісах, в яких є значний запас корму. Але вурожайні на жолуді роки їх можна зустріти і в рівнинних та пе-редгірних дубових лісах. Зрідка в лісах зустрічаються лосі.

Українські Карпати характеризуються багатимирекреаційними ресурсами. Важливою складовою цих ресурсівє ліси з наявними в них мінеральними джерелами. Цезумовлює широкий розвиток стаціонарних лікувальних таоздоровчих закладів, різноманітних видів і форм відпочинкулюдей. Найбільш поширеними видами лісової рекреації вКарпатах є лікувальна, оздоровча, спортивно-туристична,утилітарна та пізнавальна.

Особливе значення має лікувальна рекреація, головнамета якої — лікування і профілактика захворювань. Вонабазується на використанні оздоровчих властивостей лісів укомплексі з мінеральними водами, грязями, ваннами такліматотерапією. Так, у Закарпатській області на базівикористання гідрокарбонатно-натрієвих, натрієво-кальцієвихта хлоридно-натрієвих вод функціонують бальнеологічнісанаторії «Синяк», «Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Квіткаполонини», «Шаян», «Гірська Тиса», «Верховина» та клі-матична здравниця «Карпати». У передгірній частині Львівськоїобласті широкою популярністю користуються бальнеологічнісанаторно-курортні комплекси державного значенняТрускавець і Моршин, мінеральні води яких з успіхомзастосовуються для лікування і профілактики захворюваньорганів травлення, печінки і нирок. В Івано-Франківській областінайбільше значення мають кліматичні санаторно-курортнікомплекси Яремче, Ворохта, Косів та бальнеологічно-грязевийкурорт Черче. Кліматичні санаторії є також у Чернівецькійобласті. Санаторії і санаторно-курортні комплекси Карпатдають можливість щорічно лікувати понад 700 тис. чоловік.Лікувальна рекреація здійснюється, як правило, встаціонарній, довгостроковій і організованій формах.

Не менш важливе значення має оздоровча рекреація,яка базується виключно на використанні цілющих властивостейлісів, її мета — відновлення працездатності людей, зняттяфізичних і нервових навантажень. Здійснюється як устаціонарній, так і в нестаціонарній формах.

Для стаціонарного оздоровлення людей у Карпатахфункціонують близько 30 санаторіїв-профілакторіїв, понад 50баз і будинків відпочинку, 75 дитячих таборів та інші заклади,які розташовані в лісах або поблизу них. Вони даютьможливість щорічно оздоровлювати більше 100 тис. чоловік.

Проте найбільш масовим є нестаціонарний, абосамодіяльний відпочинок у лісі. Влітку десятки тисяч людей увихідні виїжджають у приміські ліси, з якими є добре

транспортне сполучення.

Як правило, оздоровча рекреація до деякої мірипоєднується з утилітарною та пізнавальною. Використаннялісів для масового відпочинку населення невпинно зростає.Удосконалення руху громадського транспорту, збільшеннякількості транспортних засобів в індивідуальному користуванні,будівництво нових доріг — все це значно розширює можливостінестаціонарної оздоровчої рекреації.

Провідне місце в Карпатах займає спортивно-туристична рекреація, яка поєднує заняття спортом, туризмом,мисливством і рибальством. До послуг спортсменів і туристів 14спортивних баз і таборів, 36 туристичних баз, їх філій тапритулків. Щороку в Карпати приїздить близько двох мільйонівтуристів з різних кінців країни. Крупною спортивною базоюдержавного значення є «Україна» у Ворохті. Провідні туристичнібази — «Прикарпаття», «Гуцульщина», «Сріблясті водоспади»,«Карпатські зорі» на Івано-Франківщині; «Світанок», «Латориця»,«Нарцис», «Трембіта», «Тиса», «Говерла» — на Закарпатті.Туристичні маршрути державного значення проходять черезмальовничі гірські ліси до найвищої гори Говерла.

Сприятливі умови в Карпатському регіоні для занятьмисливством і рибальством, але ці види рекреаційноїдіяльності до деякої міри обмежені відповідними строками іпевними місцями.

Найбільш масовою і неорганізованою є утилітарнарекреація, яка поєднує аматорський збір грибів, дикоростучихягід, горіхів, лікарських рослин і квітів з відпочинком у лісі. Цимвидом рекреації охоплені практично всі ліси — від передгірнихдо високогірних районів. У періоди дозрівання ягід, горіхів,появи грибів десятки тисяч мешканців міст і сіл виїжджають вліси, нерідко на досить велику відстань від населених пунктів.

Досить поширена в Карпатах пізнавальна рекреація,головна мета якої — духовний розвиток людини, збагачення їїзнань щодо живої і неживої природи, рослинного і тваринногосвіту. Вона здійснюється переважно шляхом організованихекскурсій у дендрарії, дендропарки, меморіальні лісопарки, допам'яток природи, на особливо цінні природні об'єкти ікомплекси. Великий інтерес виявляють відпочиваючі докраєзнавства, історичних та архітектурних пам'яток, на якібагаті Карпати. Для пізнавальної рекреації в окремих лісовихмасивах створюються пізнавальні або навчальні стежки. Першітакі стежки створені в Трускавецькому та Івано-Франківськомулісництвах Дрогобицького лісгоспзагу.

Розглянуті основні види і форми лісової рекреації далеконе вичерпують можливостей цієї унікальної бази відпочинку, яказ кожним роком удосконалюється, набуває нових якісних форм.

Курортні ліси. У Карпатах курортні ліси виділенінавколо всіх санаторіїв та санаторно-курортних комплексівзагальною площею 34,5 тис. га. Забезпеченість курортнимилісами досить висока. При нормі, яка становить длябальнеологічних курортів 0,15 га вкритої лісом площі на однекурортне місце, у Закарпатській області фактично є 0,7 га, вІвано-Франківській — 0,4, у Чернівецькій — 0,3 га. За останні20 років площі цих лісів збільшилися майже в 2 рази.

У Карпатах найбільші бальнеологічні санаторно-курортні комплекси Трускавець і Моршин на Львівщині тасанаторні комплекси «Поляна», «Сонячне Закарпаття» і«Квітка полонини» на Закарпатті, навколо яких виділенізначні площі курортних лісів.

Курортні ліси санаторно-курортного комплексуТрускавець займають площу 4164 га і розташовані майжерівномірно навколо курорту. За складом деревних порід в нихпереважають грабово-дубово-ялицеві та ялицеві насадження,зрідка з участю бука лісового. Це складні багатояруснінасадження, в яких пануючий ярус утворюють дуб звичайний,бук лісовий та ялиця біла, а підпорядковані — граб звичайний,липа серцелиста, явір, ясен звичайний, береза звисла, осиката інші деревні породи. Багатий також склад підліска ітрав'яного покриву. Майже половину вкритої лісом площізаймають середньовікові насадження, поряд з якими наокремих ділянках збереглися деревостани віком 120—160років. За останні десятиріччя тут створено цінні культури дубачервоного, сосни звичайної, ясена звичайного, модриниєвропейської та інших деревних порід.

Курортні ліси навколо курорту Моршин виділені на площі957 га. За складом деревних порід вони значно поступаються ку-рортним лісам Трускавця. Хоча тут зустрічаються всі головнілісо-утворюючі породи — дуб звичайний, бук лісовий, ялиця білаі ялина звичайна, але найбільшу площу займають дубовідеревостани з домішкою ялиці, бука, іноді ялини. Незначні площізаймають ялинники з участю дуба і бука. Як домішказустрічаються також гриб звичайний, береза звисла, осика,вільха клейка, ясен звичайний. В останні роки на невеликихплощах створені культури сосни звичайної та дуба червоного.Старих насаджень лишилося мало, переважають середньовіковідеревостани і молодняки. Більшість насаджень ха-рактеризуються невисокими естетичними якостями.Незважаючи на це, ліси інтенсивно використовуються врекреаційних цілях, особливо ті, що розташовані неподалік відсанаторію «Мармуровий палац». Тут прокладено прогулянковістежки, встановлено альтанки, столи і лавки для відпочинку.

Курортні ліси санаторіїв «Поляна», «СонячнеЗакарпаття» та «Квітка полонини», розташованих на відстані3—5 км один від одного, займають площу 2,6 тис. га, восновному схили крутизною від 10 до 23° з абсолютнимивисотами від 300 і 650 м над рівнем моря. Ліси цікавіпородним складом, віковою і просторовою структурою. Тутзустрічаються дубово-букові, чисті букові, ялиново-букові,ялинові, березові, вільхові насадження. Поряд з молодими ісередньовіковими деревостанами на окремих ділянкахзбереглися 130-150-річні насадження. За останні десятиріччяна значних площах створено лісові культури дуба звичайного,бука лісового, ялини звичайної, явора, сосни звичайної таінших порід. В урочищі Лиса створено дендрарій на площі 3,3га, плодовий сад загальною площею 62,9 га, плантації горіхаволоського (5,4 га) та каштана їстівного (2 га).

Важливе значення для пізнавальної рекреації маютьпам'ятки живої і неживої природи, заказники, заповідніурочища та інші цінні природні і штучно створені об'єкти.Сьогодні в Карпатах налічується 39 державних заказників, 29місцевого значення загальною площею понад 44 тис. га, 99заповідних урочищ (8,8 тис. га), 22 пам'ятки природидержавного (0,8 тис. га) і 142 пам'ятки природи місцевогозначення (1,2 тис. га). Багато дендраріїв, дендропарків іарборетумів, де зібрані цінні колекції не тільки представниківмісцевої дендрофлори, але й з інших регіонів нашої країни ізарубіжних країн.

Зупинимося коротко на найбільш визначних пам'яткахприроди та інших об'єктах, які інтенсивно використовуютьсядля пізнавальної рекреації.

Скелі Довбуша. Серед зеленого моря букового лісу вурочищі Бубнище неподалік від Болехова на Івано-Франківщиніна висоті близько 600 м над рівнем моря височать химернігромади кам'яних скель заввишки 25—30 м. Величезні камені-велети — Монах, Піка, Ведмідь та Одинець - нібивишикувалися півколом у веселому гуцульському танку. Вскелях видовбані печери, походження яких по-різномутрактується в легендах. Достовірне те, що вони служилилюдині захистом від ворогів, лихоліття. В 1744 році під часпоходу на Дрогобич і Турку тут перебував легендарнийДовбуш зі своїми опришками, тому й названі скелі йогоіменем. Скелі Довбуша — одне з найпопулярніших наПрикарпатті місць масового відпочинку і туризму.

Скит Манявський. На правому березі річки Манявки,притоки Бистриці Солотвинської, в околиці с. Маняви, що наІвано-Франківщині, в 1982 році створений державний лісовийзаказник «Скит Манявський» площею 358 га. Свою назву вінодержав від пам'ятника старовини — Манявського скита,заснованого в 1612 році Іваном Княгиницьким. Понад півторастоліття скит служив опорним пунктом у боротьбіправославної церкви проти засилля католицизму й унії назахідноукраїнських землях. За указом імператора Йосипа II в1785 році скит був ліквідований.

Цінний пам'ятник історії і культури Манявський скит в1970-1980 роках був реставрований. Нині тут щорічнобувають десятки тисяч відвідувачів з різних куточків нашоїкраїни, знайомляться з історією і культурою карпатськогокраю. Неподалік від скиту мальовничо виглядає збудоване втрадиціях гуцульської архітектури Манявське лісництво знайкращим на Прикарпатті зоологічним музеєм.

Довкола Манявського скиту розкинулися лісовінасадження заказника, в переважній більшості мішані,штучного походження, віком від 15 до 70 років. Цінним узаказнику є невеликий масив (1 га) старого 300-річногонасадження модрини польської. Висота окремих деревмодрини, які входять до складу першого ярусу, досягає 35-40 м. Модринове насадження цінне як лісонасіннєва ділянка йодна з найдавніших пам'яток лісокультурної справи вУкраїнських Карпатах. Навколо старого модриновогодеревостану на площі близько 3 га виростає молоде 40-річнемодринове потомство. Мальовничий рельєф місцевості,стрімкі гірські потоки і водоспади — все це приваблює сюдитуристів і відпочиваючих.

Долина нарцисів. В околиці Хуста на Закарпатті біляпідніжжя Замкової гори щовесни манить туристів івідпочиваючих білизна килима квітучого нарцисавузьколистого, який зростає в цьому заповідному масиві наплощі 256 га. Ще порівняно недавно майже вся долина Тисивід Хуста до Тячева кожної весни вкривалася білим цвітомнарцисів. З розвитком сільського господарства більшістьмасиву була розорана. Ділянки, що залишилися, взято підохорону держави. Долина нарцисів — унікальний природнийкомплекс, рекреаційне використання якого необхіднообмежити лише організованими екскурсіями з суворимдотриманням вимог охорони природи.

Тисовий заказник «Княж-Двір». Унікальною живоюпам'яткою історії рослинності на Прикарпатті є Княждвірськийдержавний тисовий заказник. Розташований він уПеченіжинському лісництві неподалік від Коломиї. Це один знайбільших в Україні природних осередків тиса ягідного.Заказник розташований на правому березі Прута і займаєчастину лісового масиву площею 208 га. Але основна масадерев тиса розташована на площі близько 60 га. ІнженеромМ.І.Луцаком підраховано, що в Княждвірському заказникузростає зараз 15 123 екземпляри тиса заввишки більше 1,5 м.Переважна більшість його має в діаметрі 2—10 см, а в висотувід 1,5 до 6,5 м. Окремі екземпляри досягли в діаметрі 30 см,а в висоту до 13 м. У минулому тис був досить поширений вКарпатах, про що свідчать назви рік і окремих населенихпунктів (с. Тисів, ріка Тиса), наявність окремих дерев тиса влісах Ворохтянського, Вигодського та Надвірнянськоголісокомбінатів в Івано-Франківській та Путильськоголісокомбінату в Чернівецькій області, а також осередок йогона площі 10 га в Угольському заповідному буковому пралісі.

Арборетум «Діброва» має пізнавально-рекреаційне інауково-практичне значення. Це пам'ятка садово-парковогомистецтва державного значення. Закладений арборетум в1972—1973 роках науковцями К.К.Смаглюком таВ.І.Ступаром разом з працівниками Солотвинськоголісокомбінату в Богородчанському лісництві на Івано-Франківщині.

В арборетумі (8 га) є чотири відділення, в якихвирощуються різноманітні листяні й шпилькові деревніпороди та чагарники. Наприклад, у відділенні листяних порідналічується понад 3 тис. дерев і чагарників — 60 родів і 230видів. Тут широко представлені різні екотипи з Європи, Азіїта Північної Америки. В арборетумі зібрана найбільша в

Карпатах колекція кедрових сосен. Постійні спостереження,які проводяться тут, дали змогу визначити найбільш пер-спективні для впровадження в рекреаційні ліси деревніпороди: сосну чорну, густоцвіту, жовту і румелійську, ялинусербську і канадську, модрину японську і даурську, дугласіюсизу, дуб бореальний, тюльпанове дерево, платан тощо.Арборетум уже відвідують сотні екскурсантів з пізнавальноюметою. В майбутньому його значення незрівнянно зросте.

Контрольні запитання

Якими видами рекреаційних ресурсів володіє Україна?

Чим вигідне географічне положення України з точки зорукл іматолі кува ння ?

Яким природно-ресурсним потенціалом володіє Україна?

В чому особливості рекреаційного комплексу України?

Охарактеризуйте основні рекреаційні зони України. Чимвони привабливі?

В чому полягають проблеми розвитку рекреаційної галузі внашій державі?

Які характерні особливості географічного положення,рельєфу тощо Ви можете назвати для Кримського,Карпатського, Волинського регіонів, що мають визначальнезначення для розвитку туристсько-рекреаційних комплексів?

За рахунок чого можливе розширення площ системикурортно-рекреаційних територій в Україні?

Охарактеризуйте роль туристично-рекреаційного комплексуу розвитку економіки нашої держави.

Чим представлений природно-заповідний фонд України?

Список рекомендованої літератури

Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В., Шищенко П.Г.Географія: Навчальний посібник для старшокласників таабітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. - К.:Товариство "Знання", КОО. - 829с.

Заставний Ф.Д. Географія України: у 2-х книгах. - Львів:Світ, 1994. - 472с. іл.

Розміщення продуктивних сил: Підручник /В.В.Ковалевський, О.Л.Михайлик, В.Ф.Семенов та ін.; Заред. В.В.Ковалевського, О.Л.Михайлик, В.Ф.Семенова. - К.:Товариство "Знання", КОО, 1998. - 546с.

Федосов Е.Б. Курортная система Украиньї. / Вестникфизиотерапии и курортологии. Ежеквартальньй научно-медицинский журнал. Том 4. Евпатория, «Визен», 1998. -стр.63-65.

Цафрис П.Г., Данилов Ю.Е. Основнье принципь лечениябольньх на курортах СССР. М.: «Медицина», 1975. - 310с.

Курортнье ресурсь СССР. / В.А.Александров. М.: Медгиз,1956. - 748с.

Голояд Б.Я., Римарчук І.В. Рекреаційно-туристський напрямгосподарювання - застава добробуту краян Прикарпаття. -Івано-Франківськ, 1997. - 32с.

Геоекологія України. Збірник наукових праць. К., 1993. -116с.

Івано-Франківська область. Екологія і оптимізаціяприродокористування. / Приходько М.М., Сав'юк В.О.,Дмитраш Н.В. та інші/. Івано-Франківськ. 1996.-137с.

Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В.Рекреаційна політика в Карпатському регіоні: принципиформування, шляхи реалізації. Чернівці, "Прут", 1995. - 72с.

Наукові записки Тернопільського державного педагогічногоуніверситету. Серія: Географія. №1. - 2003. - С. 76-80.

Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині:теорія, практика, перспективи. Луцьк: "Надстир'я", 1998. - 122с.

Б.М.Данилишин, С.І.Дорогунцов, В.С.Міщенко, Я.В.Коваль,О.С.Новоторов, М.М.Паламарчук. Природно-ресурснийпотенціал сталого розвитку України. - Київ, РВПС України.1999. - 716с.

висновки

Для сучасного етапу суспільного розвитку характернезростання ролі рекреації в процесі відновлення сил людини.Сьогодні вона впливає не тільки на відновлення робочої сили,а й на людину в цілому. Відновлення робочої сили охоплюєкомплекс суспільних відносин, пов'язаних з головноювідновлювальною силою - людиною.

На початку становлення і розвитку капіталізму надлишокі дешевизна робочої сили, нескладність виробничих процесів інизький рівень соціальних потреб позбавляли працедавцівнеобхідності займатися проблемами рекреації. Умовивиробництва були такі, що економічна цінність життяпрацівника була мізерною. Цінністю для власника булимашини, які масово заміщували живу робочу силу.

Основним фактором, який визначає підвищення ролірекреації, перетворює її в сучасних умовах в один знайважливіших компонентів відновлення робочої сили, єнауково-технічна революція. Вона веде до ускладненнявиробництва в цілому і його окремих технологічних процесів,до різкого зростання в ньому значення робочої сили.Одночасно із зміною елементів виробництва зростаютьвимоги до робітника: рівня його загальної освіти і професійноїпідготовки, кваліфікації, фізичного стану і здатності швидкоадаптуватися до мінливих умов виробництва.

В умовах сучасного виробництва збільшуються затратилюдських сил і змінюється їх структура. Водночас процесивідновлення життєвих сил носять традиційний екстенсивнийхарактер і пов'язані з уявленням про спокій як найкращуформу відпочинку. Різне співвідношення цих тісно пов'язанихпроцесів життєдіяльності людини - затрат сил і їхвідновлення - приводить до негативних наслідків: ростузахворювань, особливо хронічних, погіршення параметрівздоров'я у дітей і підлітків, зниження темпів росту середньоїтривалості життя. Відновлення нервово-психічної енергії, навідміну від фізичної, - процес складніший і вимагаєспецифічних форм і способів. Сучасні умови праці визначаютьнеобхідність не тільки тривалішого відпочинку, але і переходудо активних його форм з використанням природних умов іресурсів. Активний відпочинок (туризм) може знижуватирівень захворювань на найнебезпечніші серцево-судинніхвороби майже наполовину. Не набагато менша його дія впопередженні психічних розладів.

Рекреаційна географія - галузь географічної науки, якавивчає закономірності формування, функціонування іпоширення територіальних рекреаційних систем, якіскладаються з природних і культурних комплексів, інженернихспоруд, які використовуються для рекреації, а також ізобслуговуючого персоналу, органу управління та рекреантів.

Рекреаційна географія займається дослідженнямтериторій рекреаційних систем, розробкою принципіворганізації рекреаційного господарства та основрекреаційного природокористування. Територіальнарекреаційна система - це географічна система, якаскладається із взаємопов'язаних підсистем: природних ікультурних комплексів, інженерних споруд, обслуговуючогоперсоналу, органу управління і, нарешті, відпочиваючих(рекреантів), характеризується функціональною ітериторіальною цілісністю.

Рекреаційні ресурси є матеріальною передумовоюформування рекреаційної галузі народного господарства, їїресурсною базою. Вони потребують бережного і економноговикористання, охорони і примноження. Все це пов'язано знеобхідністю їх кількісної та якісної оцінки, визначенняпридатності та альтернативності використання в тій чи іншій

галузі народного господарства.

Оскільки рекреація має перш за все велике соціальнезначення і на ефективність суспільного виробництва впливаєшляхом розширеного відновлення трудових ресурсів,економічна оцінка природних рекреаційних ресурсівзастосовується тільки для тих лікувальних речовин, факторів,властивостей, народногосподарський ефект використанняяких можна виміряти. Така оцінка можлива для мінеральнихвод, лікувальних грязей, озокериту, лісу, поверхневих вод,природних національних парків.

Бальна оцінка дається тим ресурсам, факторам,властивостям, народногосподарський ефект використанняяких важко оцінити кількісно. Шляхом бальної оцінкиоцінюються кліматичні території, естетичні і рекреаційнівластивості ландшафтів, комфортність клімату, придатністьрік і озер для купання і водних видів туризму та ін.

Оцінка рекреаційних ресурсів буває диференційованоюта інтегральною. Диференційована оцінка дається кожномуокремому ресурсу, його властивості або особливості в межахрегіону або країни в цілому. Інтегральна оцінка дається певнійділянці території, яка відрізняється однорідністю і наборомдискретних за розподілом в її межах окремих видів ресурсів.Диференційована оцінка сприяє визначенню об'єму розвиткутого чи іншого виду рекреації, який базується на даномуресурсі. Інтегральна оцінка дозволяє визначити оптимальнеспівіснування різних видів рекреації на певній території,з'ясувати обмеження і допустимі навантаження рекреантів наландшафт.

В теперішній час актуальним і необхідним стає режимобмеженого і збалансованого рекреаційногоприродокористування, організованого на принципахбезперервності і невиснажливості з метою подальшогоекологічно сталого розвитку об'єктів природно-заповідногофонду.

Наука про курорти розвинулась в міру накопиченнязнань про цілющі природні фактори - клімат, мінеральні води,лікувальні грязі та ін. - і у зв'язку з розширенням мережікурортів і розвитком курортної справи в цілому. Сучаснакурортологія - медична навчальна дисципліна, яка вивчаєлікувальні властивості природних фізичних факторів,характер їх дії на організм людини, можливості їхзастосування з лікувальною і профілактичною метою накурортах і поза їх межами, яка розробляє рекомендації длясанітарно-курортного лікування і методи застосуваннякурортних факторів при різних захворюваннях. Крім того, дозавдань курортології входять пошук і дослідження курортнихресурсів, вивчення потреб населення в санітарно-курортномулікуванні і розробка наукових основ його організації,принципів і нормативів курортного будівництва і благоустрою,включаючи питання санітарної охорони курортів. Розділамикурортології є бальнеологія, бальнеотерапія і бальнеотехніка;грязелікування, медична кліматологія і кліматотерапія;окремий розділ вивчає питання організації, планування ібудівництва курортів. Курортологія використовує досягнення іметоди суміжних наукових дисциплін - загальної кліматології ігідрогеології; фізіології, гігієни та інших наук.

Історично взаємовідносини суспільства і природирозвивались в міру накопичення знань і досвіду від пасивноїохорони природних об'єктів до раціональногоприродокористування, яке включає охорону та відновленняприродних ресурсів і інші заходи. Природні рекреаційніресурси є незамінною умовою і матеріальною базою розвиткурекреаційного природокористування, а їх охорона відзабруднення і руйнування - найважливіше завданнясуспільства. Охорона природи важлива не тільки векономічному відношенні, але і як засіб захисту здоров'ялюдини. Ступінь задоволення рекреаційних потреб залежитьвід якості оточуючого середовища в тому чи іншому регіоні.

ЗМІСТ

ВСТУП           3

Розділ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ

і РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ...5'    1.1. Соціально-економічні фактори

формування рекреаційних потреб   5

Рекреаційне природокористування якоб'єкт дослідження            9

Теоретичні передумови оцінки природно-ресурсної бази рекреації        14

Охорона природи на рекреаційнихтериторіях       19

Вдосконалення охорони природи нарекреаційних територіях     24

Розділ РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ           32

о          2.1. Предмет, методи і завдання

рекреаційної географії            32

Основні поняття рекреаційної географії      34

Класифікація рекреаційної діяльності          36

Наукові основи вивчення територіальноїрекреаційної системи   42

Поняття територіальної рекреаційноїсистеми і задачі її вивчення рекреаційноюгеографією     42

Науково-методичні основи вивченнятериторіальної рекреаційної системи       45

Типізація ТРС та їх спеціалізація      46

Картографічне моделюваннятериторіальних рекреаційних систем         47

Розділ РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ОЦІНКА 55

О 3.1. Класифікація природних ресурсів     55

^          3.2. Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси.

Медико-кліматична характеристика основних

природних зон           62

Водні рекреаційні ресурси    74

Водосховища як особливий вид воднихоб'єктів для відпочинку і спорту           75

Водні рекреації і навколишнє середовище  78

Підвищення ефективності рекреаційноговикористання водних об'єктів 87

Ліс в системі природних рекреаційнихресурсів     91

Лісові ресурси            91

Екологічне значення лісів     93

Рекреаційні функції лісів        103

Економічна оцінка лісів рекреаційногопризначення          106

Історико-архітектурне середовище

людини і рекреація    108

Природний рекреаційний потенціал ійого визначення на прикладі Карпатськогорегіону        112

Проблемно-методичні питаннявизначення величини рекреаційнихнавантажень на ландшафтні комплексиприродно-заповідних рекреаційних територій ...122

Розділ ТУРИЗМ ЯК ГАЛУЗЬ РЕКРЕАЦІЇ. ТУРИЗМ І

4 ЕКОНОМІКА         133

"           4.1. З історії розвитку туризму. Види і форми

туризму. Міжнародний туризм        133

4.2 Туризм як специфічна форма

міжнародної торгівлі послугами       138

Туризм і нетуристичні галузі            144

Туризм і регіональний розвиток      148

Ефективність капіталовкладень у

розвиток туризму      149

Туризм і охорона навколишньогосередовища        150

Ро3діл КУРОРТОЛОГІЯ      157

г- 5.1. Зародження і розвиток курортів        157

5          5.2. Медична кліматологія і кліматотерапія 161

Основні біометеорологічні фактори 161

Методи кліматотерапії          171

5.3. Мінеральні води і лікувальні грязі         179

Основні бальнеологічні групи мінеральних

вод      183

Класифікації мінеральних вод в Україні      184

Лікувальні грязі і мінеральні водойми          200

Механізм фізіологічної і лікувальної діїмінеральних вод і лікувальних грязей      209

Особливості лікувальної дії на організммінеральних вод  214

Мінеральні води для питного лікування     226

5.4 Лікувальне значення та методика

застосування озокериту        232

5.5. Охорона курортних ресурсів відвиснаження і забруднення   235

Розділ РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ          250

6 6.1. Рекреаційні ресурси України  250

Природно-ресурсний потенціал земельрекреаційного, курортного таприродоохоронного значення 254

Рекреаційний комплекс України      265

Територіальна структура рекреаційногокомплексу України          268

Курортна система України   272

Функціональна структура рекреаційноїсистеми Південного Криму        276

Рекреаційні ресурси Волинського регіону...281

Рекреаційна система Карпатського

регіону            291

ВИСНОВКИ 305