1.3. Теоретичні передумови оцінки природно-ресурсної бази рекреації

магниевый скраб beletage

Рекреація - вид діяльності, який має чітко вираженуприродно-ресурсну орієнтацію. Природні ресурси є провіднимфактором, який визначає рекреаційне використання території.Від того, яким набором природних ресурсів володіє територія,залежить організація видів і форм рекреаційної діяльності.

Поняття "природні ресурси" і "природні умови" широковикористовуються в науковій літературі. Суть цих термініврозкривається при розгляді відповідних елементів природи впевному відношенні до інтересів і потреб суспільства. Підприродними ресурсами в сукупності з природними умовамирозуміють весь навколишній матеріальний світ, взятий повідношенню до людського суспільства. Рекреаційні умови - цесукупність компонентів і властивостей природного середовища,які сприяють рекреаційній діяльності. Особливості ландшафту іклімату, наявність джерел лікувальних мінеральних вод,багатство і різноманіття рослинного і тваринного світу, природніможливості для занять спортом, мисливством, рибальством іт.д. визначають ступінь сприятливості розвитку тих чи іншихформ рекреаційної діяльності.

Для організації рекреаційного природокористування ірізних видів рекреаційних занять важливо розрізняти поняття"природні умови" і "природні ресурси". Під природнимирекреаційними ресурсами розуміють природні територіальнікомплекси, окремі компоненти природного середовища і їхречовинні складові, які мають сприятливі для рекреаційноїдіяльності якісні і кількісні параметри і служать або мають всіпередумови для того, щоб служити матеріальною основою дляорганізації відпочинку, туризму, лікування і оздоровлення людей.До таких ресурсів належать лікувальні речовини (мінеральніводи, грязі, озокерит), природні комплекси, які мають лікувальні іоздоровлюючі властивості багатоцільового призначення (ліси,аквальні комплекси, лікувальні кліматичні місцевості).Рекреаційні умови можна визначити як компоненти і властивостіприродного середовища, які сприяють рекреаційній діяльності,але не є її матеріальною основою (естетичність, пейзажнерізноманіття ландшафтів, кількість сонячних днів у році,тривалість залягання снігу в горах і т.д.)

Кількість видів природних ресурсів, у тому числі ірекреаційних, їх об'єм і можливості використаннясуспільством постійно змінюються і зростають. Рекреаційніресурси — поняття історичне, протягом віків змінюваласьроль окремих її видів. Ці ресурси надзвичайно різноманітні заскладом і властивостями, що визначило різноманіття існуючихпоказників їх кількісної і якісної оцінки. У зв'язку з цим важливопровести класифікацію природних рекреаційних ресурсів.

У відповідності з принципами програмно-цільовогопланування рекреаційні ресурси слід розглядати якресурсозабезпечувальне функціонування різних підгалузейрекреації і об'єктів, які в них входять, що обумовлюєдоцільність галузевої класифікації природних рекреаційнихресурсів (таблиця 1.1.). Подальша класифікація проводиться,виходячи з належності до того чи іншого класу явищ природи.Однак вона не показує місце тієї чи іншої групи ресурсів впроцесі суспільного відновлення. Тому наступний рівенькласифікації здійснюється на основі таких критеріїв, яктериторіальне поширення, вичерпність, взаємовідносинивидів користування. Природні рекреаційні ресурсирізноманітні. В силу цього не виключена їх класифікація і заіншими критеріями. Наведена в таблиці класифікація є однимз варіантів і може бути, очевидно, розширена.

Локалі-зованого

ср О

Is

N

Li CD

Площи-нного

ш

Відно-влювані

X

т

"l_О

q

Si

Ш

Невичерпні

Невідно-влювані

Комп-лексні

а

о'mо

л

а

ш и

R S

|2|

-Q

.1'cc

£

є

зn

CD

Конку-руючі

t OC

1

O m

Спеціа-лізовані

£

^ -Єс я

X_ CD

н

т

X

т

хЧО

m

с; 2 q

Ш

cc

Ig-

ccI.03

CD

I

о&

&

  • .r&

зоcc

сов

і І

Ф О

® "toШ

ау

і-к

лч

'5

и

^

иаі=о

оCD

ц

у уу

У

т q£ О

в

Оm

п

^ ї^ ї

х.0

CD

CO .=.^ О.

О

ч

CD

x

Оаsа1=

ці

ф

CO>

q

CDі_

З

І=

ОФх

.0q

CDLQ

CO>

CD

тне лікування

2 о ^О & ф^ с О

й -* S

Основних Санаторно-курор-галузейут

Ш Сй

зеинср х^ аі- Ф

£ о

  • а = -

m ^ин

Е ?

к о

в

І— . - J І- И J

Туризм і відпочинок

S 1=ср Ч

  • 1=

О

н

.0

л

ав

1

  • Е -&g

с 3

о «л

  • м % я

на? З Р

в

О -&О CD

он

it

' З

О Ч'С

а

m

х

нн

вау

X

на

Природні рекреаційні ресурси повинні використовуватисьбережно й економно, повинні охоронятися і примножуватись.Для цього необхідно проводити їх облік, кількісну і якіснуоцінку, визначити придатність і альтернативність їхвикористання в тій чи іншій галузі народного господарства.Облік ста ну природних ресурсів і визначення їхнародногосподарськогозначення повинні базуватися насистемі природно-ресурсних кадастрів. Вони містятьсукупність відомостей про кількісний і якісний стан природнихресурсів, їх економічну оцінку. Законодавством Українипередбачається ведення земельного, водного, лісового інадрового кадастрів.

Основна мета створення кадастру природнихрекреаційних ресурсів - виявлення шляхів найефективнішоговикористання всіх природних передумов розвиткурекреаційного господарства в різних регіонах при умовізбереження і примноження природно-ресурсного потенціалурекреації. Для цього в кадастрі повинна міститися комплекснахарактеристика природних рекреаційних ресурсів, включаючиїх детальний облік і класифікацію, якісну і кількісну оцінкуекономічної ефективності освоєння, аналіз використання ійого основні перспективи, а також найважливіші заходи зохорони сукупності рекреаційних ресурсів.

При складанні кадастру повинні бути дотримані загальніпринципи його розробки: єдність, об'єктивність, безперервність,наочність. Єдність кадастру забезпечується єдністю методикийого розробки, що застосовується. Для об'єктивності потрібнаповна достовірність і обґрунтованість всіх кадастрових даних.Безперервність досягається за рахунок їх постійного оновлення,уточнення і доповнення; наочність - вибору найсуттєвішихпоказників, їх систематизації, графічного і картографічногооформлення матеріалів. Створення кадастрів повиннодопомогти не тільки зберегти і правильно використовувати веськомплекс рекреаційних ресурсів, але і примножувати їх,резервувати для майбутнього.

В сучасних умовах особливо актуальним є створеннякадастру рекреаційних ресурсів. Однак вирішення питанняускладнюється недостатньою вивченістю запасів деякихродовищ природних рекреаційних ресурсів, відсутністю єдиноїсистеми обліку їх використання і оцінки.

Питання кількісної і якісної оцінки природнихрекреаційних ресурсів дотепер недостатньо вивчені, щопов'язано з необхідністю врахування при проведенні оцінкибагатьох факторів. Більше того, в залежності від рівня ієрархіїдосліджуваної сукупності рекреаційних ресурсів змінюютьсявраховані фактори і цілі оцінки. Так, оцінка окремогорекреаційного ресурсу (родовища мінеральних вод,кліматолікувальної місцевості, поверхні водойми, морськогопляжу і ін.) повинна включати не тільки його кількісніхарактеристики (дебіт води, площа рекреаційної території),але і ступінь сприятливості для відповідного видурекреаційної діяльності.

В рекреаційній географії склались три основні типиоцінки природних рекреаційних ресурсів: медико-біологічний,психолого-естетичний і технологічний. Медико-біологічнаоцінка відображає вплив природних факторів на організмлюдини. Провідну роль тут відіграє клімат. Розроблено рядметодик, які дозволяють оцінити комплекс кліматичнихфакторів з урахуванням їх впливу на стан організму людини.Сформульовані критерії оцінки і розроблені параметриоцінкових шкал градацій. Виходячи з температури повітря,загальної хмарності і швидкості вітру виділені два класипогоди - сприятлива і комфортна. Аналогічно визначаєтьсяступінь сприятливості погоди для зимових видів рекреаційноїдіяльності. Керуючись бальними шкалами розробленихтаблиць і враховуючи кліматичні умови конкретного регіону,визначається імовірна кількість днів зі сприятливими класамипогоди, що особливо важливо для вибору місць організаціїрекреаційних занять різної тривалості.

Потреба в красі є проявом естетичного начала в людиніі визначає в деякій мірі її духовний світ. Тому при психолого-естетичній оцінці повинна розглядатись емоційна діяприродного ландшафту або його компонентів на людину.Певний вплив мають і наявні на досліджуваній територіїпам'ятки архітектури.

При технологічному типі оцінюється придатністьтериторії для певного типу рекреаційних занять, а такожможливість її інженерно-будівельного освоєння. В основуоцінки придатності територій для рекреаційних занять повиннібути покладені перш за все природні умови: наявністьприродних ресурсів рекреації, комфортність, а такожпсихолого-естетичні фактори. Можливості інженерно-будівельного освоєння визначаються наявністю транспортнихкомунікацій і бази виробничої інфраструктури.

При рекреаційній оцінці береться до уваги тількирекреаційна цінність природних комплексів різногопризначення і не враховуються народногосподарськірезультати їх експлуатації, які служать базою економічногообґрунтування капітальних вкладень у відтворення, охорону іпокращення використання рекреаційних ресурсів.