1.3. Стадії інноваційного процесу

магниевый скраб beletage

Інноваційним процесом, як правило, називають підготовку тапоступове здійснення інноваційних змін, у процесі яких нововве-дення перетворюються з ідеї на конкретні результати, втілені у про-дуктах, технологіях, процесах, методах тощо. З характеристикою ін-новаційного процесу тісно пов'язані наступні поняття:

інвенція, тобто ідея, ініціатива, пропозиція, проект можливогорішення, які після опрацювання можуть стати нововведенням;

ініціація інновації, тобто науково-технічна, експериментальнаабо організаційна діяльність, метою якої є початок інноваційно-го процесу та підтримання його нормального здійснення;

дифузія, під якою розуміється розповсюдження одного разу вжеосвоєної інновації на нових ринках, в нових регіонах та у новійфінансово-економічній ситуації.

З економічної точки зору, інноваційний процес розпадається наокремі стадії, що матеріалізуються у вигляді функціональних орга-нізаційних одиниць, які відокремилися внаслідок розподілу праці.Як правило, по відношенню до продуктових інновацій, що є най-більш значимими серед інших видів інновацій, виділяють п'ять фазінноваційного процесу:

фундаментальні наукові дослідження,

прикладні дослідження,

розробка (проектування),

комерціалізація (виробництво та збут),

споживання (експлуатація).

Загальним завданням цих етапів є обробка технічної та управ-лінської інформації з метою реалізації продуктів розумової праці увигляді нових виробів, технологій, методів.

Найбільш характерною тенденцію здійснення інноваційнихпроцесів в історичній ретроспективі є скорочення часового циклу«початок досліджень - впровадження нової продукції», що ілюстру-ється даними таблиці 1.2, наведеними у книзі відомого угорськоговченого Б. Санто «Інновація як засіб економічного розвитку».

Таблиця 1.2.

Скорочення циклу «початок досліджень-впровадження виробів»

Назва виробу

Період часу

Тривалість часу

Фотографія

1727-1829

102 роки

Телефон

1820-1876

56 років

Радіо

1867-1902

35 років

Телебачення

1922-1936

14 років

Радар

1926-1940

14 років

Атомна бомба

1939-1945

6 років

Транзистор

1948-1953

5 років

Говорячи про зміст окремих стадій інноваційного процесу, не-обхідно зазначити, що фундаментальні наукові дослідження - цедіяльність, спрямована на отримання нових знань щодо основнихзакономірностей розвитку природи та суспільства. Фундаменталь-ні дослідження мають пріоритетне значення, тому що виступаютьгенератором ідей. Вони здійснюються в академічних та галузевихінститутах (в основному, в країнах колишнього СРСР) та у вищійшколі, що є більш характерним для країн Західної Європи, США,Японії. Так, у США понад половину фундаментальних дослідженьздійснюються саме університетами, причому особливо велика рольуніверситетської науки у сфері охорони здоров'я - до 70%. НавітьПентагон розміщує в університетах до 50% своїх фундаментальнихдосліджень.

Фінансування фундаментальної науки здійснюється, в основно-му, за рахунок державного бюджету.

Результатом фундаментальних наукових досліджень є нові те-оретичні знання, відкриття. Прогнозувати можливості їх практич-ного застосування дуже складно. За різними даними, тільки 5-10%фундаментальних досліджень мають позитивний результат з точкизору можливості їх подальшої комерціалізації.

На етапі прикладної науки здійснюються прикладні теоретичніта експериментальні дослідження, тобто наукова діяльність, спря-мована на досягнення практичних результатів та вирішення кон-кретних економічних завдань.

Прикладні наукові дослідження здійснюються у державнихгалузевих науково-дослідницьких інститутах (НДІ), спеціальнихконструкторських бюро (СКБ), університетах, дослідницьких під-розділах великих корпорацій. Останнє є більш характерним для за-хідних країн, це зближує науку та виробництво, дає значний виграшз точки зору часу і результатів при впровадженні інновацій.

Прикладні дослідження фінансуються за рахунок державногобюджету (державні наукові програми), приватних замовників абосамих виробників продукції. Результат прикладних дослідженьвтілюється у винаходах, ноу-хау, наукових монографіях, технічнихзавданнях на проектування нових об'єктів тощо. Практичне вико-ристання цього результату у виробництві також не завжди є перед-бачуваним, великою є ймовірність отримання негативного резуль-тату, тому інвестиції у прикладні дослідження мають ризикованийхарактер.

Фаза розробки (проектування) включає конструкторську підготовкупродукту для подальшого його виробництва. Вона закінчується підготов-кою технічної документації та виготовленням дослідного зразку (прото-типу), його випробуваннями і доведенням. Стадії прикладних дослідженьта розробки часто об'єднують в одну - науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР). Вони здійснюються у спеціалізованихлабораторіях, конструкторських бюро, дослідних виробництвах, як само-стійних, так і тих, що входять до складу корпорацій. НДДКР становлятьосновний об'єкт спостереження для статистики науки, і саме до них від-носиться міжнародний термін R&D ( англ. research and development).

Слід відмітити важливість даної фази інноваційного процесу з точ-ки зору забезпечення економічної ефективності інновацій. Згідно зару-біжних даних, від етапу розробки залежить до 75% розміру собівартостінової продукції, хоч загальні витрати на цей етап не перевищують 4%.

На стадії комерціалізації нововведення відбувається різно-планова підготовка виробництва (конструкторська, технологічна,матеріально-технічна, організаційна); запуск виробництва, поточнеуправління ним та організація збуту продукції.

Тенденції зміни співвідношення витрат часу на дослідження ірозробки та підготовку до виробництва ілюструє таблиця 1.3, щоміститься у вже згадуваній книзі Б. Санто.

Західна статистика свідчить, що ймовірність матеріалізації ін-новації становить близько 9%, з кожних 12 нововведень тільки однедоходить до споживача. Для зниження ризику часто організуютьдослідне виробництво з наступною пробною реалізацією невеликоїпартії. При цьому здійснюється спостереження за поведінкою спо-живачів, реакцією конкурентів та збутової мережі.

Таблиця 1.3.

Співвідношення періодів «дослідження та розробки»і «підготовка до виробництва»

Нововведення

Період часу, років

Виробництво алюмінію

31 + 6 = 37

Радіотрансляція

17 + 9 = 26

Компьютер

15 + 6 = 21

Атомна електростанція

11 + 3 = 14

Виробництво штучних волокон

6 + 3 = 6

Інтегральні схеми

2 + 3 = 5

Стадія споживання (експлуатації) для багатьох споживчих то-варів, особливо короткострокового використання, є не настількиважливою, проте деякі види продукції - наукоємні, технічно склад-ні, з великим терміном експлуатації, потребують і на цьому етапі по-стійної уваги та можливого покращення конструкції виробу.

В умовах ринкової економіки для отримання комерційногоефекту інноваційної діяльності суттєвою виявляється ще фаза мар-кетингових досліджень. У теперішній час вони повинні супрово-джувати весь процес створення інновації, проте найбільшу увагу їмнеобхідно приділяти перед стадією розробки для оцінки доцільностівпровадження нововведення та у фазі комерціалізації з метою орга-нізації просування і збуту нового продукту.

Необхідно відмітити, що всі зазначені етапи інновації прохо-дять, як правило, тільки у випадку кардинальних якісних змін. Причасткових, поліпшуючих змінах інноваційний процес включає тіль-ки фази, що необхідні для здійснення конкретної інновації. Крімтого, стадія наукових досліджень може бути виключена за рахунокплідного використання науково-технічної інформації.

Ще на початку 1980-х років західними вченими було з'ясовано,що з точки зору ефективності, послідовна реалізація окремих ета-пів, тобто лінійна модель інноваційного процесу, є нерентабельною.Тому в останні десятиліття перевага надається нелінійним, зокрема,паралельним, моделям, що дозволяють максимально «перекрити»окремі фази у часі.

Фахівцями визначаються наступні найбільш характерні ознакинелінійних інноваційних процесів:

початок інноваційного процесу не обов'язково пов'язаний зфундаментальними дослідженнями та НДДКР (яскравий при-клад - створення мережі Інтернет). Інновації частіше за все від-буваються у відповідь на певну проблему або можливість, щоз'являється із внутрішнього або зовнішнього середовища орга-нізації. Це підтверджують і дані, що містяться у світовому оглядіінноваційних процесів, що був проведений компанією EconomistIntelligence Unit у 2006 році: більше половини з майже 500 рес-пондентів - вищих менеджерів великих корпорацій - назвалиджерелом інноваційних ідей саме аналіз продаж та маркетинг, ане дослідження та розробки;

наука виступає вже не стільки як джерело інноваційних ідей, абільш як ресурс, що пронизує всі ланки інноваційного процесу.

В умовах невизначеності потреба у проведенні додаткових на-укових досліджень може виникнути на будь-якій стадії;- якщо для лінійної моделі були характерні, в основному, прямізв'язки, то нелінійній притаманні ще і зворотні, що принциповозмінюють структуру і механізм інноваційного процесу. Комп-лекс таких зв'язків сприяє збільшенню цілісності процесу, вінпокликаний підвищувати рівень організації системи у процесі їїадаптації до зовнішнього середовища, адже, за оцінками експер-тів, 80% проблем у просуванні інновацій пов'язано саме з відсут-ністю взаємодії між учасниками інноваційного процесу.На думку британського соціолога та спеціаліста в області ме-неджменту Р. Росвелла, найбільш сучасною і перспективною фор-мою організації інноваційного процесу є стратегічна інтеграція іспівробітництво між підприємствами для забезпечення гнучкості таприскореного розвитку. Це, зокрема, передбачає укладання спіль-них угод у сферах маркетингу та досліджень у рамках концепції «від-критої інновації» (англ. «open innovation»), змістом якої є вільнийобмін результатами розробок, інформацією, спеціалістами тощо.