6.2. Порядок здійснення ЗЩ-бартерних операцій

Законом про бартерні операції в ЗЕД встановлено:

—порядок здійснення товарообмінних операцій, у тому числі операцій із змішаною формою оплати;

— відповідальність за порушення норм цього порядку;

—повноваження та функції державних органів (податкової й митної служб) під час здійснення ними контролю за ЗЕД-бартер- ними операціями.7

Щоб не порушити установлений законом порядок, суб'єктам господарювання слід дотримуватися таких правил.

1. Об'єктами обміну в межах ЗЕД-бартерної операції можуть бути товари, роботи, послуги, а також їх поєднання в будь-яких ва­ріантах. Це передбачено п. 1 ст. 1 Закону про бартерні операції в ЗЕД, але при цьому згідно з п. 4 ст. 1 цього Закону «...може бути заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій у га­лузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послу­гами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України». Нині таку заборону встановлено постановою КМУ від 29.04.99 р. № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартер­них) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності». Цією по­становою затверджено два переліки:

—Перелік товарів (робіт, послуг), експорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється;

—Перелік товарів (робіт, послуг), імпорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється.

Крім того, щодо зовнішньоекономічних бартерних операцій ді­ють обмеження, установлені ст. 17 Закону про ЗЕД, згідно з якою заборонено:

—експорт з території України предметів, які становлять націо­нальне, історичне, або культурне надбання українського народу, що визначається відповідно до законів України;

—такий договір передбачає виробничу кооперацію, консигна­цію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виро­бів, товарів спеціального призначення;

—суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який є сторо­ною такого договору, має разовий індивідуальний дозвіл, який вида­ється Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

Обмін має бути еквівалентним. Для забезпечення еквівалентно­сті товари, що їх обмінюють, має бути оцінено, тобто в бартерному договорі необхідно зазначити вартість товарів, робіт, послуг, які імпортують та експортують.

Вартість товарів, робіт, послуг має бути виражена в іноземній валюті, яку віднесено НБУ до першої групи Класифікатора інозем­них валют.

При здійсненні бартерних ЗЕД-операцій слід дотримуватися строків, які встановлено для їх проведення ст. 2 Закону про бартерні операції в ЗЕД. У зв'язку з цим можна виділити кілька строків та дат:

—датою імпорту (ввезення) товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт;

— датою імпорту робіт, або послуг за бартерним договором вважається дата підписання акта, або іншого документа, що підтве­рджує факт виконання робіт, або надання послуг;

— датою експорту товарів за бартерним договором вважається дата оформлення вантажної митної декларації на експорт;

— датою експорту робіт, або послугза бартерним договором вважається дата підписання акта, або іншого документа, що підтве­рджує факт виконання робіт, або надання послуг.

5. Документами, на підставі яких здійснюється контроль за по­рядком та строками бартерних ЗЕД-операцій, є:

— вантажна митна декларація (якщо експортують та імпорту­ють товари). Контроль у цьому випадку здійснюють органи держа­вної митної служби. Вони й оформляють ВМД, тому вся необхідна для контролю інформація є у їхньому розпорядженні;

— акт, або інший документ, що підтверджує факт виконання робіт, або надання послуг. Такий документ сторони договору під­писують без участі контролюючого органу. Тому суб'єкти ЗЕД- діяльності України, що експортують, або імпортують роботи чи по­слуги за бартерними договорами, зобов'язані протягом п'яти днів з дня підписання акта повідомити про це: органи державної митної служби (якщо буде отримано чи відвантажено товари); органи дер­жавної податкової служби (якщо буде отримано чи відвантажено інші роботи або послуги) (п. 4 ст. 3 Закону про бартерні операції в ЗЕД).

6.  Якщо під час здійснення договорів відбувається зміна їх умов, це має бути відповідно оформлене. Наприклад, договір, який спочатку укладають, як договір купівлі-продажу, згодом стає бар­терним договором. Або навпаки, договір, який було укладено, як бартерний, оскільки він передбачав обмін товарами (роботами, по­слугами), через деякий час стає договором купівлі-продажу, бо од­на із сторін за погодженням з іншою стороною розрахується за отримані товари (роботи, послуги) коштами.

У разі переоформлення зовнішньоекономічного бартерного до­говору на інший договір, або іншого зовнішньоекономічного дого­вору на бартерний слід керуватися вимогами п. 4 ст. 2 Закону про бартерні операції в ЗЕД. Відповідно до цих вимог, у разі переофор­млення бартерного договору на інший вид зовнішньоекономічного договору строк, установлений для бартерного договору (180 кален­дарних днів між датою експорту та датою імпорту), не поновлю­ється та не переривається. Інакше кажучи, якщо товар було експор­товано українським суб'єктом господарювання в межах бартерного договору, а через деякий час іноземний партнер запропонував роз­рахуватися коштами, договір необхідно переоформити в установ­леному порядку, але розрахунок має бути здійснено в строк, що не перевищує 180 днів з дати експорту товарів (а не з дати переофор­млення договору).

Якщо після виконання експортної частини договір переоформ­лено з бартерного на договір з грошовою формою оплати, україн­ський суб'єкт господарювання має подати митному органу: