6.2. Порядок здійснення ЗЩ-бартерних операцій

магниевый скраб beletage

Законом про бартерні операції в ЗЕД встановлено:

—порядок здійснення товарообмінних операцій, у тому числі операцій із змішаною формою оплати;

— відповідальність за порушення норм цього порядку;

—повноваження та функції державних органів (податкової й митної служб) під час здійснення ними контролю за ЗЕД-бартер- ними операціями.7

Щоб не порушити установлений законом порядок, суб'єктам господарювання слід дотримуватися таких правил.

1. Об'єктами обміну в межах ЗЕД-бартерної операції можуть бути товари, роботи, послуги, а також їх поєднання в будь-яких ва­ріантах. Це передбачено п. 1 ст. 1 Закону про бартерні операції в ЗЕД, але при цьому згідно з п. 4 ст. 1 цього Закону «...може бути заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій у га­лузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послу­гами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України». Нині таку заборону встановлено постановою КМУ від 29.04.99 р. № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартер­них) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності». Цією по­становою затверджено два переліки:

—Перелік товарів (робіт, послуг), експорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється;

—Перелік товарів (робіт, послуг), імпорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється.

Крім того, щодо зовнішньоекономічних бартерних операцій ді­ють обмеження, установлені ст. 17 Закону про ЗЕД, згідно з якою заборонено:

—експорт з території України предметів, які становлять націо­нальне, історичне, або культурне надбання українського народу, що визначається відповідно до законів України;

—такий договір передбачає виробничу кооперацію, консигна­цію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виро­бів, товарів спеціального призначення;

—суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який є сторо­ною такого договору, має разовий індивідуальний дозвіл, який вида­ється Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

Обмін має бути еквівалентним. Для забезпечення еквівалентно­сті товари, що їх обмінюють, має бути оцінено, тобто в бартерному договорі необхідно зазначити вартість товарів, робіт, послуг, які імпортують та експортують.

Вартість товарів, робіт, послуг має бути виражена в іноземній валюті, яку віднесено НБУ до першої групи Класифікатора інозем­них валют.

При здійсненні бартерних ЗЕД-операцій слід дотримуватися строків, які встановлено для їх проведення ст. 2 Закону про бартерні операції в ЗЕД. У зв'язку з цим можна виділити кілька строків та дат:

—датою імпорту (ввезення) товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт;

— датою імпорту робіт, або послуг за бартерним договором вважається дата підписання акта, або іншого документа, що підтве­рджує факт виконання робіт, або надання послуг;

— датою експорту товарів за бартерним договором вважається дата оформлення вантажної митної декларації на експорт;

— датою експорту робіт, або послугза бартерним договором вважається дата підписання акта, або іншого документа, що підтве­рджує факт виконання робіт, або надання послуг.

5. Документами, на підставі яких здійснюється контроль за по­рядком та строками бартерних ЗЕД-операцій, є:

— вантажна митна декларація (якщо експортують та імпорту­ють товари). Контроль у цьому випадку здійснюють органи держа­вної митної служби. Вони й оформляють ВМД, тому вся необхідна для контролю інформація є у їхньому розпорядженні;

— акт, або інший документ, що підтверджує факт виконання робіт, або надання послуг. Такий документ сторони договору під­писують без участі контролюючого органу. Тому суб'єкти ЗЕД- діяльності України, що експортують, або імпортують роботи чи по­слуги за бартерними договорами, зобов'язані протягом п'яти днів з дня підписання акта повідомити про це: органи державної митної служби (якщо буде отримано чи відвантажено товари); органи дер­жавної податкової служби (якщо буде отримано чи відвантажено інші роботи або послуги) (п. 4 ст. 3 Закону про бартерні операції в ЗЕД).

6.  Якщо під час здійснення договорів відбувається зміна їх умов, це має бути відповідно оформлене. Наприклад, договір, який спочатку укладають, як договір купівлі-продажу, згодом стає бар­терним договором. Або навпаки, договір, який було укладено, як бартерний, оскільки він передбачав обмін товарами (роботами, по­слугами), через деякий час стає договором купівлі-продажу, бо од­на із сторін за погодженням з іншою стороною розрахується за отримані товари (роботи, послуги) коштами.

У разі переоформлення зовнішньоекономічного бартерного до­говору на інший договір, або іншого зовнішньоекономічного дого­вору на бартерний слід керуватися вимогами п. 4 ст. 2 Закону про бартерні операції в ЗЕД. Відповідно до цих вимог, у разі переофор­млення бартерного договору на інший вид зовнішньоекономічного договору строк, установлений для бартерного договору (180 кален­дарних днів між датою експорту та датою імпорту), не поновлю­ється та не переривається. Інакше кажучи, якщо товар було експор­товано українським суб'єктом господарювання в межах бартерного договору, а через деякий час іноземний партнер запропонував роз­рахуватися коштами, договір необхідно переоформити в установ­леному порядку, але розрахунок має бути здійснено в строк, що не перевищує 180 днів з дати експорту товарів (а не з дати переофор­млення договору).

Якщо після виконання експортної частини договір переоформ­лено з бартерного на договір з грошовою формою оплати, україн­ський суб'єкт господарювання має подати митному органу:

— копію додаткової угоди, відповідно до якої змінено умови договору;

— довідку уповноваженого банку про надходження суми кош­тів, еквівалентної вартості товарів (робіт, послуг).

Зазначені документи є підставою для зняття з контролю митно­го органу питання щодо імпортної частини бартерного договору.

А коли, навпаки, після виконання експортної частини договір купівлі-продажу переоформлено на бартерний договір, український учасник такого договору зобов'язаний подати органу податкової служби копії договору та додаткових угод.

7. Законом про бартерні операції в ЗЕД визначено два види по­рушень, за які суб'єкт ЗЕД-діяльності зобов'язаний сплатити пеню. У обох випадках йдеться про порушення строків:

— строку ввезення товарів, отримання результатів робіт, або послуг;

— строку надання інформації про здійснення експорту робіт, або послуг.

У першому випадку розмір пені становить 0,3 %, у другому — 1 % вартості експортованих товарів, робіт, або послуг за кожен день прострочення. При цьому пеню може сплатити експортер са­мостійно, або податковий орган стягнути в результаті документа­льної перевірки, але при цьому загальний розмір пені не може пе­ревищувати вартість експортованих товарів, робіт, послуг.

— такий договір передбачає виробничу кооперацію, консигна­цію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виро­бів, товарів спеціального призначення;

— суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною такого договору, має разовий індивідуальний дозвіл, який видається Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і то­ргівлі України (порядок видачі такого дозволу затверджено поста­новою КМУ від 13.08.99 р. № 1489 «Про Порядок видачі разового індивідуального дозволу на перевищення встановлених строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпорту­ються за бартерними договорами»).

5. Документами, на підставі яких здійснюється контроль за по­рядком та строками бартерних ЗЕД-операцій, є:

— вантажна митна декларація (якщо експортують та імпорту­ють товари). Контроль у цьому випадку здійснюють органи держа­вної митної служби. Вони й оформляють ВМД, тому вся необхідна для контролю інформація є у їхньому розпорядженні;

— акт, або інший документ, що підтверджує факт виконання робіт, або надання послуг. Такий документ сторони договору під­писують без участі контролюючого органу. Тому суб'єкти ЗЕД- діяльності України, що експортують, або імпортують роботи чи по­слуги за бартерними договорами, зобов'язані протягом п'яти днів з дня підписання акта повідомити про це: органи державної митної служби (якщо буде отримано чи відвантажено товари); органи дер­жавної податкової служби (якщо буде отримано чи відвантажено інші роботи, або послуги) (п. 4 ст. 3 Закону про бартерні операції в ЗЕД).

6. Якщо під час здійснення договорів відбувається зміна їх умов, це має бути відповідно оформлене. Наприклад, договір, який спочатку укладають, як договір купівлі-продажу, згодом стає бар­терним договором. Або навпаки, договір, який було укладено, як бартерний, оскільки він передбачав обмін товарами (роботами, по­слугами), через деякий час стає договором купівлі-продажу, бо од­на із сторін за погодженням з іншою стороною розрахується за отримані товари (роботи, послуги) коштами. У разі переоформлен­ня зовнішньоекономічного бартерного договору на інший договір, або іншого зовнішньоекономічного договору на бартерний слід ке­руватися вимогами п. 4 ст. 2 Закону про бартерні операції в ЗЕД.

Відповідно до цих вимог, у разі переоформлення бартерного до­говору на інший вид зовнішньоекономічного договору строк, уста­новлений для бартерного договору (180 календарних днів між да­тою експорту та датою імпорту), не поновлюється та не переривається. Інакше кажучи, якщо товар було експортовано українським суб'єктом господарювання в межах бартерного дого­вору, а через деякий час іноземний партнер запропонував розраху­ватися коштами, договір необхідно переоформити в установленому порядку, але розрахунок має бути здійснено в строк, Що не пере­вищує 180 днів з дати експорту товарів (а не з дати переоформлен­ня договору).

Якщо після виконання експортної частини договір переоформ­лено з бартерного на договір з грошовою формою оплати, україн­ський суб'єкт господарювання має подати митному органу:

— копію додаткової угоди, відповідно до якої змінено умови договору;

— довідку уповноваженого банку про надходження суми кош­тів, еквівалентної вартості товарів (робіт, послуг).

Зазначені документи є підставою для зняття з контролю митно­го органу питання щодо імпортної частини бартерного договору.

А коли, навпаки, після виконання експортної частини договір купівлі-продажу переоформлено на бартерний договір, український учасник такого договору зобов'язаний подати органу податкової служби копії договору та додаткових угод.

7. Законом про бартерні операції в ЗЕД визначено два види по­рушень, за які суб'єкт ЗЕД-діяльності зобов'язаний сплатити пеню. У обох випадках йдеться про порушення строків:

— строку ввезення товарів, отримання результатів робіт, або послуг;

— строку надання інформації про здійснення експорту робіт, або послуг.

У першому випадку розмір пені становить 0,3 %, у другому — 1 % вартості експортованих товарів, робіт, або послуг за кожен день прострочення. При цьому пеню може сплатити експортер са­мостійно, або податковий орган стягнути в результаті документа­льної перевірки, але при цьому загальний розмір пені не може пе­ревищувати вартість експортованих товарів, робіт, послуг.

Для здійснення зовнішньоекономічної бартерної операції необ­хідно укласти договір.

Укладанні бартерного (товарообмінного) договору (контракту) слід чітко визначити номенклатуру зустрічних поставок, а також збалансувати за вартістю експортну та імпортну частини угоди.

Визначення сторін в бартерному контракті відрізняється тим, що кожна з них є одночасно і продавцем, і покупцем. Тому в конт­ракті звичайно вказується тільки назва фірми. В тих випадках, коли заздалегідь відомо, яка із сторін першою здійснить поставку това­ру, іноді вводяться поняття «перший постачальник» та «другий по­стачальник».

Предмет контракту визначає зобов'язання сторін обмінюватися тільки товарами із зазначенням їх назв, коротких характеристик та фізичного обсягу поставок з кожної сторони. Якщо предметом об­міну є декілька товарів, то робиться посилання на додану специфі­кацію. В цьому ж розділі вказуються базисні умови взаємних по­ставок, які можуть бути різними для кожної із сторін.

Ціни бартерного контракту узгоджуються на однакових базис­них умовах поставок, а потім до них робляться поправки, що вра­ховують реальні витрати, пов'язані з процесом поставок. Загальна сума контрактупідраховується сторонами після внесення до ціни поправок, що враховують базисні умови, а обсяги взаємних поста­вок коригуються таким чином, щоб їх вартості були однакові. Ми­то, податки та збори кожна з сторін контракту сплачує в своїй краї­ні самостійно без будь-яких взаємних розрахунків.

Порядок пред'явлення претензій за строками поставок, за кіль­кістю, номенклатурою та якістю товарів, а також методи підрахун­ку збитків та штрафних санкцій за неналежне виконання сторонами зобов'язань по бартерному контракту аналогічні тим, які були ви­кладені для контрактів купівлі-продажу. Бартерні контракти мо­жуть містити узгоджені сторонами умови, які передбачають, що відшкодування доведених збитків та виплата нарахованих штраф­них санкцій здійснюється в грошовій формі. Якщо такі умови в ба­ртерному контракті відсутні, то у відношенні сторін можуть виник­нути різні ситуації.

В тому випадку, коли претензії пред'явлені фірмі, яка першою доставила товари, інша сторона за умовами контракту може:

—зменшити вартісний обсяг своєї поставки на величину узго­джених збитків та нарахованих штрафів;

—зменшити вартісний обсяг своєї поставки на вартість недо­плачених товарів;

— зменшити вартісний обсяг своєї поставки на узгоджений розмір уцінки отриманого неякісного товару;

—призупинити, або відмовитися від виконання своїх зобов'язань, якщо очевидно, що перший постачальник не в змозі виконати прийня­ті на себе зобов'язання, та вимагати відшкодування збитків.

Більш складним є стан першого постачальника, який виконав свої зобов'язання і зіткнувся з тим, що другий постачальник не тільки запі­знився з поставкою, але і відвантажив товар, який не відповідає перед­баченим в контракті характеристикам. Вимога поставити товар для покриття понесених збитків часто є безглуздою. Це найбільш типова ситуація, яка трапляється при бартерному обміні. На жаль, достатньо ефективного виходу із такої ситуації не передбачено.

При митному оформленні експортованого товару у вантажній митній декларації в графі 24 «Характер угоди» проставляється код «51» (переміщення товарів у порядку прямого товарообміну (бар­терна угода). Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій з нерезидентами вважається дата події, що відбулась першою:

— дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, що засвідчує вивезення товарів платником податку, а для робіт (по­слуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт надання товарів (робіт, послуг)нерезиденту;

— дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що засвідчує одержання товарів платником податку, а для робіт (по­слуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання товарів (робіт, послуг) платником податку.

Контроль за здійсненням товарообмінної (бартерної) операції здійснюють органи митної служби за місцем акредитації підприєм- ства-резидента. Коли нерезидент замість поставки імпортної части­ни контракту виконує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок резидента — суб'єкта зовнішньоекономічної ді­яльності України, підставою для зняття угоди з митного контролю є:

1) банківські документи, які підтверджують надходження кош­тів на рахунок резидента в сумі, еквівалентній вартості продукції, що не надійшла за контрактом;

2) копії додаткових угод, що змінюють характер угоди.

Хоча при бартері розрахунки за товари (через банківську систе­му) не проводяться, вартісна оцінка товарів необхідна, насамперед, для забезпечення еквівалентності обміну, і для митного обліку, ви­значення страхових сум, оцінка претензій, застосування санкцій.

Однак у деяких випадках, передбачених законодавством Украї­ни, на певні товари контрактні ціни визначаються суб'єктами зов­нішньоекономічної діяльності України згідно з індикативними ці­нами. Під індикативними розуміють ціни на товар що склалися, або складаються на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з врахуванням умов поставки і умов здійснення розрахунків визначених відповід­но до законодавства України. Індикативні ціни можуть встановлю­ватись на товари:

1) стосовно експорту яких застосовано антидемпінгові заходи, або розпочато антидемпінгове розслідування чи процедури в Україні або за її межами;

2) стосовно яких застосовуються спеціальні імпортні процедури (це стосується міжнародних торгів і попередніх депозитів);

3) стосовно експорту яких встановлено режим квотування, ліце­нзування;

4) стосовно експорту яких встановлено спеціальні режими;

5) експорт яких здійснюється в порядку застосування антимо- нопольних заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

6)  в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України.

Негативною стороною бартерної угоди є суб'єктивне заниження оцінки експортованих товарів і збільшення оцінки імпортованих товарів з метою накопичення іноземної валюти в закордонних бан­ках. Для усунення цих антидемпінгових, по суті незаконних опера­цій, виручка від реалізації продукції в межах бартерної операції з метою оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на таку продукцію на дату проходження митного контролю товару, що експортується.

Звичайна ціна на продукцію — це ціна, не нижча за середньо­зважену ціну реалізації аналогічної продукції за будь-якими інши­ми угодами купівлі-продажу, що укладені з будь-якою стороною протягом 30 календарних днів перед датою реалізації.

Звичайну ціну визначає як ціну реалізації товарів (робіт, послуг) продавець, включаючи суму нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх про­дажу особам, не пов'язаним з продавцем за звичайних умов веден­ня господарської діяльності. При цьому обсяги реалізації аналогіч­ної продукції протягом вказаного терміну повинні бути більші, ніж на 20 % обсягів реалізації в межах бартерної операції. В інших ви­падках звичайна ціна Повинна бути на рівні фактичної собівартості продукції, що відпускається за бартером. Індикативні, або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх для податко­вих, або митних цілей установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрі­шньому ринку України, яка проводиться уповноваженим держав­ним органом у визначеному ним порядку. Отже, звичайна ціна — це ціна, що склалася на певний момент часу, на конкретний вид то­варів (робіт, послуг) виходячи з ринкової кон'юнктури. На товари, для яких установлено індикативні ціни, звичайні ціни встановлю­ються на рівні індикативних. Що стосується визначення звичайних цін на товари, до яких не застосовуються індикативні ціни, то в цьому випадку необхідно користуватися довідковими цінами, що публікуються, залежно від характеру бартерної операції: при внут- рішньоукраїнському обміні — в довіднику Державного комітету статистики України «Середні ціни та індекси», при міжнародно­му — в бюлетені Держзовнішінформу «Огляд цін українського і світового товарного ринків». Якщо в зазначених виданнях немає необхідної інформації, то можна скористатися біржовими даними, даними з прайс-листів різних фірм тощо

Якщо у процесі виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виникають розбіжності у зв'язку з невиконанням іно­земним партнером своїх зобов'язань, які не можна вирішити шля­хом переговорів, або якщо іноземний партнер свої претензії у зв'язку з невідповідністю якості отриманої продукції не може під­твердити встановленими документами, то такі питання можуть ви­рішуватися у судовому порядку.

Тільки товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів зовнішньо­економічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через ба­нки, належать до ліцензування Міністерством економіки України. Враховуючи, що залік між суб'єктами зовнішньоекономічної дія­льності зустрічних однорідних вимог не заборонений законами України, укладання таких угод не може привести до санкцій, пе­редбачених законодавством про, розрахунки в іноземній валюті.

Наявність належним чином оформлених документів, що припи­няють зобов'язання по зовнішньоекономічних угодах шляхом зара­хування зустрічних однорідних вимог, є підставою для зняття ко­мерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів.