6.3.2 Правила бухгалтерського обліку ЗЕД-бартерних операцій

У бухгалтерському обліку здійснюються два види бартерних операцій: обмін подібними і неподібними активами. Кожний з цих видів має свої правила відображення в бухгалтерському обліку.

Розглянемо бухоблік бартеру неподібними активами, оскільки він зустрічається найчастіше. Для цього необхідно розглянути ви­значення «справедлива вартість», бо саме виходячи з неї, відобра­жаються в бухгалтерському обліку дохід і первинна вартість запа­сів при здійсненні бартерних операцій.

Отже, згідно з п. 4 П(С)БО 19, справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснено обмін активами або оплата зо­бов'язання у результаті операції між зацікавленими і незалежними сторонами. У П(С)БО 19 визначення справедливої вартості розгля­нуто в розрізі конкретних об'єктів. Наведемо в табличній формі ви­значення звичайної вартості для запасів.

Виходячи із визначення п. 4 П (С)БО 19, справедлива вар­тість повинна визначатися на рівні ринкової ціни, так як при цьому відбувається обмін між зацікавленими та незалежними сторонами. Визначення справедливої вартості на рівні ринкової дає підґрунтя стверджувати про її схожість із податковою зви­чайною ціною. Тому для зручності обліку рекомендується спра­ведливу вартість визначати в такому ж порядку, як і податкову звичайну ціну.

Згідно з п. 23 П(С)БО 15, сума доходу за бартерною угодою ви­значається за справедливою вартістю отриманих запасів або тих, які підлягають отриманню підприємством, зменшеною або збіль­шеною, відповідно, на суму отриманих або переданих грошових коштів і їх еквівалентів. Тобто якщо в податковому обліку дохід визначається в розмірі звичайної ціни відвантажених запасів, то в бухгалтерському обліку — виходячи зі справедливої вартості отриманих при обміні запасів.Первинна вартість запасів, придба­них в обмін на неподібні активи, визнається справедливою вартіс­тю отриманих запасів (п. 13 П(С)БО 9).

Перерахунок в гривні здійснюють лише один раз — на дату ви­знання доходу (якщо перша подія — відвантаження), або на дату визнання активів (якщо перша подія — отримання товарів, робіт, послуг).

При ЗЕД-бартері не виникає курсових різниць, оскільки забор­гованість, що виникла при здійсненні першої частини операції, згі­дно з ПБО-21 є немонетарною.

Приклад 1. Будь-який бартерний договір передбачає здійснен­ня, як мінімум, двох операцій:

— відвантаження активу (активів);

— одержання активу (активів), робіт, послуг.

Але на практиці досить часто отримання активів та відванта­ження здійснюються частинами впродовж кількох звітних періодів. При цьому в якийсь момент вартість отриманих активів перевищує вартість відвантажених, а через деякий час, навпаки, вартість від­вантажених активів може перевищити вартість отриманих. Саме такий приклад ми й розглянемо. За умовами прикладу:

— об'єктом обміну є товари;

— валюта контракту — євро;

— загальна вартість бартерного договору — 12 000 євро;

— частину товарів було придбано для продажу на експорт за кошти, іншу частину — спеціально для реалізації за зовнішньоеко­номічним бартерним договором (рядки 1.6-1.8 таблиці);

—перша частина імпорту, а також перша й друга частини екс­порту здійснюються в одному (першому) податковому кварталі;

—друга частина імпорту й третя частина експорту здійснюють­ся в другому податковому кварталі;

—валютний курс, установлений НБУ, дорівнює (умовно): на дату першої частини імпорту — 10,0 грн;

—на останній день першого податкового кварталу — 10,3 грн за 1,00 євро;

—   на дату першої частини експорту — 10,1 грн за 1,00 євро;

—   на дату другої частини імпорту — 10,1 грн за 1,00 євро;

—   на дату другої частини експорту — 10,2 грн за 1,00 євро;

— на дату третьої частини експорту — 10,1 грн за 1,00 євро.

 

ВІДОБРАЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ОБЛІКУ ЕКСПОРТУ (ПРИКЛАД 1)

Таблиця 6.1

з/п

Зміст бухгалтерського запису

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

Сума, грн