7.2. Особливості оформлення, реєстрації і здійснення зовнішньоекономічних договорів (угод) в Україні

магниевый скраб beletage

Укладення зовнішньоторговельного договору складається з пе­вних етапів — пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття цієї пропозиції (акцепту). Відповідно сторона, що зробила пропо­зицію, зветься оферентом, а сторона, що її прийняла — акцептан­том. Загальний порядок укладення цивільно-правових договорів встановлений статтями 153-159 Господарського кодексу України (далі ГК). Згідно зі ст. 153 ГК, пропозиція повинна містити вказівки щодо всіх суттєвих умов майбутнього договору і бути зверненою до певної особи. Оферту роблять, або в усній, або в письмовій фо­рмі з вказівкою строків для відповіді чи без такої вказівки. Коли пропозиція укласти угоду здійснюється з вказанням строків для відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, що робить пропозицію, отримала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку (ст. 155 ГК). При усній пропози­ції укласти договір без вказанням строків він вважається укладе­ним, якщо інша сторона негайно заявила про свою згоду. У випад­ках, коли таку пропозицію зроблено в письмовій формі, договір вважається укладеним, якщо відповідь про прийняття пропозиції отримано протягом необхідного для цього часу (ст. 156 ГК), напри­клад, періоду прямування «туди» і «звідти». Відповідь про згоду укласти договір на інших умовах визнається відмовою від пропо­зиції і в той же час вважається новою пропозицією (ст. 158 ГК). Тобто особа, що зробила пропозицію, і особа, яка її отримала, мі­няються місцями, відповідно змінюються їх права та обов'язки. Форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначена Положенням № 201. Відповідно до зазначеного Положення, при складанні тексту договору (контракту) сторони мають право вико­ристовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів і організацій, якщо це не заборонено прямо, або у винятко­вій формі Законом про зовнішньоекономічну діяльність. Ст. 9 Кон­венції ООН 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу підкреслює, що сторони такого договору пов'язані будь-яким зви­чаєм, відносно якого вони домовилися, і практикою, яку вони вста­новили у своїх взаємних відносинах. При відсутності домовленості про інше вважається, що сторони мали на увазі застосування до їх договору, або його укладення звичаю, про який вони знали, або по­винні були знати і який у міжнародній торгівлі широко відомий і постійно дотримується сторонами в договорах у відповідній галузі торгівлі. Згідно з Положенням № 201, договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому, або арбітражному порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України, або міжнародним дого­ворам України.

Якщо зовнішньоекономічна угода укладається в Україні, і сто­рони цієї угоди вказують, що їх взаємовідносини регулюються майновим правом України, то недотримання форми зовнішньоеко­номічної угоди і порядку її підписання спричиняє недійсність уго­ди. Однак угода, яка укладена за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недотримання її форми, якщо додержані ви­моги законів України. Законом № 959 встановлено, що у випадку, коли зовнішньоекономічний договір (контракт) підписується фізи­чною особою, необхідним є тільки підпис цієї особи. Від імені ін­ших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (юридичних осіб) зовнішньоекономічний договір підписують дві особи: особа, яка має таке право за посадою відповідно до засновницьких докумен­тів, і особа, яка уповноважена дорученням, виданим за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності особисто, як­що засновницькі документи не передбачають іншого. Конституцій­ний суд України своїм рішенням від 26.11.1998 року № 16-рп/98 визначив:

1) положення ч. II ст. 6 Закону України «Про зовнішньоеконо­мічну діяльність» треба розуміти так, що передбачена ним письмо­ва форма є обов'язковою для будь-якого зовнішньоекономічного договору (контракту), що укладається суб'єктом зовнішньоеконо­мічної діяльності України. Винятки із цього правила можуть уста­новлюватися лише законом, або міжнародним договором України;

2) установлений ч. II ст. 6 Закону України «Про зовнішньоеко­номічну діяльність» порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контракту), за яким від імені суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності його підписують дві особи, є обов'язковим для будь-якого зовнішньоекономічного договору (контракту), що укла­дається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, крім випадків, коли таким суб'єктом є фізична особа. Цей порядок під­писання зовнішньоекономічного договору (контракту) має бути до­триманий незалежно від того, укладається договір шляхом скла­дання одного документа чи кількох документів, можливість чого передбачена ч. II ст. 154 ГК України. Від імені суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності України, що є юридичними особами, зо­внішньоекономічний договір (контракт) підписує особа, яка має та­ке право згідно з посадою відповідно до установчих документів даного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, та особа, яку уповноважено на це дорученням, виданим за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособово чи в іншо­му порядку, передбаченому установчими документами, або особа, яку уповноважено на це установчими документами безпосередньо;

3) рішення Конституційного суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскар­женим.

Права й обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визнача­ються правом місця його укладення, якщо сторони не узгодили ін­ше, і відображаються в умовах договору (контракту). Що стосуєть­ся зміни, або припинення договору (контракту), то в самому Положенні № 201 прямо не говориться про порядок їх оформлення, однак визначено, що при регулюванні питань про форму, порядок укладання і виконання зовнішньоекономічних договорів слід керу­ватися в тому числі й Цивільним кодексом України. Воно застосо­вується при укладанні договорів купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінних договорів між україн­ськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм влас­ності та видів діяльності.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально офо­рмлена угода двох, або більше суб'єктів зовнішньоекономічної дія­льності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на встановлен­ня, зміну, або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяль­ність» та інших законів України з урахуванням міжнародних дого­ворів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організа­цій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими закона­ми України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, або його представни­ком у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжна­родним договором України чи законом. Повноваження представни­ка на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України «Про зовнішньо­економічну діяльність». Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньо­економічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоеко­номічної діяльності. Договір (контракт) може бути визнано недійс­ним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України, або міжнародних договорів України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визнача­ються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту). Абзац перший першого пункту викладено в такій реда­кції: до умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без пого­дження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукла- дений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодер­жання форми згідно з чинним законодавством України, відносяться:

1.1. Назва, помер договору (контракту), дата та місце його укла­дення.

1.2. Преамбула. У преамбулі зазначається повне найменування сторін — учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначен­ня сторін як контрагентів («Продавець», «Покупець», «Замовник», «Постачальник» тощо), особа, від імені якої укладається зовніш­ньоекономічний договір (контракт), та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (контракту) (установчі документи тощо).

1.3. Предмет договору (контракту). У цьому розділі визнача­ється, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зо­бов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту, або кінцевого результату роботи, що виконується. У разі бартерного (товарообмінного) договору (конт­ракту), або контракту на переробку давальницької сировини визна­чається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поста­вок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини). Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики, або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатку (специфі­кації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна відмітка в тексті договору (контракту). Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація), крім того, балансується ще за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг). У додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини за­значається відповідна технологічна схема такої переробки. Техно­логічна схема переробки давальницької сировини повинна відо­бражати: усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в готову продукцію; кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтуванням технологі­чних втрат сировини; втрати виконавця переробки на кожному ета­пі переробки.

1.4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, на­дання послуг). У цьому розділі визначається, залежно від номенк­латури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та які­сні характеристики. У тексті договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (по­слуг) та термін їх виконання.

1.5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання ви­конаних робіт, або послуг). У цьому розділі зазначається вид транспорту та базисні умови поставки (у відповідності до Міжна­родних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції, які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони доіншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій това­ру). У випадку укладення договору (контракту) про виконання ро­біт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та строки виконаних робіт (послуг).

1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту). У цьому розділі визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вар­тість товарів, або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором (контрактом), крім випадків, ко­ли ціна товару розраховується за формулою, та валюта контракту. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю то­вару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контрак­ту) зазначається його загальна вартість. У цьому разі цінові показ­ники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті договору (контракту). При розрахун­ках ціни договору (контракту) за формулою зазначається орієнтов­на вартість договору (контракту) на дату його укладення. У догово­рі (контракті) про переробку давальницької сировини, крім того, зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки. У бартерному (товарооб­мінному) договорі (контракті) зазначається загальна вартість това­рів (робіт, послуг), що експортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим договором (контрактом), з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Націона­льним банком України до першої групи за Класифікатора інозем­них валют.

1.7. Умови платежів. Цей розділ визначає валюту платежу, спо­сіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконан­ня сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обра­них сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) зазначаються: умови банківського переказу до (авансового плате­жу) та/або після відвантаження товару або умови документарного акредитива, або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до по­станови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 року № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньо­економічних договорів (контрактів) і типові форми захисних засте­режень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які пе­редбачають розрахунки в іноземній валюті»; умови за гарантією, якщо вона є, або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умо­вна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.

1.8. Умови приймашія-здавания товару (робіт, послуг). У цьому розділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів. Приймання-здавання про­водиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю — згідно з документами, що засвідчують якістьтовару.

1.9. Упаковка та маркування. Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування (найменування продавця та покупця, помер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а за необхідності також умови її повернення.

1.10.  Форс-мажорні обставини. Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручан­ня з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від ви­конання зобов'язань на строк дії цих обставин, або можуть відмо­витися від виконання договору (контракту) частково, або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форсмажор- них обставин підтверджується торгово-промисловою палатою від­повідної країни.

1.11. Санкції та рекламації. Цей розділ встановлює порядок засто­сування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням, або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопо- ставленого товару (робіт, послуг), або суми неоплачених коштів, стро­ки виплати штрафів — від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін дого­вору (контракту), способи врегулювання рекламацій.

1.12. Урегулювання спорів у судовому порядку. У цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому по­рядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконан­ня договору (контракту) з визначенням назви суду, або чітких кри­теріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріаль­ного і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання.

1.13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та пла­тіжні реквізити сторін. При цьому зазначаються місцезнаходжен­ня (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (№ рахунка, назва та місцезнаходження банку, контрагентів дого­вору (контракту).

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визнача­тися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучен­ня субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, ви­значення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації па товар, збереження торгових марок, поря­док сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застере­ження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та поря­док внесення змін до договору (контракту) та інше.

Окремі види договорів підлягають обов'язковій реєстрації у Мі­ністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України. До таких договорів відносяться договори (контракти), які укладаються суб'єктами ЗЕД України всіх форм власності, предметом яких є:

—товари походженням з України, щодо яких міжнародними договорами передбачені добровільні обмеження експорту на уник­нення демпінгу;

—товари, реекспорт яких регулюється чинним законодавством України і міжнародними договорами України;

—товари походженням з України, імпорт яких в інші держави квотується, контингентується, ліцензується відповідно до законо­давства цих держав, або нормативних актів економічних угрупо­вань, митнихсоюзів;

—товари походженням з України, щодо яких здійснюються ан­тидемпінгові процедури;

—товари походженням з України, експорт яких здійснюється в межах бартерних (товарообмінних) операцій чи операцій із зустрі­чної торгівлі.

Для обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (конт­рактів) суб'єктами підприємницької діяльності подаються такі до­кументи:

—заявка в довільній формі на офіційному бланку суб'єкта під­приємницької діяльності — заявника;

— інформаційна картка зовнішньоекономічного договору (кон­тракту;

— оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) з усі­ма додатками, специфікаціями, додатковими угодами та іншими документами, які є невід'ємною частиною такого договору (конт­ракту), що діють на дату подання. Якщо суб'єкт ЗЕД виконання до­говору, який підлягає реєстрації, доручає іншому суб'єктові ЗЕД, то також додаються оригінали договорів, на підставі яких викону­ється таке доручення;

—документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоеконо­мічного договору (контракту).

Реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійс­нюється, або в Міністерстві економіки та з питань європейської ін­теграції України, або в уповноважених обласних і міських його управліннях залежно від облікової вартості зовнішньоекономічного договору (контракту).

Слід зазначити, що у випадку, коли суб'єкт ЗЕД здійснює екс­портно-імпортні операції за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), які підлягають обов'язковій реєстрації, для митного оформлення товарів за такими договорами необхідно до органів митної служби пред'явити картку реєстрації зовнішньоекономічно­го договору (контракту), яка видана суб'єкту підприємницької дія­льності у встановленому порядку. Картка реєстрації (обліку) зов­нішньоекономічного договору (контракту) є дійсною для митного оформлення відповідних товарів протягом 12 календарних місяців і втрачає чинність після закінчення цього терміну, або здійснення в цей термін митного оформлення товарів, які експортуються, у пов­ному обсязі, передбаченому зовнішньоекономічним договором (ко­нтрактом).

Переоформлення картки реєстрації (обліку) зовнішньоекономі­чного договору (контракту) здійснюється в порядку, передбачено­му для реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).