Тема 8 РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ 8.1. Бухгалтерська фінансова звітність : Облік зовнішньоекономічної діяльності : B-ko.com : Книги для студентів

Тема 8 РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ 8.1. Бухгалтерська фінансова звітність

Суб'єкти підприємницької діяльності України (за виключенням суб'єктів малого підприємництва) повинні складати 5 форм фінан­сової звітності — Баланс (форма № 1), Звіт про фінансові результа­ти (форма № 2), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3), Звіт про власний капітал (форма № 4), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5). Відповідно до принципу єдиного грошового вимірника, вимірювання та узагальнення всіх господарських опе­рацій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єди­ній грошовій одиниці — в національній валюті України. У зв'язку з цим підприємства, що займаються зовнішньоекономічною діяльні­стю та проводять розрахунки в іноземній валюті, повинні перера­ховувати валютні статті в гривні за курсом НБУ.

Згідно з П(С)БО 2 відображенню у Балансі підлягають:

— активи, якщо їх оцінка може бути достовірновизначена й очі­кується отримання в майбутньому економічних вигодпов'язаних з їх використанням;

—зобов'язання, якщо їх оцінка може бути достовірно визначе­на та існує імовірність зменшення економічних вигод у майбут­ньому внаслідок його погашення;

—власний капітал одночасно з відображенням активів, або зо­бов'язань, які призводять до його зміни.

При чому всі монетарні статті відображаються за офіційним ва­лютним курсом НБУ на дату його складання (останній день звітно­го періоду).

Монетарні статті — це статті балансу про грошові кошти, а також ті активи й зобов'язання, які будуть отримані, або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей, або їх еквівалентів.

Згідно з П(С)БО 3 відображенню у Звіті про фінансові результа­ти підлягають:

—доходи, оцінка яких може бути достовірно визначена в ре­зультаті надходження активу, або погашення зобов'язання, що при­зводить до збільшення власного капіталу підприємства (крім засто­сування капіталу за рахунок внесків учасників);

— витрати, оцінка яких може бути достовірно визначена, в ре­зультаті вибуття активу, або збільшення зобов'язання, що призво­дить до зменшення власного капіталу (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення, або розподілу між власниками).

Специфічними видами доходів та витрат, які виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та підлягають відо­браженню в Звіті про фінансові результати, є курсові різниці (за виключенням тих, що виникають від фінансових інвестицій в гос­подарські одиниці за межами України). Зміна курсів валют впливає також на заповнення річної форми фінансової звітності — Звіту про рух грошових коштів форми № 3 у випадку, якщо на дату його складання в балансі підприємства відображені статті в іноземній валюті.

Так, у рядку 040 «Прибуток (збиток) від нереалізованих курсо­вих різниць» у графі «Надходження» відображаються збитки, у графі «Витрати» — прибутки від курсових різниць, що виникли внаслідок перерахунку у результаті перерахунку статей Балансу в іноземній валюті, не пов'язаних з операційною діяльністю.

В рядку 420 «Вплив зміни валютних курсів на залишок грошо­вих коштів» показується сума збільшення, або зменшення залишку грошових коштів в іноземній валюті в результаті коливань валют­ного курсу протягом звітного періоду.

Звіт про власний капітал (ф. № 4) — форма річної фінансової звітності, в якій відображаються всі зміни у власному капіталі під­приємства, що відбулись протягом року.

Особливість складання цієї форми звітності для підприємств, що здійснили фінансові інвестиції в господарські одиниці за межа­ми України, полягає в тому, що курсові різниці по даній статті ві­дображаються в складі іншого додаткового капіталу у вільному ря­дку 280 «Звіту про власний капітал».

У Примітках до річної фінансової звітності наводиться інфор­мація:

1) про суму курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду;

2) про суму курсових різниць, що включена протягом звітного періоду до складу іншого додаткового капіталу, а також інформа­ція, що пояснює взаємозв'язок між сумою таких курсових різниць на початок і на кінець звітного періоду.

Інформація, наведена у п. 1, відображається у розділі VIII «До­ходи і витрати» Приміток до річної фінансової звітності у рядках 760 «Операційні курсові різниці» та 860 «Неопераційні курсові різ­ниці» всіма підприємствами, а також і тими, для яких оприлюднен­ня не є обов'язковим.

Вимоги інших пунктів щодо розкриття інформації у фінансовій звітності стосуються підприємств, для яких оприлюднення річної звітності є обов'язковим. Причому таку інформацію подають у до­вільній формі (письмово, у формі таблиць тощо).

Відповідно до чинного законодавства України підприємства, які мають дочірні підприємства, в тому числі зарубіжні, повинні скла­дати консолідовану фінансову звітність.

Включення до консолідованої фінансової звітності статей фі­нансової звітності господарської одиниці за межами України (зару­біжного підрозділу), перерахованих у валюту звітності, здійсню­ється відповідно до П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність» шляхом упорядкованого додавання показників фінансо­вої звітності всіх дочірніх підприємств і аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства.

Власне порядок включення до фінансової звітності підприємст­ва показників статей фінансової звітності господарської одиниці за межами України у валюті звітності наведено в П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Холдингові компанії (підприємства) можуть створювати дочірні підприємства за кордоном. Такі підприємства ведуть облік в гро­шовій одиниці країни розташування, тому при підготовці річної консолідованої фінансової звітності виникає необхідність перера­хунку даних звітності зарубіжних дочірніх підприємств у валюту підприємства, що звітується. При цьому консолідована бухгалтер­ська звітність та перерахунки статей залежать від характеру госпо­дарських зв'язків головного підприємства з зарубіжними дочірні­ми, які визначаються наступними факторами:

—ступінь впливу дочірнього підприємства на грошові потоки головного;

—ступінь залежності господарської діяльності дочірнього під­приємства від діяльності головного;

— валюта, в якій здійснюються основні господарські операції;

— валютний ризик, пов'язаний зі структурою фінансових опе­рацій головного та дочірнього підприємств.

Зв'язки між головним підприємством та зарубіжним дочірнім можуть характеризуватися як:

1) тісний взаємозв'язок діяльності дочірнього і головного під­приємства;

2)відносна незалежність зарубіжного підприємства.

випадку якщо між головним підприємством і зарубіжним дочір­нім встановлений тісний зв'язок, останнє в значній мірі визначає грошові потоки та результати діяльності головного підприємства. Це може проявлятися в тому, що дочірнє підприємство:

— виступає в ролі агента з продажу товарів головного підприєм­ства на локальних ринках та переводить всю виручку останньому;

— його діяльність є продовженням діяльності головного під­приємства;

— здійснює постачання сировини та матеріалів головному під­приємству;

— здійснює фінансову та інвестиційну діяльність в інтересах всієї групи.

Показники статей звітності дочірніх підприємств при таких умовах відповідно до П(С)БО 21 перераховуються в валюту звітно­сті по курсу, який застосовується при обліку операцій в іноземній валюті. Зокрема, на дату балансу статті звітності перераховуються наступним чином:

— монетарні статті (грошові кошти, розрахунки з дебіторами та кредиторами) в іноземній валюті — з використанням валютного курсу на дату балансу;

— немонетарні статті, які враховуються по історичній собівар­тості — за валютним курсом на дату здійснення операції;

— немонетарні статті зі справедливою вартістю в іноземній ва­люті — з валютним курсом на

дату здійснення цієї справедливої вартості.

У випадку, якщо зарубіжне підприємство діє відносно автоном­но по відношенню до головного та його діяльність відповідає всім наведеним характеристикам, показники статей фінансової звітності такого підприємства включаються в звітність підприємства, що зві­тується, в наступному порядку:

— монетарні і немонетарні статті (крім статей власного капіта­лу) перераховуються за валютним курсом на дату балансу;

— статті доходів, витрат та руху грошових коштів перерахову­ються за валютним курсом на дату здійснення операцій;

— показники статей власного капіталу (крім нерозподіленого прибутку, або непокритого збитку) потрібно відображати за валют­ним курсом на дату їх визнання;

— нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на дату бала­нсу визначається виходячи з нерозподіленого прибутку (непокри­того збитку) на початок року;

— чистого прибутку (збитку) за даними перерахованого Звіту про фінансові результати за звітній період;

— суми прибутку, розподіленого у звітному періоді (списаного збитку) та перерахованого за валютним курсом на дату його розпо­ділу.

Цей порядок застосовується тільки до показників фінансової звітності господарських одиниць, які відповідають певним ознакам класифікації:

1)операції з підприємством становлять незначну частку в обсязі діяльності господарської одиниці;

2) основним джерелом фінансування діяльності господарської одиниці є доходи від власних операцій, або місцевої позики;

3) витрати на заробітну плату, матеріали та інші елементи опе­раційних витрат господарської одиниці сплачуються, або відшко­довуються переважно в іноземній валюті;

4) оплата реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється переважно в іноземній валюті;

5) рух грошових коштів підприємства відокремлено від поточ­ної діяльності господарської одиниці за межами України і не зазнає прямого впливу її господарської діяльності.

За таких умов на фінансовий стан головного підприємства впливають чисті інвестиції та результати діяльності зарубіжного дочірнього підприємства, а не розміри його активів та пасивів.

Відповідно до законодавства й установчих документів кількісні характеристики зарубіжних підрозділів визначаються власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою) підприємства.

При зміні зазначених вище ознак класифікації діяльності зару­біжного підрозділу застосування порядку перерахування показни­ків статей фінансової звітності підприємства в

гривні починається з дати таких змін.

У Примітках до річної фінансової звітності наводиться інфор­мація про:

— характер і причину зміни;

— вплив зміни на власний капітал;

— вплив зміни на чистий прибуток (збиток) за попередній рік, якщо така зміна відбулася на початку попереднього року.

Якщо господарська одиниця за межами України не відповідає ознакам класифікації, то показники фінансової звітності перерахо­вують у валюту звітності в порядку, визначеному для операцій в іноземній валюті.

За всіма характеристиками така господарська одиниця відпові­дає закордонним господарським одиницям, які є частиною операцій підприємства, що регулюється П(С)Б021. Таким чином, господар­ські одиниці підприємств поділено на дві групи:

—закордонна господарська одиниця, яка є складовою частиною операцій підприємства, що складає звіт;

— закордонне підприємство.

Показники статей звітності зарубіжного підрозділу, що відпові­дають ознакам класифікації, включаються до фінансової звітності підприємства при складанні консолідованого звіту у валюті звітно­сті (в гривнях), тому вони підлягають перерахуванню із застосу­ванням середньозваженого валютного курсу за відповідний місяць.

Показником гіперінфляції є характеристики економічного сере­довища в країні, що включають, але не обмежуються наступним:

—основна маса населення віддає перевагу збереженню своїх ма­теріальних цінностей у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті. Суми, утримані в національній валюті, негайно інвестуються для збереження купівельної спроможності;

— основна маса населення розглядає грошові суми не в націо­нальній грошовій одиниці, а у відносно стабільній іноземній валю­ті. Ціни можуть також наводитися в цій валюті;

—продаж і придбання у кредит здійснюються за цінами, що компенсують очікувану втрату купівельної спроможності протягом періоду кредиту, навіть якщо цей період є коротким;

— ставки відсотка, заробітна плата та ціни індексуються;

—кумулятивний темп інфляції за період трьох років наближа­ється до 100 %, або перевищує цей рівень.

Якщо економіка країни втрачає ознаки гіперінфляційної, а пока­зники фінансової звітності зарубіжного підрозділу більше не кори­гуються, т озгідно з П(С)БО 22 «Вплив змін цін та інфляції» оцінка статей фінансової звітності на дату її останнього подання визнаєть­ся історичною собівартістю для перерахування в валюту звітності.

Накопичена курсова різниця консолідованого балансу — різ­ниця між підсумком перерахованих у валюту звітності показників статей активу та пасиву балансу господарської одиниці.

Накопичена курсова різниця в складі іншого додаткового ка­піталу — суми перерахунку курсових різниць по фінансових інве­стиціях у закордонне підприємство.

Залишок Із знаком «мінус» Іншого додаткового капіталу — від'ємна сума курсової різниці, яка при вирахуванні перевищила кредитове сальдо»іншого додаткового капіталу».

Перерахунок статей руху коштів в результаті операційної діяль­ності здійснюється за середньозваженим курсу за рік, а статей руху коштів в результаті інвестиційної та фінансової діяльності — за іс­торичним курсом (на дату здійснення операції). Курсові різниці, які виникли при перерахунку статей Звіту про рух грошових коштів, визначається за наступною формулою:

Кр = (3К - 3П) - (ЧР0 + ЧРі + ЧРф), де Кр — курсова різниця;

Зк — залишок коштів на кінець року;

3„ — залишок коштів на початок року;

ЧРо — чистий рух коштів від операційної діяльності;

ЧРі — чистий рх коштів від інвестиційної діяльності;

ЧРф — чистий рух коштів від фінансової діяльності.

Порядок складання та зміст форм фінансової звітності для пред­ставництв іноземних суб'єктів господарської діяльності встанов­люється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Фі­нансовий звіт суб'єктів малого підприємництва». Відповідно до П(С)БО 25 представництва іноземних суб'єктів господарської дія­льності за результатами господарської діяльності складають спро­щені за показниками форми № 1-м «Баланс» та № 2-м «Звіт про фі­нансові результати».