ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Акредитив — це умовне грошове зобов'язання, що надається банком- емітентом за дорученням та з інструкціями клієнта-наказодавця ак­редитива (і від його імені), або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара, або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні век­селі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити, або вра­хувати переказні векселі) проти передбачених документів з ураху­ванням дотримання умов акредитива.

Антидемпінгове законодавство — національні та міжнародні правові но­рми і положення, спрямовані проти товарного демпінгу, тобто про­дажу товарів на зовнішніх ринках за цінами, нижчими від внутрі­шніх. Основи А. з. зафіксовані у статті VI Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (1947 р.) і в Міжнародному антидемпінговому па­кті, прийнятому ГАТТ у 1967 р. Ці документи визначають поняття демпінгу та передбачають включення у національне законодавство параграфа про збитки у результаті демпінгу та порядок доведення цих збитків.

Антистресове законоавство — законодавство, що забороняє монополії порушення торговельного обміну (створення дефіцитів, товарний демпінг тощо) і передбачає підтримання конкуренції.

Актив — будь-який об'єкт бухгалтерського обліку (право контролювання якого закріплене за банком), що відповідає хоча б одній із таких ви­мог: дає дохід банківській установі, або його можна обміняти на ін­ший об'єкт, який, у свою чергу, даватиме дохід банківській устано­ві. Загальна сума активів — це сума всіх категорій активів за мінусом суми всіх контрактивних рахунків типу резервів під мож­ливі збитки від кредитної діяльності та дисконт за придбаними цін­ними паперами.

Активи високоліквідні — кошти, що розміщені в касі, на рахунках, відкри­тих у НБУ та в інших банках, а також активи, що можуть бути шви­дко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Активи робочі — кошти на кореспондентських рахунках, у касі, вкладені в майно, цінні папери, розміщені в інших банках, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку.

Аукціон — форма продажу у визначений час і в установленому місці това­рів, попередньо виставлених для огляду. Аукціон проводяться за пе­вними видами товарів: хутро, щетина, вовна, тютюн, чай, твори ми­стецтва, антикваріат, худоба, деякі унікальні товари тощо. Особливістю аукціону є обмеження відповідальності продавця за якість виставлених товарів.

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на пев­ну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії На­ціонального банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізич­них та юридичних осіб.

Банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківсь­ких рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стан­дартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Банківські об'єднання — об'єднання, які мають право створювати банки. Бувають таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп із дотриманням вимог антимонополь- ного законодавства України. Банківське об'єднання створюється за попередньою згодою Національного банку України та підлягає дер­жавній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Держав­ного реєстру банків. Банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, переви­щує 10 %.

Банківська система — в Україні дворівнева і складається з Національного банку України та комерційних банків, у тому числі: Зовнішньоеко­номічного банку України. Ощадного банку України, республікансь­ких та інших комерційних банків різних видів і форм власності.

Банківська холдингова група — об'єднання, до складу якого входять лише банки. Материнському банку банківської холдингової групи має на­лежати не менше, ніж 50 % акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми бан­ками. Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку. У разі, якщо дочірній банк дістав право власності на акції ма­теринського банку, він зобов'язаний відчужити їх у місячний тер­мін. Банківські холдингові групи дозволяється створювати лише за умови, що в угоді про їх створення передбачено покладання на го­ловний банк групи додаткових організаційних функцій стосовно ба­нків-членів групи, а також створення системи управління спільною діяльністю.

Бухгалтерська фінансова звітність — система узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік).

Валюта платежу — будь-яка валюта, в якій здійснюється, згідно з умо­вами договору, оплата товару.

Валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських бі­летів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є закон­ним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу, або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внес­ках в банківських та інших фінансових установах на території України.

Валюта ціни — будь-яка валюта, в якій встановлюється, згідно з умовами договору, ціна товару.

Валютна інтервенція — це пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці.

Валютне регулювання — діяльність держави, що спрямована на регламен­тацію міжнародних розрахунків і на порядок здійснення угод з ва­лютними цінностями.

Валютні обмеження — сукупність заходів та нормативних правил, уста­новлених у законодавчому, або адміністративному порядку та спря­мованих на досягнення рівноваги в платіжному балансі, підтриман­ня стабільності курсу національної грошової одиниці та досягнення інших цілей.

Валютні операції — операції, пов'язані з переходом права власності на ва­лютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резиде­нтами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валют­них цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказу­ванням і пересиланням на територію України та вивезенням, перека­зуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Валютні резерви — це запаси резервних активів, які перебувають на раху­нках у центральному банку та в банках за кордоном і використову­ються для сплати боргових зобов'язань, а також, уразі необхідності, для проведення валютних інтервенцій з метою регулювання курсу національної грошової одиниці.

Валютні цінності — валюта України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), бор­гові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сер­тифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України та виражені в іноземній валюті, або бан­ківських металах; іноземна валюта.

Вантажна митна декларація — заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби і мету їх переміщен