ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК : Облік зовнішньоекономічної діяльності : B-ko.com : Книги для студентів

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Акредитив — це умовне грошове зобов'язання, що надається банком- емітентом за дорученням та з інструкціями клієнта-наказодавця ак­редитива (і від його імені), або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара, або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні век­селі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити, або вра­хувати переказні векселі) проти передбачених документів з ураху­ванням дотримання умов акредитива.

Антидемпінгове законодавство — національні та міжнародні правові но­рми і положення, спрямовані проти товарного демпінгу, тобто про­дажу товарів на зовнішніх ринках за цінами, нижчими від внутрі­шніх. Основи А. з. зафіксовані у статті VI Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (1947 р.) і в Міжнародному антидемпінговому па­кті, прийнятому ГАТТ у 1967 р. Ці документи визначають поняття демпінгу та передбачають включення у національне законодавство параграфа про збитки у результаті демпінгу та порядок доведення цих збитків.

Антистресове законоавство — законодавство, що забороняє монополії порушення торговельного обміну (створення дефіцитів, товарний демпінг тощо) і передбачає підтримання конкуренції.

Актив — будь-який об'єкт бухгалтерського обліку (право контролювання якого закріплене за банком), що відповідає хоча б одній із таких ви­мог: дає дохід банківській установі, або його можна обміняти на ін­ший об'єкт, який, у свою чергу, даватиме дохід банківській устано­ві. Загальна сума активів — це сума всіх категорій активів за мінусом суми всіх контрактивних рахунків типу резервів під мож­ливі збитки від кредитної діяльності та дисконт за придбаними цін­ними паперами.

Активи високоліквідні — кошти, що розміщені в касі, на рахунках, відкри­тих у НБУ та в інших банках, а також активи, що можуть бути шви­дко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Активи робочі — кошти на кореспондентських рахунках, у касі, вкладені в майно, цінні папери, розміщені в інших банках, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку.

Аукціон — форма продажу у визначений час і в установленому місці това­рів, попередньо виставлених для огляду. Аукціон проводяться за пе­вними видами товарів: хутро, щетина, вовна, тютюн, чай, твори ми­стецтва, антикваріат, худоба, деякі унікальні товари тощо. Особливістю аукціону є обмеження відповідальності продавця за якість виставлених товарів.

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на пев­ну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії На­ціонального банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізич­них та юридичних осіб.

Банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківсь­ких рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стан­дартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Банківські об'єднання — об'єднання, які мають право створювати банки. Бувають таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп із дотриманням вимог антимонополь- ного законодавства України. Банківське об'єднання створюється за попередньою згодою Національного банку України та підлягає дер­жавній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Держав­ного реєстру банків. Банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, переви­щує 10 %.

Банківська система — в Україні дворівнева і складається з Національного банку України та комерційних банків, у тому числі: Зовнішньоеко­номічного банку України. Ощадного банку України, республікансь­ких та інших комерційних банків різних видів і форм власності.

Банківська холдингова група — об'єднання, до складу якого входять лише банки. Материнському банку банківської холдингової групи має на­лежати не менше, ніж 50 % акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми бан­ками. Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку. У разі, якщо дочірній банк дістав право власності на акції ма­теринського банку, він зобов'язаний відчужити їх у місячний тер­мін. Банківські холдингові групи дозволяється створювати лише за умови, що в угоді про їх створення передбачено покладання на го­ловний банк групи додаткових організаційних функцій стосовно ба­нків-членів групи, а також створення системи управління спільною діяльністю.

Бухгалтерська фінансова звітність — система узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік).

Валюта платежу — будь-яка валюта, в якій здійснюється, згідно з умо­вами договору, оплата товару.

Валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських бі­летів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є закон­ним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу, або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внес­ках в банківських та інших фінансових установах на території України.

Валюта ціни — будь-яка валюта, в якій встановлюється, згідно з умовами договору, ціна товару.

Валютна інтервенція — це пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці.

Валютне регулювання — діяльність держави, що спрямована на регламен­тацію міжнародних розрахунків і на порядок здійснення угод з ва­лютними цінностями.

Валютні обмеження — сукупність заходів та нормативних правил, уста­новлених у законодавчому, або адміністративному порядку та спря­мованих на досягнення рівноваги в платіжному балансі, підтриман­ня стабільності курсу національної грошової одиниці та досягнення інших цілей.

Валютні операції — операції, пов'язані з переходом права власності на ва­лютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резиде­нтами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валют­них цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказу­ванням і пересиланням на територію України та вивезенням, перека­зуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Валютні резерви — це запаси резервних активів, які перебувають на раху­нках у центральному банку та в банках за кордоном і використову­ються для сплати боргових зобов'язань, а також, уразі необхідності, для проведення валютних інтервенцій з метою регулювання курсу національної грошової одиниці.

Валютні цінності — валюта України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), бор­гові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сер­тифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України та виражені в іноземній валюті, або бан­ківських металах; іноземна валюта.

Вантажна митна декларація — заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби і мету їх переміщення через ми­тний кордон України, або про зміну митного режиму щодо даних товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного ко­нтролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування мит­них платежів.

на користь держави — митний режим, відповідно до якого власник від­мовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь.

Вільно конвертована іноземна валюта — це іноземна валюта, віднесена нормативно-правовим актом Національного банку України, який встановлює класифікацію іноземних валют та банківських металів, до 1-ї та 2-ї груп.

Готівкова іноземна валюта — це іноземні грошові знаки у вигляді банк­нот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засо­бом на території відповідної іноземної держави.

Грошова одиниця України — гривня, яка дорівнює 100 копійкам.

Девальвація — офіційне зниження курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових оди­ниць.

Декларант — юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування то­варів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кор­дон України.

Демпінг — ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного то­вару.

Деталізація — метод економічного аналізу, суть якого полягає у розподі­ленні цілого на складові частини.

Дисконтна політика — інструментом центрального банку для регулюван­ня валютного курсу та для збереження валютних резервів.

Достовірність звітності — відповідність її показників операціям, які від­буваються в обліковому періоді, і фактичному стану засобів підпри­ємства на дату складання звітів.

Доходи — збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів, або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків влас­ників).

Інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкла­даються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в ре­зультаті якої створюється прибуток (доход), або досягається соціа­льний ефект.

Інвестиційна компанія — торговець цінними паперами, який, окрім про­вадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійс­нення спільного інвестування шляхом: емісії цінних паперів та їх розміщення. Інвестиційна компанія створюється у формі акціонер­ного товариства, або товариства з обмеженою відповідальністю у порядку, встановленому для цих товариств, та здійснює діяльність щодо спільного інвестування згідно з цим положенням.

Експорт — митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх викорис­тання за межами митної території України.

Експортний еквівалент — це набір товарів та послуг, експортованих з ме­тою отримання валюти.

Елімінування (факторний аналіз) — метод економічного аналізу, який ви­користовується при визначенні ступеню впливу змін величини окремих факторів на відповідний економічний показник, який явля­ється результатом взаємодії таких факторів.

Звіт про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду

Звіт про фінансові результати — звіт про доходи, витрати і фінансові ре­зультати діяльності підприємства.

Звіт про рух громових коштів — звіт, який відображає надходження і ви­даток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звіт­ному періоді.

Знищення, або руйнування — митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним конт­ролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосу­вання заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються, або руйнуються.

Зобое ЯЗОННЯ заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок ми­нулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призве­де до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі еконо­мічні вигоди.

Зовнішньоекономічна діяльність — це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на тери­торії України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена уго­да двох, або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зона митного контролю — місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України, або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури.

Зона спрощеного митного контролю — частина зони митного контролю з належним технічним та інформаційним обладнанням для здійснення контролю у спрощеному порядку.

Імпорт — митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх пе­ребування на цій території та можуть використовуватися без будь- яких митних обмежень.

Імпортний еквівалент — це набір товарів та послуг, імпортованих на отриману від експорту валюту.

Індексний метод — метод економічного аналізу, суть якого полягає у ви­значенні інтенсивності зміни явищ і процесів та оцінки ступеня змі­ни факторів, які впливають на цю інтенсивність.

Інкотермс — набір міжнародних правил для тлумачення найбільш ужива­них торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казна­чейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу, або такі, що вилучаються з нього, але під­лягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахун­кових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

Іноземні інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб'єктами господарської діяльності в Україні, в результаті чого утворюється прибуток (доход), або дося­гається соціальний ефект.

Іноземні суб'єкти господарської діяльності — суб'єкти господарської дія­льності, що мають постійне місцезнаходження, або постійне місце проживання за межами України.

Класифікатор — це перелік іноземних валют та банківських металів, за­тверджений постановою Правління Національного банку України.

Комерційні умови — сукупність умов, за яких здійснюється комерційна операція.

Комп 'ютерна інформаційна система підприємства — сукупність еконо­міко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, тех­нологічних засобів і рішень, а також спеціалістів, призначена для обробки інформації і прийняття управлінських рішень.

Конвертована валюта — іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії Національним банком України.

Конкурентоспроможність товарів та послуг — спроможність витримати порівняння з аналогічними товарами і послугами інших виробників і продаватись у зв'язку з цим за цінами не нижче середньоринкових.

Курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Магазин безмитної торгівлі — митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкри­тих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, пода­тків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без засто­сування заходів нетарифного регулювання.

Метод ідентифікованої вартості — метод, за яким балансова вартість вибулої іноземної валюти визначають за курсом, який використову­вався при надходженні валюти на підприємство або при перерахун­ку станом на кінець податкового періоду наявної валюти в касі, або на поточному рахунку в банку.

Метод ланцюгових підстановок — метод економічного аналізу, суть якого полягає у розрахунку впливу факторів у всіх типах детермінованих факторних моделей: адитивних, мультиплікативних, кратних і змі­шаних (комбінованих).

Метод середньозваженої вартості — метод, за яким балансова вартість вибулої іноземної валюти визначають, як сумарну вартість залишку іноземної валюти на початок звітного періоду і валюти, що надійш­ла за звітний період, ділиться на відповідну сумарну кількість іно­земної валюти на початок звітного періоду і валюти, що надійшла протягом періоду, або діленням сумарної вартості валюти на дату операції на сумарну кількість іноземної валюти на дату операції.

Митна політика — це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за до­помогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зов­нішньої торгівлі.

Митне оформлення — виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Митне регулювання — регулювання питань, пов'язаних із встановленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.

Митний брокер (декларант) — це юридична або фізична особа, яка відпо­відно до законодавчих актів України здійснює декларування товару на основі договору з власником вантажу і уповноваженим Держав­ним митним комітетом України на таку діяльність.

Митний контроль — сукупність заходів, що здійснюються митними орга­нами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установлено­му законом порядку.

Митний режим — сукупність норм, встановлених законами України з пи­тань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення то­варів і транспортних засобів через митний кордон України визнача­ють порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.

Митний склад — митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж ми­тної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберіга­ються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

Міжнародні фінансові організації — це організації, засновниками яких є кілька країн-членів міжнародної фінансової організації, котрі нада­ють фінансові ресурси країнам-членам міжнародної фінансової ор­ганізації на умовах, визначених їхніми статутними документами.

Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть одержані, або сплачені у фіксова­ній (або визначеної) сумі грошей, або їх еквівалентів.

Немонетарні статті — всі інші статті, які відображають активи чи зо­бов'язання, які не будуть сплачені у фіксованій сумі грошей, або їх еквівалентів.

Неопераційні курсові різниці — курсові різниці, що виникають внаслідок перерахунку статей балансу, відображення яких обумовлено здійс­ненням інвестиційної і фінансової діяльності.

Обмін іноземної валюти — операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту.

Операційні курсові різниці — курсові різниці, що виникають внаслідок пе­рерахунку статей балансу, відображення яких обумовлено здійснен­ням операційної діяльності.

Первинний документ — документ, який містить відомості про господарсь­ку операцію та підтверджує її здійснення.

Переказ валютних коштів за межі України — переказ грошових (валют­них) коштів на користь (на рахунок) іноземного суб'єкта господар­ської діяльності, або у банківсько-кредитну установу, що не є суб'єктом господарської діяльності України.

Переробка за межами митної території України — митний режим, від­повідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на мит­ній території України, вивозяться без застосування заходів тарифно­го та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну.

Переробка на митній території України — митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулюван­ня, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

Податковий прибуток (збиток) — сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний пе­ріод.

Податкова база активу і зобов'язання — оцінка активу і зобов'язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зо­бов'язання при визначенні податку на прибуток.

Покритий акредитив — акредитив, забезпечений власними коштами на- казодавця акредитива.

Порівнянність звітності — порівняння показників діяльності підпри­ємств, які в ній приводяться, за звітний період з плановими показ­никами, або даними за попередній період.

Порівняння — метод економічного аналізу, суть якого полягає у співстав- ленні показників звітного періоду з показниками минулого звітного періоду і т. д.

абсолютних різниць — це частковий спосіб прийому ланцюгових підстановок. Його використовують для визначення міри впливу фа­кторів у мультиплікативних і мультиплікативно-адитивних моделях.

Постійна різниця — різниця між податковим прибутком (збитком) і облі­ковим прибутком (збитком) за певний період, що виникає в поточ­ному звітному періоді та не анулюється у наступних звітних пері­одах.

Поточний рахунок — вид рахунків у банках, які використовують для збе­рігання грошових коштів до запитання і здійснення.

Поточний податок на прибуток — сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства.

Прийом відносних різниць — метод економічного аналізу, суть якого поля­гає у визначенні міри впливу факторів у мультиплікативних і муль- типлікативно-адитивних моделях.

Прийом оцінки дольовоїучасті — метод економічного аналізу, суть якого по­лягає у пропорційному діленні із дотриманням алгебраїчних правил.

Принцип єдиного грошового вимірника — це принцип, згідно з яким вимі­рювання і узагальнення всіх господарських операцій здійснюється в єдиній грошовій одиниці — гривні.

Ревальвація — офіційне підвищення курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют та міжнародних розрахункових одиниць.

Реекспорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Реімпорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з мит­ним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавст­вом строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

Своєчасність звітності — надання звітів у встановлені терміни.

Страхування — діяльність спеціально уповноважених державних органі­зацій і суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з надан­ням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страху­вальникам) щодо захисту їхніх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових ви­падків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом спла­ти страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійс­нюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування), або на основі закону (обов'язкове стра­хування).

Страхова організація — юридична особа, виключним видом діяльності якої є страхування життя, і яка має відповідну ліцензію, видану в порядку, встановленому законодавством, та здійснює страхування і виплату довічних пенсій.

Спеціальна митна зона — це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тариф­ного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено за­коном.

Спільні підприємства — підприємства, які базуються на спільному капіта­лі суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та спільному роз­поділі результатів та ризиків.

Тимчасове ввезення (вивезення) — митний режим, відповідно до якого то­вари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним повер­ненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Транзит — митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засо­би переміщуються під митним контролем між двома митними орга­нами, або в межах зони діяльності одного митного органу без будь- якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

Уповноважений банк — будь-який комерційний банк, офіційно зареєстро­ваний на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валют­ний контроль за операціями своїх клієнтів.

Фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг і яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, до­вірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пе­нсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші юридич­ні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Фінансова санкція — це покарання уповноваженим державою органом суб'єкта фінансових правовідносин, тобто фізичної чи юридичної особи, що вчинила фінансове правопорушення, в порядку, вста­новленому фінансово-правовими нормами з метою забезпечення фінансових інтересів держави, додержання фінансової дисциплі­ни та профілактики вчинення таких правопорушень у майбут­ньому.