Розділ і. Загальні положення

магниевый скраб beletage

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому зна­ченні:

Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, пер­винних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської ді­яльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам;

(Абзац другий статті 1 в редакції Закону № 90/95-ВР від 14.03.95)

Валютні кошти — валютні цінності:

іноземна валюта готівкою;

платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті;

цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі та інші) в іноземній валюті;

золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та мо­нет, а також сертифікати, облігації, BapsaHTH та інші цінні папери, номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені;

Господарська діяльність — будь-яка діяльність, в тому числі підпри­ємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріа­льних благ, що виступають у формі товару;

Демпінг — ввезення на митну територію країни імпорту товару за ці­ною, нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару;

(Абзац дев'ятий статті 1 в редакції Закону № 335-XIV від 22.12.98)

Експорт (експорт товарів) — продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської дія­льності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекс­порт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за ме­жі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України;

(Абзац десятий статті 1 в редакції Закону № 335-XIV від 22.12.98)

Експорт (імпорт) капіталу — вивезення за межі України (ввезення з-за меж України) капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, по­слуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності;

Зовнішньоекономічна діяльність — діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побу­дована на взаємовідносинах між ними, що має місце, як на території України, так і за її межами;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох, або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припи­нення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Імпорт (імпорт товарів) — купівля (у тому числі з оплатою в негрошо­вій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням, або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами;

(Абзац чотирнадцятий статті 1 в редакції Закону № 335-XIV від 22.12.98)

Іноземна валюта:

валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарб­ниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені, або ті, що ви­лучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходять­ся в обігу;

платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях;

кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних роз­рахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько- кредитних установах на території України та за її межами;

Іноземні інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних ціннос­тей, що вкладаються іноземними суб'єктами господарської діяльності в Україні, в результаті чого утворюється прибуток (доход), або досягається соціальний ефект;

Іноземні суб'єкти господарської діяльності — суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце про­живання за межами України;

(Абзац двадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2157-IV від 04.11.2004)

(контингенти) глобальні — квоти, що встановлюються по товару (то­варах) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

Квоти (контингенти) групові — квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

Квота експортна (імпортна) — граничний обсяг певної категорії това­рів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на те­риторію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях;

Квоти (контингенти) індивідуальні — квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись, або з якої він (вони) може імпортуватись;

(Абзац двадцять п'ятий статті 1 виключено на підставі Закону № 360-V від 16.11.2006) (Абзац двадцять шостий статті 1 виключено на підставі За­кону № 360-V від 16.11.2006)

Квоти спеціальні — граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних за­ходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого стро­ку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру;

Статтю 1 доповнено абзацом двадцять сьомим згідно із Законом № 335-XIV від 22.12.98) (Абзац двадцять восьмий статті 1 виключено на підставі Закону № 360-V від 16.11.2006) (Абзац двадцять дев'ятий статті 1 виключено на підставі Закону № 360-V від 16.11.2006)

Ліцензія спеціальна — належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів;

(Статтю 1 доповнено абзацом тридцятим згідно із Законом № 335-XIV від 22.12.98)

Ліцензія відкрита (індивідуальна) — дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначен­ням його загального обсягу;

Ліцензія генеральна — відкритий дозвіл на експортні (імпортні) опе­рації по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);

Ліцензія експортна (імпортна) — належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валю­тних коштів з метою інвестицій та кредитування;

Ліцензія разова (індивідуальна) — разовий дозвіл, що має іменний ха­рактер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

Митне регулювання — регулювання питань, пов'язаних із встановлен­ням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України;

Міжнародна кооперація — взаємодія двох або більше суб'єктів госпо­дарської діяльності, серед яких хоча б один є іноземним, при якій здійсню­ється спільна розробка або спільне виробництво, спільна реалізація кінцевої продукції та інших товарів на основі спеціалізації у виробництві проміжної продукції (деталей, вузлів, матеріалів, а також устаткування, що використо­вується у комплексних поставках) або спеціалізації на окремих технологіч­них стадіях (функціях) науково-дослідних робіт, виробництва та реалізації з координацією відповідних програм господарської діяльності;

Момент здійснення експортного (імпортного) контракту — момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом, включаючи офор­млення векселів (тратт) або укладення кредитних угод;

Момент здійснення експорту (імпорту) — момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений то­вар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця;

(Абзац тридцять восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Зако­ном № 2157-IV від 04.11.2004)

Моральна шкода — шкода, яку заподіяно особистим немайновим пра­вам суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та яка призвела або може призвести до збитків, що мають матеріальне вираження;

Обмежувальна ділова практика — здійснення індивідуальних, або ко­лективних заходів, спрямованих на обмеження конкуренції та монополіза­цію виробництва, розподілу, обміну, споживання товарів і одержання над­прибутків;

Переказ валютних коштів за межі України — переказ грошових (валю­тних) коштів на користь (на рахунок) іноземного суб'єкта господарської діяльності або у банківсько-кредитну установу, що не є суб'єктом госпо­дарської діяльності України;

Попередні імпортні депозити — внесення суб'єктами зовнішньоеко­номічної діяльності на безпроцентні рахунки у банках, які обслуговують їх на території України, на період від моменту набрання договорами (конт­рактами), що ними укладаються, юридичної сили до моменту проходжен­ня товарами, що поставляються згідно із зазначеними договорами (конт­рактами), через митний кордон України або передачі товарів іноземними суб'єктами господарської діяльності на території України, грошових кош­тів у валюті договору (контракту) в сумі, визначеній у встановлених про­центах до вартості відповідного договору (контракту);

(Абзац сорок другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2157-IV від 04.11.2004)

Постійне місцезнаходження — місцезнаходження офіційно зареєстро­ваного головного органу управління (контори) суб'єкта господарської (зо­внішньоекономічної) діяльності;

Постійне місце проживання — місце проживання на території якої- небудь держави не менше одного року фізичної особи, яка не має постій­ного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є нас­лідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом);

Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності — уста­нова, або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарсь­кої діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження;

Спеціальна економічна зона — територія, в межах якої відповідним за­коном України встановлюється і діє спеціальний правовий режим госпо­дарської діяльності та спеціальний порядок застосування і дії законодавст­ва України;

Спільна підприємницька (господарська) діяльність — діяльність, що базується на співробітництві між суб'єктами господарської

діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності і на спільному розподілі результатів та ризиків від її здійснення;

Спільні підприємства — підприємства, які базуються на спільному ка­піталі суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розпо­ділі результатів та ризиків;

(Абзац сорок восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2157-IV від 04.11.2004)

Товар — будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної пе­редачі);

Товарна група — група однорідних товарів за гармонізованою систе­мою опису та кодування товарів;

Транзит товарів — переміщення товарів, вироблених за межами України, через територію України без будь-якого використання цих това­рів на зазначеній території;

Упущена вигода — доход, або прибуток, який міг би одержати суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна об­грунтувати;

Тимчасова надбавка до діючих ставок ввізного мита — надбавка до ввізного мита, яка запроваджується виключно з метою відновлення рівно­ваги платіжного балансу, стан якого визначено критичним відповідно до діючих правил, та прирівнюється до ввізного мита у розумінні Закону України «Про Єдиний митний тариф«.

(Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 923-VIeifl 04.02.2009)

Стаття 2. Принципи зовнішньоекономічної діяльності

Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти госпо­дарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ке­руються такими принципами:

Принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоеко­номічної діяльності, що полягає у:

виключному праві народу України самостійно та незалежно здійс­нювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;

обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зо­бов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;

Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що по­лягає у:

праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно всту­пати у зовнішньоекономічні зв'язки;

праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяль­ності порядку, встановленого законами України;

виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;

Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:

зовнішньоекономічної діяльності;

забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньо­економічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяль­ності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;

Принципом верховенства закону, що полягає у:

регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

забороні застосування підзаконних актів та актів управління місце­вих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньо­економічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені за­конами України;

Принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльно­сті, який полягає у тому, що Україна як держава:

забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її те­риторії згідно з законами України;

здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;

здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;

Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Стаття 3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

(Абзац другий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2157-IV від 04.11.2004)

юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постій­не місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, по­середницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юри­дичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають по­стійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

(Абзац п'ятий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2157-IV від 04.11.2004)

спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як

юридичні особи згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону і законами України.

Стаття 4. Види зовнішньоекономічної діяльності

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України по­слуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: вироб­ничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркети­нгових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигна­ційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навча­льна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльнос­ті; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у ви­падках, передбачених законами України;

кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоеконо­мічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кре­дитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоеко­номічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, прове­дення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

підприємницька діяльність на території України, пов'язана з надан­ням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріа­льних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяль­ності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зов­нішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консиг­наційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;

товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльно­сті та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовніш­ньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської ді­яльності;

операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних ау­кціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських догово­рів, договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.

Стаття 5. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здій­снювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалеж­но від форм власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяль­ність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської ді­яльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживан­ня, або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснюва­ти зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

(Частина третя статті 5 втратила чинність на підставі Закону № 139-V від 14.09.2006) (Частина четверта статті 5 втратила чинність на підставі Закону № 139-V від 14.09.2006) (Частина п'ята статті 5 втратила чинність на підставі Закону № 139-V від 14.09.2006) (Частина шоста статті 5 втратила чинність на підставі Закону № 139-V від 14.09.2006) (Частина сьома статті 5 втратила чинність на підставі Закону № 139-V від 14.09.2006) (Частина восьма статті 5 втратила чинність на підставі Закону № 139-V від 14.09.2006) (Частина дев'ята статті 5 втратила чинність на підставі Закону № 139-V від 14.09.2006).

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовніш­ньоекономічної діяльності і як таке забороняється

До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльно­сті у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї ді­яльності, згідно із статтею 37 цього Закону.

Ніякі положення цієї статті не можуть тлумачитись як заборона фізич­ним, юридичним особам та іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяль­ності здійснювати між собою будь-які відносини, які не підпадають під визначення зовнішньоекономічної діяльності.

Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяль­ності у власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші резуль­тати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними за своїм розсудом.

Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь-якій оплатній або неоплатній формі без його згоди забороняється, за винятком випадків, передбачених законами України.

Здійснення видів зовнішньоекономічної діяльності, зазначених у статті 4, за межами України підлягає регулюванню також законами відповідних держав.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно з зако­нами цих держав.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на участь у міжнародних неурядових економічних організаціях.

Іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовніш­ньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представ­ництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність«. Реєстрацію пред­ставництв інших іноземних суб'єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протя­гом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом госпо­дарської діяльності документів на реєстрацію. Для реєстрації представни­цтва іноземного суб'єкта господарської діяльності на території України необхідно подати:

Абзац перший частини вісімнадцятої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 358-V від 16.11.2006)

заяву з проханням про реєстрацію представництва, яка складається у довільній формі;

виписку з торговельного (банківського) реєстру країни, де інозем­ний суб'єкт господарської діяльності має офіційно зареєстровану контору;

довідку від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок подавця;

довіреність на здійснення представницьких функцій, оформлену згідно з законом країни, де офіційно зареєстровано контору іноземного суб'єкта господарської діяльності.

Документи, зазначені вище, мають бути нотаріально засвідчені за міс­цем їх видачі і легалізовані належним чином в консульських установах, які представляють Україну, якщо міжнародними договорами України не пе­редбачено інше. За реєстрацію представництв іноземних суб'єктів госпо­дарської діяльності з них стягується плата у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України і який не повинен перевищувати фактичних витрат держави, пов'язаних з цією реєстрацією.

У разі відмови центрального органу виконавчої влади з питань еконо­мічної політики зареєструвати представництво іноземного суб'єкта госпо­дарської діяльності або неприйняття рішення з цього питання у встановле­ний шістдесятиденний строк іноземний суб'єкт господарської діяльності може оскаржити таку відмову в судових органах України.

Забороняється вимагати від іноземного суб'єкта господарської діяль­ності повторної реєстрації (перереєстрації) раніше зареєстрованого пред­ставництва на території України.

У разі зміни назви, юридичного статусу, юридичної адреси чи оголо­шення іноземного суб'єкта господарської діяльності неплатоспроможним або банкрутом його представництво на території України зобов'язане по­відомити про це центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики у семиденний строк.

Господарська, в тому числі зовнішньоекономічна діяльність іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України, регулюється за­конами України щодо порядку здійснення іноземними особами господар­ської діяльності на території України. У разі, якщо зазначена діяльність пов'язана з іноземними інвестиціями, вона регулюється відповідними за­конами України.

Стаття 6. Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та право, що застосовується до них

Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контрак­ту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відпо­відно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних до­говорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право викори­стовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зов­нішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмо­вій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономіч­ного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних доку­ментів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної дія­льності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваже­ним на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

(Частина друга статті 6 в редакції Закону № 1182-XIV від 21.10.99).

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком ви­падків, передбачених законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних до­говорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійс­ним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

(Частину шосту статті 6 виключено на підставі Закону № 2709-IV від 23.06.2005) (Частину сьому статті 6 виключено на підставі Закону № 2709- IV від 23.06.2005) (Частину восьму статті 6 виключено на підставі Закону № 2709-IV від 23.06.2005) (Частину дев'яту статті 6 виключено на підставі Закону № 2709-IV від 23.06.2005) (Частину десяту статті 6 виключено на підставі Закону № 2709-IV від 23.06.2005) (Частину одинадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 2709-IV від 23.06.2005) Частину дванад­цяту статті 6 виключено на підставі Закону № 2709-IV від 23.06.2005) (Ча­стину тринадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 2709-IV від 23.06.2005) (Частину чотирнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 2709-IV від 23.06.2005) (Частину п'ятнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 2709-IV від 23.06.2005) (Зупинено дію останньої части­ни статті 6 з 01.01.93 згідно з Декретом № 6-92 від 9.12.92; дію частини відновлено в зв'язку з втратою чинності Декрету № 6-92 на підставі Зако­ну № 3898-12 від 01.02.94).

Товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів зовнішньоекономічної дія­льності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцен­зуванню центральним органом виконавчої влади з питань економічної по­літики у порядку, встановленому статтею 16 цього Закону.

(Офіційне тлумачення положень частини другої статті 6 див. в Рішенні Конституційного Суду № 16-рп/98 від 26.11.98)