Розділ VI. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності

магниевый скраб beletage

Стаття 32. Загальні засади відповідальності суб'єктів зовнішньо­економічної діяльності

Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за по­рушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зо­бов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності не несуть відповідальності за дії України як держави.

Якщо Україна бере участь у зовнішньоекономічній діяльності як суб'єкт такої діяльності згідно з статтею 3 цього Закону, вона несе відпо­відальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб'єктами зо­внішньоекономічної діяльності.

Всі справи та питання щодо визначення відповідальності, які виника­ють при застосуванні цього та пов'язаних з ним законів України, підсудні судовим органам України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності мають право на судовий роз­гляд зазначених справ та питань.

Стаття 33. Види та форми відповідальності у зовнішньоекономі­чній діяльності

У сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим та пов'язаними з ним законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:

майнова відповідальність;

кримінальна відповідальність.

Відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Якщо порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іно­земними суб'єктами господарської діяльності цього або пов'язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, суб'єкти, що по­рушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності за­проваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодав­ством України.

Стаття 34. Відповідальність України як держави

Україна як держава несе майнову відповідальність у повному обсязі перед суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності за всі свої дії, що суперечать чинним законам України і спричиняють збитки (прямі, побічні), моральну шкоду цим суб'єктам та призводять до втрати ними вигоди, а також за інші свої дії, в тому числі й ті, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність і прямо не передбачені в цьому Законі, що спричиняють зазначені збитки (шкоду) та призводять до втрати вигоди, крім випадків, коли такі дії зумо­влені неправомірними діями зазначених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Україна як держава відповідає за дії, зазначені в цій статті, всім своїм майном.

Дії державних органів та офіційних службових осіб цих органів вважа­ються діями України як держави в цілому. Держава несе за них відповідаль­ність, як зазначено у цій статті.Будь-який суб'єкт зовнішньоекономічної дія­льності або іноземний суб'єкт господарської діяльності має право подати позов до України як держави. Зазначені позови підсудні судам України від­повідно до статті 39 цього Закону. Зазначений позов подається суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності за місцем їх постійного знаходження або проживання, іноземними суб'єктами господарської діяльності — за місце­знаходженням державного органу та/або службової особи, що вчинили дії, зазначені у цій статті. Позов подається у загальному порядку, визначеному цивільно-процесуальним законодавством України. Від імені України як держави в процесі виступають державний орган та/або службова особа, вка­зані у позові, та/або один з прокурорів України. Україна як держава має пра­во на регресне відшкодування своїх збитків, що виникли у результаті задо­волення зазначеного позову з боку державних органів та/або службових осіб за рахунок їх майна (відповідно балансового або власного).

Стаття 35. Відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної дія­льності

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у ви­дах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими закона­ми України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Стаття 36. Порядок здійснення відповідальності

Порядок притягнення до відповідальності, здійснення відповідальності та звільнення від відповідальності визначається процесуальними законами України.

Порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійс­нення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зов­нішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.

Стаття 37. Спеціальні санкції за порушення цього або пов'я­заних з ним законів України

За порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або неви­конання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається від­повідними положеннями законів України та/або рішеннями судових орга­нів України;

(Абзац третій частини першої статті 37 виключено на підставі Закону № 335-XIV від 22.12.98)

застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іно­земних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцен­зування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, об­меження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

(Абзац четвертий частини першої статті 37 із змінами, внесеними згід­но із Законом № 335-XIV від 22.12.98; в редакції Закону № 3268-IV від 22.12.2005)

тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведен­ня дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів дер­жавної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохорон­них органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фі­нансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зов­нішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської дія­льності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

(Частина друга статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законами № 335-XIV від 22.12.98, № 1294-IV від 20.11.2003; в редакції Закону № 3268-IV від 22.12.2005)

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: на­йменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання — мовою країни їхнього міс­цезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конк­ретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

Застосуванню спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарювання може передувати офі­ційне попередження центрального органу виконавчої влади з питань еко­номічної політики.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення пору­шень законодавства України або застосування практичних заходів, що га­рантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економі­чної політики.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідно­го рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господар­ської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяль­ності здійснюється виключно за рішенням суду.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної дія­льності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політи­ки на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

При прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

Якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направля­ти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

У разі виникнення форс-мажорних обставин, подання позову до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбіт­ражного суду, Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій па­латі України про визнання або стягнення з іноземного суб'єкта господар­ської діяльності боргу, пов'язаного з невиконанням умов зовнішньо­економічного договору (контракту), а також у разі вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства дію санкцій центральним органом ви­конавчої влади з питань економічної політики може бути тимчасово зупи­нено. Після закінчення строку зупинення санкції дія її поновлюється без додаткового рішення центрального органу виконавчої влади з питань еко­номічної політики.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх дока­зів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

Клопотання повинно містити такі документи:

лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нор­мами законодавства України;

оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (дові­дки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоеконо­мічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного конт­ролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нор­мами законодавства України.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

Загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

З метою уточнення інформації центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютний контроль, та агентів валютного контролю із запитами про одержання до­даткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоеко­номічної діяльності, які звернулися до нього з клопотанням про скасуван­ня (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції.

Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

Відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій, на підставі яких приймаються відповідні рішення центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, несе ініціатор по­дання у порядку, передбаченому законом.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

за недостовірність відомостей, поданих до центрального органу вико­навчої влади з питань економічної політики, несуть суб'єкти зовнішньо­економічної діяльності.

(Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)

Застосування санкцій, зазначених у цій статті, може бути оскаржено в суді. Представництво інтересів держави при розгляді таких судових спорів забезпечується центральним органом виконавчої влади з питань економіч­ної політики та державними органами, які внесли подання про застосуван­ня санкцій. Оскарження застосування санкцій у судовому порядку до ви­несення судом відповідного рішення не зупиняє їх дію.

(Частина вісімнадцята статті 37 в редакції Закону № 3268-IV від 22.12.2005) (Частину четверту статті 37 виключено на підставі Закону № 335-XIV від 22.12.98; частину четверту вважати частиною дев'ятнадцятою згідно із Законом № 3268-IV від 22.12.2005)