розділ IV. інші питання валютного регулювання

магниевый скраб beletage

Стаття 14. Державний та місцеві валютні фонди

Кабінет Міністрів України формує Державний валютний фонд Украї­ни за рахунок коштів державного бюджету України у межах сум видатків, затверджених Верховною Радою України, шляхом купівлі валютних ціннос­тей на міжбанківському валютному ринку України або за погодженням з Національним банком України на міжнародному валютному ринку та одер­жання кредитів у іноземній валюті в межах затвердженого Верховною Ра­дою України ліміту зовнішнього державного боргу України, а також за ра­хунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством.

Рада Міністрів Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, ви­конавчі комітети місцевих Рад народних депутатів формують відповідно республіканський (Республіки Крим) та місцеві валютні фонди шляхом придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку Украї­ни за рахунок коштів відповідних бюджетів у межах затверджених Верхо­вною Радою Республіки Крим, Радами народних депутатів сум видатків, а також за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавст­вом, і виступають розпорядниками коштів цих валютних фондів.

Стаття 15. Офіційні валютні резерви

Офіційні валютні резерви створюються, утримуються і використову­ються Національним банком України для підтримання валютного (обмін­ного) курсу валюти України.

Стаття 16. Відповідальність за порушення валютного законодав­ства

1. Незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до цього Декрету та ін­ших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відпові­дальність згідно з чинним законодавством України.

(Пункт 1 статті 16 в редакції Закону № 3891-12 від 28.01.94) 2. До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповіда­льності (фінансові санкції):

за здійснення операцій з валютними цінностями, що передбачені пунк­том 2 статті 5 цього Декрету, без одержання генеральної ліцензії Націона­льного банку України — штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) за­значених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації бан­ків або без такого виключення;

за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одер­жання ліцензії Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного бан­ку України — штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цін­ностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національ­ного банку України на день здійснення таких операцій;

за торгівлю іноземною валютою банками та іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному рин­ку України, встановлених Національним банком України, — штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахова­ній у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республікан­ської книги реєстрації банків або без такого виключення;

(Абзац четвертий пункту 2 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3453-IV від 21.02.2006)

за невиконання уповноваженими банками обов'язків, передбачених пунктом 4 статті 4 цього Декрету, а також за невиконання уповноважени­ми банками, фінансовими установами та національним оператором по­штового зв'язку обов'язків, передбачених пунктом 2 статті 13 цього Дек­рету, — позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлю­ється Національним банком України;

(Абзац п'ятий пункту 2 статті 16 із змінами, внесеними згідно із За­коном № 295/97-ВР від 03.06.97, в редакції Закону № 3453-IV від 21.02.2006)

за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого стат­тею 7 цього Декрету, — штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валю­ту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків;

за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції — штраф у сумі, що встановлюється Національним бан­ком України;

за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цін­ностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, — штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним бан­ком України та за його визначенням — підпорядкованими йому установа­ми. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Суми стягнених штрафів спрямовуються до державного бюджету України.

Стаття 17. Заключні положення

(Частина перша статті 17 втратила чинність на підставі Кодексу № 436-IV від 16.01.2003)

Пункт 2 статті 16 Закону України (Відомості Верховної Ради Украї­ни, 1992 p., № 20, ст. 272) викласти в такій редакції:

«2. Порядок використання виручки підприємства в іноземній валюті визначається валютним законодавством України».

У статті 21 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств« (Відомості Верховної Ради України, 1992 p., № 24, ст. 348, № 38, ст. 562):

3 викласти в такій редакції:

«3. Покупці-нерезиденти набувають державне майно у процесі при­ватизації з оплатою його вартості у вільно конвертованій валюті. Пере­рахунок вартості об'єктів, що приватизуються, у вільно конвертовану валюту здійснюється за валютним (обмінним) курсом, що встановлю­ється Національним банком України. При цьому вартість об'єкта, що приватизується, відповідно збільшується на коефіцієнт, який встанов­люється Фондом державного майна України. Вказаний коефіцієнт є за­гальним для всіх об'єктів приватизації і не може встановлюватися ін­дивідуально для окремих об'єктів приватизації»; зупинити дію пункту 4.

Пункт 2 статті 6 Закону України (Відомості Верховної Ради України, 1992 p., № 24, ст. 350, № 38, ст. 562) викласти в такій редакції:

«2. Покупці-нерезиденти здійснюють оплату придбання об'єктів малої приватизації у вільно конвертованій валюті. Перерахунок вартості об'єктів, що приватизуються, у вільно конвертовану валюту здійснюється за валютним (обмінним) курсом, що встановлюється Національним бан­ком України. При цьому вартість об'єкта, що приватизується, відповідно збільшується на коефіцієнт, який встановлюється Фондом державного майна України. Вказаний коефіцієнт є загальним для всіх об'єктів прива­тизації і не може встановлюватися індивідуально для окремих об'єктів приватизації».

Пункт 4 статті 16 Закону України « Про споживчу кооперацію« (Ві­домості Верховної Ради України, 1992 p., № 30, ст. 414) викласти в такій редакції:

«4. Порядок використання виручки в іноземній валюті, що надходить споживчому товариству, спілці, визначається валютним законодавством України»

У пункті 4.3 Державної програми приватизації майна державних підприємств, затвердженої постановою Верховної Ради України від 7 лип­ня 1992 року (Відомості Верховної Ради України, 1992 p., № 38, ст. 567):

в абзаці першому слова «іноземні інвестори» замінити словами «поку- пці-нерезиденти», слова «ринковим курсом» замінити словами «обмінним курсом»; зупинити дію абзацу четвертого.

Зупинити дію:

шостого частини першої статті 9 у частині затвердження нормативів обов'язкового розподілу валютної виручки державі та місцевим Радам на­родних депутатів, статті 12, останньої частини статті 14, передостанньої та останньої частин статті 16 Закону Української РСР «Про зовнішньоеконо­мічну діяльність« (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 p., № 29, ст. 377);

абзацу четвертого пункту 1 статті 22 Закону України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності« (Відо­мості Верховної Ради України, 1992 p., № 12, ст. 165);

статті 25 Основ законодавства України про культуру (Відомості Вер­ховної Ради України, 1992 p., № 21, ст. 294);

(Абзац п'ятий пункту 7 статті 17 втратив чинність на підставі Закону № 280/97-ВР від 21.05.97)

Л. КУЧМА А. ЛОБОВ

Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.

Прем'єр-міністр України

Міністр Кабінету Міністрів України

м. Київ, 19 лютого 1993 року № 15-93