ТЕМА 3 ФОРМИ РОЗРАХУНКІВ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Особливості здійснення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та відповідальність за порушення валютного законодавства України

При проведенні зовнішньоекономічної діяльності, зокрема при експорті-імпорті товарів (робіт, послуг), суб'єкти зовнішньоеконо­мічної діяльності в якості розрахунків використовують валютні цінності. Декретом України Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну встановлюється режим здійснення операцій з валютними цінностями, загальні принципи валютного регулю­вання, повноваження державних органів, функції банків та інших кредитно-фінансових установ держави в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

До валютних цінностей відносяться:

• валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казна­чейських білетів, монет та інших форм, що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території України, а також вилу­чені з обігу, або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмі­ну на грошові знаки, що знаходяться в обігу, кошти на рахунках, у вкладах в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

•платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купо­ни до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, че­ки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України:

-іпгда^

• іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкно­тів, казначейських білетів, монет, що знаходяться в обігу та є за­конним платіжним засобом на території відповідної іноземної дер­жави, а також вилучені з обігу, або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних роз­рахункових (клірингових) одиницях, що знаходяться на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових уста­нов за межами України;

•платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купо­ни до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, че­ки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України:

• іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкно­тів, казначейських білетів, монет, що знаходяться в обігу та є за­конним платіжним засобом на території відповідної іноземної дер­жави, а також вилучені з обігу, або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних роз­рахункових (клірингових) одиницях, що знаходяться на рахунках, або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових уста­нов за межами України;

• платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, ку­пони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банків­ські документи), виражені в іноземній валют, або банківських ме­талах;

• банківські метали — золото, срібло, платина, метали платино­вої групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стан­дартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, виготовлене із дорогоцінних металів.

Під поняттям валюта України розуміється, як власне валюта України, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України. Під поняттям іноземна валюта розуміється як вла­сне іноземна валюта, так і банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті, або банківських металах. Валютні операції — це операції, пов'язані:

•з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

• з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу, як засобу платежу, з переведенням заборгованостей та інших зо­бов'язань, предметом яких є валютні цінності;

• з ввезенням, переказом і пересиланням на територію України та вивезенням, переказом і пересиланням за її межі валютних цін­ностей.

Резиденти це:

• фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

• юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з мі­сцезнаходженням на території України, які здійснюють свою дія­льність на підстав і законів України;

•дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні пред­ставництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії та представництва під­приємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезиденти — це:

• фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

• юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної

особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності за участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;

•розташовані на території України іноземні дипломатичні, кон­сульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатич­ними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі за­конів України.

Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валют­них цінностей, які знаходяться як на території України, так і за її межами, крім випадків, передбачених законодавством України.

Резиденти і нерезиденти також мають право здійснювати опе­рації валютними цінностями з урахуванням обмежень, установле­них Декретом № 15-93 та іншими актами України з питань валют­ного законодавства.

Операції з вивезення, переведення і пересилання валютних цін­ностей за межі України потребують наявності індивідуальної ліце­нзії. Однак у випадку, коли переказ іноземної валюти за межі України здійснюється резидентами, як платіж в іноземній валюті на виконання зобов'язань перед нерезидентом в оплату продукції (ро­біт, послуг), прав інтелектуальної власності та інших майнових прав (за винятком оплати валютних цінностей), індивідуальна ліце­нзія на здійснення такої операції не потрібна. Проте на такі опера­ції також поширюється термін 180 календарних днів та установле­ний порядок нарахування і стягнення пені за порушення термінів розрахунків за такими операціями. Однак слід мати на увазі, що нарахування пені за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними контрактами, які передбача­ють розрахунки в національній валюті України, здійснюється у ви­падку, якщо попередня оплата (авансовий платіж), виставлення ве­кселя на користь нерезидента, списання грошових коштів з рахунків уповноваженого банку при проведенні розрахунків.

У випадку, коли встановлені терміни розрахунків за експортно- імпортними операціями порушено резидентами за договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне бу­дівництво, оперативний і фінансовий лізинг, постачання складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, Національний банк України може видати таким суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності індивідуальну ліцензію на подовження цих термінів.

Оскільки виручка за експортними операціями резидентів підля­гає зарахуванню на їх рахунки в банках у законодавчо встановлені терміни, то відлік таких термінів банк починає з наступного кален­дарного дня після оформлення вантажної митної декларації, або підписання акта (іншого документа) про виконання робіт, надання послуг. В останньому випадку при наявності декількох документів з різними датами підписання банк з метою контролю використовує той з документів, який підтверджує фактичне виконання робіт, або надання послуг відповідно до умов зовнішньоекономічного дого­вору і підписаний раніше від інших документів.

Експортна операція знімається уповноваженим банком з конт­ролю після зарахування виручки по такій операції (або її части­ни — у випадку здійснення обов'язкового продажу) на поточний рахунок резидента.

Відлік законодавчо встановлених термінів розрахунків за імпо­ртними операціями резидентів банк починає з наступного календа­рного дня після здійснення авансового платежу, виставлення век­селя на користь постачальника імпортованих товарів, а в разі застосування акредитивної форми розрахунків — з моменту здійс­нення банком платежу на користь нерезидента. З контролю імпорт­на операція резидента знімається банком після пред'явлення ним акта, або іншого документа, який свідчить про поставку нерезиден­том продукції (виконання робіт, отримання послуг), яка раніше бу­ла оплачена резидентом. У разі отримання резидентом послуг від міжнародних інформаційних систем і міжнародних платіжних сис­тем для підтвердження факту їх отримання використовуються від­повідні договори, рахунки на оплату послуг, документи, які формує платіжна система після здійснення розрахунків.

Якщо на рахунок резидента повертаються кошти, які раніше бу­ли переказані нерезиденту за імпортним договором, у зв'язку з не­можливістю виконання нерезидентом договірних зобов'язань по­вністю, або частково, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснював такий переказ, копії документів, що однозначно підтверджують повернення коштів. Ця умова стосу­ється випадків, коли зазначені кошти повертаються на рахунок ре­зидента в іншому банку. При цьому відповідальність за порушення такої умови покладається на резидента.

Слід мати на увазі, що у разі, коли умовами зовнішньоекономіч­ного договору передбачена поставка товарів в Україну, або здійс­нення авансового платежу на користь нерезидента в декілька етапів, банк здійснює контроль за термінами розрахунків окремо за кожним фактом здійснення поставки товарів, або авансового платежу. Окре­мого роз'яснення потребують дії Національного банку щодо порядку розрахунків за іншими видами зовнішньоекономічних операцій.

Наприклад, для здійснення резидентом операцій з переказом ва­лютних коштів за межі України у вигляді вступних, або членських внесків до іноземних установ, або організацій резидентам — юри­дичним особам, які є членами міжнародних організацій, необхідно отримати відповідну разову індивідуальну ліцензію Національного банку України. Вимоги Закону № 185 не поширюються на операції із залучення резидентом кредиту в іноземній валюті від нерезиден­та, оскільки кредит в іноземній валюті не є валютною виручкою ре­зидента і штрафні санкції за неотримання кредиту протягом 180 ка­лендарних днів з моменту підписання кредитного договору застосовуватися не можуть. Що ж стосується порядку здійснення виплат резидентом нерезиденту за використання авторських і су­міжних прав, то основним документом для здійснення розрахунків з автором-нерезидентом за використання твору є угода між інозем­ним правовласником і українським користувачем. В угоді повинні бути передбачені сума авансу, терміни її перерахування у конкрет­ній валюті та умови остаточного розрахунку.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємс­тву для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійс­ненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України, та для погашення заборгованості за кредит в іноземній ва­люті. З поточного рахунка в іноземній валюті юридичних осіб- резидентів за розпорядженням власника рахунка можуть проводи­тися такі операції з готівковою іноземною валютою:

• виплата готівкою для оплати праці працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом (договором);

• виплата готівкою чи платіжними документами працівникам на службові відрядження при виїзді за кордон, на експлуатаційні ви­трати, пов'язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордо­ном, представницькі витрати за кордоном відповідно до чинного законодавства України;

• виплата готівкою на експлуатаційні потреби для виконання обов'язків перед капітаном судна, яке належить судновласнику- нерезиденту, за контрактом (договором) на здійснення агентських послуг, укладених згідно з Кодексом торговельного мореплавства;

• виплата готівкою фізичним особам коштів, які отримані адвокат­ськими та іншими компаніями-резидентами з-за кордону за доручен­ням фізичних осіб у справах, що упроваджені цією компанією згідно з їх статутною діяльністю та ліцензією на відповідну діяльність;

• виплата готівкою фізичним особам-резидентам за використан­ня їх творів за кордоном (здійснюється юридичними особами- резидентами, які мають відповідні на це повноваження згідно з чинним законодавством України за рахунок коштів, отриманих із- за кордону);

• виплата готівкою для сплати державного мита згідно з чинним законодавством України.

Уповноважений банк може приймати, як платіж за товари від повноважного представника юридичної особи-нерезидента в касу банку готівкову вільно конвертовану валюту в сумі до 10000 дол. США, або в еквіваленті цієї суми в іншій вільно конвертованій ва­люті за офіційним обмінним курсом, установленим НБУ на день зарахування коштів, за наявності:

• експортного договору (контракту), в якому передбачено по­вну, або часткову оплату в готівковій іноземній валюті (загальна сума, прийнята за одним договором, не може перевищувати 10000 дол. США);

•  оригіналу митної декларації про ввезення нерезидентом в Україну іноземної валюти та довідки байку-нерезидента про зняття іноземної валюти з рахунка нерезидента;

• повноважень, наданих фізичній особі-нерезиденту юридичною особою-нерезидентом відповідно до умов контракту (договору).

Готівкова іноземна валюта, отримана юридичними особами- незидентами та представництвами юридичних осіб-нерезидентів в уповноваженому банку, використовується виключно на цілі, на які вона отримана. На власників рахунків, згідно з чинним законодав­ством України, покладається відповідальність за цільове викорис­тання цих коштів.

Використання готівкової іноземної валюти на території Украї­ни, як засобу платежу дозволяється у разі відсутності у фізичних осіб-нерезидентів або резидентів коштів у грошовій одиниці Украї­ни і неможливості здійснення обмінних операцій через пункт обмі­ну іноземної валюти в певних випадках на території митниць, вок­залів, аеропортів, портів, готелів і в деяких інших випадках. При цьому при визначенні ціни товару і вартості наданих послуг вико­ристовується офіційний обмінний курс грошової одиниці України, що встановлюється НБУ на день здійснення платежу.

На територіях митниць використання готівкової іноземної ва­люти дозволяється у разі:

• сплати мита, митних платежів або зборів фізичними особами- резидентами та нерезидентами відповідно до митного законодавст­ва України;

• сплати нерезидентами (юридичними й фізичними особами) дорожніх зборів і оформлення перевезень негабаритних, великова­гових та небезпечних вантажів;

• сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами із залученням, у разі потре­би, підрозділів Міністерства внутрішніх справ України відповідно до чинного законодавства України;

• сплати нерезидентами консульських зборів для відкриття віз на в'їзд в Україну;

• оплати нерезидентами послуг, наданих прикордонними сані­тарно-карантинними, ветеринарними, фітосанітарними та іншими службами контролю;

•оплати нерезидентами послуг з обов'язкового медичного стра­хування, яке гарантує надання їм екстреної медичної допомоги від­повідно до чинного законодавства України;

• реалізації суб'єктами підприємницької діяльності товарів та надання ними послуг (у зоні, що звільнена від сплати мита та пода­тків) за наявності відповідного дозволу Державної митної служби України.

Крім того, на території України використання готівкової інозе­мної валюти дозволяється у випадках:

•надання суб'єктами підприємницької діяльності готельних по­слуг нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі з за­стосуванням дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті. Дозво­ли на здійснення операцій з дорожніми чеками у вільно конвертованій валюті суб'єктам підприємницької діяльності нада­ються Кримським республіканським, обласними та по Києву і Ки­ївській області управліннями Національного банку України чи Го­ловним управлінням Національного банку України за наявності агентської угоди між суб'єктом підприємницької діяльності та упо­вноваженим банком;

• виплати іноземної валюти готівкою за пластиковими картками міжнародних платіжних систем в уповноважених банках;

•  здійснення розрахунків у готівковій іноземній валюті між юридичними особами-резидентами та нерезидентами (фізичними чи юридичними особами) на території України за наявності індиві­дуальної ліцензії, наданої Національним банком України.

Іноземна валюта, що ввозиться в Україну у касах суден, потягів, автобусів, командирами літаків та яку одержано за продані квитки, товари і перевезення багажу, підлягає обов'язковому декларуванню на митниці та зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті юридичної особи-резидента в сумах, задекларованих у мит­ній декларації. На оригіналі митної декларації ставиться відмітка уповноваженого банку про прийняття готівкової іноземної валюти, а копія митної декларації залишається в уповноваженому банку. У цих випадках при визначенні ціни товару та вартості наданих по­слуг використовується офіційний обмінний курс Національного банку України, установлений на час перетинання митного кордону України транспортним засобом.

Порушення правил використання готівкової іноземної валюти на території України тягне за собою відповідальність згідно з чин­ним законодавством.