7.4. СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Методи обліку спільної діяльності та порядок розкриття інформаціїпро неї у фінансовій звітності розглядаються в МСБО 31 "Частки в спільнихпідприємствах".

МСБО 31 "Частки у спільних підприємствах" застосовується дляобліку часток у спільній діяльності та відображення активів, зобов'язань,доходів і витрат СП в фінансових звітах контролюючого учасника таінвестора незалежно від форми та структури, в якій здійснюється спільнадіяльність. Проте МСБО 31 "Частки у спільних підприємствах" нерозповсюджується на частки контролюючого учасника в спільноконтрольованих підприємствах, які утримуються:

організаціями венчурного капіталу;

взаємними фондами, трастами та подібними одиницями (зокрема,страховими фондами, пов'язаними з інвестиціями) та якікласифікуються як призначені для операцій згідно з МСБО 39"Фінансові інструменти: визнання та оцінка".

Відповідно до МСБО 31 "Частки у спільних підприємствах", спільнадіяльність — це господарська діяльність, яка є об'єктом спільного контролюдвох або кількох сторін згідно з контрактною угодою між ними.

Спільний контроль означає погоджений контрактною угодоюрозподіл контролю за господарською діяльністю та існує лише у випадку,коли стратегічні фінансові та операційні рішення, пов'язані з діяльністю,вимагають одностайної згоди усіх сторін, що здійснюють контроль(контролюючих учасників).

Відповідно до цього всіх учасників спільної діяльності поділяють наконтролюючих учасників та звичайних інвесторів.

Контролюючий учасник — це учасник спільної діяльності, який здій-снює спільний контроль за нею.

Інвестор — це учасник спільної діяльності, який не здійснює спіль-ного контролю за цією діяльністю.

Контрактна угода визначає:

характер і тривалість спільної діяльності та зобов'язання щодозвітування про неї;

призначення керівного органу (ради директорів) і визначення праваголосу контролюючих учасників;

вкладення капіталу контролюючими учасниками;

розподіл між контролюючими учасниками продукції, доходу, витрат ірезультатів спільної діяльності;

рішення, що вимагають згоди всіх або встановленої більшостіконтролюючих учасників.

Спільна діяльність може здійснюватися в різних формах. МСБО 31розглядає три найпоширеніші форми спільної діяльності:

спільно контрольовані операції;

спільно контрольовані активи;

спільно контрольовані підприємства.

Перші дві форми спільної діяльності не передбачають створеннягосподарської одиниці особи, а наслідком третьої форми є заснуванняокремої юридичної особи - спільного підприємства.

Загальним для всіх форм спільної діяльності є наявність:

а)         двох або більше учасників діяльності, пов'язаних контрактноюугодою;

б)         спільного контролю, який встановлено контрактною угодою.

Водночас, різні форми та характер спільної діяльності обумовлюють

певні особливості її обліку та відображення у фінансовій звітності.

Спільно контрольовані операції — це діяльність, для здійснення якоїдва або більше контролюючі учасники об'єднують свої дії, ресурси та досвідз метою спільного виготовлення та збуту конкретної продукції.

Оскільки не існує окремої юридичної особи, ніякого коригування дляконсолідації не потрібно. Кожна контролююча сторона спільногопідприємства використовує свої власні активи і їх, за нормальноюпрактикою, слід включати в активи до її власних фінансових звітів. Кожнаконтролююча сторона спільного підприємства несе свої власні витрати, івони будуть включені до звіту про прибутки та збитки. Будь-який дохід,отриманий від спільних операцій, буде розподілений згідно з контрактноюугодою, часто відповідно частки використаних активів і витрат, понесенихкожною контролюючою стороною. Частку доходу кожної контролюючоїсторони слід включати до доходу за відповідний період.

Спільно контрольовані активи - це спільна діяльність, якапередбачає спільний контроль і часто спільне володіння учасникамиактивами (або активом), що були внесені або придбані ними з метоюздійснення такої діяльності.

Прикладом спільно контрольованих активів є спільний контроль таексплуатація газопроводу, коли кожний учасник спільної діяльностівикористовує газопровід для транспортування продукції та несе певнучастину витрат, пов'язаних з експлуатацією цього газопроводу.

Кожний учасник відображає у фінансових звітах:

а)         свою частку спільно контрольованих активів, відображених ускладі відповідних статей балансу, а не як фінансову інвестицію;

б)         взяті на себе зобов'язання;

в)         свою частку зобов'язань, прийнятих спільно з іншими учасникамищодо спільної діяльності;

г)         дохід від продажу або використання його частки в продукціїспільної діяльності, разом з його часткою у витратах, понесених упроцесі спільної діяльності;

д) витрати, понесені ним щодо частки участі в капіталі спільноїдіяльності.

У цьому разі при складанні консолідованої фінансової звітності непотрібні жодні коригування, оскільки відповідні активи, зобов'язання, доходита витрати вже було відображено у фінансових звітах учасника.

Спільно контрольоване підприємство — це спільна діяльність, якапередбачає створення корпорації, товариства або іншої господарськоїодиниці, в якій кожний учасник має свою частку.

Спільно контрольоване підприємство (далі спільне підприємство —СП) діє аналогічно до інших підприємств. Воно укладає контракти, залучаєфінансування, контролює активи, бере на себе зобов'язання, несе витрати іотримує дохід. Особливістю є лише те, що контрактна угода між учасникамивстановлює спільний контроль за діяльністю СП. Кожний учасник СП маєправо на отримання частки фінансових результатів або продукції спільногопідприємства. Спільне підприємство веде бухгалтерський облік своєїдіяльності, складає та подає фінансову звітність згідно із законодавством таустановчими документами.

Базовий підхід - пропорційна консолідація.

Пропорційна консолідація - це метод, згідно з яким частку учасника вактивах, зобов'язаннях, доходах і витратах спільного підприємствавідображують у фінансових звітах контролюючого учасника СП як окремістатті або шляхом постатейного об'єднання.

Хоча активи і зобов'язання спільного підприємства належатьспільному підприємству, власники спільного підприємства фактичноконтролюють ці активи і несуть відповідальність за зобов'язання. Томукожен контролюючий учасник повинен включити частку від всіх активів ізобов'язань до своїх фінансових звітів.

Для їх відображення існує дві можливості:

Частку кожного активу та зобов'язання, що належать контролюючомуучаснику, слід включати до його власних активів і зобов'язань напостатейній основі.

Частку кожної категорії активу та зобов'язання, що належатьконтролюючому учаснику, слід відображати як окрему статтю врамках тієї ж категорії і включати до його власних активів ізобов'язань.

Наприклад, спільне підприємство з двома акціонерами, де кожномуналежить 50% акцій, володіє запасами €100, дебіторською заборгованістю€100, передоплатою €100 і грошовими коштами €100.

При використанні першої альтернативи відображення, контролюючийучасник спільного підприємства збільшить, свої запаси, дебіторськузаборгованість, передплату і грошові кошти - кожну категорію - на €50.

При використанні другого формату контролюючий учасник спільногопідприємства відобразить окремо у поточних активах свою частку употочних активах спільного підприємства, яка складає €200.

У результаті пропорційної консолідації:

звіт про фінансове становище (баланс) контролюючого учасникавключає його частку в активах, які він спільно контролює, а такожйого частку в зобов'язаннях, за якими він н