11.2. ПОДАЛЬШІ ПОДІЇ І ОЦІНКА ЇХ АУДИТОРОМ (МСА 560)

МСБО 10 "Події після дати балансу" встановлює порядоквідображення у фінансовій звітності подій, що відбулися після балансовоїдати та їх розкриття в примітках до фінансової звітності. Згідно МСБО 10виділяє два типи подій:

1. Події, які надають додаткову інформацію про обставини, щоіснували на дату балансу (наприклад, після дати балансу урегульованийпозов поза судом, питання про який вирішувалося на дату складанняфінансової звітності.). Цей тип наступних подій потребує корегуваньфінансової звітності

2. Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу(наприклад, продаж або купівля активів, пожежа, що знищила незастрахованескладське приміщення). Даний тип наступних подій не вимагає корегуваньфінансової звітності, але вимагає розкриття інформації в примітках дофінансової звітності.

Аудиторський підхід до подальших подій залежить від того, в якийперіод відносно аудиторської перевірки вони сталися:

від дати балансу до дати аудиторського висновку;

від дати аудиторського висновку до подання його зборам акціонерів(Раді директорів, оприлюдненню);

після зборів акціонерів (розгляду Радою директорів, оприлюднення).

Стандарти перевірки, аудиторські процедури подій, що відбулися

після дати балансу та рекомендації щодо перевірки операцій, пов'язаних знастанням подальших подій, аудиторові надає МСА 560 "Подальші події", атакож МСБО 10, що визначає критерії визначення й характерні ознаки подій,що. відбулися після дати балансу, а також правила обліку і подання уфінансовій звітності таких подій

МСА 560 розподіляє всі подальші події на події, що мають місце вмежах трьох тимчасових періодів:

події, що відбуваються, починаючи з дати балансу (дати фінансовоїзвітності) до дати підписання аудиторського висновком (дати фактичноївидачі аудиторського висновку по фінансовій звітності) (§ 4 МСА 560);

факти, виявлені після дати підписання аудиторського висновку, аледо дати опублікування фінансової звітності разом з аудиторським висновком(§ 8 МСА 560);

факти, виявлені після дати опублікування фінансової звітності (§ 13МСА 560).

При проведення перевірки аудитор зобов'язаний отримати достатнювпевненість щодо всіх суттєвих подій, які відбулися аж до дати складаннявисновку. Він повинен переконатися в тому, що подальші події прийнято доуваги або розкрито у фінансових звітах. У протилежному випадку аудиторрозглядає питання про необхідність вираження думки із застереженнями.Незважаючи на відсутність у тексті МСА 560 словосполучення"відповідальність аудитора", аудитор несе відповідальність за невиявлення і,відповідно, невідображення та нерозкриття інформації відносно подальшихподій, що відбулися до дати підписання аудиторського висновку (§ 4 МСА560).

Якщо період від дати балансу до дати аудиторського висновкузатягується, виконують перевірку подальших подій за станом на датускладання аудиторського висновку. Аудитор повинен виконати аудиторськіпроцедури, визначені як "огляд наступних подій".

Завданням такого огляду є отримання достатньої впевненості в тому,що всі суттєві події були визначені, а там, де це потрібно, були розкриті абоприйняті до уваги при складанні фінансової звітності. . Аудиторськіпроцедури, призначені для визначення подальших подій, повиннівиконуватися якомога ближче до дати аудиторського висновку. До такихпроцедур відносять:

огляд процедур і процесів, що проводить керівництво підприємства;

ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань Ради директорівта інших виконавчих органів, проведених після закінчення періоду.Запити щодо проблем, протоколи обговорення яких ще не готові;

ознайомлення із останньою проміжною звітністю, а в разі потреби - зкошторисами, прогнозами, бюджетами й іншими звітами керівництва;

ознайомлення з оперативними звітами керівництва і персоналу;

огляд усіх бухгалтерських записів і облікових регістрів;

запити юристам щодо судових позовів і розгляду претензій;

запити керівництву відносно подій після дати балансу, що могливплинути на фінансову звітність;

ознайомлення з переліком укладених і анульованих договорів, з листамибанків і клієнтів;

вивчення фактичного виконання прогнозів, якщо такі були;

спілкування з внутрішнім аудитором (фінансовим контролером,ревізійною комісією).

За допомогою опитування відповідальних посадових осіб аудиторвизначає, чи відбулися перелічені нижче події після дати складання звітності:

суттєві зміни в діяльності або фінансовому стані;

додаткова інформація щодо статей, відображених в обліку на основіпопередньої або неповної інформації;

суттєві рішення, прийняті Радою директорів;

плани або наміри, що можуть вплинути на балансову вартість чикласифікацію активів або зобов'язань у фінансових звітах;

зміни стану правових питань, у тому числі питань, визначених на основівідповідей юристів, отриманих у відповідь на запит аудитора, або суттєвінові правові питання;

початок або зміна в стані перевірки, розпочатої органами державногоконтролю і регулювання;

нове законодавство або постанова уряду, що впливає на діяльністькомпанії.

Практика аудиту фінансової звітності, складеної відповідно до вимогП(С)БО і МСФЗ показує, що розрив в часі між датою балансу (або датоюфінансової звітності) та датою видачі аудиторського висновку практичнозавжди існує і становить кілька місяців. Тому аудитор, незалежно відвеличини розриву в часі між датою балансу і датою висновку, до моментупідписання аудиторського висновку зобов'язаний проводити аудиторськіпроцедури, спрямовані на виявлення подій після дати балансу.

При виявленні:

подій, що мають місце на дату складання аудиторського висновку(дату закінчення роботи у клієнта), аудитор повинен виконати процедури,що дадуть змогу отримати достатні і доречні аудиторські докази того, що всісуттєві наступні події на дату складання аудиторського висновку, які можутьпотребувати коригування або розкриття у фінансовій звітності,ідентифіковані.

подій, що мали місце між датою складання аудиторського висновкуі датою передачі його клієнту, аудитор не повинен ігнорувати будь-якуінформацію, яку він отримав до дати затвердження звіту, йому потрібнорозглянути необхідність внесення виправлення у фінансові звіти, обговоритице питання з керівництвом клієнта і вжити належних заходів.

Якщо керівництво клієнта не бажає вносити зміни у фінансові звітитоді, коли аудитор вважає, що це необхідно зробити (і аудиторськийвисновок не було передано клієнту), аудитор повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку, або надати новий висновок.

подій, що мали місце після передачі аудиторського висновкуклієнту, аудитор переглядає фінансові звіти та обговорює це з керівництвом,а також надає новий аудиторський висновок, що містить пояснювальнийпараграф, у якому зазначено посилання на примітки до фінансових звітів, щобільш докладно висвітлюють причину перегляду раніше опублікованихфінансової звітності й аудиторського висновку.

Повний набір процедур, що підлягають виконанню з метою виявленняподальших подій, визначається аудитором самостійно на основі власногопрофесійного судження й аналізу інформації, отриманої та дослідженої ним упроцесі планування і проведення аудиторської перевірки. Невиконанняокремих аудиторських процедур, спрямованих на виявлення подальшихподій, є порушенням вимог МСА 560 щодо проведення аудиторськихперевірок фінансової звітності.