2.3. Розвиток матеріально-технічної бази туризмув радянські часи

Упродовж 1926-1932 рр. приділялася увага і розвитку готельно-го господарства. У зв'язку зі скрутними соціально-побутовимиумовами життя населення готельні фонди здавались під житло ро-бітникам і службовцям. Проте з 1933 р. ситуація почала змінюва-тись на краще. У великих містах розпочалося будівництво об'єктівсоціально-культурного й побутового призначення. Так, у Києві буловідбудовано і передано за призначенням 10 готелів з інвентарноюкількістю кімнат 694 (готелі «Франсуа», «Ермітаж», «ЧервонийКиїв», «Імперіаль», «Інтернаціональ», «Гранд-Готель», «Палас»).

Із перенесенням у 1934 р. столиці України з Харкова до Києваз'явилися нові можливості для соціально-культурних перетворень умісті. У 1937 р. відбувся Перший з'їзд архітекторів України, якийобговорив питання «Про генеральний план реконструкції столиціУкраїни». Відповідно до цього плану, в столиці з' явились нові ма-газини (ЦУМ), будинки культури, басейни, готелі («Москва»).

Друга світова війна завдала величезних збитків готельномугосподарству України. У Києві майже всі готелі були зруйновані.

У 1955 р. затверджений новий статут «Інтуриста», що передба-чав розвиток як в' їзного, так і виїзного туризму, а також прийоміноземців, які прямували транзитом територією СРСР. «Інтурист»дістав повноваження бути членом різних національних і міжнарод-них організацій, комісій тощо. Крім основних функцій, він займав-ся також погодженням із закордонними фірмами умов прийомурадянських туристів і супроводу груп, що виїжджають за кордон.

Із середини 60-х рр. до 1972 р. у тридцяти містах СРСР булоспоруджено 40 туристських об'єктів: готелів, мотелів, кемпінгів. ВУкраїні до початку 60-х рр. матеріальна база «Інтуриста» не буладостатньо розвинена. У Києві «Інтуристу» належали готелі «Ермі-таж» (нині «Інтурист»), «Україна»; у Львові - стародавній готель«Жорж», збудований ще в 1899 р.; в Одесі - готель «Красная», уЯлті - «Ореанда» і «Таврида», збудовані наприкінці XIX ст.

Зростаючі обсяги туризму потребували нарощування інфра-структури. У Києві в 1964 р. був збудований найкращий на тойчас готель «Дніпро», що став окрасою площі Ленінського комсо-молу (до 1956 р. пл. Сталіна, нині Європейська). При в'їзді доКиєва з боку Житомирської траси в 1965 р. уведений в експлуата-цію мотель-кемпінг «Пролісок», функціональним призначеннямякого були прийом і обслуговування груп автотуристів, потік якихяк до СРСР, так і до України з кожним роком зростав.

Подальший розвиток іноземного туризму в СРСР значною мі-рою визначався початком космічної ери, яку відкрив політ ЮріяГагаріна 12 квітня 1961 р. Якщо в 1958 р. у Радянському Союзіпобували громадяни з 94 країн, то в 1961 р. - зі 127, у 1964 р. - зі133 країн. Значно розширилася й географія поїздок радянськихгромадян за кордон. У 1956 р. вони відвідали 61 країну, а через 7років, у 1963 р., радянських туристів уже приймали в 106 країнахсвіту. У 1964 р. кількість іноземних туристів, що відвідали СРСР,перевищила 1 млн. осіб, і понад 900 тис. радянських громадянвиїхали в зарубіжні подорожі.

Розвиткові туризму сприяло встановлення тепліших відносинміж країнами. «Інтурист» став найбільшим партнером більш ніж700 турфірм, що працювали в сотні країн світу. На території СРСРдіяло близько 100 відділень і агентств ВАТ «Інтурист». В Українідо початку 70-х рр. також склалася цілісна система підприємств«Інтуриста». До її складу входило 7 відділень ВАТ «Інтурист» (уКиєві, Харкові, Львові, Одесі, Ялті, Ужгороді, Запоріжжі), 14агентств (у Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Луцьку, Тер-нополі, Рівному, Вінниці, Чернігові, Черкасах, Херсоні, Полтаві,Сімферополі, Ізмаїлі, Чопі). Пізніше, у 80-х рр., підрозділи «Інту-риста» були створені і в інших областях — Житомирській, Хме-льницькій, Сумській, а також у Кіровоградській, Миколаївській,Івано-Франківській, які до кінця 80-х рр. були закриті для відвіду-вання іноземцями.

Наприкінці 60-х рр. інфраструктуру міжнародного туризмуостаточно було відновлено. Починається епоха масових міжнаро-дних подорожей, що набули стрімкого розвитку в 70-80-х рр. ХХст. Міжнародний туризм став ефективним засобом зовнішньоеко-номічних зв'язків країн. Зазнав піднесення він і в СРСР. За періодз 1971 по 1975 р. було прийнято близько 15 млн. інтуристів, а закордон виїхало близько 11 млн. громадян Радянського Союзу.

В Україні на початку 70-х рр. було створене Управління з іно-земного туризму при Раді Міністрів УРСР.

Діяльність «Інтуриста» не обмежувалася прийомом звичайнихтуристських груп. Під час усіх офіційних урядових візитів на «Ін-турист» покладалися обов'язки прийому й обслуговування всіхсупровідних осіб і журналістів. У 70-х рр. «Інтурист» брав участьу підготовці візитів президентів США Р. Ніксона, Дж. Форда,Р. Рейгана, Президента Франції Ж. Помпіду, Прем'єр-міністраВеликобританії Г. Вільсона та ін.

Піднесенню туристського обміну сприяв прискорений розви-ток сучасних видів транспорту. Аерофлот здійснював повітрянесполучення з 3,5 тис. міст більш ніж у 50 державах на всіх конти-нентах. Значну роль у туристських зв'язках відіграли залізниці.

Міжнародні залізничні маршрути сполучали СРСР з 25 держава-ми Європи та Азії.

У 70-х рр. «Інтурист» розробив і запропонував на зовнішньо-му ринку понад 100 привабливих маршрутів, що охоплювали стоміст європейської та азійської частин СРСР. Іноземні туристи ма-ли можливість ознайомитися з усіма столицями союзних респуб-лік, містами-героями Києвом, Одесою, Волгоградом, колгоспами,радгоспами і промисловими підприємствами, пам'ятками архітек-тури, курортами Криму, із заповідниками та ін.

В Україні в 70-80-х рр. стрімко розвивалася матеріально-технічна база міжнародного туризму. Були збудовані нові готелі«Інтуриста»: у Києві - «Либідь» і «Братислава», у Харкові - «Ін-турист», «Мир» і мотель «Дружба», у Львові - «Дністер», в Ужго-роді - «Закарпаття», в Одесі - «Чорне море», у Запоріжжі - «За-поріжжя», у Полтаві - мотель «Інтурист», у Чернівцях - «Чере-мош», у Херсоні - «Фрегат». У Ялті спільно з югославськимифахівцями в мальовничому Масандрівському парку був уведенийв експлуатацію готель «Ялта-Інтурист».

З 1970 по 1980 р. готельний фонд «Інтуриста» збільшивсямайже в 4 рази, перевищивши 50 тис. місць, із них 10096 готель-них місць знаходилося в Україні. Щорічні темпи зростання кіль-кості іноземних громадян, що відвідали СРСР, становили пересіч-но 8-10%. Розвивався і виїзний туризм. За період після Наради збезпеки і співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1975 р.) по 1981 р.Радянський Союз відвідали близько 25 млн. зарубіжних гостей імайже 19 млн. радянських людей побували за кордоном.

Розширювалася географія в'їзного туризму як у СРСР у ціло-му, так і в Україні. У туристські маршрути ввійшло 18 нових міст,у тому числі Хмельницький і Луцьк. На початку 80-х рр. «Інту-рист» пропонував маршрути по 135 містах усіх союзних респуб-лік. Власна мережа готелів, мотелів і кемпінгів давала змогу роз-містити 55 тис. гостей і надати послуги харчування 74 тис. осіб.

Сприяли розвиткові інфраструктури туризму визначні міжна-родні заходи, що проводилися в СРСР. Так, XXII літні Олімпійськіігри (1980 р.) стали для «Інтуриста» ще одним значним досягнен-ням. Для того, щоб прийняти 300 тис. гостей, що приїхали наолімпіаду, треба було значно розширити мережу готелів у Москві,Ленінграді, Києві, Мінську й Таллінні. Наприкінці 70-х рр. булизбудовані нові готелі: «Космос» - у Москві, «Дагомис» - у Сочі,«Прибалтійський» - у Ленінграді, «Русь» - у столиці України.

Для підготовки кваліфікованого персоналу готелів у 1978 р. вКиєві було відкрито Технікум готельного господарства.

Значно зросла популярність «поїздок дружби». За 1981-82 рр.«поїздами й літаками дружби» СРСР відвідало 160 тис. туристів ізкраїн соціалізму. У Києві їх гостинно приймав спеціально збудо-ваний готель «Братислава». Понад 100 тис. чоловік приїздили вСРСР, у тому числі в Україну, на фестивалі мистецтв «Київськавесна», «Золота осінь» - у Києві, «Біла акація» - в Одесі, «Крим-ські зорі» - в Ялті.