3.1. Основні підходи до класифікації засобів розміщення : основи готельної справи : B-ko.com : Книги для студентів

3.1. Основні підходи до класифікації засобів розміщення

Серед чинників, що впливають на асортимент послуг і органі-зацію їх надання в кожному конкретному готелі, можна назвати:місце розташування, сезонність, зазначений рівень комфорту(класність) і призначення готелю.

Залежно від типу готелю кількість і якість послуг значно відрі-зняється. Це пов'язано насамперед із потребами споживачів даногосегмента ринку, їх платоспроможністю. Наприклад, готелі діловогопризначення повинні розташовуватися поблизу адміністративних,громадських, промислових центрів; у них мають бути створеніумови для організації праці клієнтів, проведення ними нарад. Голо -вні додаткові послуги у деяких готелях - це послуги служб зв'язку(телефон, факс, тайп), служб фінансового забезпечення (відділеннябанків, обміну валют), послуги торговельних організацій. У розмі-щенні готелів туристичного типу враховують характер і якість ту-ристичних маршрутів, способів руху, наявність об'єктів туристич-ної привабливості. Отже, головними додатковими послугами у ту-ристичних готелях є послуги підприємств громадського харчуван-ня, довідково-інформаційного і екскурсійно-туристичного характе-ру, організація культурно-розважальних заходів.

У світовій практиці готельний фонд групують за різнимиознаками. Засновниками наукового підходу до класифікації готе-лів стали доктор В. Хунцикер (засновник науково-дослідногоцентру з вивчення туризму в Берні) і доктор К. Крапф (засновникнауково-дослідного центру з туризму в Сенгалені). Основнимикласифікаційними ознаками, що впливають на тип готелю, буливизначені такі:

тривалість перебування;

мета перебування;

місце розташування;

вид транспорту, який використовується туристом;

кількість обслуговуваних туристів;

клас готелю;

місткість готелю;

режим експлуатації (сезон, рік);

форма власності.

Згідно з цими чинниками, автори виділяють такі види готелів:

За тривалістю перебування:

а)         для тривалого перебування клієнтів (сімейні);

б)         для короткотривалого (тимчасового) проживання.

Залежно від мети перебування:

а)         курортні;

б)         курортно-лікувальні;

в)         бальнеологічні;

г)         спортивні:

д)         для ділових людей;

є)         спеціальні представницькі.

Залежно від місця розташування:

а)         міські (розташовані у центрі міста, на околиці тощо);

б)         гірські;

в)         сільські.

Залежно від виду транспорту:

а)         пристанційні;

б)         пристановища;

в)         мотелі;

г)         ротелі;

д)         флайтелі.

Залежно від кількості обслуговуваних туристів:

а)         для групових туристів;

б)         для індивідуальних туристів.

Залежно від класу готелю:

а)         люкс;

б)         перша категорія;

в)         друга категорія;

г)         третя категорія.

Залежно від місткості готелю:

а)         невеликі (малі);

б)         середні;

в)         великі.

Місткість (ємність) готелю визначається кількістю постійнихспальних місць. Класифікація готелів за місткістю у різних краї-нах різна. Наприклад, у Швейцарії та Австрії готелі, що маютьменше 100 місць, вважаються малими, 100-200 місць - середніми,понад 200 місць - великими; у Чехії до 120 місць - малими, до500 - середніми, понад 500 місць - великими; у США до 100 но-мерів - малими, до 500 номерів - середніми, понад 500 - велики-ми. В Україні немає офіційної диференціації готелів за місткістю,але поширена така їхня градація: до 100 місць - готелі малої міст-кості, до 500 - середньої, понад 500 місць - великої.

Світовий готельний номерний фонд переважно розміщений умалих і середніх готелях. Будівництво готелів великої місткостізумовлене насамперед економічними причинами. При збільшеннімісткості готелів постає економічна доцільність застосування по-тужнішого і сучаснішого технологічного та інженерного облад-нання. Разом із тим, вітчизняні і зарубіжні спеціалісти в галузібудівництва та експлуатації готелів зазначають, що збільшеннямісткості готелів доцільне в розумних межах, після яких готелямиважко керувати. Цією межею переважно вважають місткість бли-зько 2000 місць.

Залежно від режиму експлуатації:

а)         цілорічні;

б)         двосезонні (які працюють влітку і взимку);

в)         односезонні (літні або зимові).

Готелі цілорічної експлуатації мають вищий рівень комфорту інадають широкий набір послуг, в т.ч. мають розгалужену мережузакладів харчування, розширений склад приміщень для проведеннядозвілля (зали ігрових автоматів, бальні зали, дискотеки, кегельба-ни та ін.), майданчики для відпочинку і спорту, солярії, аерарії,пляжі, причали тощо. Все це дозволяє використовувати готелі і вперіод міжсезоння. Курортні готелі сезонної експлуатації будуютьіз полегшеною зовнішньою огорожею, без опалення чи без конди-ціонування повітря, в них надається обмежений набір послуг.

9. Залежно від форми власності:

а)         приватні;

б)         акціонерні товариства.

Серед інших класифікаційних ознак можна зазначити ще й такі:

рівень цін, що встановлюються на основні платні послуги(які надаються в номерному фонді). Залежно від цього критерію,готелі поділяються на:

бюджетні ($25-35);

економічні ($35-55);

середні ($55-95);

першокласні ($95-125);

апарт-готелі ($65-125);

люкс-готелі ($125-525);

спосіб надання харчування клієнтам, за яким готелі можнаумовно поділити на такі, що:

забезпечують повний пансіон;

надають тільки сніданок;

не пропонують харчування (здебільшого через відсутністьвласного гастрономічного виробництва).

поверховість. Світова практика свідчить, що готелі буду-ють від одного-двох до сорока поверхів і більше. Це залежить відекономічних, містобудівних умов, нормативних вимог, конструк-цій і будівельних матеріалів, методів будівництва, які застосову-ються в тій чи іншій країні. Поверховість готелів у різних країнахрізна: в Чехії - 8-14 поверхів; в Угорщині в невеликих містах - 4-5 поверхів, у більших містах і на курортах - 6-11 поверхів; в Ні-меччині - 8-10 поверхів; в Англії - 10-15 поверхів; у Росії - 5-16поверхів та ін. Будівлі готелів за поверховістю можна поділитина такі групи:

малоповерхові (1-2 поверхи);

середньої поверховості (3-5 поверхів);

підвищеної поверховості (6-9 поверхів);

багатоповерхові (1-ї категорії - 10-16 поверхів, 2-ї катего-рії - 17-25 поверхів, 3-ї категорії - 26-40 поверхів);

висотні будівлі (понад 40 поверхів).

Малоповерхові готелі (переважно малої місткості - до 50місць) будують здебільшого в малих містах і сільських населенихпунктах. Хоча багатоповерхові будівлі готелів складніші і дорожчів будівництві, останніми роками у великих містах багатьох країнїх будують дедалі частіше, що пояснюється прогресом будівельноїтехніки, підвищенням густоти міської забудови і загальним рос-том поверховості міст, високою вартістю земельних ділянок, осо-бливо в центральних частинах міст, іноді рекламними міркуван-нями. Проте будівництво готелів висотою понад 40 поверхів покищо залишається рідкісним явищем.

Визначення оптимальної поверховості для готелів різної міст-кості та виявлення змін будівельної вартості ліжко-місця при змі-ні цієї поверховості потребує детальних наукових обґрунтувань.Але дослідження вчених дозволяють вважати, що для кожної міс-ткості готелів існує оптимальна поверховість будівлі, а отже, йдовжина житлового корпусу. Збільшення поверховості понад оп-тимальну супроводжується зростанням вартості будівництва, щоварто враховувати при проектуванні.