6.2. Показники оцінки руху і стану основних фондівготельного підприємства : основи готельної справи : B-ko.com : Книги для студентів

6.2. Показники оцінки руху і стану основних фондівготельного підприємства

Основні фонди готельного господарства враховуються в нату-ральній та вартісній формах.

Особливо важливе значення мають вартісні показники, оскількиправильна оцінка основних фондів дозволяє вивчити їхнюоб'єктивну та реальну динаміку, склад і структуру, розмір амортиза-ції відрахувань, собівартість послуг та ефективність їх використання.

Тривала експлуатація основних фондів, поступове їх зношен-ня потребують застосування кількох видів вартісної оцінки:

^ за повною первісною вартістю;

^ за повною відновною вартістю;

^ за залишковою вартістю.

Повна первісна вартість основних фондів відображає факти-чні витрати на будівництво, придбання, доставку та монтаж,включаючи послуги сторонніх організацій (постачальника, посе-редника, підрядників та інших), пов'язані із придбанням основнихфондів; митні платежі; витрати на страхування при перевезенні;відсотки за кредит; податки та інші витрати. Повна первісна вар-тість залишається незмінною впродовж усього терміну службиосновних засобів, за винятком випадків розширення, модернізаціїта реконструкції об' єктів за рахунок капіталовкладень, коли ви-трати додаються до первісної вартості, і переоцінки.

Первісна вартість не завжди дозволяє реально оцінити основніфонди, тому що однорідні основні фонди, придбані та встановле-ні у різний час, враховуються на балансі підприємств у різнихцінах. Це перешкоджає правильному визначенню вартості основ-них фондів, динаміки їх розвитку, розмірів амортизаційних відра-хувань і собівартості готельних послуг.

Звідси випливає необхідність оцінки основних фондів за повноювідновною вартістю, яка показує вартість у діючих цінах на моментїхньої переоцінки. Повна відновна вартість основних фондів - цевитрати на відновлення в сучасних умовах їхньої точної копії з вико-ристанням аналогічних матеріалів і збереженням всіх експлуатацій-них параметрів. Вона визначається при їхній переоцінці як вартістьвідновлення об'єктів основних фондів у сучасних умовах.

Залишкова вартість основних фондів - це різниця між первіс-ною та відновною вартістю і сумою їхнього зносу.

Вартість зносу основних фондів відображається в амортиза-ційних відрахуваннях. Амортизація характеризує процес планомі-рного нагромадження грошових коштів для відшкодування зно-шених основних фондів. Амортизаційні відрахування проводятьсящомісячно на основі встановлених норм амортизації. Правильновстановлені норми амортизаційних відрахувань дозволяють ство-рити необхідний фонд, поліпшити їх використання та зберігання,сприяти розширеному відтворенню основних фондів. Побудовасистеми норм амортизації необхідна для планування відтворенняосновних фондів, складання плану витрат з експлуатації та фі-нансового плану. Норми амортизаційних відрахувань, диференці-йовані за окремими видами основних фондів, розділені на двічастини: для повного відновлення (на реновацію) та для капіта-льного ремонту основних фондів.

Нарахування амортизації проводиться в готельних підприємс-твах за групами та видами основних фондів, передбаченими взбірнику єдиних норм відрахувань, на основі середньорічної вар-тості основних фондів і норм амортизації. Середньорічна вартістьосновних фондів розраховується з урахуваннями вартості новов-ведених і вибулих впродовж року основних фондів і термінів їхвведення в дію та вибуття.

Середньорічну вартість основних фондів можна визначити заформулою

  • F F Fb Крт Fl • (І2-Кт)

F = Fn +                                  ,

сер. 12 12де Fn, Fb - відповідно вартість основних фондів на початок плано-вого року та вартість ОФ, що вводяться в плановому році; Крт -кількість повних місяців функціонування ОФ, що вводяться; FL -вартість ОФ, що вибувають у плановому році; Кт - кількість мі-сяців функціонування ОФ, що вибувають.

Необхідною умовою правильного використання основних фо-ндів готельного господарства є підвищення економічного ефектувід їхньої експлуатації. Поліпшення використання основних фон-дів сприяє збільшенню кількості послуг, скороченню часу в про-цесі прийому туристів і надання інформаційних послуг, знижен-ню їхньої собівартості та зростанню прибутку, а також забезпечуєекономію капітальних вкладень.

Ефективність використання основних фондів готельного го-сподарства визначається за допомогою системи показників. Врахо-вуючи неоднорідність основних фондів, можна виділити узагаль-нюючі показники, які характеризують ефективність використаннявсієї сукупності основних фонді, та часткові, що відображаютьефективність використання окремих груп основних фондів (буді-вель і споруд, машин та обладнання тощо). До узагальнюючих пока-зників ефективності використання основних фондів належать пока-зники фондовіддачі, фондоємкості, рівня рентабельності.

Фондовіддача та фондоємкість є найзагальнішими показника-ми оцінки ефективності використання основних фондів як у го-тельному господарстві загалом, так і в окремих його підрозділах.Фондовіддача визначається шляхом ділення річного обсягу пос-луг, які надає готель (у грошовому чи натуральному вигляді), насередньорічну вартість основних фондів, показуючи тим самимобсяг послуг на гривню основних фондів. У вартісному виглядіфондовіддача обчислюється за формулою

Р

ФВ===,ОФ

де Р - обсяг реалізованих послуг (виручка від реалізації послуг);ОФ - середньорічна вартість основних фондів (основної діяльнос-ті готелю).

У натуральному вигляді фондовіддача визначається так:

М

ФВ = =,ОФ

де М - кількість місце-днів.

Зростання фондовіддачі свідчить про інтенсивний розвитокготельного господарства за рахунок впровадження вдосконалено-го обладнання, нових форм організації праці, раціонального вико-ристання основних фондів.

Важливим аналітичним показником є фондоємкість, що ви-значається як величина, обернена до фондовіддачі, та характери-зує вартість середньорічних основних фондів, що припадають нагривню обсягу реалізованих послуг:

ОФФЄ =         .

Р

Показники фондовіддачі та фондоємкості доповнюються фо-ндоозброєністю, яка характеризує вартість основних фондів урозрахунку на одного працівника:

ОФ      ....

ФО = , де N - кількість працівників за списком, осіб.

N

Важливою умовою підвищення ефективності використанняосновних фондів є перевищення темпів зростання обсягу послуг,що надаються на одного працівника, над темпами зростання фон-доозброєності.

Коефіцієнт ефективності використання основних фондів(КЕОФ) характеризує величину прибутків на гривню основнихфондів і розраховується за формулою

П

КЕоф = ОФ

Цей показник, виражений у відсотках, називається рентабе-льністю основних фондів. Рівень рентабельності основних фон-дів характеризує суму прибутку, що припадає на одиницю варто-сті основних фондів і визначається відношенням балансовогоприбутку за рік до середньорічної вартості основних фондів:

ЯОф == х 100%.

ОФ

Фондовіддача основних фондів є основним показником. Зрос-тання фондоємкості і фондоозброєності не завжди відображаєпозитивні зрушення у використанні основних фондів, оскількивони можуть бути наслідком нагромадження невстановленогообладнання і розширення пасивної частини основних фондів.

Показники фондовіддачі та рентабельності основних фондівхарактеризують з різних сторін ефективність використання осно-вних фондів. Для її загальної оцінки доцільно визначити інтегра-льний показник використання основних фондів (ІОФ):

  • IОФ =VФВ П ,

де ФВ - фондовіддача основних фондів, грн.; П - прибуток наодну гривню основних фондів.

Усі вищеперераховані показники залежать від розміру та роз-ряду готелів, категорії номерів, коефіцієнта пропускної здатності.Тому порівняльний аналіз варто проводити за однотипними готе-лями, що дозволить виявити реальні резерви підвищення ефекти-вності використання основних фондів.

Стан основних фондів готелів характеризується коефіцієнтамизносу, придатності, вибуття, оновлення.

Для визначення коефіцієнта зносу спочатку визначають зага-льну суму амортизаційних відрахувань за весь період експлуа-тації основних фондів за формулою

  • P N B

C = b a t

a 100

де Са - нарахована сума амортизації, грн.; Рв - первісна вартістьосновних фондів, грн.; Na - річна норма амортизаційних відраху-вань, %; Bt - термін експлуатації основних фондів, роки.

Визначивши суму амортизаційних відрахувань, можна обчис-лити коефіцієнт зносу:

З

Кз =     ,

ОФ

де З - сума зносу на початок і кінець періоду відповідно, ОФ -вартість основних фондів на початок і кінець періоду відповідно.Коефіцієнт зносу показує ступінь зношеності ОФ підприємства.

Коефіцієнт придатності основних фондів (Кп) визначаєтьсяшляхом ділення первісної вартості, за винятком зносу на первіснувартість або шляхом віднімання від одиниці коефіцієнта зносу:

Кп = 1 - Кз .

Коефіцієнт придатності основних фондів показує частку їх-ньої залишкової вартості у первісній.

Коефіцієнт вибуття визначається відношенням суми вибулихосновних фондів (ОФв) до суми ОФ на початок року (ОФп):

ОФ„

Квиб. = '

ОФп

Коефіцієнт вибуття показує, яка частка основних фондів, наяв-них на початок звітного періоду, вибула за означений час череззношеність чи непридатність.

Коефіцієнт оновлення показує питому вагу нових основнихфондів, що надійшли впродовж року до їхньої загальної кількості.Визначається діленням суми нових основних фондів, введених вексплуатацію за рік, на суму фондів на кінець року:

ОФн

у —    

=ОФТ.

Цей коефіцієнт характеризує темпи зростання основних фондів.

Запитання та завдання для самоконтролю

Дайте визначення понять «матеріально-технічної бази» та «ос-новних фондів». Розкрийте їхній основний зміст.

На які групи поділяються основні фонди за ознакою участі у ви-робничо-експлуатаційному процесі? Назвіть складові частини цих груп.

Охарактеризуйте види основних фондів, що виділяються залеж-но від функціонального призначення та натурально-речових ознак.

Розкрийте сутність фізичного і морального зносу основних фондів.

Назвіть та охарактеризуйте види вартісної оцінки основних фо-ндів, що застосовуються у готельному господарстві.

В яких показниках відображається вартість зносу основних фондів?Розкрийте принципи нарахування амортизації в готельних комплексах.

Назвіть показники, з допомогою яких визначається ефектив-ність використання основних фондів.

Охарактеризуйте узагальнюючі показники ефективності викори-стання основних фондів.

Дайте характеристику коефіцієнтів, що характеризують станосновних фондів готелів.

РОЗДІЛ 3

ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ НАДАННЯГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ

7. ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНО-ПРОСТОРОВОГО СЕРЕДОВИЩА

ГОТЕЛЮ

Організація прилеглої території навколо готельних будівель.

Функціональна організація приміщень готельних комплексів.

Організація приміщень вестибульної групи.

Особливості організації житлових приміщень.

Блок приміщень харчування.

Організація адміністративних приміщень.

Приміщення господарського і складського призначення.

Функціональна організація приміщень ділового і рекреаційного при-значення.

Роль інтер 'єру та озеленення у формуванні іміджу готелю.

Складові частини комфорту внутрішнього простору готельноїбудівлі.

Меблювання готельних приміщень.

Естетична організація середовища готелю.

7.1. Організація прилеглої території навколо готельнихбудівель

Однією з найістотніших проблем сучасної готельної споруди єрозміщення її на ділянці так, щоб перед готельним комплексомвивільнити достатнє за площею місце для влаштування підземнихпаркінгів і стоянок для автотранспорту. Сучасний турист дедалірідше приїжджає потягом і чимраз частіше - автобусом чи влас-ним автотранспортом. Це спричиняє необхідність такого розта-шування входу, щоб між основною, прилеглою до магістралі,смугою руху і входом до готельного комплексу було місце дляпід'їзду 1-2 автобусів і декількох легкових автомашин. Значногоклопоту завдають автобуси, які тривалий час розвантажуються,загороджують під'їзд і потребують зручного, захищеного від до-щу доступу до будівлі.

Стоянки для автотранспорту. Після прибуття і вивантажен-ня багажу власник чи водій автомашини ставить її на тимчасову

стоянку до моменту виконання формальностей, розміщення вжитловому номері і визначення програми свого подальшого пере-бування. Тому неподалік від входу, на ділянці між під'їздом іосновною смугою руху прилеглої вуличної магістралі, повиннарозташовуватися тимчасова стоянка для автомашин. Вона можене охоронятися, але її має бути видно від готельного входу. Роз-міри стоянки залежать від місткості готельного комплексу. Стоя-нка повинна розміщуватися поблизу входу в ресторан і мати зру-чний виїзд на вуличну магістраль.

Вхід у готельний комплекс. Дуже важливою і складною про-блемою є архітектурне оздоблення головного входу. Його характерзалежить від виду готельного комплексу і від гостей, для яких вінпередбачений. Архітектурне планування входу може бути мону-ментальним і претензійним чи скромним і простим. Загальнимправилом є стриманість, без зайвої реклами або привернення ува-ги пішоходів. Вхідна стіна найчастіше буває суцільно заскленою івисунутою відносно фасаду готельної споруди з метою створенняефекту запрошення для потенційних клієнтів. Вхід зазвичай ро-биться не дуже високим; перед входом необхідна також ніша, якадоповнюється у великих готельних комплексах козирком, що за-хищає від негоди тих, хто висаджується з автомашин чи автобусів.

Часто поруч із входом для гостей обладнується інший вхід дляприйому багажу, при якому безпосередньо розташовується вантаж-ний ліфт. Теоретично таке вирішення доречне, проте на практицівоно застосовується рідко з огляду на те, що в небагатьох випадкахнаперед відомо, до якого номера призначений багаж.

Під'їзні шляхи до допоміжних служб готельного комплек-су. У традиційному плані господарський вхід знаходився у дворіготельної будівлі та сполучався з вулицею проїздом. Сьогодні жготельні комплекси споруджуються переважно як окремі споруди,тому під'їзні шляхи до господарського входу є серйозною архіте-ктурною проблемою, оскільки всі сторони будівлі однаково ви-димі. Перед входом потрібна також велика площа як місце стоян-ки вантажних машин, що чекають вивантаження.

При використанні вантажних машин для господарських пот-реб розміри під'їзду перед службовим входом приблизно повинністановити 15^15 м. Внутрішній двір у низькій господарській час-тині готельного комплексу або критий під'їзд дозволяють приг-лушити небажані шуми.

Гаражі при готельних комплексах є дуже шумними примі-щеннями, але у зв'язку з інтенсивним розвитком автотуризму тачерез те, що стоянки автомашин на вулиці небажані, вони необ-хідні в кожному великому готельному комплексі. Найчастішегаражні приміщення розміщуються під землею; рідше - під са-мою будівлею, оскільки густа сітка колон конструкцій ускладнюєналежне використання простору. Іноді гаражі розташовуються піднезабудованою територією.

Наявність вентиляції в гаражі обов'язкова, а виходи забрудне-ного повітря повинні виноситися за територію, що часто призво-дить до створення оригінальних архітектурних елементів у ото-ченні споруди. Можна передбачити викид забрудненого повітрячерез трубу, яка проходить через будівлю готельного комплексу,хоча це викличе втрату певної частини корисної площі.

Зелені насадження і спортивні споруди при готельнихкомплексах. Дедалі частіше в проектах готельних споруд перед-бачаються ділянки зелених насаджень, які мають велике декора-тивне значення, а також позитивно впливають на самопочуттяклієнтів. Вони оточують спортивні майданчики, стоянки автома-шин, веранди, на яких обладнані ресторани чи кафе. Раціональнозапроектувати зелені насадження досить важко, оскільки значначастина ділянки готельного комплексу має тверде покриття істворення одного великого масиву зелені майже неможливе. На-садження дерев частіше передбачаються у вигляді ширм, які відо-кремлюють чи затінюють ділянки різного призначення. Високізелені насадження впродовж кількох місяців не виконують цієїролі через відсутність листя. Хвойні дерева можуть тільки част-ково проектуватися на ділянках такого типу.

Багато готельних комплексів прагнуть урізноманітнити пере-бування гостей, створюючи їм можливості для занять спортом.Безперечно, тут беруться до уваги ті види спорту, якими можназайматися індивідуально. Тому обладнуються здебільшого теніснікорти, водні басейни, оточені зеленню. Проте вони характерні дляпредставницьких готельних комплексів, оскільки витрати на вла-штування та експлуатацію таких споруд досить високі по відно-шенню до кількості гостей, що користуються ними.