8.1. Характеристика санітарно-технічного устаткування

8.1.1. Облаштування господарсько-питного водогону та каналізації

Однією з основних проблем є постачання готельного комплек-су водою для питних і господарських потреб та у зв'язку з цимоснащення споруди відповідним водогінно-каналізаційним устат-куванням. Готельні споруди, що будуються на освоєних територі-ях, забезпечуються водою від міської водогінної мережі. Невеликіж об' єкти (пансіонати, бази відпочинку в курортних місцевостях)будуються на неосвоєних територіях, мають самостійне водопо-стачання з річок, свердловин або колодязів.

Водогінна мережа забезпечує будівлю готельного комплексуводою для питних і господарсько-виробничих потреб. Разом іззабезпеченням готелю холодною водою діють системи гарячого іпожежного водопостачання.

Якість і температура води, що подається до готельного компле-ксу, повинні відповідати вимогам стандартів. Витрати води обчис-люються окремо для систем холодного і гарячого водопостачання.На одного мешканця готелю може припадати до 300 л води на добу.Фактичне споживання води також розраховується витратою води помісцях водозабору (у номерному фонді, по окремих допоміжнихприміщеннях - у пральні, сауні, басейні, на кондиціонування то-що). Розраховується питома витрата води з розрахунку на одиницюпропускної спроможності готельного комплексу.

Водопровідна вода в готельних об' єктах, будинках відпочинку,пансіонатах тощо повинна бути придатна для пиття незалежно відтого, для яких цілей вона використовується. Придатність визнача-ється лабораторіями санітарно-епідеміологічного нагляду. Водоп-ровідна вода з міської мережі повинна відповідати всім вимогам іпри цьому не має бути потреби у застосуванні додаткових засобів

для поліпшення її якості.

Внутрішня водогінна система складається з таких елементів:

вводу (перпендикулярного до будівлі відрізку труби відзовнішньої магістралі до водомірного вузла);

водомірного вузла, головною частиною якого є водомір,що служить для обліку витрат води;

водопровідної мережі будівлі з арматурою від водомірноговузла до місць споживання;

водонапірно-запасних баків, які встановлюються в найви-щій точці системи, що дозволяє створити не тільки певний запасводи, але й необхідний тиск у внутрішній мережі, а це забезпечуєбезперебійну подачу води в найвищі і найвіддаленіші точки водо-розбору, незалежно від тиску води в зовнішній магістралі;

насосів, що служать для подачі води у внутрішню мережу,коли тиск води в зовнішній мережі для цього недостатній.

У тому випадку, коли міський тиск не забезпечує подачу водидо верхніх водорозбірних точок, в будівлі готелю передбачаєтьсяводопідкачування. Існують два види підкачування: у часи пік іпостійне. Підкачування в часи пік проводиться з допомогою насо-су, встановленого на вводі, і здійснюється, як правило, в автома-тичному режимі. Якщо міський тиск постійно не забезпечує ціло-добову подачу води до верхніх водорозбірних точок, передбача-ється постійне підкачування, тобто цілодобове.

За призначенням внутрішній водогін буває господарсько-питним, виробничим і протипожежним. У готелях виробничийводогін практично не застосовується.

Каналізаційне устаткування готельних об'єктів тісно пов'я-зане з водопровідним як із погляду проектування, так і експлуата-ції. Каналізаційними трубами відводять забруднену воду (з кухні,лазень, пральні, басейнів тощо) та атмосферні опади (дощові тапри таненні снігу).

Каналізаційні стоки через різні санітарні пристрої (раковини,умивальники, унітази, решітки в підлогах) потрапляють по відві-дних трубах у колектор міської мережі або у власну мережу. Оскі-льки під час відведення стоків у трубах відбуваються процесигниття, то між відведенням і кожним приймачем стічних вод вста-новлюють сифони, що перешкоджають потраплянню газів з ме-режі в приміщення. Надходження ж повітря (кисню) в труби здій-снюється за допомогою витяжних труб, які виводяться вище запокрівлю споруди - це т.зв. відкрита каналізаційна деаерація.

Каналізаційні труби поділяються на горизонтальні, вертика-льні та відгалужені. Головний канал сполучає будівлю з вулич-ною каналізацією.

Каналізаційні та водогінні труби, а також їхній захист можутьбути замасковані, проте легкодоступні для обслуговування. Верти-кально і горизонтально прокладені каналізаційні труби необхідноретельно і щільно з' єднувати для запобігання затопленню готель-них номерів та ресторанних залів, газовиділенню через нещільнез' єднання каналізаційних труб і підмиванню фундаментів будівель.

Відвідні труби потрібно згруповувати і прокладати так, щоб доних був забезпечений доступ з усіх боків; не бажано прокладати їхчерез приміщення, що відвідуються найчастіше. Варто також пе-редбачити додаткові відгалуження, які могли б використовуватисяза потреби. Підбір діаметрів і перетинів каналізаційних відведеньприймаються відповідно до діючих санітарних норм і правил.

8.1.2. Протипожежний водогін та системи пожежогасіння

Протипожежний водогін створюється в кількох варіантах: найча-стіше як самостійна система внутрішнього водопроводу, проте бува-ють і спільні з господарсько-питним або виробничим водогоном.

Система протипожежного водогону складається з мережі ма-гістральних трубопроводів і стояків (розподільчих ліній), пожеж-них кранів, а за необхідності й водонапірних установок (насосів,водонапірних баків, пневматичних пристроїв).

Пожежні крани розміщують на стояку вентиляції в навіснихабо вбудованих шафах на висоті 1,35 м від підлоги. Вони встано-влюються в легкодоступних місцях - вестибулях, коридорах, про-ходах, сходових майданчиках будівлі готелів.

Норма витрати води і кількість струменів залежать від містко-сті, висоти і призначення будівлі. На один струмінь мінімальнавитрата води нормується від 2,5 до 5 л/с; а розрахункова кількістькомпактних струменів - від 1 до 8.

Електродвигуни насосів повинні безперебійно постачатися віддвох незалежних один від одного джерел живлення.

У системах водопроводу з водонапірними баками недотор-канний протипожежний запас води дорівнює кількості, необхід-ній для гасіння пожежі впродовж 10 хвилин при ручному або ав-томатичному включенні пожежних насосів.

Автоматичні системи пожежогасіння бувають спринклер-ними і дренчерними. Спринклерні установки є змонтованою роз-подільчою системою труб, що знаходиться під перекриттям за-хищеного приміщення, із вмонтованими в неї спринклернимиголовками (розприскувачами), які спрацьовують при температурі72, 93, 141, 182 °С. Труби розподільчої мережі перебувають пос-тійно під тиском і забезпечуються водою автоматично. Дренчерніустановки, на відміну від спринклерних, обладнані розприскува-чами-дренчерами. Якщо в перших установках розкриваютьсятільки ті спринклери, що розташовані над вогнищем пожежі, то вдренчерних - вода надходить відразу з усіх дренчерних головок.

8.1.3. Гаряче водопостачання готельних комплексів

Системи гарячого водопостачання (ГВП) бувають із центра-лізованим і децентралізованим, місцевим приготуванням гарячоїводи, яка витрачається на побутові і виробничі потреби.

Система гарячого водопостачання охоплює установку для нагрі-вання холодної води до температури не вище 75 °С і мережу розвід-них трубопроводів. З цієї метою використовуються швидкісні про-точні водонагрівачі. Вода в них протікає зі значною швидкістю черезнагрівальні трубки, які підігріваються водою з тепломережі, що про-ходить усередині корпусу водонагрівача і омиває їх.

Системи централізованого гарячого водопостачання класи-фікуються за способом:

а)         подачі води споживачам - закрита, тобто без розриву стру-меня (під натиском зовнішнього водопроводу) і відкрита - з ба-ками-акумуляторами;

б)         акумуляції гарячої води - з баками-акумуляторами і без них;

в)         циркуляції - з природною циркуляцією, примусовою і змішані.

Централізована система гарячого водопостачання включає:водопідігрівачі; мережу, що складається з трубопроводів, які по-дають і розподіляють воду, та циркуляційних (зворотних), мере-жного устаткування (компенсаторів, обладнання для відведенняповітря, водозабірної, запобіжної арматури); регулюючі та конт-рольно-вимірювальні пристрої (регулятори витрати і тиску, тер-мореле та ін.); циркуляційні насоси.

Внутрішні системи ГВП можуть бути тупиковими і циркуля-ційними. Перші характеризуються тим, що вода, яка надійшла достояка, в разі відсутності розбору застоюється та вистигає. Цепризводить до великого зливу водопровідної води. Циркуляційнісистеми мають стояки, які дозволяють повернути н