2.1.4. Муніципальні податки

Джерелом податкових надходжень місцевих бюджетів Великобрита-нії служив до 1990 р. податок, що стягується з нерухомого майна — землі,житлових будинків, магазинів, установ, заводів і фабрик. Не підлягали (іне підлягають) оподаткуванню сільськогосподарська земля і церкви. Ба-зою податку була річна чиста вартість майна.

У березні 1990 р. уряд М. Т^тчер оголосив про відміну помайново-го податку і заміну його подушним податком. Цей податок носив не міс-цевий характер, а національний. Суми податку розподілялися між місце-вими органами влади залежно від чисельності дорослого населення, щопроживає на території, контрольованій місцевим органом влади.

Розмір податку визначався з огляду на вартість власності. Для цьо-го була створена своєрідна шкала співвідношення вартості житла і роз-міру податку. При цьому розрахунок будувався на тому, що в кожномубудинку або квартирі проживали дві люди. Якщо мешканців більше, тоце в розрахунок не приймалося, а якщо ж всього один, то йому надавала-ся знижка у розмірі 25%. Бурхливий протест населення проти подушно-го податку примусив уряд ухвалити рішення про його поетапну відміну.Цей податок був замінений податком з нерухомості.

Відповідно до Закону 1987 року про фінансування органів місцевогоуправління (Local Government Finance Act 1987) система фінансуваннямісцевих рад (муніципалітетів) базується на чотирьох джерелах: подат-ках на господарську діяльність (non-domestic rate або business rate); муні-ципальних податках (council tax); урядових дотаціях; та інших платежах.Основними джерелами доходів, на які припадає близько 75%, є податокна об'єкти господарської діяльності і муніципальний податок.

Податки на господарську діяльність (non-domestic rate або businessrate) — був встановлений Законом 1988 року про фінансування місце-вих органів управління (The Local Government Finance Act 1988). Пізні-ше система оподаткування підприємницької діяльності була скорегованав 1990 р., коли була проведена переоцінка всієї нерухомості і встановле-ні ставки податку на місцевому рівні. Подальша переоцінка була у 1995 р.Вся сума податків від господарської діяльності поступає до державногофонду і перерозподіляється потім між місцевими радами, з огляду на чи-сельність дорослого населення що мешкає на території.

Платниками податку на об'єкти господарської діяльності виступа-ють особи (юридичні і фізичні), які є власниками або орендують неру-хомість для цілей, не пов'язаних з проживанням. Навіть у тих випадках,коли нерухомість порожня і не використовується за призначенням, влас-ник або орендар зобов'язані сплачувати податок, але в зменшеному роз-мірі.

Об'єктами оподаткування є об'єкти нерухомості, використовувані длякомерційних цілей (наприклад, магазини, офіси, склади, фабрики і т.д.).

Для розрахунку податку використовується уніфікована ставка(poundage), яка в даний час дорівнює 3,3% від вартості об'єкту. Її абсо-лютний розмір затверджується на кожен фінансовий рік за даними провартість нерухомості, які надає Служба оцінки об'єктів нерухомості(Valuation Office Agency).

Основу місцевого оподаткування становить муніципальний податок(council tax) — податок на майно. Муніципальний податок був введе-ний в 1993 р. Податок платиться щомісячно, з огляду на ринкову вар-тість нерухомості, що знаходиться у власності або в оренді платника по-датків.

Муніципальний податок в повному обсязі сплачується, якщо в жит-ловому приміщенні проживають двоє дорослих (старше 18 років) грома-дян. Якщо проживає один громадянин, сума оподаткування зменшуєтьсяна 25%, якщо в приміщенні, придатному для мешкання, не проживають,сума податку зменшується на 50%.

Певні категорії громадян не є суб'єктами оподаткування. До такихналежать, зокрема, іноземні дипломати і члени військових місій або орга-нізацій, співробітники штаб-квартир міжнародних організацій.

Як правило, рахунок до платника про сплату податку виставляєтьсяв березні або квітні. За загальним правилом платникові податків пропо-нується проводити оплату муніципального податку 10-ти разовими пе-рерахуваннями протягом фінансового року. Проте платник податків маєправо по узгодженню з місцевою радою визначити інший порядок здій-снення платежів.

Розмір податку залежить від категорії, до якої відноситься та або іншанерухомість. Кожен будинок або квартира належить до одного з восьмирозрядів оцінки, за їх ринковою вартістю. Знижки даються будинкам зменш ніж двома дорослими мешканцями і людям з низькими доходами.Знижки можуть складати до 100% від суми місцевого податку. Чим мен-ше ціна нерухомості, тим менше розмір податку.

Таблиця 2.8

Категорії нерухомості, що враховуються при визначенні ставкимуніципального податку

Категорія нерухомості

Ринкова вартість

А

до 40 тис.ф.ст.

B

от 40 до 52 тис.ф.ст.

C

от 52 до 68 тис.ф.ст.

D

от 68 до 88 тис.ф.ст.

E

от 88 до 120 тис.ф.ст.

F

от 120 до 160 тис.ф.ст.

G

от 160 до 320 тис.ф.ст.

H

більше 320 тис.ф.ст.

У кожному з регіонів країни установлені свої норми оподаткування,тому ставки податку значно диференційовані залежно від різних показ-ників в кожному муніципалітеті.

Наприклад, в Англії в муніципальному районі Кемден на 2006/07 ф.рік встановлені загальні ставки, що наведені в табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Ставки місцевого податку в Англії, Кемден

Категорія

МуніципалітетКемдена, ф.ст.

Відрахування владіВеликого Лондона, ф.ст.

Загальна сумаподатку

A

664.43.

202.59

867.02

B

775.16

236.35

1,011.51

C

885.90

270.12

1,156.02

D

996.64

303.88

1,300.52

E

1,218.12

371.41

1,589.53

F

1,439.59

438.94

1,878.53

G

1,661.07

506.47

2,167.54

H

1,993.28

607.76

2,601.04

 

Також для прикладу можна навести ставки податку для обєктів неру-хомості, розміщених на площах. В табл. 2.10 наведено ставки місцевогоподатку площі Фіцрой (Fitzroy Square).

Таблиця 2.10

Ставки місцевого податку бульвару Фіцрой (Fitzroy Square)

Категорія

МуніципалітетКемдена, ф.ст.

Відрахування владіВеликого Лондона, ф.ст.

Загальнасума податку

A

767.72

202.59

970.31

B

895.67

236.35

1,132.02

C

1,023.63

270.12

1,293.75

D

1,151.58

303.88

1,455.46

E

1,407.49

371.41

1,778.90

F

1,663.39

438.94

2,102.33

G

1,919.30

506.47

2,425.77

H

2,303.16

607.76

2,910.92

Муніципалітети мають право встановлювати й інші місцеві податкита збори, для яких немає єдиного переліку.