2.1.4. Муніципальні податки |
|
Джерелом податкових надходжень місцевих бюджетів Великобрита-нії служив до 1990 р. податок, що стягується з нерухомого майна — землі,житлових будинків, магазинів, установ, заводів і фабрик. Не підлягали (іне підлягають) оподаткуванню сільськогосподарська земля і церкви. Ба-зою податку була річна чиста вартість майна. У березні 1990 р. уряд М. Т^тчер оголосив про відміну помайново-го податку і заміну його подушним податком. Цей податок носив не міс-цевий характер, а національний. Суми податку розподілялися між місце-вими органами влади залежно від чисельності дорослого населення, щопроживає на території, контрольованій місцевим органом влади. Розмір податку визначався з огляду на вартість власності. Для цьо-го була створена своєрідна шкала співвідношення вартості житла і роз-міру податку. При цьому розрахунок будувався на тому, що в кожномубудинку або квартирі проживали дві люди. Якщо мешканців більше, тоце в розрахунок не приймалося, а якщо ж всього один, то йому надавала-ся знижка у розмірі 25%. Бурхливий протест населення проти подушно-го податку примусив уряд ухвалити рішення про його поетапну відміну.Цей податок був замінений податком з нерухомості. Відповідно до Закону 1987 року про фінансування органів місцевогоуправління (Local Government Finance Act 1987) система фінансуваннямісцевих рад (муніципалітетів) базується на чотирьох джерелах: подат-ках на господарську діяльність (non-domestic rate або business rate); муні-ципальних податках (council tax); урядових дотаціях; та інших платежах.Основними джерелами доходів, на які припадає близько 75%, є податокна об'єкти господарської діяльності і муніципальний податок. Податки на господарську діяльність (non-domestic rate або businessrate) — був встановлений Законом 1988 року про фінансування місце-вих органів управління (The Local Government Finance Act 1988). Пізні-ше система оподаткування підприємницької діяльності була скорегованав 1990 р., коли була проведена переоцінка всієї нерухомості і встановле-ні ставки податку на місцевому рівні. Подальша переоцінка була у 1995 р.Вся сума податків від господарської діяльності поступає до державногофонду і перерозподіляється потім між місцевими радами, з огляду на чи-сельність дорослого населення що мешкає на території. Платниками податку на об'єкти господарської діяльності виступа-ють особи (юридичні і фізичні), які є власниками або орендують неру-хомість для цілей, не пов'язаних з проживанням. Навіть у тих випадках,коли нерухомість порожня і не використовується за призначенням, влас-ник або орендар зобов'язані сплачувати податок, але в зменшеному роз-мірі. Об'єктами оподаткування є об'єкти нерухомості, використовувані длякомерційних цілей (наприклад, магазини, офіси, склади, фабрики і т.д.). Для розрахунку податку використовується уніфікована ставка(poundage), яка в даний час дорівнює 3,3% від вартості об'єкту. Її абсо-лютний розмір затверджується на кожен фінансовий рік за даними провартість нерухомості, які надає Служба оцінки об'єктів нерухомості(Valuation Office Agency). Основу місцевого оподаткування становить муніципальний податок(council tax) — податок на майно. Муніципальний податок був введе-ний в 1993 р. Податок платиться щомісячно, з огляду на ринкову вар-тість нерухомості, що знаходиться у власності або в оренді платника по-датків. Муніципальний податок в повному обсязі сплачується, якщо в жит-ловому приміщенні проживають двоє дорослих (старше 18 років) грома-дян. Якщо проживає один громадянин, сума оподаткування зменшуєтьсяна 25%, якщо в приміщенні, придатному для мешкання, не проживають,сума податку зменшується на 50%. Певні категорії громадян не є суб'єктами оподаткування. До такихналежать, зокрема, іноземні дипломати і члени військових місій або орга-нізацій, співробітники штаб-квартир міжнародних організацій. Як правило, рахунок до платника про сплату податку виставляєтьсяв березні або квітні. За загальним правилом платникові податків пропо-нується проводити оплату муніципального податку 10-ти разовими пе-рерахуваннями протягом фінансового року. Проте платник податків маєправо по узгодженню з місцевою радою визначити інший порядок здій-снення платежів. Розмір податку залежить від категорії, до якої відноситься та або іншанерухомість. Кожен будинок або квартира належить до одного з восьмирозрядів оцінки, за їх ринковою вартістю. Знижки даються будинкам зменш ніж двома дорослими мешканцями і людям з низькими доходами.Знижки можуть складати до 100% від суми місцевого податку. Чим мен-ше ціна нерухомості, тим менше розмір податку. Таблиця 2.8 Категорії нерухомості, що враховуються при визначенні ставкимуніципального податку
У кожному з регіонів країни установлені свої норми оподаткування,тому ставки податку значно диференційовані залежно від різних показ-ників в кожному муніципалітеті. Наприклад, в Англії в муніципальному районі Кемден на 2006/07 ф.рік встановлені загальні ставки, що наведені в табл. 2.9. Таблиця 2.9 Ставки місцевого податку в Англії, Кемден
Також для прикладу можна навести ставки податку для обєктів неру-хомості, розміщених на площах. В табл. 2.10 наведено ставки місцевогоподатку площі Фіцрой (Fitzroy Square). Таблиця 2.10 Ставки місцевого податку бульвару Фіцрой (Fitzroy Square)
Муніципалітети мають право встановлювати й інші місцеві податкита збори, для яких немає єдиного переліку.
|