2.3.3. Регіональне та місцеве оподаткування у РФ : Податкова система : B-ko.com : Книги для студентів

2.3.3. Регіональне та місцеве оподаткування у РФ

Розглянемо досвід Російської Федерації у використанні податку наприбуток як важливого інструменту державного регулювання економіч-них і соціальних процесів в країні, зокрема і в регулюванні міжбюджет-них відносин.

З 1 січня 2004 р. в Російський Федерації запроваджено дві ставки по-датку на прибуток підприємств:

Ставка податку на прибуток зменшується в півтора рази для:

банків, що надають не менш 5-% загальної суми кредитів селянськимгосподарствам, колгоспам, радгоспам і іншим сільськогосподарськимпідприємствам, що переробляють сільськогосподарську продукцію,а також малим підприємствам (за винятком здійснюючу постачаль-ницько-збутову, торгівельну або закупівельну діяльність);

страховиків, які не менш 50% страхових внесків за звітний періододержують від страхування майнових інтересів селянських (фермер-ських) господарств, колгоспів, радгоспів і інших сільськогосподар-ських і малих підприємств.

У цих умовах для банків і страховиків ставки податку на прибуток,зменшені в півтора разу, становлять:

8,66% (13% * 100% : 150%) у республіканський бюджет РФ;14,66% (22% * 100% : 150%) у бюджети суб'єктів Федерації.

Таблиця 2.26

Ставки податку на прибуток на регіональномута місцевому рівнях РФ

Розмір ставки

Органвстановлення

Напрямокзарахування

13%

затверджується законо-давчим органом — Феде-ральними Зборами

зараховується вреспублікансь-кий бюджет РФ

не більше 22% для під-приємств і організацій

встановлюється органомдержавної влади суб'єктівФедерації самостійно

Зараховуєтьсядо місцевих бюд-жетів субєктівФедерації

не більше 30% для орга-нізацій і для банків (кре-дитних установ) і страхо-виків

встановлюється органомдержавної влади суб'єктівФедерації самостійно

Зараховуєтьсядо місцевих бюд-жетів субєктівФедерації

Отже, розрахунок річної суми податку на прибуток визначається поформулі:

Н = [(Пв — Лн + Фотсн)* Сн]/100,де Н — річна сума податку;

Пв — валовий прибуток, зменшений на суму, передбачену законодав-ством;

Лн — податкові пільги;

Фотсн — фактичні видатки на оплату праці понад установленунорму;

Сн — ставка податку (13% + 22%).

Сума податку визначається платником самостійно виходячи з фак-тичного прибутку на підставі бухгалтерської звітності наростаючим під-сумком з початку року. Податок сплачується щоквартально, розрахунокподається у п'ятиденний термін від дня, установленого для надання квар-тального бухгалтерського звіту, а по річних розрахунках — у десятиден-ний термін від дня, установленого для надання бухгалтерського звіту йбалансу за рік.

Протягом кварталу платники провадять авансові внески виходячиз очікуваної суми прибутку за оподатковуваний період і ставки подат-ку. Звільняються від сплати авансових внесків податку на прибуток маліпідприємства, інвестиційні фонди, підприємства, що добувають дорого-цінні метали, а також підприємства із сезонним характером виробництва,з іноземними інвестиціями й бюджетні організації. Для контролю за пра-вильністю визначення й повнотою перерахування в бюджет авансовихсум податку на прибуток підприємства представляють податковим орга-нам за місцем розташування до початку кварталу довідки про очікуванусуму прибутку на квартал за встановленою формою.

Авансові внески податку сплачуються всіма платниками не пізніше15-го числа кожного місяця рівними частками в розмірі 1/3 кварталь-ної суми податку, обчисленої на базі очікуваного прибутку на квартал.При зміні протягом кварталу передбачуваного прибутку платник за узго-дженням з фінорганом може переглянути цю суму й величину авансо-вих внесків у бюджет і представити йому довідку про ці зміни не пізніше,ніж за 20 днів до закінчення звітного кварталу. Різниця між сумою подат-ку, що підлягає внесенню в бюджет між фактично отриманим прибутком,і фактичними авансовими внесками податку за минулий квартал підля-гає уточненню на суму, розраховану виходячи з відсотка за користуван-ня банківським кредитом, установленого в минулому кварталі ЦБ РФ.

Підприємства, які зменшили в довідці очікуваний прибуток, прова-дять доплату податку. До цієї суми застосовується річна дисконтна став-ка ЦБ РФ за користування банківським кредитом, що діяв на 15-е числодругого місяця минулого кварталу звітного періоду, ділена на 4.

Наприклад, у довідці про передбачуваний прибуток на 1 квартал за-значена сума 2000 руб., сума авансових платежів при ставці 35% пови-нна скласти 700 руб. Фактично одержано прибуток 2500 руб. і сума аван-сових внесків — 875 руб., тобто заниження авансових внесків склало 175руб. Отже, доплата податку на прибуток при дисконтній ставці ЦБ РФза користування кредитом, рівної 160% річних, а на квартал 40% (160:4),складе: 175 руб. + 70 руб. (40% від 175) = 245руб.

Підприємствам, що одержали у звітному кварталі прибутку менше,чим зазначено в довідці, переплачені суми платежів з урахуванням став-ки ЦБ не вертаються.

Сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет, визначаєть-ся з урахуванням раніше внесених авансових платежів. Якщо при пере-вірці податковим органом установлено, що податок на прибуток підля-гає внеску в більшій сумі, чим показано в розрахунку платника, то до-нарахована сума перераховується в бюджет у п'ятиденний строк від дняповідомлення податковим органом про суму доплати. Причому після за-кінчення п'ятиденного строку від дня, установленого для подання бух-галтерського звіту й балансу, нараховується пеня. Зайво внесені сумиподатку на прибуток зараховуються на рахунок або вертаються плат-никові податковим органом в 10-денний строк від дня одержання йогописьмової заяви.

Підприємства зобов'язані до настання строку платежу податку наприбуток здати платіжні доручення відповідним установам банку на пе-рерахування суми податку в бюджет у першочерговому порядку. Такідоручення приймаються банками до виконання незалежно від станурозрахункового (поточного) рахунку власника. Якщо на рахунку остан-ніх кошти відсутні, то зазначені платіжні доручення розміщуються в кар-тотеці № 2.

Підприємства крім податку на прибуток сплачують податки з наступ-них видів й доходів:

дивіденди, відсотки, отримані по випущеним у РФ цінним паперам(крім доходів від державних цінних паперів), що належать підпри-ємствам. Механізм податку з дивідендів по акціях наступний: акціо-нерне товариство, акціями якого володіє підприємство, отримує при-буток і обкладається податком на прибуток у загальновстановлено-му порядку, прибуток, що залишився після сплати податку, направ-ляється на виплату дивідендів по акціях, у тому числі по акціях, щоналежать підприємству. Із зазначених дивідендів акціонерне товари-ство платить податок по ставці 15%, а з дивідендів акціонерного бан-ку — 18%.

Підприємство, одержавши дивіденди, відображає їх у позареалізацій-них доходах, і при оподатковуванні віднімає з валового прибутку сумуотриманих дивідендів, тому що податок із цієї суми вже сплачений акці-о нерним товариством;

доходи від участі в паях в інших підприємствах, створених на терито-рії РФ, по ставці 15%;

доходів казино, ігорних будинків та іншого ігорного бізнесу — поставці 90%;

доходи від прокату відео- і аудіокасет і записів на них — по ставці70%.

З 1 січня 2004 р. прибуток від посередницьких операцій і угод обкла-дається по ставках, що діє для підприємств.

Податок на прибуток за ставками 13% (у федеральний бюджет РФ) і30% (максимально в бюджети суб'єктів Федерації) установлюються длябанків, кредитних установ і страхових організацій. При цьому розраху-нок оподатковуваної бази для цих платників має особливості.

Відповідно до податкового законодавства валовий прибуток зменшу-ється на суми:

рентних платежів, внесених у бюджет у встановленому порядку ізприбутку;

доходів (дивідендів, відсотків), отриманих по цінних паперах, що на-лежать підприємству;

доходів від пайової участі у діяльності іншого підприємства, крім до-ходів, отриманих за межами РФ;

доходів від ігорного бізнесу, відеосалонів, відеопоказу, від прокатувідео-аудіокасет і запису на них, обумовлених як різниця між вируч-кою і видатками (включаючи видатки на оплату праці) від цих по-слуг;

прибутки від страхової діяльності, якщо ставка податку на прибутокпо цьому виді діяльності, що зараховується в бюджет суб'єктів РФ,відрізняється від ставки податку по інших видах діяльності;

прибуток від здійснення окремих банківських операцій і угод, якщоставка податку по цьому виді діяльності, що зараховується в бюдже-ти суб'єктів РФ, відрізняється від ставки податку по інших видах ді-яльності;

позитивних курсових різниць (збільшується на суми негативних кур-сових різниць), що утворилися у звітному періоді в результаті зміникурсу рубля стосовно котирування ЦБ РФ іноземних валют, що діявна останню дату попереднього звітного періоду (відносно залишківвалютних коштів), на день надходження (витрати) валютних коштів,і курсу рубля стосовно котирування ЦБ іноземних валют на день ви-значення підприємством сум оподатковуваного прибутку, тобто наостанній день звітного періоду.

Після визначення валового прибутку юридичні особи розраховуютьоподатковуваний прибуток, складову різницю між сумами валового при-бутку, зменшеної на зазначені відрахування, і податковими пільгами,установленими законодавством РФ.

У Російській Федерації діють різноманітні податкові пільги при об-кладанні прибутку, які постійно доповнюються й змінюються. Неста-більність податкових пільг і їхня велика кількість ускладнюють розра-хунки податку на прибуток і роботу податкових органів.

При обкладанні прибутку юридичних осіб податкові пільги маютьвелике соціально-економічне значення. З одного боку, вони полегшу-ють фінансове становище платника що, навіть, при високій ставці подат-ку, не перешкоджає його розвитку, а з іншої, виконують регулюючу роль.Держава в умовах ринку за допомогою зміни податкових пільг здійснюєвплив (стимулюючий або стримуючий) на процес виробництва як на міс-цевому рівні, так і федеральному. Пільги дають платникові додатковийкапітал для господарських потреб, однак у Росії ця їхня роль помітно непроявлялася.

Діючі податкові пільги можна розподілити на кілька груп. Першагрупа пільг стосується прибутку, що направляється на інвестиції; дру-га має соціально-культурний напрямок; третя стимулює розвиток мало-го бізнесу й, нарешті, четверта група застосовується до певних груп плат-ників.

До першої групи відносяться податкові пільги, що створюють умовидля збільшення капітальних вкладень.

Прибуток підприємств, спрямований на фінансування капітальнихвкладень виробничого й невиробничого призначення, а також на пога-шення банківських кредитів, отриманих і використаних з цією метою,звільняється від оподатковування. Ця пільга надається підприємствам,що здійснюють розвиток власної виробничої й невиробничої бази, заумови повного використання ними сум нарахованого внеску на остан-ню звітну дату. При наданні пільги по прибутку, що використовуєтьсяна капітальні вкладення, приймаються фактично зроблені у звітному пе-ріоді витрати незалежно від строку закінчення будівництва й уведення вексплуатацію основних коштів, врахованих по рахунку «Капітальні вкла-дення». Із зазначених витрат виключаються суми зносу, нарахованого поосновним засобам, що належать підприємству, з початку року на звітнудату по рахунку «Знос основних засобів».

Прибуток для цілей оподатковування зменшується на суму відраху-вань у резервні й інші аналогічні фонди до досягнення розмірів цих фон-дів, установлених установчими документами, але не більше 25% статут-ного фонду. При цьому сума відрахувань у зазначені фонди не повиннаперевищувати 50% оподатковуваного прибутку підприємства. Такі фон-ди створюють можливість підприємству для розширення обсягу вироб-ництва.

Дивіденди, виплачувані підприємствами фізичним особам, у випадкуінвестування усередині підприємства на реконструкцію, розширення ви-робництва не підлягають оподаткуванню податком на прибуток.

Велике економічне значення має податкова пільга, що надається під-приємствам на проведення й організацію НІОКР, а також внески у Ро-сійський фонд фундаментальних досліджень, Російський фонд техноло-гічного розвитку, але не більш ніж у цілому 10% від оподатковуваногоприбутку, і добровільні внески до Фонду підтримки підприємництва йрозвитку конкуренції.

Державні підприємства мають право виключати з оподатковувано-го прибутку суми, що направляють на погашення державного цільово-го кредиту, отриманого для поповнення оборотних коштів, у межах стро-ків його погашення.

Друга група податкових пільг включає звільнену частину прибут-ку, що витрачається на утримання об'єктів і установ охорони здоров'я,освіти, культури, спорту, дитячих дошкільних установ і дитячих табо-рів відпочинку, будинків для осіб похилого віку і інвалідів, комунально-побутової сфери й житлового фонду.

З оподатковуваного прибутку виключаються суми:

на утримання підприємств, що перебувають на балансі, об'єктівсоціально-культурного призначення, житлового фонду, а також нааналогічні цілі при пайовій участі підприємств відповідно до затвер-джених місцевими органів влади нормативів;

внесків на благодійні цілі, в екологічні й оздоровчі фонди, на віднов-лення культурної й природної спадщини, громадським організаціямінвалідів, їхнім підприємствам і установам, а також коштів, перерахо-ваних підприємствам, установам, організаціям охорони здоров'я, на-родного утворення, соціального забезпечення й спорту, але не більше3% оподаткованого прибутку, а держустановам культури, мистецтва,кінематографії — не більше 5% оподаткованого прибутку;

відрахування державним і муніципальним освітнім установам, а та-кож недержавним освітнім установ безпосередньо на потреби забез-печення, розвитку й удосконалення освітнього процесу.

До третьої групи можна віднести податкові пільги, що надаютьсямалому бізнесу, тобто підприємствам зі середньосписковою чисельніс-тю працюючих у промисловості й будівництві до 200 чоловік, у науці йнауковому обслуговуванні до 10 чоловік, у галузях невиробничої сферий роздрібної торгівлі — до 15 чоловік. Ці підприємства крім зазначенихпільг звільняються від податку на прибуток у перші 2 роки роботи. Натретьому й четвертому роках вони вносять податок у розмірі відповідно25% і 50% від основної ставки.

Дана пільга поширюється на підприємства, зайняті виробництвом іодночасно переробкою сільськогосподарської продукції, виробництвомпродовольчих товарів, товарів народного споживання, медичної технікий лікарських засобів, а також будівництвом об'єктів житлового, виробни-чого, соціального й природоохоронного призначення. Причому на першідва роки зазначені підприємства звільняються від податку за умови, щовиручка у них від даних видів діяльності перевищує 70% загальної сумивиручки від загального обсягу реалізованої ними продукції (робіт, по-слуг). Пільга надається на третьому й четвертому роках роботи, якщо ви-ручка підприємств від установлених видів діяльності перевищує 90% за-гальної суми від реалізації продукції (робіт, послуг). Мале підприємствоодержує зазначену пільгу, якщо частка державної, муніципальної влас-ності й власності громадських організацій у його статутному капіталі ста-новить не більше 25%.

При припиненні малим підприємством діяльності, у зв'язку з якоюйому надавалися податкові пільги, до закінчення п'ятирічного строку віддня його реєстрації сума податку на прибуток підлягає внесенню у феде-ральний бюджет РФ у повному розмірі за весь період функціонуванняданого підприємства.

Відповідно до Закону РФ «Про інвестиційний податковий кредит»від 20 грудня 2001 р. малий бізнес одержав особливу цільову податко-ву пільгу — інвестиційний податковий кредит. Це відстрочення плате-жу податкових сум, що надається органами державної влади або подат-кових служб. Відстрочка може бути отримана малим підприємством з по-датку на прибуток (або податку на майно підприємств) у розмірі 10% відвартості закупленого й уведеного в дію устаткування, використовуваногодля заміни раніше купленого імпортного устаткування для НДР, захистунавколишнього середовища від забруднення відходами, а також від вар-тості устаткування, призначеного для створення робочих місць інвалідів.При цьому загальна сума податкового кредиту й інших податкових пільг,наданих підприємству, не повинна зменшувати суму податку на прибу-ток, фактично отриману в календарному році, більш ніж на 50%.

Для одержання податкового кредиту мале підприємство укладає зподатковими органами угоду, у якій встановлюються мета використан-ня, сума, строк погашення й ін. Повернення кредиту починає здійснюва-тися через два роки з урахуванням індексу інфляцій, при цьому загаль-ний строк погашення — п'ять років.

Крім підприємств із обмеженою чисельністю інвестиційний подат-ковий кредит надається приватизованим підприємствам, що одержаликредит для викупу майна товариством.

Малі підприємства поряд із застосуванням на загальних підставахметоду прискореної амортизації мають право списувати додатково до50% вартості основних фондів з терміном служби понад три років. У ви-падку припинення діяльності підприємства достроково сума додатковосписаного зносу підлягає відшкодуванню за рахунок прибутку.

Податкові пільги четвертої групи надаються певним категоріям плат-ників. Не підлягає оподаткуванню прибуток:

релігійних об'єднань і підприємств, що перебувають у їхній влас-ності;

громадських організацій інвалідів і установ, що перебувають у їхнійвласності, а також підприємств, установ, організацій, у яких інвалідистановлять не менш 50% від загального числа працівників, за умови

використання не менш половини отриманого прибутку на соціальніпотреби інвалідів;

підприємств, що перебувають у регіонах, що постраждали від радіо-активного забруднення;

підприємств із іноземними інвестиціями, зайнятих у сфері матеріаль-ного виробництва, протягом перших двох років з моменту одержанняними балансового прибутку;

музеїв, бібліотек, державних театрів, а з 1 січня 2004 р. — будинківкультури, цирків, зоопарків;

підприємств від надання послуг з розміщення державних цінних па-перів;

організацій Пенсійного фонду РФ, отримані від капіталізації тимча-сово вільних коштів цих організацій і спрямовані на заходи щодо со-ціального захисту населення;

банків і кредитних установ, отримані від подання цільових кредитівна строк три роки й більше підприємствам будь-яких організаційно-правових форм, використовуваних на капітальні вкладення по роз-витку їх власної виробничої бази.

Органи державної влади суб'єктів Федерації крім зазначених пільгмають право встановлювати для окремих категорій платників додатко-ві пільги в межах сум податкових платежів, що направляють у бюджет.

Забороняється надавати пільги, що носять індивідуальний характер.Під окремими категоріями платників розуміється сукупність підпри-ємств, розташованих на території району, міста, області, по видах діяль-ності або галузевій ознаці.

Для підприємств, що одержало в попередньому році збиток, звільня-ється від сплати податку частина прибутку, спрямована на його покриттяпротягом наступних 5 років, за умови повного використання коштів ре-зервного й інших фондів підприємства.

Проте, не зважаючи на розмаїтість податкових пільг законодавствомпередбачено загальне обмеженя стосовно їх застосування- загальна сумапільг не може зменшувати факичну суму прибутку більш ніж на 50%.

Лісові податки стягуються за всі види лісокористування за ставкамина одиницю лісного ресурсу (продукції) або по окремим видам лісоко-ристування за гектар використовуваної ділянки лісного фонду.

Ставки лісних податків служать також для визначення орендної пла-ти. До лісових податків відноситься плата за: деревину, промислову за-готовку ягід, грибів, лікарських рослин, розміщення пасік, полювання влісних угіддях, використання лісу з туристичною, оздоровчою і спортив-ною метою.

Ставки лісових податків установлюються органами державної владисуб'єктів РФ або можуть визначатися за результатами так званих лісо-вих аукціонів. Розмір ставки за деревину включає також податок на зем-лю. Розмір орендної плати визначається за умовами договору оренди зе-мельної ділянки. Ставки лісового податку диференційовані за регіональ-ною ознакою, конструкція податку достатньо складна і, отже, даний по-даток складний в адмініструванні.

Доходи від лісового податку розподіляються між федеральним бю-джетом і бюджетом суб'єкта РФ у пропорції 40% : 60%.

Плата за користування водними об'єктами до 1998 р. носила назвуплати за воду. Платники — організації та підприємці, котрі безпосеред-ньо користуються водними об'єктами. Плата справляється при заборіводи з використанням споруд, технічних засобів і обладнання за рядомвинятків (забору води для ліквідації стихійних лих, водопостачання тва-ринницьких ферм та ін.). Платіжна база: обсяг водозабору; площа аквато-рії; обсяг стічних вод, які скидають у водні об'єкти і деякі інші показники.Плата за воду диференційована за різними категоріями платників та ре-жимами використання водних ресурсів.

На федеральному рівні установлені мінімальні й максимальні ставкиплати. Так, за водозабір треба платити від 30 до 176 руб. за 1 тис. куб. м.води; 0,5-5 руб. за 1 тис. кіловат-годин виробленої електроенергії, — дляплатників, які здійснюють експлуатацію гідроелектростанцій.

Цільовий податок на потреби установ народної освіти сплачуютьюридичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність. Ставка —1% від фонду оплати праці.

Місцеві податки

На місцевому рівні оподатковується рухоме і нерухоме майно.Об'єктом податку на майно фізичних осіб є нерухоме майно і транспорт-ні засоби (крім автомобілів). Податкова ставка для нерухомості — 0,1%від інвентаризаційної вартості майна, в Москві — 0,5%. Проблема цьогоподатку — спосіб оцінки майна. Оцінку можна здійснювати по залишко-вій чи ринковій вартості. До того ж, федеральний закон дозволяє місце-вим органам влади підвищувати ставку даного податку до 2%. Щоб зро-бити даний податок більш соціально прийнятним, розглядається зако-нопроект, який передбачає звільнення від податку житла, дешевшого 30тис. дол. у Москві, 15 тис. дол. — у містах-мільйонерах, 10 тис. дол. — урешті населених пунктів. Оцінку нерухомості і відповідно поріг її міні-мальної неоподатковуваної вартості намічається переглядати кожні 2-3роки.

Ставки податку на майно фізичних осіб у формі транспортних засо-бів залежать від потужності двигуна. Наприклад, на літаки, вертольотиі теплоходи установлена ставка на рівні 10% від мінімального розміруоплати праці (МРОТ) у розрахунку на 1 к.с. потужності; на яхти і кате-ри — 5% МРОТ на 1 к.с. Тим самим цей податок має певну соціальну на-правленість.

Платниками земельного податку виступають власники і землеко-ристувачі, крім орендарів. Ставка податку в розрахунку на гектар пло-щі призначається місцевими органами влади. Принагідно зауважити, щоземельний податок — один із найбільш складних в адмініструванні по-датків. Складний не стільки для податкової служби, скільки для іншихдержавних відомств, зокрема федеральної служби земельного кадастру,тим, що при розробці норм оподаткування треба враховувати властивуРосії сильну різницю природо-кліматичних умов, а також місцезнахо-дження та якість земельних ділянок, численні категорії платників. У за-лежності від даних факторів ставки земельного податку диференційова-ні. Так, земельна ділянка, розташована в місті й зайнята житловим фон-дом, підсобним господарством, дачею, гаражем або використовувана длясадівництва, городництва, тваринництва оподатковується в межах 6-12коп. за кв. м.

Розподіл надходжень від земельного податку наступний: у федераль-ний бюджет поступає 30%, бюджети суб'єктів федерації — 20%, у місце-ві бюджети — 50%.

Податком на рекламу оподатковуються підприємства і громадяни,які рекламують через засоби інформації продукцію власного виробни-цтва, а також роботи і послуги. Об'єкт податку — вартість робіт і по-слуг по виготовленню та розповсюдженню. Ставка податку — 5% вар-тості (величини) рекламних затрат без податку на додану вартість і ак-цизів.

Інші місцеві податки та обов'язкові платежі: реєстраційний збір ізпідприємств; платники-підприємці без створення юридичної особи;ставка — мінімальна місячна оплата праці; цільовий податок на утриман-ня житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери сплачуютьюридичні особи будь-якої форми власності, що здійснюють свою діяль-ність на території, де введений даний податок, для фінансування вказа-них об'єктів. Податкова база — обсяг реалізації продукції (робіт, послуг)у вигляді виручки від реалізації. Ставку встановлюють місцеві органи,але на рівні не вище 1,5% оподатковуваної бази.

Ліцензійний збір за проведення місцевих аукціонів і лотерей та збірза право торгівлі установлюється місцевою владою. Останній справля-ється в формі оплати разових талонів і тимчасових патентів. Загалом заросійським законодавством місцеві органи влади мають право на запро-вадження 10 видів податків і цільових зборів у місцеві бюджети.