2.5. Інтеграційні процеси в сфері оподаткування ЄС

2.5.1. Історичні передумови і необхідністьгармонізації оподаткування ЄС

Гармонізація податкових систем ЄС розпочалася поступово, в проце-сі соціально-політичної, економічної інтеграції європейських країн. Гар-монізація розпочалася не як адміністративна дія, а як об'єктивний про-цес глобалізації світової економіки, який вимагає ефективного викорис-тання ресурсів, збільшення ринків збуту, подальшого розвитку науки ітехнології.

Початком гармонізації податкових систем можна вважати створенняЄвропейського об'єднання з вугілля і сталі (див. рис. 2.4).

Згідно договору про створення ЄОВС на кордонах країн учасницьбуло ліквідовано мито на продукцію чорної металургії та вугільної про-мисловості. В торгівлі з третіми країнами почали застосовувати єдиниймитний тариф.

Необхідно зважити на те, що найбільшою перешкодою в економічнійінтеграції була наявність національних митних систем. Другим крокомв напрямку інтеграції європейських країн було створення митного сою-зу, яким започаткувано побудову Європейського економічного співтова-риства. Обов'язковими умовами такого союзу є відміна мита і кількіснихобмежень у взаємній торгівлі країн-учасниць, встановлення єдиного мит-ного тарифу, проведення спільної торгової політики відносно третіх кра-їн. Досягнення цих цілей необхідно для забезпечення сприятливих умоврозвитку національної промисловості. З одного боку, вона має можли-вість виробляти продукцію в розрахунку на більший за розміром ринокінтеграційного угрупування, з іншого — отримує захист від конкурентівз третіх країн.

Протягом 1950-1957 рр. питома вага товарних позицій, для якихне застосовувалося імпортне контингентування у взаємних стосунках«шістки», виросла від 58% до 89%. До моменту ратифікації Римськогодоговору ставки митна, що були більші ніж 15%, охоплювали 2% — груптоварної номенклатури ФРН, 23% — країн Бенілюксу, 61% — Франції,64% — Італії.

У Римському договорі 1957 р., в якому було проголошено про ство-рення Асамблеї — Європейського парламенту та передбачено 8-річній пе-ріод усунення мита і контингентування у внутрішньо-регіональній тор-гівлі та закріплено жорсткий механізм реалізації наміченого.

Ефективність проведених заходів забезпечувалася двома факторами.Разом з відміною мита і контингентування проходило вирівнювання вну-трішніх та експортних цін країн-учасниць при загальній тенденції до лі-бералізації всіх видів цін. Реальними суб'єктами господарчих зв'язків наствореному великому ринку були незалежні приватні виробники, які ді-яли в умовах розвиненої національної ринкової інфраструктури.

З укріпленням фінансової самостійності Європейських співтова-риств значення податків та податкової гармонізації зростатиме, що по-требуватиме всебічної теоретико-практичної розробки питань удоскона-лення оподаткування для забезпечення інтеграційних процесів.

Досвід ЄС — вдалий приклад переходу від розвиненої національноїринкової економіки, відокремленої від держав партнерів «нормальними»бар'єрами до замкнутого митного союзу. Успіх цього переходу забезпечу-вався чіткістю та розробленістю механізму, який грунтувався на 3 осно-вних положеннях:

Чітко визначені відмінності між товарами Співтовариства і товара-ми третіх країн. У відповідності до регламенту 1968 р. товари, які ви-роблені на території інтеграційного регіону, маркуються під назвоютієї країни, в якій зроблена значна остання переробка. Як «європей-ський» (з усіма відповідними пільгами) вважається той товар, в яко-му частка компонентів із країн Співтовариства складає не менше60%.

Означені можливості країн-учасниць в разі необхідності виходити зарамки спільної торгової політики. Так, на протязі перехідного періо-ду до введення єдиного митного тарифу в разі особливих труднощіввони мали можливість (у відповідності до ст. 26 Римського договору)отримати від Комісії ЕС право самостійно встановлювати ставки на-ціонального мита на визначені товари. Також Римським договором(Ст. 115) передбачена можливість застосовувати митний захист і ім-портне контингентування.- Римський договір та інші правові акти ЄС визначають, які сфери зо-внішньоекономічної політики знаходяться виключно в наднаціональ-ній компетенції (наприклад торговельні угоди з третіми партнерами),і в яких випадках держави-учасниці мають можливість прийняти са-мостійні рішення (промислова кооперація, застосування нетарифнихобмежень).

Таким чином, механізм формування та повномасштабної реалізаціїторгової політики ЄС поєднує в собі жорстко закріплені правила і ви-значену свободу, чіткий наднаціональний підхід по одним напрямкамта, як доповнення до нього, національні повноваження по іншим. Про-думана непротирічність договору і прийнятих на його основі законодав-чі норми.

Мито та дискримінаційне національне оподаткування іноземних то-варів є найбільш очевидними перешкодами функціонування загальногоринку — вони не сумісні з вільним пересуванням товарів. Таким чином,усунення фіскальних торгівельних бар'єрів на території Співтовариствапочалося з гармонізації непрямих податків.

В ЄС Договорі записано, що Співтовариство буде будуватись на умо-вах митного союзу (ст. 9). Такий союз вимагає загальної заборони міжкраїнами — учасницями імпортного та експортного мита та жодних стяг-нень, що еквівалентні ефекту митного збору (ст. 12-17), і очевидно, щоза цими заходами — введення загального митного тарифу на зовнішньо-му кордоні Співтовариства (18-29). Єдиний митний тариф був введений1 липня 1968 року.

«Стягнень, що еквівалентні ефекту» митного платежу є будь-якіфінансово-грошові (pecuniary) збори незалежно від назви, схеми чимети, однаково маленьке, яке введене членом Співтовариства на випадокперетину кордону товарами. Таким чином, навіть статистичне мито — за-боронено, хоча воно не призначено захищати національні товари. Платана випадок перетину кордону товарами дозволена тільки в тому випад-ку, коли вона не перевищує вартості послуг, які країна — учасниця спла-чує суб'єктам підприємницької діяльності (reimbursements-bonded ви-трати на компенсацію вартості митного складу). Верховний суд ЄС жор-стко дотримується незмінного трактування визначення митних зборів іплатежів як «стягнень, що еквівалентні ефекту митного платежу», та іншіприховані види імпортного мита які встановлюють прямі бар'єри.

Існують певні особливості регулювання імпортних операцій в ЄС.Митна вартість товару є основою для визначення митних платежів згід-но ставок Єдиного митного тарифу (далі ЄМТ), спільного для країн Со-юзу в разі імпорту із інших країн.

Єдиний митний тариф, за яким побудована митна система ЄС, ви-значає однакові норми і правила оцінки митної вартості товару, встанов-лення країни походження товару, режимів ввозу і вивозу. ЄМТ включаєадвалорні і специфічні ставки мита, а також автономні і договірні (кон-венційні), при цьому автономні ставки висвітлюють початковий рівеньставок, погоджений учасниками ЄС при формуванні ЄМТ. Договірні(конвенційні) митні збори виникли внаслідок переговорів між країнамиучасницями ЄС та їх партнерами. Крім зазначених, можуть застосову-ватися додаткові антидемпінгові мита, якщо експортна ціна при постав-ках в країни співтовариства нижча ніж звичайна вартість відповідноготовару. Під час проведення антидемпінгових процедур в ЄС в першу чер-гу встановлюють «звичайну» вартість і «звичайну» ціну товару. Під зви-чайною ціною товару в ЄС розуміється ціна, за якою аналогічний товарреалізується на внутрішньому ринку країн імпортерів чи на внутрішньо-му ринку в третіх країнах, включаючи країни ЄС. Звичайна вартість ви-значається як сума фактичних витрат виробництва на аналогічні товариі середнього розміру прибутку. Порівняння цін проводиться до бази —франко-завод.

Наприкінці 80-х років зовнішній європейський тариф скоротився всередньому до 7,5%. І в майбутньому рівень митного обкладання промис-лового виробництва в розвинутих країнах відповідно до Уругвайськогораунду ГАТТ повинен скоротитися до 3,8%. Однак зниження рівня роз-міру митних ставок, ще не дає повного реального уявлення про рівеньпротекціоністського захисту внутрішніх ринків європейських країн.

По-перше, скорочення середнього рівня митних ставок може відбува-тися за рахунок ставок, що втратили своє торгівельно-політичне та еко-номічне значення, при тому що ставки на «чутливі» товари залишаютьсявисокими. Так, в офіційному виданні ЄМТ ЄС автономні фактично вста-новлені ставки мита, які є максимальними, на більшість товарів станов-лять від 4 до 2,5%, хоч обкладання транспортних засобів досягає 29%, цу-кру — 80%, тютюнових виробів — 180%.

По-друге, в умовах зближення рівнів продуктивності праці, витратвиробництва, внутрішніх і зовнішньоторговельних цін, навіть порівня-но невисокі ставки мита можуть захистити внутрішній ринок. І остан-нє, при невисокій номінальній ставці мита можна забезпе