3.1.2. Податок з доходів фізичних осіб

магниевый скраб beletage

Продаток на доходи громадян — третій за значимістю податок у фор-муванні доходів зведеного бюджету України. На відміну від України, врозвинених країнах світу цей податок є найбільшим джерелом форму-вання державного бюджету. Так, у США близько 40% Федерального бю-джету формується за рахунок цього податку.

Питома вага прибуткового податку в Україні, в загальних доходахбюджету зростала протягом 1993-2004 рр. з 5,8% до 18,8% відповідно.Зокрема, у 1997 р.цей податок складав 12,3% доходів бюджету або 3,3млрд. грн. У 1998 р. частка податку становила 12,4% або 3,6 млрд. грн.У 1999 р. — 13,5% або 4,4 млрд. грн, а в 2000 р. — 12,3% або 6,4 млрд. грн,у 2001 р. — 16,0% або 8,8 млрд. грн, у 2002 р. — 17,5%, або 10,8 млрд. грн, у2003 році — 18,2% — 12,3 млрд. грн, та у 2004 р. — 13.2 млрд. грн — 18,7%.

1 січня 2004 року набув чинності Закон України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон № 889). З 1 січняпо 31 грудня 2006 року основну ставку податку з доходів фізичних осібвстановлено на рівні 13 відсотків незалежно від розміру та місця отри-мання доходу. З 1 січня 2007 року ця ставка — 15 відсотків.

Доходи фізичних осіб, отримані за місцем основної роботи, до 1 січ-ня 2004 року підлягали оподаткуванню за прогресивною шкалою ставокприбуткового податку з громадян (від 10 до 40 відсотків). Доходи, отри-мані громадянами не за основним місцем роботи, оподатковувались заєдиною ставкою — 20 відсотків.

Законом № 889 чітко визначено платників податку з доходів фізич-них осіб, об'єкти оподаткування та перелік доходів, які включаються тане включаються до складу загального місячного або річного оподаткову-ваного доходу.

Важливою особливістю для громадян, визначеною в законі, є вста-новлення права платника податку на податковий кредит за наслідкамизвітного податкового року, який є сумою витрат, фактично понесенихплатником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у рези-дентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім ви-трат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору). На сумуподаткового кредиту дозволяється зменшення суми загального річногооподатковуваного доходу. Підстави для нарахування податкового креди-ту із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковійдекларації.

Інструкцію про порядок нарахування платником податку податково-го кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб затверджено наказомДПА України від 22.09.2003 № 442, зареєстрованим у Міністерстві юсти-ції України 01.10.2003 за № 879/8200.

Варто підкреслити, що до податкового кредиту включаються тількиті фактично понесені витрати, які підтверджені платником податку доку-ментально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, то-варною накладною, іншими розрахунковими документами або договором,які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають сумутаких витрат. Необхідно також звернути увагу на те, що податковий кре-дит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуаль-ний ідентифікаційний номер. Загальна сума нарахованого податковогокредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходуплатника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.

Фізичні особи — резиденти, які не мають ідентифікаційного номера, атакож фізичні особи нерезиденти право на податковий кредит не мають.

Перелік витрат, які дозволено включати до складу податкового кре-диту за підсумками року:

сума коштів або вартість майна, переданих платником податку у ви-гляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим органі-заціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсо-тки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподат-кованого доходу такого звітного року (п.п. 5.3.2);

суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів осві-ти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форминавчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першо-го ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті6.5.1 пункту 6.5 статі 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повнийабо неповний місяць навчання протягом звітного податкового року(п.п. 5.3.3);

суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок стра-хових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за дого-ворами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійно-го забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійнимфондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний раху-нок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів йогосім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує 140 відсотківвід прожиткового мінімуму (у розрахунку за кожний з повних чи не-повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв дого-вір страхування (п.п. 5.3.5).

Як і раніше, платник податку має право на зменшення суми загально-го місячного оподатковуваного доходу. Однак, замість неоподатковува-ного мінімуму доходів громадян введено поняття «податкової соціальноїпільги». Вона застосовується до доходу, отриманого платником податкуяк заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його роз-мір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездат-ної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноже-ної на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Необхідно звернути увагу на те, що платник податку має право назменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на сумуподаткової соціальної пільги, якщо цей дохід, отриманий з джерел на те-риторії України та від одного працедавця у вигляді заробітної плати.

Розмір податкової соціальної пільги визначено від рівня мінімальноїзаробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1січня звітного податкового року.

Податкова соціальна пільга надається:

звичайна — у розмірі, що дорівнює 50% мінімальної заробітної пла-ти, для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податковогороку — будь-якому платнику податку;

підвищена — у розмірі, що дорівнює 150% звичайної пільги, — плат-нику податку, який:

є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальни-ком) — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

утримує дитину — інваліда I або II групи — у розрахунку на кожнудитину віком до 18 років;

має троє чи більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожнутаку дитину;

є вдівцем або вдовою до моменту укладання нового шлюбу;

є особою, віднесеною законом до 1-ої або 2-ої категорії осіб, постраж-далих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, наго-роджених грамотами Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю вліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військовос-лужбовцем строкової служби;

є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, щозазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журна-лістів;

подвійна — у розмірі, що дорівнює 200% звичайної пільги — платни-ку податку, який є:

особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повнимкавалером ордена Слави чи Трудової Слави;

учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, якау той час працювала в тилу і має відповідні державні відзнаки;

колишнім в'язнем концтаборів, гето та інших місць примусовогоутримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репре-сованою чи реабілітованою;

особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСРпід час Другої світової війни на територію держав, що перебували устані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Ні-меччиною та її союзниками;

особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленін-града (Санкт-Петербурга, Російська Федерація) у період з 8 вересня1941 року по 27 січня 1944 року.

Якщо платник податку має право на застосування податкової соці-альної пільги з двох і більше підстав, податкова соціальна пільга застосо-вується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Необхідно також підкреслити, що податкова соціальна пільга засто-совується до нарахованого місячного доходу платникові податку у вигля-ді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (випла-ти). При цьому платник податку подає працедавцеві заяву про самостій-не обрання місця застосування податкової соціальної пільги.

Суттєві зміни внесено щодо порядку декларування доходів громадян.Так, річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація)подається платником податку, якщо він:

зобов'язаний подавати таку декларація згідно з нормами Закону№ 889 або інших законів;

має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.Відповідно до Закону № 889 обов'язок платника податку з подання

декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключновід податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку увстановленому порядку.

Податковий агент — це юридична особа (її філія, відділення, іншийвідокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або йогопредставництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусута способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати,утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунокплатника податку, вести податковий облік та подавати податкову звіт-ність органам державної податкової служби відповідно до закону, а та-кож нести відповідальність за порушення норм закону. Податковим аген-том, зокрема, є фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, якавикористовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заро-бітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Для фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності — застосо-вуються три способи оподаткування доходів, одержуваних ними від здій-снення підприємницької діяльності, кожен з яких регулюється відповід-ними нормативно-правовими актами й має певні обмеження та перева-ги, а також різний порядок оподаткування таких доходів, ведення облікудоходів i витрат та порядок подання звітності. Тому кожна фізична осо-ба — суб'єкт підприємницької діяльності самостійно за своїм бажаннямможе обрати той із можливих способів оподаткування, який найбільшевідповідає особливостям та умовам здійснення його підприємницької ді-яльності.

Оподатковуваним доходом фізичних осіб — суб'єктів підприєм-ницької діяльності, одержаним від здійснення підприємницької діяль-ності без створення юридичної особи, вважається сукупний чистий до-хід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та нату-ральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосе-редньо пов'язаними з одержаним у відповідному звітному періоді дохо-дом. Для забезпечення правильного визначення оподатковуваного до-ходу фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язанівести облік доходів i витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням,та подавати до податкового органу у визначеному порядку податковідекларації.

Податок фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльностіобчислюється податковими органами на підставі поданих ними в уста-новленому порядку податкових декларацій, в яких зазначається очікува-ний (оціночний) у поточному році дохід або фактично одержані у звітно-му календарному році доходи, матеріали перевірок, проведених податко-вими органами, отриманих від фізичних осіб — суб'єктів підприємниць-кої діяльності відомостей про виплачені їм доходи i утриманий або неутриманий податок (із зазначенням підстави для неутримання). Обчис-лений таким чином податок сплачується протягом календарного рокуавансовими платежами в установлені терміни, а в кінці року проводитьсяостаточний розрахунок суми податку з фактично отриманого ними дохо-ду з урахуванням сплаченого протягом звітного календарного року аван-совими платежами податку.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податкупідлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання податковогоповідомлення податкового органу, а зайво сплачені суми податку підля-гають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведенняостаточного розрахунку шляхом зарахування на його банківський раху-нок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається по-штовим переказом на адресу, зазначену у декларації, або за заявою плат-ника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Декларації до податкового органу фізичні особи — суб'єкти підпри-ємницької діяльності подають щокварталу наростаючим підсумком з по-чатку року у встановлені законом строки (протягом 40 календарних днів,наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварта-лу, тобто не пізніше: 10 травня — за I квартал, 9 серпня — за перше пів-річчя, 9 листопада — за 9 місяців, 9 лютого наступного року — за звітнийрік). У декларації наростаючим підсумком зазначаються загальні сумиодержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний календарнийрік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподаткову-ваний період).

Якщо громадянин здійснює підприємницьку діяльність без створен-ня юридичної особи з продажу товарів i надання супутних такому про-дажу послуг на ринках, сплачуючи згідно з чинним законодавством рин-ковий збір, тоді він має право самостійно обрати спосіб оподаткуваннядоходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податкушляхом придбання патенту за умови, що:

кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з платникомфіксованого податку, не перевищує п'яти;

валовий дохід такої фізичної особи від самостійного здійснення під-приємницької діяльності або з використанням найманої праці заостанні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання па-тенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів дохо-дів громадян (119000 грн).

Тобто, враховуючи зазначене, для обрання такого способу оподатку-вання торгівля саме на ринку зі сплатою ринкового збору в установлено-му чинним законодавством порядку та не перевищення вищезазначеногорозміру валового доходу такого громадянина за останні 12 календарнихмісяців, що передують місяцю придбання патенту, є одними з основнихумов.

Щоб одержати патент, платник податку подає до податкового органузаяву, складену у довільній формі, яка обов'язково має містити інформа-цію про місце здійснення підприємницької діяльності, оскільки розмірифіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою за-лежно від територіального розташування місця торгівлі (ринку), а такожперелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником подат-ку, або членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні підприємницькоїдіяльності, та їхні ідентифікаційні номери, інформацію про доходи фі-зичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності від здійснення під-приємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання та-ких доходів. Подається також документ, що засвідчує сплату фіксовано-го податку в розмірі, встановленому відповідною місцевою радою для са-мостійного здійснення діяльності, або в розмірі, збільшеному на 50% накожну особу, зазначену у заяві, у разі залучення до підприємницької ді-яльності найманих працівників чи членів сім'ї.

Відповідальність за достовірність даних, зазначених у заяві, несеплатник податку відповідно до законодавства України. Для зазначення взаяві розміру одержаного валового доходу такий платник податку пови-нен вести особистий облік доходів у зручній для нього формі.

Патент про сплату фіксованого податку податковий орган зобов'яза-ний видати протягом трьох податкових днів.

На підставі цієї заяви заповнюється патент, в якому зазначаютьсясума фіксованої плати та місце здійснення підприємницької діяльностіфізичною особою. Патент видається на строк від одного до дванадцятикалендарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разіподовження терміну дії патенту на зворотному боці оригіналу патенту запідписом керівника, а в разі його відсутності — заступника керівника дер-жавної податкової інспекції, що видала патент, робиться відповідна від-мітка на підставі документа про сплату фіксованого податку.

Розмір фіксованого податку, який встановлює відповідна місцеварада залежно від територіального розташування місця торгівлі, не можебути меншим 20 грн та більшим 100 грн за календарний місяць для гро-мадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

У разі коли платник фіксованого податку здійснює підприємницькудіяльність з використанням праці найманих осіб або за участю у підпри-ємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку, вста-новлений місцевою радою для самостійного здійснення ним підприєм-ницької діяльності, збільшується для такого платника податку на 50% закожну особу, оскільки наймані працівники розширюють базу оподатку-вання такого платника податку.

Громадянин за бажанням може придбати патент на здійснення під-приємницької діяльності на всій території України. Для одержання та-кого патенту фіксований податок встановлено в розмірі 100 грн на мі-сяць.

Заяву (із зазначенням, зокрема, доходу платника фіксованого подат-ку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців, щопередують місяцю придбання (продовження) патенту) для своєчасно-го отримання патенту або продовження терміну його дії, а також доку-мент про сплату фіксованого податку необхідно подати податковому ор-гану завчасно, оскільки здійснення підприємницької діяльності без па-тенту тягне за собою адміністративну відповідальність суб'єктів підпри-ємницької діяльності.

Патент може бути скасований (з його вилученням) за рішенням ке-рівника податкового органу до закінчення строку його дії, якщо:- за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюєть-ся торгівля особою, відомості про яку не внесені до патенту. У цьомувипадку громадянин-підприємець позбавляється права застосовуватифіксовану ставку податку протягом 12 календарних місяців, наступ-них за місяцем вчинення порушення, та сплачує штраф у розмірі по-вної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць за кожну осо-бу, відомості про яку не внесені до патенту;

- платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудо-вих відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підпри-ємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними татютюновими виробами (застосування фіксованого податку при здій-сненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами не до-зволяється). У цьому випадку громадянин-підприємець притягаєть-ся до відповідальності згідно із законодавством України.Якщо платник фіксованого податку протягом календарного року маєбудь-які інші доходи (крім тих, що обкладаються фіксованим податком),вони оподатковуються в загальному порядку.

чПитання для самоконтролю

Розкрийте економічну суть оподаткування доходів громадян.

Дайте визначення: платники, об'єкт, пільги, терміни сплати ставкита податковий кредит.

Вкажіть шляхи реформування прибуткового оподаткування гро-мадян.

Алгоритм здійснення розрахунку податку з доходів фізичних осіб.

Фіксований податок з фізичних осіб-приватних підприємців.