3.2.2. Акцизний збір : Податкова система : B-ko.com : Книги для студентів

3.2.2. Акцизний збір

Акцизний збір був введений на Україні в 1992 році. Його введенняпереслідувало мету збільшити доходи бюджету за рахунок оподаткуван-ня високорентабельних товарів непершої необхідності, які споживають-ся здебільшого населенням з рівнем доходів вище середнього. На від-міну від податку на додану вартість, акцизним збором оподатковують-ся виключно товари і не оподатковуються роботи і послуги. Об'єктомоподаткування акцизним збором є повна вартість товарів, в той час якПДВ нараховується тільки на її частину — додану вартість. Кожна групапідакцизних товарів має визначену ставку, в той час як ПДВ стягуєтьсяза універсальною ставкою.

Акцизний збір менше впливає на загальний рівень цін в країні, ос-кільки перелік підакцизних товарів є досить незначним. З цієї ж при-чини і його фіскальне значення набагато нижче, ніж у ПДВ. Однак, вінмає значний вплив на структуру споживання. Адже нерівномірне і до-сить значне підвищення цін при стягненні акцизного збору зменшує об-сяг споживання в кількісному виразі. Цю властивість держава викорис-товує, зокрема, для обмеження споживання алкогольних і тютюновихвиробів. Акцизний збір сплачується лише один раз, в той час як ПДВ —на всіх етапах руху товарів. З точки зору соціальної справедливості ак-цизний збір має переваги над ПДВ, оскільки підакцизні товари спожива-ються, як правило, заможними верствами населення, що пом'якшує ре-гресивність ПДВ, основний тягар якого розподіляється між широкимиверствами населення.

Акцизи — це податки, які встановлюються у вигляді надбавки до рин-кової ціни, вони характерні для системи ринкового ціноутворення, приякому держава майже не втручається в цей процес. Вона встановлює тіль-ки надбавку до ціни, що характеризує її дохід, який вона відсікає від обся-гу реалізації товару. Розрізняють фіксовані і пропорційні ставки акцизів.

Фіксований акциз встановлюється на 1 пачку сигарет незалежно від їхсорту і ціни реалізації. Такі акцизи створюють стабільну доходну базу бюд-жету, бо не залежать від коливання цін, попиту і пропозиції. Держава невтрачає при падінні цін, однак і не має додаткових надходжень при їх зрос-танні. Пропорційні ставки акцизів встановлюються у % до обсягу реаліза-ції і на відміну від фіксованих, вони реагують на всі коливання цін на рин-ку. Державі вигідно використовувати саме пропорційні ставки при тенден-ції до зростання цін в умовах інфляції, бо тоді їх дохід не знецінюється.

Залежно від охоплення переліку товарів оподаткуванням акцизи по-діляються на специфічні та універсальні.

Специфічні встановлюються на окремі види товарів (лікеро-горілчані,автомобілі).

Універсальні встановлені для всього переліку реалізації товарів і по-слуг.

Історично спочатку виникли специфічні акцизи. Перехід до універ-сальних акцизів пов'язаний з тим, що перелік товарів, які оподаткову-ються акцизами, постійно розширювався, і тому економічно вигіднішебуло переходити до загального оподаткування товарів і послуг, ніж вста-новлювати ставки і обраховувати податок по окремим товарам.

Перша форма універсального акцизу — податок на купівлю/продаж.Суть цього податку полягає в тому, що оподатковується сукупний обсягвідповідно продажу чи купівлі товарів.

Друга форма — податок з обороту, який охопив оподаткуванням яктоварний оборот так і послуги.

При цих двох формах оподаткування відбувається на всіх стадіях ви-робництва і реалізації, т.ч. воно є багаторазовим. Така система оподатку-вання має кумулятивний характер (податок накручується на податок накожній стадії — це основний недолік податку з обороту).

З розвитком спеціалізації і кооперації ступінь кумулятивності зростав,і цей податок став гальмом НТП. Тому було розроблено податок на дода-ну вартість (ПДВ), яким оподатковується лише знову створена вартість.

Платниками акцизного збору є:

а)         суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення(інші відокремлені підрозділи) — виробники підакцизних товарів намитній території України (діють відповідно до загального податково-го законодавства України);

б)         нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (по-слуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійніпредставництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством(діють відповідно до загального податкового законодавства України івідповідно до міжнародних договорів щодо оподаткування);

в)         будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні осо-би, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортуютьна митну територію України підакцизні товари. Умовою сплати АЗє надання митниці копії платіжного доручення на загальну вартістьобов'язкових платежів, які повинні бути сплаченими до державногобюджету. Товар ввозиться за акцизною вантажною митною деклара-цією, до якої додаються:

зовнішньоекономічний договір;

дві копії платіжного доручення;

примірник заявки розрахунку з оцінкою податкової інспекції про су-му фактично сплаченого акцизного збору під час купівлі марок АЗ.

г)         фізичні особи — резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересила-ють) підакцизні речі або предмети на митну територію України у ви-гляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а та-кож фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), пе-реслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштовихчи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягахабо вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пере-силання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д)         юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші формиволодіння, користування або розпорядження) підакцизні товари уподаткових агентів.

Об'єктом оподаткування є:

обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (про-дукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи,послуги), безплатної передачі товарів — (продукції) або з частковоюїх оплатою;

обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного спо-живання, промислової переробки, а також для своїх працівників;

вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересила-ються) на митну територію України; залежить від митної вартості то-варів.

Акцизний збір обчислюється:

а)         за ставками у процентах до обороту з продажу:

товарів, що вироблені на митній території України, — виходячиз їх вартості, за встановленими виробником максимальними роз-дрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на дода-ну вартість та акцизного збору;

товарів, що імпортуються на митну територію України, — вихо-дячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальнимироздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку надодану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартостітаких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на до-дану вартість та акцизного збору);

б)         у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

в)         одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердихсумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України. Да-тою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів

(продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протя-гом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківськийрахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції),що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові ко-шти — дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).Акцизний збір не справляється:

з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збо-ру за межі митної території України. Товари вважаються вивезени-ми (експортованими) платником податку за межі митної територіїУкраїни в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належ-но оформленою митною вантажною декларацією;

з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію Украї-ни, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справ-ляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передба-ченим для окремих видів товарів;

не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілівспеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких прова-диться органами соціального забезпечення, а також легкових автомо-білів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліціятощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

при вивезенні з митної території України підакцизної продукції, набу-тої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції;

підакцизні товари, які переміщуються через митну територію транзи-том;

- з інших товарів.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платни-ками самостійно виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів(продукції) за встановленими ставками.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні то-вари (продукцію), в обов'язковому порядку при перетинанні кордону їхдекларують і подають органам митного контролю декларацію у двох при-мірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових ін-спекцій за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності, длясправляння акцизного збору.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) намитну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати ак-цизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа міся-ця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених(імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних зпокупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також прообсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах іншихсуб'єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору.

Платники акцизного збору, а також податкові агенти несуть відпові-дальність за правильність обчислення і своєчасність стягнення та сплатиакцизного збору до бюджету відповідно до чинного законодавства Укра-їни. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акциз-ного збору здійснюється податковими інспекціями відповідно до Зако-нів України.

У світі є три основні системи стягнення акцизного податку: адвалор-на, специфічна і змішана.

Адвалорна (або процентна) система базується на існуванні відсотко-вої ставки акцизу до вартості продукції, а відрахування до бюджету зале-жать від цінової характеристики.

Специфічна система передбачає існування єдиної або багаторівне-вої фіксованої (певна сума грошей на одиницю продукції) ставки акци-зу. Розмір ставки не залежить від ціни продукту, а лише від обсягу реалі-зованої продукції.

Змішана (комбінована) система, як свідчить назва, об'єднує дві попе-редні: фіксована ставка доповнюється адвалорною (відсотковою). Розмірскладової може варіюватися залежно від конкретної ринкової ситуації.

Суму акцизного збору визначають за формулами:

ІАкц.зб. = [ (С/в + Приб.) • Ставка акц.зб.% ] : 100%ЕАкц.зб.імпорт. = [ (Митна варт.тов. + Мито) • Ставка акц.зб.% ] : 100%

Декретом КМУ від 26.12.92 р. зі змінами і доповненнями закріпленітакі види звільнень від акцизного збору:

Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експор-товані) платником акцизного збору за межі митної території України.Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником подат-ку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експорту-вання) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпорту-ються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із за-конодавством України не справляється податок на додану вартість узв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, това-рів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямо-вуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаютьсядля переробки під митним контролем. У разі коли в зазначених ви-падках митним законодавством України передбачається вимога на-дання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовуєть-ся і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органамимитної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них вини-кає зобов'язання із сплати податку на додану вартість.

Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілівспеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких прова-диться органами соціального забезпечення, а також легкових автомо-білів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліціятощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Ацизний збір не справляється при вивезенні з митної території Укра-їни підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовахугоди про розподіл продукції.

Звільняється від сплати акцизного збору імпорт призначених длявласного використання розвідувальними органами України техні-ки, устаткування, майна і матеріалів (у тому числі засобів озброєн-ня, спеціальних технічних та інших засобів, вогнепальної зброї та бо-єприпасів до неї), оплата вартості яких здійснюється зазначеними ор-ганами.

На період функціонування спеціальних економічних зон на територіїУкраїни, справляння акцизного збору здійснюється з урахуваннямособливостей, встановлених законодавством України про спеціальніекономічні зони.

При наданні пільг акцизного збору виділяються ті групи товарів(продукції), по яким направляються кошти з бюджету і стягнення зборуозначало б просто додавання зайвих етапів руху коштів (допомог, дота-цій) — спочатку в бюджет, а потім — з нього назад платникам.

На Україні діють особливі умови стягнення акцизного збору по деякихтоварах. По більшості товарів сплата акцизного збору відбувається післяреалізації цих виробів, і тільки, якщо їх реалізація стабільна, то по окремихперіодах року, тобто, як і в інших країнах світу, застосовується спосіб стяг-нення податку по факту реалізації товару. Але по двох групах товарів — ал-когольні напої та тютюнові вироби — застосовується авансовий спосіб.

Так, в 1996 році в Україні з'являються акцизні марки. Згідно ст. 1 За-кону України від 15.09.95 р. № 329/95-ВР «Про акцизний збір на спирт-ні напої та тютюнові вироби», марка акцизного збору — це спеціальнийзнак, яким маркуються спиртні напої і тютюнові вироби, і її наявністьна цих товарах підтверджує сплату акцизного збору. Однак наявність ак-цизної марки повинна підтверджуватись документальним забезпечен-ням в бухгалтерському обліку.

У відповідності з Указом Президента України від 18.09.95 р.№ 849/95 «Про введення марок акцизного збору на спиртні напої татютюнові вироби», реалізація на території України імпортних спирт-них напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного зборузабороняється. В протилежному випадку товари підлягають конфіска-ції або знищенню.

Платники акцизного збору і їх посадові особи самостійно несуть від-повідальність за правильність і своєчасність сплати даного збору в бю-джети відповідного рівня. Контроль за правильним виконанням нараху-вань і своєчасністю сплати покладений на податкові інспекції у відповід-ності з діючим законодавством.

Система оподаткування акцизним збором має бути диференційованав декількох напрямках:

сприяння зменшенню споживання продуктів, які шкодять здоров'ю;вилучення надприбутку на окремі високорентабельні товари (про-дукцію), в залежності від споживчих якостей та попиту на них; стиму-лювання зменшення енергоспоживання та енергетичної залежності.Вирішення зазначених задач вимагає постійного коригування ставокакцизного збору. Алкогольні напої та тютюнові вироби є продукцією, яказавдає шкоду здоров'ю.

На даний час ставки акцизного збору в країнах ЄС значно переви-щують їх рівень в Україні. Так, мінімальне податкове зобов'язання закцизного збору на тютюнові вироби в Європі регламентовано у розміріне менше ніж 57% від ціни найбільш уживаної цінової категорії сигаретта 60 євро за 1000 штук.

При цьому в таких країнах як Франція, Великобританія, Португалія,Германія та Мальта акцизний збір займає понад 60% в ціні тютюновихвиробів.

Водночас в Україні цей показник становить 22% від максимальноїроздрібної ціни.

Надзвичайно гострою соціально-економічною проблемою у сфері ви-робництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів залишаєтьсянаявність тіньового сектору. У зв'язку з цим необхідно вдосконалюватисистему контролю з боку державних органів за виробництвом та обігомпідакцизних товарів.

Сфера застосування акцизних складів в Україні звужена до місць: ви-робництва і зберігання етилового спирту, горілки і лікеро-горілчаних ви-робів. Використовуючи акцизні склади, держави — члени ЄС забезпе-чують ефективний контроль за обігом усіх підакцизних товарів, а такожсвоєчасне й повне стягнення акцизного податку.

В Україні встановлені правові засади для застосування сукупногомінімального акцизного податку на сигарети (Директива Ради 92/79/ЄЕС), однак поки що не створено правових засад для поступового підви-щення частки адвалорної ставки в акцизному зборі на сигарети (Дирек-тива Ради 95/59/ЄС).

Отже, можна узагальнити позитивні риси непрямих податків:

а)         забезпечують швидке надходження грошей до бюджету;

б)         вирішується проблема міжбюджетних відносин за рахунок того, щоспоживання більш-менш рівномірне в територіальному розрізі, та-ким чином забезпечуються стабільні податкові надходження від по-датків на споживання до місцевих бюджетів;

в)         справляють значний вплив на саму державу. Держава повинна за-безпечити умови для розвитку виробництва і сфери послуг, оскількичим більша реалізація, тим більші надходження до бюджету;

г)         здійснюють вплив на споживачів регулюючи рівень цін в державі.Негативні сторони непрямих податків:

зворотна пропорційність платоспроможності покупців. Непрямі по-датки носять регресивний характер відносно доходів.

справляння ПДВ призводить до втручання податкових органів у ді-яльність підприємств.

Історичний розвиток системи оподаткування призвів до поступово-го розмивання чітких відмінностей між прямими та непрямими податка-ми. Універсальні форми непрямого оподаткування при перенесенні їх зсфери реалізації у сферу виробництва мають багато ознак прямого опо-даткування.

Питання для самоконтролю

Акцизний збір і особливості його обчислення в Україні. Декрет КМУ«Про акцизний збір» №18-92 від 26.12.1992 (із змінами і доповненнями).

Платники акцизного збору.

Дайте визначення об'єктів оподаткування.

Особливості оподаткування акцизним збором алкогольно-тютюно-вих виробів. Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої татютюнові вироби» №329/95-ВР від 13.02.98 (із змінами і доповненнями).

3.2.3. Мито

Непряме оподаткування передбачає сальдовий розподіл доходів гро-мадян. Чим вищі доходи, тим більше їх залишається на власні потреби,тому, що рівень непрямого оподаткування відносно збалансований самимрівнем споживання. Таким чином, є стимул заробляти більше, і не має по-боювань, що держава забере більшу частку додатково отриманих доходів.

В Україні у процесі становлення ринкової економіки непрямі подат-ки виступають інструментом мобілізації валового внутрішнього продук-ту до Державного бюджету України.

Відповідно до бюджетної класифікації України ввізне та вивізне митоє податками на зовнішню торгівлю, а податок на додану вартість і акциз-ний збір є внутрішніми податками. Така класифікація повністю відпо-відає положенням ст. ІІІ ГАТТ «Внутрішні податки або інші внутрішнізбори будь-якого типу», в якій зазначається, що ті податки та збори, якізастосовуються до вітчизняних товарів та до подібних імпортних товарів,стягуються або примусово стягуються у судовому порядку у випадку ім-портованої продукції під час або в місці імпортування, повинні вважати-ся внутрішніми податками або зборами. З товарів, що переміщуються че-рез митний кордон України, справляється мито, якщо інше не передбаче-но Митним Кодексом України, законодавством України та міжнародни-ми договорами України.

Мито підвищує ціну конкурентного імпортного товару при його над-ходженні на внутрішній ринок країни, що дає змогу національним вироб-никам підвищити загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержатидодатковий прибуток.

Мито захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств.

Введення мита може передбачати досягнення кількох цілей, середяких:

фіскальна;

економічна;

політична.

Введення мита може мати на меті здійснення економічного тиску напевні держави або надання їм режиму найбільшого сприяння з політич-них мотивів.

Платниками мита є будь-які фізичні або юридичні особи, які здій-снюють переміщення через митний кордон України товарів або ін. пред-метів.

Об'єктом оподаткування митом виступає митна вартість товарів абоінших предметів. Мито сплачується при здійсненні митного оформлен-ня товарів на підставі основного митного документа — «Вантажної мит-ної Декларації».

Митним кордоном України є межі митної території України, щовключає територію штучних островів, установок та споруд, що створю-ються в економічно-морській зоні України. Митний кордон України збі-гається з Державним кордоном країни за винятком території спеціальнихмитних зон, межі яких є складовою частиною митного кордону України.

Митний кордон передбачає відмежованість митної території — те-риторії держави (в тому числі і окремих островів, установок і споруд векономічних зонах), по відношенню до якої держава має виключні пра-ва в регулюванні митних платежів. Різні цілі, механізм і особливості пе-ресування товарів і транспортних засобів передбачає їх різний митнийрежим, який охоплює умови віднесення товарів під відповідний режим;особливості митного контролю.

Різний митний режим дозволяє виділити декілька видів пересуваннячерез митний кордон держави:

Ввезення (вивезення) постійне — фактичне пересування товарів і ін-ших предметів через митний кордон, при якому вони залишаються натериторії держави постійно без зобов'язання про зворотне вивезення.Постійне ввезення (вивезення) передбачає сплату всіх митних плате-жів і дотримання всіх встановлених законодавством процедур (отри-мання ліцензій, надання сертифіката і т.д.).

Ввезення (вивезення) тимчасове — фактичне пересування товарів че-рез митний кордон; при якому вони використовуються на даній те-риторії тільки визначений період часу і звільняються (повністю абочастково) від митних платежів. Строк тимчасового ввезення (виве-зення) зазвичай не перевищує одного року і може бути подовженийдо двох років.

Транзит через територію держави — пересування товарів під митнимконтролем через територію держави, яке виключає використання їхна митній території. Транзит може здійснюватись між двома пункта-ми або в рамках одного, який знаходиться на митному кордоні.Подальше використання товарів, які пропущені через митний кордон

держави, визначається більш вузькими механізмами митних режимів, якідеталізують вищевказані: вільне використання, тимчасове використання,пропуск через митний кордон, реекспорт, реімпорт і т.д.

Диференціація видів митних податків може здійснюватись за декіль-кома критеріями.

Так, по характеру направленості пересування товарів і інших пред-метів митні податки діляться на:

ввізні митні податки — це податки, які стягуються митницями в ре-зультаті надходження іноземних товарів на внутрішній ринок;

вивізні митні податки — це податки, які нараховуються на товари іінші предмети в результаті їх вивезення за межі митної території дер-жави. Вони застосовуються в деяких країнах і встановлюються на ви-значений строк, як правило, в результаті нестачі сировини в країні;- транзитні митні податки — це податки які нараховуються на това-ри і інші предмети, що пересуваються через митну територію краї-ни транзитом. Вони теж застосовуються в деяких країнах, однак їхроль в сучасних умовах знижується. Вони встановлюються, як прави-ло, тільки для покриття витрат, пов'язаних з контролем транзиту іно-земних вантажів.

Справляються митні податки за ставками, що передбачені в митно-му тарифі, який вміщує назву іноземних товарів, що ввозяться або націо-нальних товарів, що вивозяться, одиниці оподаткування товарів і ставки.

Ввізне (імпортне) мито нараховується на товари під час їх ввезення івиконує такі основні функції:

а)         формує оптимальну структуру імпорту шляхом диференціації ставокна ввезення різноманітних товарів;

б)         впливає на господарську діяльність підприємств та соціальну сферув суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціноутво-рення;

в)         через проведення політики протекціонізму захищає окремі галузі на-ціональної економіки від можливого заподіяння збитків іноземноюконкуренцією;

г)         дозволяє проводити активну зовнішньоторгівельну політику та впли-вати на партнерів під час проведення торгівельних переговорів, фор-мувати митні союзи;

д)         сприяє оптимізації співвідношення експорту та імпорту, митних ви-трат та надходжень, досягненню сприятливого торгівельного ба-лансу.

Вивізне (експортне) мито нараховується на товари під час їх виве-зення за межі митної території країни. Його застосовують з метою одер-жання додаткових надходжень до державного бюджету та регулюванняекспорту окремих видів товарів. Це не розповсюджений вид мита, і фак-тичне існування цього мита в законодавстві свідчить про низький рівеньрозвитку економіки країни; в Україні експортне мито запропоновано длязахисту споживчого ринку України та поліпшення структури експорту.

На сьогоднішній день вивізне мито застосовується на три види това-рів: насіння соняшника, жива худоба та шкіряна сировина.

Відповідно до режиму митної політики можна виділити такі видимита:

статистичне;

протекціоністське;

фіскальне;

преференційне.

Статистичне мито встановлюється з метою обліку експорту та імпор-ту товарів в умовах зовнішньої торгівлі. Статистична інформація вико-ристовується для:

визначення стратегії, тактики та основних напрямків розвитку зо-внішньоекономічної діяльності, проведення переговорів з торгі-вельно-економічних питань;

застосування методів тарифного і нетарифного регулювання;

складання платіжного балансу, планування і проведення валютно-фінансової політики;

визначення ринків збуту товарів та ін.

Статистичне мито не має бюджетного призначення і ставки його невисокі.

Фіскальне мито має бюджетне призначення і встановлюється на то-вари сталого попиту.

Протекціоністське мито вводиться в односторонньому порядку з ме-тою захисту внутрішнього ринку від конкуренції з боку товарів інозем-ного виробництва.

Преференційне мито, протилежне протекціоністському, встановлю-ється на двосторонній або багатосторонній основі з метою сприяння між-народній торгівлі.

Особливі види мита використовуються з метою захисту внутрішньо-го ринку, вітчизняних товаровиробників, а також економічних інтересів,що визначається законодавством України під час ввезення та вивезеннятоварів, незалежно від інших видів мита застосовується:

попереднє та/або остаточне спеціальне мито;

тимчасове та/або остаточне антидемпінгове мито;

попереднє та/або остаточне компенсаційне мито.Спеціальне мито застосовується:

в разі, коли товар ввозиться на митну територію України в такій кіль-кості і на таких умовах, що завдає збитків або існує загроза заподі-яння значних збитків українським виробникам подібного товару абобезпосередньо конкуруючого товару;

як запобіжні заходи щодо учасників зовнішньо-економічної діяль-ності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, або дляприпинення недобросовісної конкуренції у випадках, що визнача-ються законами України;

у відповідь на дискримінаційні або недружні дії з боку іноземних дер-жав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують вико-ристання законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності.

Антидемпінгове мито вводиться для захисту внутрішнього ринку вумовах товарного демпінгу.

Під демпінгом розуміється продаж товарів за ціною нижчою, ніж се-редня ціна продажу подібного товару в країні-експортері.

Компенсаційне мито встановлюється з метою компенсації субсидії,яка надається виробникам даного товару державними фондами.

Компенсаційне мито має врівноважувати ціни на іноземні та вітчиз-няні товари з метою виключення цінової конкуренції.Види ставок мита:

адвалорні ставки — це ставки мита, визначені у відсотках до митноївартості товару.

специфічні ставки — це ставки мита, визначені в фіксованих одини-цях на одиницю предмета оподаткування.

комбінована ставка — це ставка мита, в якій поєднується відсотковаставка та фіксована (тверда) ставка.

Розміри ставок і види мита в Україні встановлюються у відповідностіз Єдиним митним тарифом України, який визначається Законом Украї-ни «Про Єдиний митний тариф» і міжнародними договорами.

Єдиний митний тариф України — це систематизоване зведення ста-вок митних податків, якими оподатковуються товари або інші предмети, щоввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіхсуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власнос-ті, організації господарської діяльності і територіального розташування,за винятком випадків, що передбачені законами України і її міжнародни-ми договорами.

В Україні преференційні ставки ввізних митних податків застосову-ються до товарів і інших предметів, що походять з країн, які входять ра-зом з нашою державою до митних союзів або утворюють з ними спеціальнімитні зони, та при встановленні будь-якого спеціального преференційно-го митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України.

У зв'язку з відсутністю переліку країн, до товарів з яких застосовуєть-ся преференційний режим митного оподаткування, а також відсутністюміжнародних угод про створення митного союзу або спеціальних мит-них зон, преференційні ставки митного податку, що передбачені Єдиниммитним тарифом, на даний час в Україні не застосовуються.

На базі пільгових ставок мита утворюється режим найбільшого спри-яння імпорту товарів з країн і економічних союзів, з якими Україна укла-ла угоди про вільну торгівлю, або торгово-економічні угоди з наданнямрежиму найбільшого сприяння або національного режиму. Таким чиноміноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів маютьпільги по митним податкам.

На даний час діє перелік країн, з якими Україна уклала угоди провільну торгівлю і торгово-економічні угоди з наданням режиму найбіль-шого сприяння або національного режиму. При ввезенні на митну тери-торію України товарів і інших предметів, походженням з вказаних в пере-ліку країн, застосовуються пільгові ставки ввізного мита.

Повні митні ставки застосовуються до всіх товарів і інших предметів,що ввозяться на митну територію України (за винятком тих, до яких за-стосовуються преференційні та пільгові митні податки).

На окремі товари і інші предмети можуть встановлюватись сезонніввізні і вивізні митні податки на строк не більше 4-х місяців з моменту їхвстановлення.

Ставки мита для конкретного імпортного товару визначаються Єди-ним митним тарифом України. Оподатковувані товари зведені в товар-ну класифікаційну схему, яка базується на Гармонізованій системі опи-су і кодування товарів. Всі предмети, що підлягають митному контролю,систематизовані в 21 розділі, 97 підрозділах, 1241 товарній позиції, 5019товарних підпозиціях, найменування і цифрові коди яких уніфіковано зГармонізованою системою.

Отже, розглянувши основні види непрямих податків можна виділи-ти їх переваги та недоліки.Бюджетні переваги:

регулярність та великі суми надходжень до бюджету. Непрямі подат-ки в багатьох країнах світу, в т.ч. в Україні, займають одне з провід-них місць в доходах бюджету.

природне збільшення доходності, тобто доходність непрямих подат-ків підвищується сама собою, внаслідок зростання народного багат-ства.

Регулюючі переваги:

вплив на виробництво, а саме стимулювання (або стримування) дея-ких виробництв;

вплив на споживачів. З допомогою непрямих податків держава можерегулювати процес споживання і накопичення.

Економічні переваги:

опосередковане визначення платоспроможності платника, тобто ви-значення платоспроможності за його витратами, а не доходами. В су-часних умовах є особи, які очевидних доходів або джерел доходів немають, але свої потреби задовольняють споживанням товарів (робіт,послуг), і саме ці витрати оподатковуються непрямими податками.Фіскально-технічні переваги: у відношенні фіскальної техніки не-прямі податки дуже зручні. Для кінцевого споживача непрямі податкизручні тим, що визначаються розміром споживання, зручністю сплати учасі, близькістю до місця внесення, відсутністю примусового характеру,відсутністю втрати часу для сплати, не потребують накопичення визна-чених сум.

Психологічні переваги: непрямий податок включається до ціни това-ру (послуги) і якщо платник і усвідомлює, що ціна підвищена податком,то все одно він отримує натомість необхідний продукт.

Територіальні переваги: споживання більш-менш рівномірне в те-риторіальному розрізі, а тому непрямі податки знімають напругу в між-регіональному розподілі доходів. Якщо ж доходи бюджету базуються надоходах підприємств, то внаслідок нерівномірності економічного розвит-ку виникає проблема нерівноцінності доходної бази різних бюджетів.Оскільки ніде у світі не вдалося досягти збалансованого розвитку всіхрегіонів, то без застосування непрямих податків виникають труднощі і взбалансуванні місцевих бюджетів.

Соціально-економічні недоліки:- регресивність непрямих податків. Сплата непрямих податків не за-лежить від розміру доходів платника, враховуючи те, що розмір спо-живання предметів першої необхідності у платників з різними дохо-дами однаковий, то питома вага цих податків у доходах громадян тимвища, чим нижчий рівень доходів. Але варто відмітити, що такий не-долік непрямих податків може пом'якшуватися державою.

Бюджетні недоліки:

- коливання надходжень. Надходження від непрямих податків, щознаходяться залежно від розміру споживання, природно, повинні коли-ватися відносно розширення або звужування споживання, що в свою чер-гу залежить від зростання або спаду благополуччя, торгового пожвавлен-ня або криз і т.п.

Підприємницькі недоліки: непрямі податки в умовах розвиненихринкових відносин обмежують розмір прибутку підприємництва, так як вумовах конкуренції не завжди можливе підвищення ціни на величину не-прямих податків, особливо у випадках підвищення ставок цих податків.Найбільші можливості для підвищення цін на всю суму податку маютьдержавні підприємства і монополії.

Слід зазначити, що переваги і недоліки не являються чимось вічнимраз назавжди зафіксованим. Те, що було перевагою в одних умовах, можебути недоліком в інших і навпаки.

Таким чином, комплексно розглянувши непрямі податки, можна зро-бити висновок, що використання їх цілком доцільне, і при ефективномузастосуванні вони можуть бути дієвими фінансовими інструментами ре-гулювання економіки.

Питання для самоконтролю

Назвіть види мита та опишіть його еволюцію.

Механізм формування ставок мита та їх різновиди.

Що таке Єдиний митний тариф?

Розкрийте методи визначення митної вартості.

3.3. Платежі за використання природних ресурсів