3.3.1. Плата за землю

магниевый скраб beletage

Плата за землю в Україні справляється у вигляді земельного подат-ку чи орендної плати, у залежності від того, чи знаходиться земельна ді-лянка у власності або передана у користування на умовах оренди. Роз-мір плати за землю встановлюється у розрахунку на рік у вигляді плате-жів за одиницю земельної площі і залежить від якості і місцезнаходжен-ня ділянки, виходячи з кадастрової оцінки землі. Законодавчо стягнен-ня плати за землю регулюється Земельним кодексом України, ЗакономУкраїни «Про плату за землю» від 3 липня 1992 р. в редакції від 19.09.96№ 378/96-ВР, нормами щорічних законів про Державний бюджет (вонивносять зміни щодо розміру платежів).

Платниками є юридичні і фізичні особи — власники землі, землеко-ристувачі, орендарі земельних ділянок. Об'єкт оподатковування — зе-мельна ділянка, а також земельна частка (пай), які знаходиться у влас-ності або у користуванні, у тому числі на умовах оренди. У залежності відпризначення виділені групи земель сільськогосподарського і несільсько-господарського призначення.

Плата за землі сільськогосподарського призначення. Ставки земельно-го податку встановлено з одного гектара сільськогосподарських угідь увідсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах (на початок 2008 р.):

для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1;

для багаторічних насаджень — 0,03.

За земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визнача-ється річний розмір плати за одиницю площі оподаткованої земельної ді-лянки.

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарськоїдіяльності власників землі, землекористувачів. Середні ставки земельно-го податку, встановлені з одного гектара ріллі, багаторічних насаджень,сіножатей і пасовищ, також диференційовані по областях.

Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості,транспорту, зв'язку справляється з розрахунку 5 відсотків від грошовоїоцінки одиниці площі ріллі по області.

Плата за землі населених пунктів. Ставки земельного податку вста-новлено в розмірі 1% від грошової оцінки землі.

Для обчислення суми податку платник повинен мати таку інформа-цію про:

земельну ділянку (кадастровий номер, місце розташування, право-

встановлюючий документ;

площу земельної ділянки;

грошову оцінку земельної ділянки, якщо така оцінка проведена;

коефіцієнт індексації грошової оцінки;

ставки оподаткування відповідно до Закону № 2535;

пільги щодо сплати земельного податку.

Плату за землю визначають залежно від грошової оцінки земель, якуздійснює Державний комітет України по земельних ресурсах за методи-кою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з вартості 1кв. м земель та за допомогою коефіцієнтів, зокрема коефіцієнтів функці-онального використання землі (окремо за землями промисловості, зем-лями комерційного використання тощо (табл. 3.2), а також локальних ко-ефіцієнтів (табл. 3.3) та встановленої індексації грошової оцінки земельза відповідний рік.

Відповідно до ст. 23 Закону № 2535 грошова І оцінка земельної ділян-ки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації.

Закон № 2535 передбачає різний підхід до обчислення земельногоподатку за землі, грошову оцінку яких проведено, та за землі, грошовуоцін-ку яких не проведено.

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунк-тів та інших земель несільськогосподарського призначення індексуєтьсястаном на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за фор-мулою:

К = [І — 10] : 100,де К. — коефіцієнт індексації;

І — середньорічний індекс інфляції року, за ре-зультатами якого про-вадиться індексація.

Таблиця 3.2

Коефіцієнти, які характеризують функціональневикористання земельної ділянки (Кф)

Категорія земельза функцієювикористання

Склад категорії

Значеннякоефіці-єнта

Землі

промисловості

Землі легкої промисловостіЗемлі важкої промисловостіЗемлі будівництва (за виняткомбудівельних майданчиків)

1.2

Землі гірничоїпромисловості івідкритих розробок

Землі торфорозробок

Землі відкритих розробок і кар'єрів

гірничої промисловості

Інші землі гірничої промисловості

1.0

Землі комерційноговикористання

Землі автотехобслуговуванняЗемлі оптової торгівлі та складськогогосподарства

Землі роздрібної торгівлі та комерцій-них послуг

Землі ринкової інфраструктуриЗемлі досліджень і розробокЗемлі іншої комерційної діяльності

2.5

Землі транспорту,зв'язку

Землі шляхів

Землі автомобільного транспортуЗемлі залізничного транспортуЗемлі трамвайного і тролейбусноготранспорту

Землі трубопровідного транспортуЗемлі водного транспортуЗемлі повітряного транспортуЗемлі зв'язку і телекомунікацій

0.8

Землі технічноїінфра структури

Інші землі транспорту і зв'язкуЗемлі санітарної очистки і благоустроюЗемлі водопостачання та каналізаціїЗемлі енергозабезпеченняЗемлі іншого інженерного забезпечення

0.65

Таблиця 3.3

Локальні коефіцієнтина місце розташування земельної ділянки

Назва

Назва

Значення

рентоутворюючих

локальних коефіцієнтів

коефіці-

факторів

 

єнтів

1

2

3

1. Інженерно-

Земельна ділянка, що прилягає до

 

інфраструктурні

вулиці:

 

фактори

з твердим покриттям

1.05-1.10

 

з централізованим водопостачанням

1.05-1.10

 

з каналізацією

1.05-1.10

 

з тепломережею

1.05-1.10

 

з централізованим газопостачанням

1.05-1.10

2. Інженерно-

технологічні

фактори

Місцезнаходження земельноїділянки:

 

в межах території, що має схилповерхні понад 20%

0.85-0.90

на ґрунтах з несучою спроможністюменше 1.0 кг/кв.см при потужностібільше двох метрів

0.85-0.90

в зоні залягання ґрунтових водглибиною менше трьох метрів

0.90-0.95

в зоні затоплення повінню понад 4%,з шаром затоплення понад два метри

0.90-0.95

в зоні значної заболоченості з ґрунто-вим живленням, що важко осушується

0.90-0.95

в зоні небезпечних геологічнихпроцесів (зсуви, карст, водна ерозія— яри з глибиною понад 10 м)

0.85-0.90

на намивних та насипних територіях

1.02-1.07

3. Історико-культурні фактори

Місцезнаходження земельноїділянки:

 

в межах заповідної території

1.08-1.20

в зоні регульованої забудови

1.07-1.11

в зоні історичного ландшафту, щоохороняється

1.06-1.12

в зоні охорони поодиноких пам'яток

1.06-1.12

4. Природно-

ландшафтні

фактори

Місцезнаходження земельноїділянки:

 

в межах території природоохо-ронного призначення (національних,зоологічних та дендрологічнихпарків, парків-пам'яток садово-паркового мис тецтва, бо та нічнихсадів, заказників, заповідних урочищ,пам'яток природи)

1.07-1.11

в межах території оздоровчогопризначення (курортів та округівсанітарної охорони)

1.06-1.10

в межах території рекреаційногопризначення (земель туризму тавідпочинку, парків та зелених зон)

1.05-1.09

5. Санітарно-гігієнічні фактори

Місцезнаходження земельноїділянки:

 

в санітарно-захисній зоні

0.80-0.96

у водоохоронній зоні

1.02-1.05

в зоні обмеження забудови за ступенемзабруднення атмосферного повітря

0.80-0.95

в зоні обмеження забудови за рівнемнапруги електромагнітного поля

0.90-0.95

в зоні перевищення допустимогорівня шуму

0.90-0.97

в ареалі забруднення ґрунтів

0.90-0.95

6. Територіально-

планувальні

фактори

Місцезнаходження земельноїділянки:

 

в зоні пішохідної доступності місцьрозселення та громадських центрів

1.04-1.20

в прирейковій зоні (ділянка промис-лового підприємства знаходиться абопримикає до відводу залізниці, маєпід'їзну залізничну колію)

1.04-1.10

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

Дані про коефіцієнт індексації на початку кожного року оприлюднюєДержавний комітет України по земельних ресурсах.

Якщо грошової оцінки земельних ділянок не проведено, то викорис-товуються середні ставки земельного податку в грошовому вимірі (грн за1 м2). Ці ставки згідно закону диференційовано залежно від розміру насе-леного пункту і зростають зі збільшенням чисельності населення.

При затвердженні ставок плати за землю в межах населених пунктіввраховуються чисельність жителів даного населеного пункту, категоріянаселеного пункту, економічна оцінка території, місцезнаходження діля-нок. На основі середніх ставок і з урахуванням зазначених умов відповід-ні сільські, селищні, місцеві ради встановлюють конкретні ставки платиза землю по населених пунктах.

Законом також передбачено застосування підвищувальних коефіці-єнтів до встановлених ставок: в містах Києві, Севастополі, Сімферополі,а також обласного підпорядкування зі зростанням чисельності населен-ня; у населених пунктах курортних зон Чорноморського узбережжя, гір-ських і пригірських районах Карпат, в інших рекреаційних районах.

Таблиця 3.4

Ставки плати за землю, грошову оцінку якої не проведено

Групи населених

Ставка подат-

Коефіцієнт, що застосову-ється у містах Києві, Сімфе-рополі, Севастополі та міс-тах обласного значення

пунктів з чисельністюнаселення (тис. осіб)

ку (гривень за1 кв. метр)

до 0,2

0,075

 

від 0,2 до 1

0,105

 

від 1 до 3

0,135

 

від 3 до 10

0,15

 

від 10 до 20

0,24

 

від 20 до 50

0,375

1,2

від 50 до 100

0,45

1,4

від 100 до 250

0,525

1,6

від 250 до 500

0,6

2,0

від 500 до 1000

0,75

2,5

від 1000 і більше

1,05

3,0

Відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставокподатку, затверджують диференційовані ставки з врахуванням функці-онального використання та місцезнаходження земельної ділянки. Про-те затверджені ставки не повинні вдвічі перевищувати середні ставки по-датку з урахуванням коефіцієнтів.

Відповідно до Закону № 2535-XII ставки земельного податку визна-чені для земель населених пунктів (за винятком сільськогосподарськихугідь), де не проведено грошової оцінки (в грн за 1 м2), диференціюютьта затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із се-редніх ставок податку, функціонального використання та місцезнахо-дження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від таких серед-ніх ставок з урахуванням коефіцієнтів, установлених для міст обласно-го підпорядкування, населених пунктів, віднесених Кабінетом МіністрівУкраїни до курортних та розташованих у гірських та передгірних райо-нах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької облас-тей (крім населених пунктів, віднесених чинним законодавством до ка-тегорії гірських).

Щороку, починаючи з 1997 р., згідно із законами України про держав-ний бюджет на відповідний рік здійснюється індексація ставок земельно-го податку за населеними пунктами, грошової оцінки яких не проведено.

Законодавством передбачені пільги по платі за землю. Зокрема, відплати звільняються заповідники, національні, дендрологічні і зоологічніпарки, ботанічні сади, дослідні господарства науково-дослідних установ інавчальних закладів сільськогосподарського профілю, установи культу-ри, науки і освіти, дитячі санаторно-курортні й оздоровчі установи, гро-мадські організації інвалідів, установи фізкультури і спорту (крім коопе-ративних і приватних), благодійні фонди і деякі інші організації, а такожінваліди І і ІІ груп, ветерани війни, пенсіонери та ін.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлю-ється за згодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником)і орендарем.

Платежі за землю зараховуються на спеціальні рахунки бюджетівсільських, селищних і міських рад, на території яких знаходяться зе-мельні ділянки. Ці кошти повинні використовуватися виключно на такіцілі:

фінансування заходів щодо раціонального використання та охорониземель, підвищення родючості ґрунтів;

ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингуземель;

створення земельного інноваційного фонду;

відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'яза-них з господарюванням на землях гіршої якості;

економічного стимулювання власників землі і землекористувачів заполіпшення якості земель, підвищення родючості ґрунтів і продук-тивності земель лісового фонду;

надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та ком-пенсації втрат доходів власників землі та землекористувачів внаслі-док тимчасової консервації земель, порушених не з їх вини;

проведення земельної реформи, а також для земельно-господарськогоустрою, розробки містобудівної документації і розвитку інфраструк-тури населених пунктів.

Особливою формою податку на землю є фіксований сільськогоспо-дарський податок для підприємств, що займаються виробництвом, пе-реробкою і збутом сільськогосподарської продукції, введений у 1999 р.Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок».Об'єктом оподатковування є площа сільськогосподарських угідь, пере-даних сільськогосподарському товаровиробнику у власність або корис-тування. Фіксований податок сплачується замість 6 податків і зборів, утому числі плати за землю, податку на прибуток та ін. Сума фіксовано-го сільськогосподарського податку на поточний рік визначається плат-ником податку, виходячи з площі сільськогосподарських угідь і їхньоїгрошової оцінки, проведеної станом на 1 липня 1995 р. відповідно до ме-тодики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і ставки фіксовано-го сільськогосподарського податку. Ставка фіксованого податку з одно-го гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх-ньої грошової оцінки і є диференційованою:

для ріллі, косовиць і пасовищ;

для багаторічних насаджень;

для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, ри-бальськими та риболовецькими господарствами.

Нарахування і сплата податку здійснюється кожного місяця звітногороку, починаючи з лютого, у розмірі третьої частини суми податку, роз-рахованої на кожний квартал від річної суми податку у таких розмірах: уІ кварталі — 10%; ІІ — 10%; ІІІ — 50%; IV — 30%. Розрахунок податку заформою, затвердженою ДПА України, подається до податкових органівщорічно до 1 лютого поточного року.