1.4. Податкова система держави та принципи її побудови

Ефективність податкової системи є передумовою вирішення соціаль-них і економічних завдань, а також інших функцій, які виконує держа-ва на даному етапі історичного розвитку. З фіскальної точки зору, важ-ливим є достатність доходів, які отримує держава, з економічної — якийвплив вона здійснює через податкову політику на економічний розвиток.Управління податковою сферою є складним процесом, який вимагає ви-сококваліфікованих спеціалістів, добре обізнаних як з теоретичними ас-пектами оподаткування, так і з практичними питаннями щодо нараху-вання і стягнення податків.

Податкова система — це сукупність встановлених у країні податків,які взаємопов'язані, органічно доповнюють один одного, не суперечатьсистемі в цілому та іншим її елементам.

Системний підхід передбачає загальність окремих елементів, об'єдна-них регулярною взаємодією з тою чи іншою формою управління.

Таким чином, ми можемо визначити податкову систему як сукуп-ність податків і зборів, обов'язкових платежів, об'єднаних спільною орга-нізаційною структурою та нормативно-правовою базою.

Принципи побудови податкових систем взагалі залежать від при-хильності уряду до тієї чи іншої економічної теорії, але вони мають за-гальний характер, хоча й відмінні риси в різних країнах, пов'язані з різ-ним трактуванням деяких понять і положень.

В цьому ракурсі можна навести відому класифікацію Вагнера, у від-повідності з якою правильно побудована податкова система повинна від-повідати наступним вимогам:

Етичні принципи оподаткування:

всезагальність податків;

недоторканість особистості при оподаткуванні;

відповідність оподаткування здатності платити.

Принципи управління податками:

визначеність оподаткування;

зручність оподаткування для платників;

дешевизна стягування і мінімум податкового тиску.

Господарські принципи (фінансово-політичні принципи):відповідний вибір джерел податків, з урахуванням найменшого тис-ку на народне виробництво і найкращого здійснення соціально-політичних цілей податку;

комбінація сукупності податків в таку систему, яка забезпечувала б,при дотриманні вищезгаданих етичних принципів і принципів управ-ління, достатність надходжень і еластичність у разі надзвичайнихдержавних потреб.

До наведених принципів увійшли чотири, які були сформульованікласиком економічної науки А. Смітом: справедливість (всезагальність іздатність платити), визначеність податкових зобов'язань, зручність подат-ків для платників, економія (мінімальні витрати на стягнення податків).

Відповідно до сучасних умов Дж. Стігліц визначає п'ять, на його по-гляд, властивостей «вдалої» податкової системи: економічна ефектив-ність, адміністративна простота і гнучкість, політична відповідальністьі справедливість.

Податкові системи країн з ринковою економікою є відображеннямконкретного економічного середовища, а також національних особливос-тей, що склалися в цих країнах протягом певного історичного розвитку.Тому ці системи суттєво відрізняються одна від одної за складом і струк-турою податків, способом стягненням, ставками, фіскальними повнова-женнями різних рівнів влади, податкової бази, але при детальному аналі-зі можна виявити дві головні риси:

постійний конкретний пошук шляхів збільшення доходів держави;побудова податкової системи на базі суспільно прийнятих принци-пів в економічній теорії про рівність, справедливість та ефективністьоподаткування.

Ці риси реалізуються у формі широкомасштабних податкових ре-форм, шляхом введення нових податків, зміни податкової бази, співвід-ношення різних видів податків, використанні прогресивного і пропорцій-ного оподаткування, перерозподілу податкового навантаження.

За допомогою цих рис можна оцінити якість податкової системи дер-жави. Різні цілі, яких дотримується податкова політика, не обов'язковопоєднуються одна з одною у випадках, коли виникають протиріччя, не-обхідно досягати тимчасового компромісу. Так, наприклад, принцип рів-ності оподаткування потребує ускладнення адміністративної системи, щовикличе зростання адміністративних видатків, а регулююча функція по-датків може порушити принцип справедливості й рівності оподаткування.

Принцип рівності і справедливості є загальним для побудови подат-кових систем розвинутих країн. Можна виділити два підходи до його ре-алізації: перший базується на теорії відповідності «податки — суспільніблага», згідно з чим справедливою податковою системою вважається та,при якій податок, що сплачується платниками, відповідає вигодам, яківони отримують від послуг держави. Іншими словами, справедливістьподаткової системи залежить від структури державних видатків.

Другий підхід виходить із «спроможності платити» — кожен суб'єктоподаткування повинен внести свою частку залежно від платоспромож-ності платника. Ні один з цих підходів не є задовільним або таким, щолегко здійснюється на практиці, кожний має свої переваги і недоліки і, якправило, кожна податкова система поєднує елементи цих підходів.

Згідно з міжнародною Програмою ООН були розроблені основи сві-тового податкового кодексу, в якому визначені наступні принципи опо-даткування:

єдиний постійний закон (Податковий Кодекс) на всі податки, відмо-ва від окремих законів про конкретні податки;

відмова від протекційних податків як умова інтеграції в світову еко-номіку;

відмова від податкових пільг та звільнень від податків, заміна їх у разінеобхідності прямими субсидіями або трансфертами;

врахування національних особливостей.Крім того, для постсоціалістичних країн:

орієнтація податку на прибуток фізичних осіб більше на критерії со-ціальної справедливості, ніж на мету одержання доходу;

врахування фактора інфляції;

створення ефективно діючої, чесної і компетентної податкової служ-би як елемента успішної податкової реформи.

Фундаментальні принципи оподаткування не піддаються